- •Тема 1.Культура як соціальне явище.Феномен української культури.
- •Тема 2. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- •Узагальнення
- •2. Зміст Лекційного курсу.
- •1. Поняття «культура».
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Предмет і завдання навчального курсу «Історія української культури». Її місце в системі гуманітарного знання.
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Історичний розвиток уявлень про культуру (античні, середньовічні уявлення, еволюція терміна «культура» в епохи Відродження і Нового часу).
- •Запитання для самоконтролю.
- •4. Дослов'янська культурна традиція на теренах України.
- •Запитання для самоконтролю.
- •1. Культура східних слов'ян.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Література, наукові знання та освіта.
- •Запитання до самоконтролю.
- •4. Мистецтво: архітектура, живопис, музика та декоративно-ужиткове мистецтво.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Лекція 3. Розвиток культури України у другій половині XIV-XVIII ст.
- •1. Релігійне життя в Україні. Берестейська церковна унія.
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Освіта: братські школи, Острозька та Києво-Могилянська колегії (Академії).
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Початок книгодрукування.
- •Запитання для самоконтролю.
- •4. Полемічна література.
- •Запитання до самоконтролю.
- •6. Живопис, музика, театр, архітектура.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Лекція 4. Українська та європейська культура в кінці XVIII - на початку XX ст.
- •1. Розвиток освіти в Україні.
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Наука.
- •Запитання до самоконтролю.
- •4. Українська література.
- •Запитання до самоконтролю.
- •4. Український театр.
- •Запитання до самоконтролю.
- •5. Музика.
- •Запитання до самоконтролю.
- •6. Живопис, скульптура, архітектура.
- •Запитання до самоконтролю.
- •1. Українське національне відродження періоду національно-визвольних змагань.
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Радянська українізація та культурна революція. Освіта та наука.
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Художня культура українського Розстріляного Відродження.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Мистецтво (живопис, скульптура, архітектура; музика; театр, кіно).
- •Запитання до самоконтролю.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Лекція 6. Культура України у 1939- 1991 рр.
- •1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя.
- •2. Неоднозначний стан української культури під час «хрущовської відлиги».
- •3. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
- •Питання для самоконтролю.
- •Лекція 7. Сучасний період розвитку української культури.
- •1. Українська мова – основа культури українського народу.
- •2 . Формування нової соціокультурної реальності та її риси .
- •3 . Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.
- •Питання для самоконтролю.
- •Історія української культури
- •Тема 5. Українська культура нового часу (XVII-XVIII ст.)
- •1. Особливості та світогляд культури Нового часу
- •2. Козацтво як культурне явище
- •3. Українське Просвітництво XVII-XVIII ст.
- •4. Художня культура Нового часу
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 6. Культура україни хіх ст.
- •1. Головні риси культурного процесу хіх ст.
- •2. Типологічна новизна художньої культури хіх ст.
- •3. Класицизм і романтизм в культурі України хіх ст.
- •4. Мистецтво України другої половини хіх ст.
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 7. Сучасна українська культура
- •1. Тенденції розвитку світової та української культури хх століття
- •2. Модернізм як відображення духовної кризи
- •3. Від тоталітаризму до глобалізації: світовий контекст української культури хх ст.
- •4. Український постмодернізм
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 8. Культура слобідської україни
- •1. Територія, характер культури Слобожанщини та її дослідники
- •2. Давнє минуле краю
- •3. Особливості культурного розвитку XVII-XVIII ст.
- •4. Культура Слобожанщини хіх – початку хх ст.
- •5. Культура Слобожанщини хх ст. (радянський та пострадянський період)
- •6. Традиційна народна культура регіону
- •Висновки
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та просвітництва 1147
- •3. Світова і національна культури:вазаємозв'язок та взаємодія
- •1.2.1. Культурогенез українського народу.
- •1.2.3. Культура мідно-бронзової та ранньозалізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •1.3.1. Писемність і літературна традиція часів Київської Русі-України
- •1.3.2.Освіта та наукові знання
- •1.3.3. Мистецтво і архітектура українців княжої доби
- •Культура Галицько –Волинського князівства.
- •1.4.1. Суспільно- політичні та історичні обставини розвитку української культури.
