Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiyi_Informatsiyni_Viyni.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

9.4. Технології "керованого хаосу".

Сучасний світ активно й прискорено змінюється. Проте полюсів і просторів цих змін зовсім небагато.

По-перше, криза ― глобальна фінансова й економічна, що переростає в загальносоціальну і навіть у цивілізаційну.

По-друге, полум'я всесвітньої, перманентної революції розгорається і яку сьогодні наполегливо намагаються представити "мирною", "помаранчевою", "демократичною". Проте таку революцію, розпочату, як правило, з рядового протесту "обділених бюргерів", якісь ніби "таємні" сили в обов'язковому порядку намагаються довести до протиборства з владою і, якщо вийде, до озброєного зіткнення.

По-третє, військова інтервенція під приводом примусової "демократизації" суверенних держав, що намагаються відстояти своє право на самобутність у світі, уніфікується в якийсь обов'язковий для всіх "новий порядок".

Все перераховане розвивається практично одночасно, причому ефект кожної з тенденцій посилюється. Криза виснажує господарський ресурс держав і примножує революційну активність (або, в усякому разі, забезпечує для неї сприятливе середовище).

Війна дестабілізувавши регіональну, а разом з тим і глобальну економіку, породжує хвилі вимушеної міграції, створюючи канали магістрального наркотранспорту, плодячи зони "диких земель", фактично апартеїду ― позбавленого самостійності, соціальної впорядкованості, культури, управління цивілізованими законами. А революції добивають економічну структуру суспільства там, де вона ще якось намагається виживати, і розчищають дорогу інтервентам там, де їх перемога або сумнівна, або неочевидна, або не укладається в стандарти безкровного бліцкригу.

Реалізуючи за допомогою політичних, економічних і культурологічних "атлантичних технологій" власний геополітичний проект під гаслами "демократизації", "права людини", "американська мрія для всіх" тощо, США уже близькі до завершення створення єдиної фінансової, інформаційної та військової сфери.

Зараз, крім цих завдань і завдань придушення останніх вогнищ національного опору, вони ініціювали й впроваджують у світ свої головні операційні засоби:

  1. Перетворюють відносини купівлі-продажу у всеохоплюючу й тотальну систему і єдину світову базову цінність.

  2. Відокремлюють місцеві еліти від власного народу й підпорядковують місцеву компрадорську і гендлярську-лихварську еліти світовій фінансовій владі.

  3. Фактично ігнорують права народів, зокрема й таке — виступати повноправним політичним сувереном і єдиним легітимним джерелом влади.

  4. У рамках цієї стратегії, як найефективніша технологія війни проти русько-слов'янської цивілізації, зокрема й України, висувається технологія "керованого хаосу".

Хаос (грец. Χάοζ ― розверзаюсь) ― міфологічна безмежна маса, з якої утвориться згодом все існуюче; у переносному значенні ― цілковите безладдя, плутанина78. Треба сказати, що хаос, небезпека й свобода випадку є природними станами, атрибутами й особливістю кожної війни.

Фактично без оголошення і широкого розголосу була організована нового типу світова війна, в якій застосовуються засоби створення в національних економіках і соціальній сфері керованого хаосу. Це парадоксальне поняття припускає, що на хаос перетворювалося економічне і соціальне життя країн, які ставали жертвою цієї війни. А самі агресори, які сиділи біля пульта управління цією зброєю, тримали хаос в стані супротивника під контролем, для них він був цілеспрямовано створеним особливим порядком.

Цей новий вид бойових дій детально описав один із його розробників і експертів Стівен Манн, який особисто брав участь у розпалюванні багатьох вогнищ керованого хаосу в різних точках світу (у тому числі й у СРСР). Він прямо говорить про необхідність "посилення експлуатації критичності" і "створення хаосу" як інструментів забезпечення національних інтересів США.

Як механізми "створення хаосу" у супротивника він називає "сприяння демократії і ринковим реформам" і "підвищення економічних стандартів і ресурсних потреб, що витісняють ідеологію".

Згідно Стівену Манн стверджує, що існують такі засоби створення хаосу на певній території:

  • сприяння ліберальній демократії;

  • підтримання ринкових реформ;

  • підвищення життєвих стандартів для еліти;

  • витіснення національних цінностей та ідеології79.

Ці ключові положення і реалізуються нині на пострадянському просторі в ході змін постперебудов, вінчаних "помаранчевими революціями". Це створює те специфічне середовище розслабленого національного духу держави, що розкладається, і національно-культурні традиції, в якому вельми комфортно відчувають себе всілякі екстремістські рухи.

Деідеологізація, ідейний плюралізм, скидання "баласту" цінностей, різке підвищення матеріальних запитів, насамперед в еліти, втрата керованості економікою, беззаконня "демократичних", нібито самостійних рухів ― складові "керованого хаосу". Вони спрямовані на досягнення головної мети ― демонтажу нині існуючих національних держав, традиційних культур і цивілізацій. На їх місце повинно, за задумом глобалістів, прийти нове суспільство, що складається з людей зі стертою історичною пам'яттю (досягається застосуванням особливих технологій сфери ЗМІ і освіти).

Це ― світова інформаційно-психологічна війна. В її ході буде зруйнувано культуру солідарності, широко впроваджуватиметься культ грошей і соціал-дарвіністські стереотипи в уявлення про людину і суспільство. Здатність великих мас населення до опору, самоорганізації і розвитку буде різко понижена.

