- •Тема 1.Культура як соціальне явище.Феномен української культури.
- •Тема 2. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- •Узагальнення
- •2. Зміст Лекційного курсу.
- •1. Поняття «культура».
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Предмет і завдання навчального курсу «Історія української культури». Її місце в системі гуманітарного знання.
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Історичний розвиток уявлень про культуру (античні, середньовічні уявлення, еволюція терміна «культура» в епохи Відродження і Нового часу).
- •Запитання для самоконтролю.
- •4. Дослов'янська культурна традиція на теренах України.
- •Запитання для самоконтролю.
- •1. Культура східних слов'ян.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Література, наукові знання та освіта.
- •Запитання до самоконтролю.
- •4. Мистецтво: архітектура, живопис, музика та декоративно-ужиткове мистецтво.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Лекція 3. Розвиток культури України у другій половині XIV-XVIII ст.
- •1. Релігійне життя в Україні. Берестейська церковна унія.
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Освіта: братські школи, Острозька та Києво-Могилянська колегії (Академії).
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Початок книгодрукування.
- •Запитання для самоконтролю.
- •4. Полемічна література.
- •Запитання до самоконтролю.
- •6. Живопис, музика, театр, архітектура.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Лекція 4. Українська та європейська культура в кінці XVIII - на початку XX ст.
- •1. Розвиток освіти в Україні.
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Наука.
- •Запитання до самоконтролю.
- •4. Українська література.
- •Запитання до самоконтролю.
- •4. Український театр.
- •Запитання до самоконтролю.
- •5. Музика.
- •Запитання до самоконтролю.
- •6. Живопис, скульптура, архітектура.
- •Запитання до самоконтролю.
- •1. Українське національне відродження періоду національно-визвольних змагань.
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Радянська українізація та культурна революція. Освіта та наука.
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Художня культура українського Розстріляного Відродження.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Мистецтво (живопис, скульптура, архітектура; музика; театр, кіно).
- •Запитання до самоконтролю.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Лекція 6. Культура України у 1939- 1991 рр.
- •1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя.
- •2. Неоднозначний стан української культури під час «хрущовської відлиги».
- •3. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
- •Питання для самоконтролю.
- •Лекція 7. Сучасний період розвитку української культури.
- •1. Українська мова – основа культури українського народу.
- •2 . Формування нової соціокультурної реальності та її риси .
- •3 . Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.
- •Питання для самоконтролю.
- •Історія української культури
- •Тема 5. Українська культура нового часу (XVII-XVIII ст.)
- •1. Особливості та світогляд культури Нового часу
- •2. Козацтво як культурне явище
- •3. Українське Просвітництво XVII-XVIII ст.
- •4. Художня культура Нового часу
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 6. Культура україни хіх ст.
- •1. Головні риси культурного процесу хіх ст.
- •2. Типологічна новизна художньої культури хіх ст.
- •3. Класицизм і романтизм в культурі України хіх ст.
- •4. Мистецтво України другої половини хіх ст.
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 7. Сучасна українська культура
- •1. Тенденції розвитку світової та української культури хх століття
- •2. Модернізм як відображення духовної кризи
- •3. Від тоталітаризму до глобалізації: світовий контекст української культури хх ст.
- •4. Український постмодернізм
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 8. Культура слобідської україни
- •1. Територія, характер культури Слобожанщини та її дослідники
- •2. Давнє минуле краю
- •3. Особливості культурного розвитку XVII-XVIII ст.
- •4. Культура Слобожанщини хіх – початку хх ст.
- •5. Культура Слобожанщини хх ст. (радянський та пострадянський період)
- •6. Традиційна народна культура регіону
- •Висновки
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та просвітництва 1147
- •3. Світова і національна культури:вазаємозв'язок та взаємодія
- •1.2.1. Культурогенез українського народу.
- •1.2.3. Культура мідно-бронзової та ранньозалізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •1.3.1. Писемність і літературна традиція часів Київської Русі-України
- •1.3.2.Освіта та наукові знання
- •1.3.3. Мистецтво і архітектура українців княжої доби
- •Культура Галицько –Волинського князівства.
- •1.4.1. Суспільно- політичні та історичні обставини розвитку української культури.
- •1.4.2.Розвіток науки і знань. Культурна діяльність п.Могили.
- •1.4.3. Мистецтво Ренесансу в Україні. Полемелічна література. Літописання.
- •1.4.4. Українське бароко
- •1.5.1. Історічні умови формування української національної самосвідомості
- •1.5.2. Образотворче мистецтво, музика, театр
- •1.5.3. Культурно-просвітницький рух у Галичині у XIX ст.