- •1.4.2.Розвіток науки і знань. Культурна діяльність п.Могили.
- •1.4.3. Мистецтво Ренесансу в Україні. Полемелічна література. Літописання.
- •1.4.4. Українське бароко
- •1.5.1. Історічні умови формування української національної самосвідомості
- •1.5.2. Образотворче мистецтво, музика, театр
- •1.5.3. Культурно-просвітницький рух у Галичині у XIX ст.
- •1.6.1. Культура як умова відродження нації. Модерн в українській естетичній традиції.
- •1.6.2.Основні тенденції культурного розвитку у 20-30-і рр.
- •1.6.3. Розстріляне Відродження. Культура України в 30-40 рр.
- •1.7.1. Соціально-політична та художня переоцінка цінностей у середині хх століття.
- •1.7.2.Українська культура 40-80 рр. Хх ст..
- •1.7.3. Творчість діячів українськой культури в еміграції.
- •1.8.1. Зміна соціально - політичної парадигми в Україні у 90-х роках та становлення нової соціокультурної дійсності
- •1.8.2. Національна культура в умовах зростання національно – культурної ідентичності. Постмодернізм
- •1.8.3. Перспективи розвитку культури в Українській державі.
- •О. В. Зінько ю. А. Зінько
- •Вступ. Теоретичні аспекти культури
- •Тема 1. Ранні форми культур на українських землях
- •Тема 2. Загальні відомості про історико - етнічний розвиток українців
- •Тема 3. Культура київської русі
- •Тема 4. Українська культура XIV – першої пол. XVII ст. Поширення ідей гуманізму
- •Тема 5. Освіта в україні X – XVIII ст.
- •Тема 6. Розвиток культури у другій половині хvii – XVIII ст. Особливості українського бароко.
- •Іван величковський
- •З рукописної книги "зегар з полузегарком":
- •Климентій зиновіїв трясця
- •Про нерівності людські…
- •Бурлескна література
- •Скарга дидаскала
- •Тема 7. Особливості архітектури україни X – XX ст.
- •Тема 8. Національно-культурне відродження україни XIX ст.
- •"І мертвим і живим… "
- •"Сон" (комедія)
- •"Кавказ"
- •Слово про Шевченка.
- •Тема 9. Художня культура XIX – XX ст. (теоретичний нарис)
- •Тема 10. Хх-XXI ст. Культурологічний нарис
- •Вступ. Теоретичні аспекти культури ………………………………….
- •Тема 3. Культура Київської Русі ………………………………….……….
- •7. Антіческіе погляди на культуру.
- •9. Нові ідеї в працях українських діячів культури 17-18 ст. Сковорода.
- •17. Погляди Драгоманова і Франка з питань культури.
- •20. Релігія в духовному спадщині людства.
- •21. Культура та право: проблеми взаємодії та функціонування.
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурні теорії російських авторів 19-20 ст. Російська панславістська, польська Федеративна й українська слов'янофільська Теорії
- •24. Стародавня культура на території Україні.
- •26. Культура київської русі 10-12 ст.
- •27. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.
- •28. Значення і традиції культури Київської Русі.
- •30. Культура та природа: проблема співвідношення.
- •34. Умови культурного розвитку українських земель у складі вкл.
- •36. Культурно-освітня діяльність майстрів 17 ст.
- •38. Стан української культури в 18 ст.
- •41. Походження та поширення писемності у східних слов'ян.
- •42. Творчість діячів культури України сучасного періоду. Оксана Стефанівна Забужко
- •45. Процес духовного розвитку українського народу на рубежі 19-20 ст.
- •49. Діяльність майстрів мистецтва 50-80 рр.. 20 ст.
- •50. Стан української культури на рубежі 20-21 ст. Перспективи розвитку.
- •51. Діяльність української діаспори в сфері культури.
- •56. Творче спадкові Довженко.
- •57. Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •58. Український авангард і європейська художня культура кінця 19 - початку 20 ст.
- •59. Український постмодерн.
- •61. Сучасна музика в Україні.
- •Проблеми та перспективи розвитку української культури
- •Тема: “україніська культура хх століття”
- •Тема 7. Українська культура і духовне життя на початку XX ст. План
- •«Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму (1930-1956 рр.).
- •Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності (1956-1987рр.).
