- •Інформаційні війни
- •Тема 1. Четверта світова латентна війна
- •1.2. Що таке війна у сучасних умовах
- •1.3. Головна мета Четвертої світової війни
- •1.4. Особливості невидимої війни
- •1.5. Зброя невидимої війни
- •Тема 2 Ідеологічні доктрини невидимої війни
- •2.2. Концепція "золотого мільярда"
- •2.3. Мондіалізм
- •2.4. Глобалізація та її асиметричність
- •2.5. Неолібералізм чи Вашингтонський консенсус
- •Тема 3 Будівництво глобальної імперії корпоратократією
- •3.2. Військо корпоратократії: економічні кілери, шакали, армія
- •3.3. Технологія роботи економічних кілерів
- •3.4. Хто ж стоїть за кілерами?
- •3.5. Реалізація нової стратегії будівництва імперій
- •Тема 4 Латентні структури глобальної олігархічної влади
- •4.2. Римський клуб
- •4.3. "Круглий стіл"
- •4.4. Рада міжнародних відносин
- •4.5. Орден "череп і кістки" і Більдерберзький клуб
- •4.6. Тристороння комісія
- •Тема 5 Управління суспільними системами
- •5.2. Національна безпека в умовах інформаційно-психологічного протиборства
- •5.3. Структура управління в натовпо-елітарному суспільстві
- •Закуліса → еліта → натовп
- •5.4. Структурне і безструктурне управління державою
- •5.5. Жрецька структура державного управління
- •Тема 6 Невидима перманентна війна проти народу України
- •6.2. Українці на нелегальному становищі
- •6.3. Результати війни в Україні
- •6.4. Сценарії інформаційної війни в Україні
- •6.5. Чи повинні ми брати приклад із західної демонічної цивілізації?
- •Тема 7 Інформаційно-психологічна війна
- •7.2. Інформаційно-психологічні операції
- •7.3. Класифікація інформаційно-психологічних операцій.
- •7.4. Теоретичні та методологічні засади інформаційно-психологічного впливу
- •7.5. Інформаційно-психологічні операції: нові підходи та сучасні тенденції
- •7.6. Основні аспекти інформаційно-психологічних операцій
- •7.7. Економічний аспект інформаційно-психологічних операцій
- •Тема 8 Структури ведення інформаційно-психологічних операцій різних країн
- •8.2. Органи інформаційно-психологічних операцій сша
- •8.3. Концепція інформаційної війни Китаю
- •8.4. Сучасна концепція інформаційної війни Китаю
- •8.5. Органи інформаційно-психологічних операцій Росії
- •8.6. Органи психологічної війни Бундесверу
- •8.7. Органи інформаційно-психологічних операцій Туреччини
- •8.8. Органи інформаційно-психологічних операцій Польщі
- •8.9. Органи психологічних операцій Румунії
- •Тема 9 Інформаційна війна методом "культурної" агресії.
- •9.2. Мета і напрями "культурної" агресії
- •9.3. Способи ведення війни методом "культурної агресії"
- •9.4. Технології "керованого хаосу".
- •9.5. Впровадження технологій "керованого хаосу"
- •9.6. Застосування технології "керованого хаосу" на рівні держави
- •Тема 10 "Культурна революція" — ідеологія трансформації світу
- •10.2. Критична теорія
- •10.3. "Культурна революція" у сша
- •10.4. Результати "культурної революції" в сша
- •10.5. Сексуальна революція у сша
- •10.6. Пропаганда насильства й ситуативна етика
- •Тема 11 Weapon of mass disruption — зброя масового руйнування
- •11.2. Інформаційна зброя
- •11.3. Як працює зброя масового руйнування
- •11.4. Інформаційна колонізація
- •11.5. Методи викривлення інформації
- •Тема 12 Інформаційні війни за допомогою мас-медіа
- •12.2. Використання мережі Інтернет екстремістами і терористами
- •12. 3. Телевізійний тероризм
- •12.4. Технології пригнічення психіки
- •12.5. Вплив "четвертої гілки влади" на населення України
- •12.6. Дещо про інформаційну безпеку
7.3. Класифікація інформаційно-психологічних операцій.
Інформаційно-психологічні операції поділяються на такі види.
1. Стратегічні IПО — метою є сприяння досягненню стратегічних цілей політики, забезпечення національних інтересів країни. Характерною рисою подібних операцій є системне застосування можливостей не лише ЗС, а й інших державних і недержавних установ.
Приклад — операція США "Сполох люті" проти Гренади (1979—1983), проти Гаїті (1995). Використовувались можливості адміністрації президента США, державного департаменту, ЦРУ. Результат — успішна психологічна підготовка та наступне супроводження американського вторгнення у ці країни (подібні операції необхідно розглядати у контексті світової міжнародної ситуації, що склалася на час проведення).
2. Оперативні IПО. Метою проведення цих операцій є сприяння здійсненню заходів, що мають обмежені цілі.
Оперативно-стратегічний рівень інформаційно-психологічних операцій передбачає довгострокові цілі. Вони можуть бути спрямовані на великі за чисельністю та територією об'єкти. На театрі воєнних дій обираються конкретні цільові об'єкти з використанням широкого діапазону заходів щодо підтримки бойових дій військ. Матеріали морально-психологічного впливу готуються завчасно з урахуванням національно-етнічних особливостей об'єкту впливу.
Приклад — операція НАТО проти Іраку (1990—1991). У діях застосовувалися сили та засоби як державних, так і "незалежних" установ. Масштаби операцій характеризує загальний обсяг радіомовлення країн коаліції на Ірак — 650 годин за добу, тоді як середній обсяг протягом кількох років не перевищував 15 годин за добу. Тільки за один день (31 січня 1991 р.), було розповсюджено 5 мільйонів листівок.