- •1.6.1. Культура як умова відродження нації. Модерн в українській естетичній традиції.
- •1.6.2.Основні тенденції культурного розвитку у 20-30-і рр.
- •1.6.3. Розстріляне Відродження. Культура України в 30-40 рр.
- •1.7.1. Соціально-політична та художня переоцінка цінностей у середині хх століття.
- •1.7.2.Українська культура 40-80 рр. Хх ст..
- •1.7.3. Творчість діячів українськой культури в еміграції.
- •1.8.1. Зміна соціально - політичної парадигми в Україні у 90-х роках та становлення нової соціокультурної дійсності
- •1.8.2. Національна культура в умовах зростання національно – культурної ідентичності. Постмодернізм
- •1.8.3. Перспективи розвитку культури в Українській державі.
- •О. В. Зінько ю. А. Зінько
- •Вступ. Теоретичні аспекти культури
- •Тема 1. Ранні форми культур на українських землях
- •Тема 2. Загальні відомості про історико - етнічний розвиток українців
- •Тема 3. Культура київської русі
- •Тема 4. Українська культура XIV – першої пол. XVII ст. Поширення ідей гуманізму
- •Тема 5. Освіта в україні X – XVIII ст.
- •Тема 6. Розвиток культури у другій половині хvii – XVIII ст. Особливості українського бароко.
- •Іван величковський
- •З рукописної книги "зегар з полузегарком":
- •Климентій зиновіїв трясця
- •Про нерівності людські…
- •Бурлескна література
- •Скарга дидаскала
- •Тема 7. Особливості архітектури україни X – XX ст.
- •Тема 8. Національно-культурне відродження україни XIX ст.
- •"І мертвим і живим… "
- •"Сон" (комедія)
- •"Кавказ"
- •Слово про Шевченка.
- •Тема 9. Художня культура XIX – XX ст. (теоретичний нарис)
- •Тема 10. Хх-XXI ст. Культурологічний нарис
- •Вступ. Теоретичні аспекти культури ………………………………….
- •Тема 3. Культура Київської Русі ………………………………….……….
- •7. Антіческіе погляди на культуру.
- •9. Нові ідеї в працях українських діячів культури 17-18 ст. Сковорода.
- •17. Погляди Драгоманова і Франка з питань культури.
- •20. Релігія в духовному спадщині людства.
- •21. Культура та право: проблеми взаємодії та функціонування.
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурні теорії російських авторів 19-20 ст. Російська панславістська, польська Федеративна й українська слов'янофільська Теорії
- •24. Стародавня культура на території Україні.
- •26. Культура київської русі 10-12 ст.
- •27. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.
- •28. Значення і традиції культури Київської Русі.
- •30. Культура та природа: проблема співвідношення.
- •34. Умови культурного розвитку українських земель у складі вкл.
- •36. Культурно-освітня діяльність майстрів 17 ст.
- •38. Стан української культури в 18 ст.
- •41. Походження та поширення писемності у східних слов'ян.
- •42. Творчість діячів культури України сучасного періоду. Оксана Стефанівна Забужко
- •45. Процес духовного розвитку українського народу на рубежі 19-20 ст.
- •49. Діяльність майстрів мистецтва 50-80 рр.. 20 ст.
- •50. Стан української культури на рубежі 20-21 ст. Перспективи розвитку.
- •51. Діяльність української діаспори в сфері культури.
- •56. Творче спадкові Довженко.
- •57. Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •58. Український авангард і європейська художня культура кінця 19 - початку 20 ст.
- •59. Український постмодерн.
- •61. Сучасна музика в Україні.
- •Проблеми та перспективи розвитку української культури
- •Тема: “україніська культура хх століття”
- •Тема 7. Українська культура і духовне життя на початку XX ст. План
- •«Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму (1930-1956 рр.).
- •Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності (1956-1987рр.).
- •Творчість діячів української культури в еміграції.
- •1. Становлення культури як один із аспектів людини та суспільного способу життя.
- •3. Процес культурогенезу на тер-рії України.
- •4. Культура скіфо-сарматської доби
- •5. Культура неолітичного населення України.
- •6. Мова, писемність, освіта античних міст-держав Північного Причорномор’я.
- •8. Архітектура Київської Русі.
- •9. Писемність і освіта. Літописання Київської Русі.
- •10. Монументальне мистецтво, іконопис, книжкова мініатюра Київської Русі.
- •11. Книгописання, друкарство, архітектура др. Пол. Хуі – сер. Хуіі ст..
- •13. Процес виникнення і розвитку укр. Мови у польсько-литовську добу.
- •14. Архітектура та будівництво України у складі Великого князівства литовського.