- •Творчість діячів української культури в еміграції.
- •1. Становлення культури як один із аспектів людини та суспільного способу життя.
- •3. Процес культурогенезу на тер-рії України.
- •4. Культура скіфо-сарматської доби
- •5. Культура неолітичного населення України.
- •6. Мова, писемність, освіта античних міст-держав Північного Причорномор’я.
- •8. Архітектура Київської Русі.
- •9. Писемність і освіта. Літописання Київської Русі.
- •10. Монументальне мистецтво, іконопис, книжкова мініатюра Київської Русі.
- •11. Книгописання, друкарство, архітектура др. Пол. Хуі – сер. Хуіі ст..
- •13. Процес виникнення і розвитку укр. Мови у польсько-литовську добу.
- •14. Архітектура та будівництво України у складі Великого князівства литовського.
- •17. Українське бароко в архітектурі козацько-гетьманської держави.
- •18. Реформаційний рух, братства та їхні школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •19. Нова українська література та поезія в часи пробудження української національної свідомості.
- •20.. Класична архітектура хіх – поч. Хх ст.
- •21. Монументальне та станкове малярство. Становлення світського живопису та портрету.
- •22. Скульптура та малярство на поч. Хх ст.
- •23. Особливості розвитку української культури на початку хх ст. Освітній та науково-технічний рівень.
- •24. Модернізм в архітектурі початку хх ст.
- •25. Національна культура в умовах панування радянської ідеології 30-50 рр. Хх ст..
- •26. Українське національно-культурне відродження 20-х років хх ст.
- •27. Поезія та літ-ра др. Пол. Хх ст.
- •28. Літературне життя, театр, кінематограф першої пол. Хх ст.
- •29. Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в українському мистецтві сьогодення.
- •30. Живопис і нові форми мистецтва сучасної української культури.
- •31. Наростання кризових явищ у сцчасній культурі
- •Конспекти лекцій Основні напрями світової культурологічної думки та культурологічна думка в Україні
- •Поняття ментальності в культурологічному аспекті
- •Українська культура в контексті світової культури: основні історичні віхи Архаїчні джерела української культури
- •Тенденції розвитку культури за часів Середньовіччя в Західній та Східній Європі та Київській Русі
- •Культура Київської Русі
- •Європейське Відродження та українська культура хіv–хvі ст.
- •Бароковий світогляд в Західній Європі та Україні
- •Ідея “прогресу” та специфіка культурного розвитку країн Західної Європи і України в хvіі –хvііi ст.
- •Культура 19 ст. Загальний історичний тип (західна Європа) та українська культура
- •Світовий культурний процес хх ст. І культура України в його контексті
- •Сучасна українська культура та проекція майбутнього
- •Хрестоматія літературних текстів із усної народної творчості
- •Повість врем’яних літ
- •Ізборники святослава (1073 та 1076 рр.)
- •Слово деякого калурга про прочитання книг
- •О жонах злих і добрих
- •Іаков мних
- •Пам’ять і похвала князеві руському Володимирові
- •Ходіння Богородиці по муках
- •Із «Фізіолога»
- •Кирик новгородець
- •Учення про числа
- •Володимир мономах
- •Поучення
- •Іларіон київський
- •Слово про Закон і Благодать
- •Галицько-волинський літопис
- •Легенда про євшан-зілля
- •Києво-печерський патерик
- •М.Т.Юрій Етногенез та менталітет українського народу
- •Історія української культури
- •Змістовний модуль 1.
- •Тема 1. Поняття і сутність культури. Проблеми дослідження української культури Лекція 1
- •1. Сутність поняття культури, його функції
- •2. Методологічні засади розуміння національної культури
- •3. Методологічні проблеми дослідження історії української культури
- •Проблеми періодизації української культури
- •Тема 2. Передумови виникнення української культури. Стародавня культура східних слов’ян Лекція 1
- •Специфіка розвитку Трипільської культури.
- •Культура залізного віку на Україні. Кочові племена кіммерійців, скіфів та сарматів
- •Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї
- •4. Основні етапи розвитку давньослов’янської культури. Художня та матеріальна культура східних слов’ян.
- •5. Міфологія та релігійні вірування східнослов’янських племен
- •Тема 3. Культура Київської Русі. Лекція 1.