3. Тактичні IПО. Завданням цих операцій є забезпечення тактичних потреб військового командування або зовнішньополітичних відомств у країнах, які є об'єктом їх інтересу. Рішення щодо проведення подібних операцій ухвалюється на невисокому рівні (до керівника операцій у цьому районі включно). Здійснюються вони штатом IПО без залучення додаткових сил та засобів.
На тактичному рівні інформаційно-психологічні операції спрямовані на досягнення командирами найближчих поточних цілей. Головною є зниження морального потенціалу військ безпосереднього противника і його бойового стану. Спеціальні агітаційно-пропагандистські матеріали готуються відповідно до ситуації, яка склалася на операції.
Як приклад можна навести інформаційну операцію "Забезпечення спокою", здійснену після "Бурі в пустелі" (1991) на території іракського Курдистану та півдні країни (місці компактного проживання шиїтської меншини).
Класифікація за видами, завданнями здійснення операцій.
1. IПО з підтримання воєнних дій. Ці операції мають два напрями:
безпосереднє підтримання духу власного війська та подолання негативного ставлення до нього місцевого населення;
деморалізація армії противника, збільшення протиріч між нею та населенням.
Наближена до цього типу операцій робота з цивільним населенням, що є окремим напрямом військової діяльності й забезпечується спеціальними підрозділами.
2. IПО спрямовані на дезінформування противника. Під час війни у Перській затоці значна занепокоєність Іраку щодо можливого повітряного нападу з боку Кувейту була викликана в першу чергу завдяки масованій дезінформації. Під її впливом здійснювалися передислокації іракських військ. У Кувейті знайдено планшет командувача 3-го корпусу, на якому були позначені можливі варіанти нападу з моря. Насправді ж жодні такі дії навіть не планувалися.
3. IПО в конфліктах низької інтенсивності. Приклад — психологічна операція ЗС США в Сомалі. Окремі фахівці вважають, що така операція проводилася і в Боснії до введення військ НАТО.
4. Спеціальні операції. До них відносять дії, спрямовані на зміну точки зору конкретних людей, які ухвалюють рішення (в першу чергу воєнно-політичне керівництво країни, впливові політичні лідери), за допомогою ЗМІ та інших методів впливу на психіку і свідомість. До подібних операцій відносять також дії щодо дестабілізації громадсько-політичної ситуації. Методи цих операцій найширше використовуються за мирних часів.
Інформаційно-психологічні операції переслідують такі цілі:
1. За мирних часів: формування потрібної політичної ситуації у країні, що розглядається як об'єкт впливу або евентуальний противник; морально-психологічний вплив на населення та армію; формування образу всемогутності сторони, що проводить операцію та підтримання впевненості у цьому; створення та поглиблення розбрату між політичними силами об'єкту впливу, формування інформаційних передумов соціального вибуху.
2. У воєнний час: підрив морально-бойового духу армії противника; внесення розбрату між нею й народом; дезiнформування противника; підбурювання населення до непокори владі; підтримання політичної опозиції; забезпечення дружнього ставлення до армії країни, що здійснює операцію.
3. У післявоєнний час: забезпечення процесу формування влади, яка має дружнє ставлення до сторони, що здійснює операцію; виявлення осередків опору; боротьба зі шкідливими чутками; сприяння програмам гуманітарної допомоги.
У мирний час органи інформаційно-психологічних операцій займаються вивченням, нагромадженням та аналізом інформації про конкретний театр воєнних дій (оперативний напрям) та вірогідний об'єкт психологічного впливу, відпрацьовують питання організації та ведення ІПО, розробляють проекти матеріалів психологічного впливу на конкретні об'єкти, готують відповідні кадри та забезпечують належний рівень готовності до використання технічних засобів формувань інформаційно-психологічних операцій.
У загрозливий період органи ІПО займаються підготовкою та здійсненням заходів, спрямованих на послаблення морально-психологічної стійкості військ та населення противника до участі у війні, спрямування природного намагання противника до самоврятування, викриття воєнних, економічних, дипломатичних та політико-ідеологічних приготувань противника до агресії.
Для організації інформаційно-психологічних операцій доцільно використовувати усі можливі канали інформаційного впливу — від таких традиційних, як розповсюдження листівок, плакатів, поширення чуток, до прямого супутникового телерадіомовлення (високу пропагандистську ефективність мають FM-радіостанції музичного формату) та використання можливостей Інтернету. Дуже важливою проблемою є встановлення рівноваги між цими джерелами впливу, координація їхнього ефективного застосування.
Форми та методи здійснення інформаційних операцій
Види інформаційно-психологічних операцій.
1. Операції, спрямовані проти осіб (органів), які ухвалюють рішення.
2. Операції, спрямовані на компрометацію, завдання шкоди опонентам.
3. Операції, спрямовані на політичну (економічну) дестабілізацію.
Останніми десятиріччями роль політичного лідера, державного діяча залишається надзвичайно важливою, а у багатьох випадках — вирішальною. Саме на цьому ґрунтується ідея впливу на свідомість осіб, які ухвалюють рішення.
У колишньому Радянському Союзі на базі Інституту світової економіки і міжнародних відносин АН СРСР під керівництвом доктора політичних наук Є. Єгорової склалася школа створення психологічних портретів політичних лідерів. За дослідженнями її фахівців, слід аналізувати інформацію за такими напрямами: я-концепція, потрібнісно-мотиваційна сфера, система політичних переконань, стиль ухвалення політичних рішень, стиль міжособистісних стосунків, стійкість до стресу. Відповідно до цього відпрацьовується алгоритм прийняття та реалізації рішення щодо конкретної особи.