- •17. Українське бароко в архітектурі козацько-гетьманської держави.
- •18. Реформаційний рух, братства та їхні школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •19. Нова українська література та поезія в часи пробудження української національної свідомості.
- •20.. Класична архітектура хіх – поч. Хх ст.
- •21. Монументальне та станкове малярство. Становлення світського живопису та портрету.
- •22. Скульптура та малярство на поч. Хх ст.
- •23. Особливості розвитку української культури на початку хх ст. Освітній та науково-технічний рівень.
- •24. Модернізм в архітектурі початку хх ст.
- •25. Національна культура в умовах панування радянської ідеології 30-50 рр. Хх ст..
- •26. Українське національно-культурне відродження 20-х років хх ст.
- •27. Поезія та літ-ра др. Пол. Хх ст.
- •28. Літературне життя, театр, кінематограф першої пол. Хх ст.
- •29. Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в українському мистецтві сьогодення.
- •30. Живопис і нові форми мистецтва сучасної української культури.
- •31. Наростання кризових явищ у сцчасній культурі
- •Конспекти лекцій Основні напрями світової культурологічної думки та культурологічна думка в Україні
- •Поняття ментальності в культурологічному аспекті
- •Українська культура в контексті світової культури: основні історичні віхи Архаїчні джерела української культури
- •Тенденції розвитку культури за часів Середньовіччя в Західній та Східній Європі та Київській Русі
- •Культура Київської Русі
- •Європейське Відродження та українська культура хіv–хvі ст.
- •Бароковий світогляд в Західній Європі та Україні
- •Ідея “прогресу” та специфіка культурного розвитку країн Західної Європи і України в хvіі –хvііi ст.
- •Культура 19 ст. Загальний історичний тип (західна Європа) та українська культура
- •Світовий культурний процес хх ст. І культура України в його контексті
- •Сучасна українська культура та проекція майбутнього
- •Хрестоматія літературних текстів із усної народної творчості
- •Повість врем’яних літ
- •Ізборники святослава (1073 та 1076 рр.)
- •Слово деякого калурга про прочитання книг
- •О жонах злих і добрих
- •Іаков мних
- •Пам’ять і похвала князеві руському Володимирові
- •Ходіння Богородиці по муках
- •Із «Фізіолога»
- •Кирик новгородець
- •Учення про числа
- •Володимир мономах
- •Поучення
- •Іларіон київський
- •Слово про Закон і Благодать
- •Галицько-волинський літопис
- •Легенда про євшан-зілля
- •Києво-печерський патерик
- •М.Т.Юрій Етногенез та менталітет українського народу
- •Історія української культури
- •Змістовний модуль 1.
- •Тема 1. Поняття і сутність культури. Проблеми дослідження української культури Лекція 1
- •1. Сутність поняття культури, його функції
- •2. Методологічні засади розуміння національної культури
- •3. Методологічні проблеми дослідження історії української культури
- •Проблеми періодизації української культури
- •Тема 2. Передумови виникнення української культури. Стародавня культура східних слов’ян Лекція 1
- •Специфіка розвитку Трипільської культури.
- •Культура залізного віку на Україні. Кочові племена кіммерійців, скіфів та сарматів
- •Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї
- •4. Основні етапи розвитку давньослов’янської культури. Художня та матеріальна культура східних слов’ян.
- •5. Міфологія та релігійні вірування східнослов’янських племен
- •Тема 3. Культура Київської Русі. Лекція 1.
- •1. Суспільно-історичні передумови формування держави східних слов’ян
- •3. Розвиток науки та освіти в добу Київської Русі. Книжкова справа та література
- •4. Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво доби Київської Русі
- •5. Культура Галицько-Волинського князівства.
- •6. Образотворче та ужиткове мистецтво Галицько-Волинського князівства
- •Тема 4. Українська культура Литовсько-Польської доби
- •Релігійна ситуація на Україні в період Литви та Польщі.
- •3. Острозький осередок як альтернатива латиномовним вищим учбовим закладам
- •4.Розвиток братств та братських шкіл
- •5. Образотворче мистецтво та архітектура періоду Литовсько - Польської доби
- •Тема 5. Українська культура доби козаччини. Культура та мистецтво бароко Лекція 1
- •1. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури
- •2. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Народні думи, історичні пісні. Кобзарство
- •4. Розвиток освіти і наукових знань в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Києво-Могилянська академія
- •5. Бароко в українській архітектурі та живописі
- •6. Українська література др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Розвиток театру та музики в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття. Лекція 1
- •1. Процес формування української національної ідеї.
- •2. Формування української класичної літератури. Творчість і.Котляревського та т. Шевченка
- •3. Освіта на Україні. Роль Харківського та Київського університетів.