- •1. Суспільно-історичні передумови формування держави східних слов’ян
- •3. Розвиток науки та освіти в добу Київської Русі. Книжкова справа та література
- •4. Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво доби Київської Русі
- •5. Культура Галицько-Волинського князівства.
- •6. Образотворче та ужиткове мистецтво Галицько-Волинського князівства
- •Тема 4. Українська культура Литовсько-Польської доби
- •Релігійна ситуація на Україні в період Литви та Польщі.
- •3. Острозький осередок як альтернатива латиномовним вищим учбовим закладам
- •4.Розвиток братств та братських шкіл
- •5. Образотворче мистецтво та архітектура періоду Литовсько - Польської доби
- •Тема 5. Українська культура доби козаччини. Культура та мистецтво бароко Лекція 1
- •1. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури
- •2. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Народні думи, історичні пісні. Кобзарство
- •4. Розвиток освіти і наукових знань в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Києво-Могилянська академія
- •5. Бароко в українській архітектурі та живописі
- •6. Українська література др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Розвиток театру та музики в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття. Лекція 1
- •1. Процес формування української національної ідеї.
- •2. Формування української класичної літератури. Творчість і.Котляревського та т. Шевченка
- •3. Освіта на Україні. Роль Харківського та Київського університетів.
- •4. Розвиток українського театру, живопису, архітектури, скульптури, музики в хіх ст.
- •Тема 7. Українська культура хх століття. Лекція 1
- •1. Українське суспільне та культурне життя в першій половині хх ст.
- •2. Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій.
- •3. Український мистецький авангард та його доля
- •4. Українське «Розстріляне Відродження». Розвиток української культури в воєнний та повоєнний період
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах Незалежності Лекція 1
- •1. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси.
- •2. Здобуття державної незалежності України та її вплив на розвиток культурного життя.
- •3. Розвиток української культури в 2000-х рр
- •Вступ до дисципліни «Історія Української культури. Історія української культури від найдавніших часів і до періоду Київської Русі
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття. План
- •Тема 7. Українська культура хх століття План
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах незалежності
- •Тема 1. Сутність культури як цілісної системи. Функції культури – 4 год.
- •Тема 2. Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури – 3 год.
- •Тема 3. Культура Візантії як джерело формування української культури. – 3 год.
- •Тема 4. Братський рух в Україні та його значення для збереження культурної ідентичності українського народу. – 3 год.
- •Тема 5. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії. – 3 год.
- •Тема 6. Діяльність Кирило-Мефодієвського братства та її значення для культурної ідентифікації українського народу. – 3 год.
- •Тема 7. Історія культурних взаємовідносин і взаємовпливів України та Росії. – 4 год.
- •Тема 8. Ситуація культурного шоку в сучасній українській культурі . – 3 год.
- •2.Проаналізуйте відомі вам концепції культури.
- •4. Що ви розумієте під поняттям "культурна цінність"
- •5.Охарактеризуйте види та жанри образотворчого мистецтва.
- •6.Назвіть роди та жанри літератури. Опишіть специфіку одного жанру кожного роду.
- •7. Проаналізуйте суспільне явище, відоме під назвою "масова культура".
- •13. Причини виникнення давньогрецьких колоній на Пн. Причорномор’ї та їхнє значення для розвитку слов’ян.
- •14.Особливості скіфської культури на теренах України.
- •16.Особливості духовної культури східних сов*ян дохристиянського періоду.
- •21.Проаналізуйте особливості книгописання доби княжої Русі
- •22. Схарактеризуйте розвиток монументального живопису в Київській Русі
- •23. Опишіть особливості інтер’єру Софіївського собору
- •24.Дайте характеристику Галицько-Волинського літопису
- •25.Опишіть культурні здобутки Галицько-Волинського князівства
- •26. Визначте особливості архітектури Галицько-Волинського князівства
- •27.Схарактеризуйте діяльність Петра Русина як представника українського Перевідродження
- •28. Друкарська діяльність Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини
- •29. Роль Острозької академії у розвитку вищої освіти в Україні
- •30. Охарактеризуйте друкарську діяльність Івана Федорова
- •31. Що таке полемічна література? Характеристика 2-3 українських письменників-полемістів
- •32.Охарактеризуйте реформаторську діяльність Петра могили
- •33. Охарактеризуйте значення Берестейської церковної унії для розвитку культурного життя в Україні
- •34/38.Особливості українського малярства в період Ренесансу
- •35.Проаналізуйт розвиток книгодрукування в Україні у хvi-на поч. XVI ст.