- •4. Розвиток українського театру, живопису, архітектури, скульптури, музики в хіх ст.
- •Тема 7. Українська культура хх століття. Лекція 1
- •1. Українське суспільне та культурне життя в першій половині хх ст.
- •2. Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій.
- •3. Український мистецький авангард та його доля
- •4. Українське «Розстріляне Відродження». Розвиток української культури в воєнний та повоєнний період
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах Незалежності Лекція 1
- •1. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси.
- •2. Здобуття державної незалежності України та її вплив на розвиток культурного життя.
- •3. Розвиток української культури в 2000-х рр
- •Вступ до дисципліни «Історія Української культури. Історія української культури від найдавніших часів і до періоду Київської Русі
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття. План
- •Тема 7. Українська культура хх століття План
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах незалежності
- •Тема 1. Сутність культури як цілісної системи. Функції культури – 4 год.
- •Тема 2. Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури – 3 год.
- •Тема 3. Культура Візантії як джерело формування української культури. – 3 год.
- •Тема 4. Братський рух в Україні та його значення для збереження культурної ідентичності українського народу. – 3 год.
- •Тема 5. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії. – 3 год.
- •Тема 6. Діяльність Кирило-Мефодієвського братства та її значення для культурної ідентифікації українського народу. – 3 год.
- •Тема 7. Історія культурних взаємовідносин і взаємовпливів України та Росії. – 4 год.
- •Тема 8. Ситуація культурного шоку в сучасній українській культурі . – 3 год.
- •2.Проаналізуйте відомі вам концепції культури.
- •4. Що ви розумієте під поняттям "культурна цінність"
- •5.Охарактеризуйте види та жанри образотворчого мистецтва.
- •6.Назвіть роди та жанри літератури. Опишіть специфіку одного жанру кожного роду.
- •7. Проаналізуйте суспільне явище, відоме під назвою "масова культура".
- •13. Причини виникнення давньогрецьких колоній на Пн. Причорномор’ї та їхнє значення для розвитку слов’ян.
- •14.Особливості скіфської культури на теренах України.
- •16.Особливості духовної культури східних сов*ян дохристиянського періоду.
- •21.Проаналізуйте особливості книгописання доби княжої Русі
- •22. Схарактеризуйте розвиток монументального живопису в Київській Русі
- •23. Опишіть особливості інтер’єру Софіївського собору
- •24.Дайте характеристику Галицько-Волинського літопису
- •25.Опишіть культурні здобутки Галицько-Волинського князівства
- •26. Визначте особливості архітектури Галицько-Волинського князівства
- •27.Схарактеризуйте діяльність Петра Русина як представника українського Перевідродження
- •28. Друкарська діяльність Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини
- •29. Роль Острозької академії у розвитку вищої освіти в Україні
- •30. Охарактеризуйте друкарську діяльність Івана Федорова
- •31. Що таке полемічна література? Характеристика 2-3 українських письменників-полемістів
- •32.Охарактеризуйте реформаторську діяльність Петра могили
- •33. Охарактеризуйте значення Берестейської церковної унії для розвитку культурного життя в Україні
- •34/38.Особливості українського малярства в період Ренесансу
- •35.Проаналізуйт розвиток книгодрукування в Україні у хvi-на поч. XVI ст.
- •36.Львів як центр ренесансної культури в Україні
- •39. Роль церковних братств в Україні
- •40. Роль Києво-Могилянської колегії у розвитку вищої освіти в Україні
- •Українська культура хх ст.
- •Лекція 6.
- •2. Радянська українізація та культурна революція. Освіта та наука.
- •3. Художня культура українського Розстріляного Відродження.
- •4. Польська деукраїнізація Західної України.
- •Лекція 7. Культура України у 1939- 1985 рр.
- •1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя. Ждановщина.
- •2. Неоднозначний стан української культури під час “хрущовської відлиги”.
- •3. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
- •Програма навчальної дисципліни змістовий модуль 1
- •Тема 1. Давня культура України.
- •Тема 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
- •Тема 3. Українська культура
- •Тема 4. Українська культура у другій половині хviі – хviіі ст.
- •Кінця хviii - початку ххі ст”.
- •Тема 5. Культура України кінця хviіі – першої половини XIX ст.
- •Тема 6. Українська культура у другій половині XIX – на початку хх ст.
- •Тема 7. Розвиток української культури
- •Тема 8. Українська культура у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Вимоги до виконання контрольних робіт
- •Тематика контрольних робіт та методичні рекомендації до їх виконання
- •Передмова
- •Вимоги до написання реферату
- •Тема 3.Генеза української культури.Культура Київської Русі. 20
- •Тема 6. Культура україни хіх ст. 169
- •Тема 7. Сучасна українська культура 194
- •Тема 8. Культура слобідської україни 226
- •Тема 3. Культура київської русі 420
- •Тема 3. Культура Київської Русі ………………………………….………. 573
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та просвітництва 1147
- •Методичні рекомендації для вивчення дисципліни
- •1. Мета і завдання дисципліни „історія української культури”, її місце в навчальному процесі
- •2. Самостійна робота студентів та методичні вказівки до її виконання
- •2.1. Тематика лекцій та загальні методичні рекомендації
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Тема 4. Культура Галицько-Волинського князівства
- •Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.
- •Тема 5. Культура України литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі ст.)
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина хvіі – хvііі ст.)
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Тема 8. Новітня українська культура
- •2.2. Тематика і плани семінарських занять: загальні методичні рекомендації
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру,її матеріальні та духовні цінності
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Тема 5. Культура України литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі ст.)
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина хvіі – хvііі ст.)
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Тема 8. Новітня українська культура
- •Історія української культури конспект лекцій
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності план
- •1. Походження та зміст поняття “культура”.
- •Культура
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи план
- •5. Особливості культури східних слов’ян: міфологічні і релігійні уявлення, побут і повсякденне життя.
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •1. Де розташована найдавніша стоянка людини сучасного типу?
- •Тема 3. Культура київської русі план
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 4. Культура галицько-волинського князівства
- •Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.
- •2. Розвиток освіти та книжкової справи. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури.
- •3. Розвиток архітектури, живопису, художніх ремесел, музики.
- •Питання для самоконтролю
- •10. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури. Тестові завдання
- •Тема 5. Культура україни литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі століття)
- •2. Розвиток української освіти та друкарства.
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та просвітництва (друга половина хvіі – хvііі століття)
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 8. Новітня українська культура
Запитання до самоконтролю.
1. Що ви знаєте про Леся Курбаса та його театр «Березіль»?
2. В чому полягає значення творчості О.Довженка?
Релігія.
У травні 1920 Всеукраїнська православна церковна рада у Києві проголосила автокефалію і скликала у 1921 р. Всеукраїнський Церковний Собор. Він висвятив Василя Липківського (1864-1938) на архієпископа та призначив митрополитом Київським. Цим було покладено початок Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). В 1926 вона мала 32 єпископи, 3000 священиків, 20 єпархій, 2800 приходів, 6 млн. прихожан.
Радянська влада провела конфіскацію церковних коштовностей(золоті та срібні лампади, свічники, чаші, митри з дорогоцінними каміннями, панагії, дзвони), церковних будівель. В 1922 запроваджено контроль над усіма церковними справами.
1926 р. Липківський арештований, влада настояла, щоб ІІ Всеукраїнський Собор УАПЦ у 1927 його зняв. Призначено Миколу Борецького, арештований 1930 після процесу СВУ. 1930 Надзвичайний Церковний Собор з декількох єпископів та 40 священиків ухвалив про самоліквідацію УАПЦ, 1935 вона остаточно ліквідована. Знищення храмів: Михайлівський золотоверхий Собор, Десятинна церква, Братський монастир на Подолі, Микольський Собор. Тисячі сільських церков перетворені на клуби та склади. В 1937 з 2000 приходів в Україні не лишилося жодного.
Запитання до самоконтролю.
1. Коли була створена УАПЦ, хто був її першим митрополитом? Коли вона була ліквідована?
Висновки.
Внаслідок національної революції 1917-1920 рр., за діяльності українських національних урядів, розпочався новий етап національного відродження в Україні, Він продовжився і за перше десятиліття радянської влади і проявився в усіх галузях національної культури. Однак, з початку 30-х років розпочалися жорстокі репресії проти української інтелігенції. Національне відродження перетворилося в «Розстріляне Відродження».
Лекція 6. Культура України у 1939- 1991 рр.
План лекції:
1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя. Ждановщина.
2. Неоднозначний стан української культури під час «хрущовської відлиги».
3. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя.
З початком Великої Вітчизняної війни всі українські культурні установи, визначні представники наукової, технічної, творчої інтелігенції в обов'язковому порядку мали бути евакуйовані на схід. В столицю Башкирії Уфу була евакуйована АН УРСР, творчі союзи (письменників, композиторів, художників), Київська опера. Інститут електрозварювання академіка Є.Патона евакуйований на Урал, Інститут чорної металургії - в Свердловськ, Інститут офтальмології В.Філатова - в Ташкент тощо. Академіка А.Кримського, 70-річчя якого урочисто святкували на початку 1941 р., незважаючи на його похилий вік та хворобу, вивезли силоміць, а потім кинули у в'язницю, де він і помер.