- •36.Львів як центр ренесансної культури в Україні
- •39. Роль церковних братств в Україні
- •40. Роль Києво-Могилянської колегії у розвитку вищої освіти в Україні
- •Українська культура хх ст.
- •Лекція 6.
- •2. Радянська українізація та культурна революція. Освіта та наука.
- •3. Художня культура українського Розстріляного Відродження.
- •4. Польська деукраїнізація Західної України.
- •Лекція 7. Культура України у 1939- 1985 рр.
- •1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя. Ждановщина.
- •2. Неоднозначний стан української культури під час “хрущовської відлиги”.
- •3. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
- •Програма навчальної дисципліни змістовий модуль 1
- •Тема 1. Давня культура України.
- •Тема 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
- •Тема 3. Українська культура
- •Тема 4. Українська культура у другій половині хviі – хviіі ст.
- •Кінця хviii - початку ххі ст”.
- •Тема 5. Культура України кінця хviіі – першої половини XIX ст.
- •Тема 6. Українська культура у другій половині XIX – на початку хх ст.
- •Тема 7. Розвиток української культури
- •Тема 8. Українська культура у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Вимоги до виконання контрольних робіт
- •Тематика контрольних робіт та методичні рекомендації до їх виконання
- •Передмова
- •Вимоги до написання реферату
- •Тема 3.Генеза української культури.Культура Київської Русі. 20
- •Тема 6. Культура україни хіх ст. 169
- •Тема 7. Сучасна українська культура 194
- •Тема 8. Культура слобідської україни 226
- •Тема 3. Культура київської русі 420
- •Тема 3. Культура Київської Русі ………………………………….………. 573
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та просвітництва 1147
- •Методичні рекомендації для вивчення дисципліни
- •1. Мета і завдання дисципліни „історія української культури”, її місце в навчальному процесі
- •2. Самостійна робота студентів та методичні вказівки до її виконання
- •2.1. Тематика лекцій та загальні методичні рекомендації
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Тема 4. Культура Галицько-Волинського князівства
- •Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.
- •Тема 5. Культура України литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі ст.)
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина хvіі – хvііі ст.)
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Тема 8. Новітня українська культура
- •2.2. Тематика і плани семінарських занять: загальні методичні рекомендації
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру,її матеріальні та духовні цінності
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Тема 5. Культура України литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі ст.)
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина хvіі – хvііі ст.)
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Тема 8. Новітня українська культура
- •Історія української культури конспект лекцій
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності план
- •1. Походження та зміст поняття “культура”.
- •Культура
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи план
- •5. Особливості культури східних слов’ян: міфологічні і релігійні уявлення, побут і повсякденне життя.
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •1. Де розташована найдавніша стоянка людини сучасного типу?
- •Тема 3. Культура київської русі план
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 4. Культура галицько-волинського князівства
- •Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.
- •2. Розвиток освіти та книжкової справи. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури.
- •3. Розвиток архітектури, живопису, художніх ремесел, музики.
- •Питання для самоконтролю
- •10. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури. Тестові завдання
- •Тема 5. Культура україни литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі століття)
- •2. Розвиток української освіти та друкарства.
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та просвітництва (друга половина хvіі – хvііі століття)
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 8. Новітня українська культура
3. Особливості культурного розвитку XVII-XVIII ст.
З середини ХІІІ ст. до середини XVII ст. край цей називали «Диким полем», хоча зовсім «диким» воно ніколи не було. Дійсно, внаслідок монголо-татарської навали міста й села на цій території зійшли нанівець, однак люди не кинули цей благодатний край – вони жили невеликими купками по лісах і переходили час від часу на інше місце (від чого їх і називали «бродниками»).