Евакуйовані були вищі учбові заклади з викладачами та студентами: Київський та Харківський університети - в Казахстан, Одеський - спочатку на Північний Кавказ, згодом в Туркменію (Байрам-Алі), Київський та Харківський медінститути - в Самарканд. На базі кадрів Київського медінституту створено Челябінський медін.
В евакуації опинилися письменники М.Рильський, П.Тичина, В.Сосюра, А.Малишко, Л.Первомайський, Ю.Яновський, О.Копиленко, І.Ле та ін. На замовлення їх творчість обмежувалася головним чином воєнно-патріотичною тематикою (Корнійчук - «Партизани в степах України», «Фронт», Кочерга - «Ярослав Мудрий», Бажан - «Данило Галицький»). Частина письменників подалася на фронт воєнкорами (О.Довженко, М.Бажан, О.Корнійчук, його дружина В.Василевська та ін.).
В Сибір та Середню Азію були евакуйовані 35 театрів з України. Київська кіностудія потрапила в Ашхабад, Одеська - в Ташкент. В евакуації були зняті кінострічки «Олександр Пархоменко»(реж.Л.Луков, 1943 р.), «Як гартувалася сталь»за М.Островським, «Райдуга»(реж. М.Донськой, за романом В.Василевської, 1944 р.), «Нескорені»за Б.Горбатовим (1945) та ін. О.Довженко здійснив зйомки документальних стрічок «Битва за нашу радянську Україну»та «Перемога на Правобережній Україні»(1943).
Ознаки впливу культу особи Сталіна на кіно, які спочатку з'являлися боязко і подекуди, з часом отримали риси імперативності, неодмінності, категоричності, обов'язковості та постійності. Спочатку Сталін не з'являвся особисто на екрані, а тільки згадувався («Розгром Юденіча», 1941 р.). У 1942 р. він фігурує не тільки в «Обороні Царицина»та «Олександрі Пархоменко», але й у фільмі про легендарного вождя монгольського народу «Його звуть Сухе Батор». Актор Чіаурелі, який спеціалізувався на зображенні сталінської величі та мудрості, вражав афоризмами і оточення обожнювало його.
Сценарій О.Довженка «Україна в огні», який Сталін спочатку сприйняв схвально, потім було піддано розгромній критиці, а автора - шельмуванню. Одною з причин цього, про що Довженкові натякнули, було те, що у сценарії нічого не було сказано про вирішальну роль Сталіна у перемозі над ворогом. Виступаючи на політбюро у січні 1944 р. Сталін говорив, що у повісті «ревізується ленінізм, ревізується політика нашої партії з основних керівних питань. Кіноповість Довженка містить грубі помилки антиленінського характеру - це відвертий випад проти політики партії».
У фільмах воєнних років за вказівкою Сталіна пропагувалася ідея швидкої та легкої перемоги над фашизмом. Ворога показували карикатурно, лякливим, слабким, взагалі позбавленим людських рис. Такою була картина І.Пир'єва «Секретар райкому», прем'єра якої відбулася на жовтневі свята 1942 р. та мала великий суспільний резонанс, а також фільм М.Калатозова «Непереможні».
Під час німецької окупації українська культура в усіх її формах (наука, освіта, література, мистецтво) опинилася, власне як і весь український народ, перед загрозою повного знищення. Вищі навчальні заклади зачинено, музеї пограбовані, на базі театрів утворено заклади для розваги окупантів з відповідним репертуаром. Інтелігенція, яка потрапила під окупацію, мусила перебиватися випадковими заробітками, щоб вижити. Лише в Одесі, яка стала центром румунської провінції Трансністрія, працював румунізований університет, театр опери та балету, з Румунії приїздив на гастролі російський шансоньє Петро Лещенко, однак про українську культуру не могло бути й мови. Румунські ідеологи, зокрема професор Яського університету Олександр Болдур, доводили, що вся територія Трансністрії заселена русифікованими румунами і завдання нової влади - повернути його в лоно рідної румунської мови і культури.
Деякі діячі творчої інтелігенції не встигли чи не хотіли евакуюватися і при відступі німецької армії, резонно боючись репресій сталінського режиму (деякі з них вже встигли відсидіти в концтаборах до війни), подалися на захід. Вони склали другу хвилю української еміграції. Серед них були відомі художники брати Василь та Федір Кричевські, актор Йосип Гірняк, літератори Іван Багряний, Іван Кошелівець, Тодось Осьмачка, Юрій Шевельов (Ю.Шерех), Юрій Лавріненко, Оксана Лятуринська та ін.
Перемога над фашистською Німеччиною посіяла у народу ілюзії про послаблення режиму в СРСР, демократизацію суспільства, викликало певне піднесення національної активності мас та інтелігенції, але всі ці сподівання були марними. Сталін навпаки вважав, що перебування мільйонів людей на окупованій території, вплив німецької та націоналістичної пропаганди в Україні та Прибалтиці вимагають додаткових заходів по зміцненню комуністичної ідеології. Пам'ятаючи історичний досвід декабризму, який розвинувся на тлі перемоги Росії у Вітчизняній війні 1812 р., Сталін хотів запобігти такому розвитку подій і вирішив за старим своїм сценарієм застосувати превентивні заходи проти ймовірної загрози серед партійного апарату (Мінгрельська та Ленінградська справи), військових (опала маршала Г.Жукова, закордонне відрядження маршала К.Рокосовського, справа маршала авіації О.Новикова), а особливо інтелігенції. Це спричинило до нового витка репресій, боротьби з націоналізмом, космополітизмом, ідеологічних кампаній 1946-1948 рр., що отримали назву «ждановщини» по імені секретаря ЦК ВКП(б) по ідеології А.Жданова, який за дорученням Сталіна очолив цю кампанію.
Ця політика знайшла відображення у постановах ЦК про журнали «Звезда»та «Ленинград», про репертуар драматичних театрів, про кінофільм «Велике життя», про оперу В.Мураделі «Велика дружба». Мова йшла про аполітичність, безідейність, пошлість, формалізм в художній творчості. Нищівній критиці було піддано увесь доробок популярної поетеси Анни Ахматової та відомого фейлетоніста Михайла Зощенка. Справжнє прізвище Ахматової - Горенко, вона народилася в Одесі. Її чоловіком був розстріляний ЧК в Петрограді у 1921 р. російський поет Микола Гумільов.
У доповіді Жданова говорилося: «А.Ахматова является одним из представителей безидейного реакционного литературного болота. Она принадлежит к так называемой группе акмеистов, вышедшей в свое время из рядов символистов, и является одним из знаменосцев пустой, безидейной аристократической поэзии, абсолютно чуждой советской литературе. Акмеисты представляли из себя крайне индивидуалистическое направление в искусстве. Они проповедовали теорию «искусства для искусства», «красоты ради самой красоты», знать ничего не хотели о народе, о его нуждах и интересах, об общественной жизни. Что поучительного могут дать произведения Ахматовой нашей молодежи? Ничего, кроме вреда».
На відміну від аристократичної Ахматової, Зощенко належав до фаворитів партійного керівництва та пересічного радянського громадянина. Його перше оповідання було опубліковано у 1921 р. До цього часу він встиг пройти дві війни - світову та громадянську, переніс важке поранення, працював шевцем, актором, телефоністом, співробітником карного розшуку Без його оповідань та фейлетонів неможливо уявити радянську країну 20-30 рр.
На його адресу Жданов сказав: «Зощенко как мещанин и пошляк, избрал своей постоянной темой копание в самых низменных и мелочных сторонах быта. Можно ли дойти до более низкой степени морального и политического падения и как могут ленинградцы терпеть на страницах своих журналов подобное пакостничество и непотребство? Только подонки литературы могут создавать подобные «произведения». Зощенко с его омерзительной моралью выворачивает наизнанку свою пошлую и низкую душонку. Насквозь гнилая и растленная общественно-политическая и литературная физиономия Зощенко...Какой вывод следует из этого? Пусть убирается из советской литературы».
Згодом остракізму було піддано роман О.Фадєєва «Молода гвардія» та одноіменний кінофільм С.Герасимова, другу серію фільму С.Ейзенштейна «Іван Грозний», музичні твори композиторів Д.Шостаковича та С.Прокоф'єва, репресовані актори Л.Русланова, Окуневська, В.Федорова та ін.
Невдовзі ця політика була розповсюджена і на наукову інтелігенцію: в 1997-1951 рр. відбулися так звані «дискусії»з історії філософії, біології (сесія «ВАСХНИЛ», яка призвела до монополізації в біологічній науці поглядів псевдо-вченого Т.Лисенко та його оточення), фізіології, політекономії, мовознавству. В останніх двох дискусіях особисто взяв участь Сталін. Вченим інкримінувалося послаблення партійності в науці, розрив з практикою, були об'явлені буржуазними, ворожими і розгромлені генетика та кібернетика. Репресій зазнало багато визначних вчених.