З середини XVII ст. починається нова колонізація краю: з одного боку – вихідцями з Правобережної України, які за часів Руїни тікали сюди від економічних утисків польської шляхти та конфесійного тиску католицької церкви, а з другого – російськими «служилыми людьми», які повинні були захищати південні кордони Московської держави від нападів татар, нести сторожову службу та будувати фортеці.
Люди з Правобережжя (а також з Лівобережжя, особливо з теперішньої Полтавщини – вони почали оселення першими) йшли сюди «на Україну», «на волю», «на слободу» (тобто «свободу»). Московський цар обіцяв протекцію і давав три неабиякої вартості «свободи»: 1) «займанщину» – право вільного займу землі, скільки кому треба; 2) звільнення від податків; 3) право вільно гнати та продавати горілку.
Вільні поселення – слободи – і дали назви: Слобідська Україна, Слобожанщина. Йшли сюди, головним чином, відчайдухи, певною мірою авантюристи, однак не голодранці, а досить заможні й розважливі люди, які не боялися все почати з нуля й у перспективі ... знову все втратити, у тому числі життя – у випадку вдалого татарського нападу. Називали їх у XVII ст. не «українцями», а «черкасами», бо перші переселенці прийшли сюди з Черкаського острова. Цей народний термін зустрічаємо й донині у слобідській ономастиці (поширені серед місцевих мешканців українські прізвища – Черкасов, Черкашенко, Черкашин) й у топоніміці (є на Харківщині Черкаські Тишки й Руські Тишки, Черкаська Лозова й Руська Лозова, Черкаський Бишкін і Руський Бишкін і т.п.). У листуванні російських урядовців 2-ої пол. XVII ст. неодноразово йдеться про «старочеркасские обыкности», які вперто відстоювали нові піддані московського царя.
Про сподівання переселенців-черкас добре говорить народна пісня того часу:
Покинь батька, покинь мати, покинь всю худобу.
Іди з нами, козаками, на Україну, на слободу.
На Україні всього много, і паші, і браги,
Не стоять там вражі ляхи, козацькії враги;
На Україні суха риба із шапраном:
Будеш жити з козаком, як з паном,
А у Польщі суха риба із водою:
Будеш жити з вражим ляхом, як з бідою.
Однак багато хто з козаків не встигав до зими навіть збудувати хату, голодував і страждав. Складними виявилися й стосунки з російськими воєводами.
Харківський воєвода у 1657-1658 рр. Іван Офросимов скаржився цареві, що черкаси моляться «бумажным листам литовского письма» (образам на папері) та голим стінам і не згадують про царське здоров’я у своїх молитвах. Переселенці приходили часто з своїми священиками, яких (як і дяків й інший причет) обирала паства з-поміж себе, і тому вони служили їй, а не державі чи церковній структурі. Однак цих священиків підпорядковували Московській патріархії, а з 1667 р. – утвореній Білгородській єпархії, і поступово на Слобожанщині відбувається уніфікація церковних звичаїв за загальноросійським зразком, особливо після запровадження Духовного регламенту 1721 р. Характерно, що переслідування старих звичаїв та нищення книг київського друку особливо ретельно проводили етнічні українці – наприклад, пізніше канонізований як святий білгородський єпископ Йоасаф Горленко (1705-1754).
Значну роль у духовному житті слобожан XVII-XVIІI ст. грали монастирі. Першим на Слобожанщині був заснований (ймовірно, ще за часів Київської Русі – принаймні, так твердять легенди) монастир у Святих Горах (назву місцевість одержала від того, що там, де у другій пол. ХІХ ст. виник Арсеніївський скит, було колись поганське святилище). У XVII ст. він розташовувався далеко за межами російських укріплених ліній. Грабували його не тільки татари, а й українські козаки (напр., у 1641 р.); до речі, іноді козаки об’єднувалися з татарами у розбійницькі загони – їх називали «харцизами» (звідки пішло й до сьогодні актуальне у лексиці слобожан слово «харцизяка» – «розбійник»). Братія вела значну господарську й будівельну діяльність; і зараз над Дінцем на крейдяній скелі височить Свято-Миколаївський храм, побудований у 1680-1682 рр. у стилі українського (козацького) бароко (на жаль, він дійшов не зовсім в автентичному вигляді), особливістю якого є те, що вівтарна частина його вирубана у скелі. Наприкінці XVIІI ст. архімандритом цього монастиря був Лаврентій Кордет (1720-1781), високоосвічена й гуманна людина і в той же час ретельний господар обителі, до якого приходив поспілкуватися його добрий знайомий по Харківському колегіуму, де вони обидва викладали, Г. Сковорода.
Монастир був закритий Катериною ІІ серед інших понад 350 російських монастирів у 1788 р., майно його було передано до державної скарбниці, а на монастирських землях побудував свій палац Г. Потьомкін. Відродився монастир тільки у 1844 р. Закритий більшовиками у 1920-ті роки, втретє Святогірський монастир відродився вже за часів незалежності, на початку 1990-х, і тепер має статус лаври.
У іншому регіоні Слобожанщини – теперішній Сумщині – у 1654 р. на горі Охтир коло Охтирки ченці заснували Троїцький монастир (зруйнований за радянських часів, він був заново побудований на тому самому місці вже у незалежній Україні). З цим монастирем пов’язано чимало легенд та переказів, як і з славнозвісним Курязьким Свято-Преображенським монастирем поблизу Харкова. Заснований у 1663 р., монастир у Куряжі став одним з центрів духовного життя краю, а перебування у ньому тривалий час славнозвісної чудотворної ікони Озерянської Божої Матері зробило його місцем паломництва слобожан.
Значний вплив на культурне життя Слобідської України мало відкриття при харківському Свято-Покровському монастирі у 1727 р. Харківського колегіуму – першого у регіоні середнього навчального закладу з елементами вищого. Незважаючи на те, що умови життя і навчання у ньому були спартанські (класи не опалювалися; щоб не замерзали чорнила, студенти та бурсаки тримали їх за пазухою; одежею та взуттям вихованців не забезпечували; їжа була мізерною і не надто поживною), він дав світу чимало непересічних вчених (напр., відомого фізика-академіка В. Петрова, першого ректора Московського університету М. Каченовського, лікарів (напр., І. Базилевича), письменників (напр., неперевершеного перекладача «Іліади» Гомера М. Гнєдіча).
При колегіумі у 1768 р. відкрили так звані «Прибавочные классы» (вони були достатньо автономні і знаходилися в іншому приміщенні), де викладали цілком світські науки – геодезію, інженерну справу, математику, іноземні мови і навіть артилерійську справу. Пізніше додалися заняття з музики, танців, малюнку, живопису, архітектури (перший харківський губернський архітектор П. Ярославський одержав освіту у цих класах). Курс був розрахований на дітей дворян, які готувалися до державної служби. «Прибавочные классы» проіснували 20 років, потім їх злили з Народним училищем. У 1759-1769 рр. з перервами у Колегіумі викладав Г. Сковорода, читаючи курси піїтики, катехізису, грецької мови та етики («добронравия»). Останній курс викладався ним у «Прибавочных классах». До нас дійшов навчальний посібник філософа – «Начальная дверь ко христианскому добронравию», що починається чудовим афоризмом: «Благотворение блаженному богу в том, что нужное сделал нетрудным, а трудное ненужным». Новопризначений єпископ звільнив неординарного педагога з посади. Сковорода пішов з Колегіуму, навіть не узявши гроші за працю.
«Український Сократ», який уславив Слобожанщину «Баснями Харьковскими», провів більшу частину життя саме у цьому краї і був похований у селі Пан-Іванівка (тепер Сковородинівка Золочівського району Харківської області, де зараз знаходиться Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди), мав неабиякий вплив (і філософією, а ще більше – вчинками, самим характером життя) на багатьох слобожан, які пізніше уславили цей край, зокрема на В. Н. Каразіна.
Наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. унікальним «культурным уголком Харьковской губернии» (за визначенням М. Сумцова) було село Попівка (теперішня Сумщина), де жив поет, перекладач, архітектор, просвітник Олександр Паліцин (1741-1816). У цьому маєточку час від часу збиралися поети, художники, освічені люди (бували тут і Г. Сковорода, і В. Каразін), називаючи жартома будинок О. Паліцина й свої зібрання «Попівською Академією». Ймовірно, саме тут виникла й набула сили думка про необхідність відкриття у Харкові університету та перетворення міста, як мріяв В. Каразін, на «Українські Афіни».