В літературі всебічно розглядалася проблема типового, під яким малося на увазі не те, що переважає в житті, а те, чому, згідно бажанню партійного керівництва, має належати майбутнє. В кіно, внаслідок суворої ідеологічної цензури, наступив так званий період «малокартиння»: в 1952 р. всі кіностудії країни випустили тільки 24 повнометражні кінофільми, при чому переважали фільми-біографії, фільми-вистави та патріотичні картини («Костянтин Заслонов», «Рядовий Олександр Матросов», «Подвиг розвідника», «Повість про справжню людину» Олександра Столпера (1948), «Молода гвардія» С.Герасимова (1948) тощо). Антиамериканську спрямованість в дусі «холодної війни»мала більшість театральних вистав.
А на Заході в цей час володарем кіноглядача були режисери італійського неореалізму Лукіно Вісконті, Роберто Росселіні, Вітторіо де Сіка, Де Сантіс, сценарист та теоретик кіно Чезаре Дзаваттіні, які знімали чудові фільми про війну, післявоєнне влаштування Італії, були сповнені гумору, оптимізму, гуманності.
Політика політичного пресингу та репресій була розповсюджена і на Україну. З 1946 р., в рамках загальносоюзного ідеологічного наступу проти інтелігенції, в Україні комуністична партія розпочала широкомасштабну акцію цькування українських діячів культури під гаслом чергової боротьби з «українським буржуазним націоналізмом». Серед них були відомі українські письменники та поети Максим Рильський, Юрій Яновський, Володимир Сосюра (в 1951 р. в газеті «Правда» було піддано жорстокому розгрому його вірш «Любіть Україну», написаний ще під час війни у 1944 р., а автора примусили написати принизливе каяття; три роки перед тим, в 1948 р., за збірку віршів «Щоб сади шуміли», де було цей вірш передруковано, Сосюра отримав Сталінську премію), Андрій Малишко, літературознавці Олександр Білецький, Олександр Дорошкевич, визначний кінорежисер та драматург Олександр Довженко (за сценарій кінофільму «Україна в огні»), композитор Кость Данькевич (за оперу «Богдан Хмельницький»).
У серпні 1947 р. була ухвалена постанова ЦК КП(б)У про загрозу українського буржуазного націоналізму, засуджені «Історія України»під ред. М.Петровського 1943 р. видання, «Нариси історії української літератури»за ред. Маслова та Кирилюка 1945 р. видання, журнали «Вітчизна»та «Перець», М.Рильський за твори «Мандрівка в молодість», «Київські октави», передмову до першого тому «Поезій», Ю.Яновський за роман «Жива вода», І.Сенченко за повість «Його покоління», В.Сосюра за вірш «Любіть Україну», О.Довженко за кіносценарій «Україна в огні», композитори Кость Данькевич за оперу «Богдан Хмельницький», Герман Жуковський за оперу «Від усього серця».
Заходи сталінського режиму були спрямовані на денаціоналізацію культурно-ідеологічних процесів, викорінення національної свідомості і заміну її «інтернаціональним комуністичним світоглядом», недвозначно забарвленим великодержавним російським шовінізмом. Звужувалася сфера вживання української мови, вона повністю витіснялася з наукового обігу. Зменшувалася кількість українських шкіл, викладання у вузах переводилося на російську мову. О.Субтельний писав, що «це був похоронний дзвін по скромному повоєнному ренесансу української культури».
Поряд з українською інтелігенцією, з 1948 року чергова хвиля репресій була поширена на єврейську інтелігенцію, яку звинувачували у сіонізмі, космополітизмі, плазуванні перед капіталістичним Заходом, буржуазним способом життя тощо. Сфабриковано процес Єврейського антифашистського комітету (ЄАК), за яким було заарештовано і розстріляно 24 діяча єврейської культури, 18 з них - з України. Серед репресованих - засновник єврейської радянської поезії Давид Гофштейн, автор багатьох перекладів з Шевченка, Франка, Л.Українки, Рильського, Тичини, Сосюри, а також Ірма Друкер, Ноте Лур'є, Мойсей Альтман. Голова АЄК відомий актор і режисер Соломон Міхоелс (Вовсі) загинув в 1948 р. у Мінську при загадкових обставинах. У квітні 1953 р. Л.Берія у листі Г.Маленкову поклав відповідальність за це на колишнього міністра держбезпеки В.Абакумова, який після свого арешту визнав, що виконував пряму сталінську директиву. Цькувалися україномовні письменники та літературознавці єврейського походження Леонід Первомайський, Ілля Стебун (Абрам Кацнельсон), Євген Адельгейм, Леонід Санов (Смульсон), Олександр Борщагівський та ін. Все це дає підстави говорити про державний антисемітизм, який існував в цей час в Радянському Союзі.