Технології керованого хаосу ― це й новий неконтрольований міжнародними організаціями вид зброї масового руйнування для встановлення світового порядку на користь агресора ― є інструментом у світовій боротьбі.

Аналіз наслідків дії цих технологій дає змогу виділити два основних завдання.

По-перше, скорочення кількості населення, що не представляє інтерес для організаторів нового світового порядку. Неоліберальні реформи спричиняють демографічну катастрофу, знижуючи народжуваність і збільшуючи смертність. Сексуальна революція, пропаганда гедонізму і споживання, індивідуалізм різко скорочують народжуваність. Соціал-дарвінізм і байдужість до біди ближніх позбавляють людей волі до життя і підвищують смертність. Формування величезного соціального дна з жебраків, безхатченків і безпритульних створило ненаситний механізм "евтаназії" ― ці категорії людей швидко вмирають. А "дно" притягує до себе все нові контингенти.

По-друге, завдання ослаблення або руйнування національних держав, з перехопленням управління ними транснаціональними корпораціями, транснаціональними злочинними синдикатами, наднаціональними органами та організаціями, підконтрольними ініціаторам запуску технологій керованого хаосу. При вирішенні цього завдання поєднуються "м'які форми" технологій керованого хаосу з варварськими військовими агресіями (наприклад, Югославія, Ірак, Лівія). Як наслідок, ці процеси повинні вести до концентрації контролю над фінансовими, військовими та інформаційними ресурсами світової спільноти з боку організаторів керованого хаосу.

Аргументом обґрунтованості такого роду тенденції слугують результати аналізу економічних аналітиків, які переконують, що зростання економіки провідних країн відбувається не за рахунок розвитку виробництва, а за допомогою перерозподілу багатства між сильними і слабкими країнами. Досягається це шляхом різкого ослаблення національної держави (після затягування її у боргову пастку), приватизації і скупки всіх видів національних ресурсів, включаючи природні.

При цьому національна держава під тиском міжнародних фінансових інститутів починає служити інструментом такої глобалізації ― насамперед, проводячи приватизацію і скорочуючи витрати на соціальні потреби і на підтримання науки і культури. Держави ж організовують потоки масової нелегальної міграції робочої сили, роблячи мільйони людей абсолютно безправними і різко здешевлюючи її ціну.

Результатом є руйнування суб'єктності розвитку країн, що потрапили під дію технологій керованого хаосу. Фактично це прихована форма знищення конкурентів у найприбутковіших економічних сферах, якими нині є і залишаться у майбутньому високі технології. Уже сьогодні доходи від них набагато перевищують доходи від сировинної і енергетичної сфер, а в найближчі роки різниця буде ще відчутнішою.

Технологія "керованого хаосу" може бути застосована до "освоюваного" об'єкта будь-якого рівня. Вона ефективна як щодо держав і цивілізацій, так і щодо кожної окремої. У цьому варіанті вважається, що держави й цивілізації є рівними супротивникові геополітичними гравцями.

Суть цієї технології — внесення деструктивних перешкод у повсякденне життя і систему державного управління об'єкта агресії, який є організованою суспільною системою з історично сформованими відносинами, і його мимовільна дезінтеграція. Або найдосконаліший вид цієї технології ― "переродження" елементів і підсистем суспільної системи шляхом зміни змісту й напряму їхнього функціонування. Мета ― позбавити супротивника не тільки волі до опору, а й ментально переродити його для того, щоб він сприймав свою нову роль "освоюваного простору й ресурсу агресором" з радістю і ентузіазмом. Успіхи американських агресорів у цій справі ми спостерігаємо на прикладі нашої владної "еліти". Це досягається шляхом тотальної дестабілізації й реструктуризації національного буття, перетворюючи нації в "сукупність атомизованих індивідуумів", готових "заради успіху" на будь-які дії, тобто у повністю підконтрольну агресору й позитивно налаштовану до окупантів масу людей.

Для цього треба вирішити три головні завдання, а саме:

  1. Необхідно внести зміни до структури, пріоритетів і шкали базових національних цінностей.

  2. Необхідно забезпечити "переривання зв'язків біологічного часу", тобто зробити очевидним розрив між поколіннями.

  3. Необхідно зробити життя в країні нестерпним, одночасно спокушаючи населення країни — жертви агресії — химерами щасливого життя в західних країнах, яке нібито буде доступним при зміні політичного режиму.

При цьому та національна влада, що бореться, приречена на відсторонення від влади й подальше швидке й хворобливе вимирання, а вся "молодь" приречена на промивання мізків, оскільки саме їй адресована спокуса життя в "новому демократичному суспільстві", яке виглядає надзвичайно доступним і привабливим.

Для цього необхідно в першу чергу "зняти" мотивацію націй до опору, позбавити їх історичної пам'яті й змінити суть державної влади, перетворивши її у ненависну населенню "банду грабіжників".

Зупинимося трохи докладніше на технологіях зміни систем (підсистем) у метасистемі, до якої ми відносимо цивілізацію, країну й державну владу.

Спочатку розглянемо питання методології рішення окреслених завдань.

1. Розв'язання таких завдань, як внесення змін і переродження системи базових національних цінностей, переривання зв'язку поколінь (біологічних часів), знищення мотивації націй до опору й позбавлення їх історичної пам'яті, стосуються насамперед сфери культури й національної традиції буття. Воно відбувається в парадигмі переродження національної культури й радикальної зміни способу життя нації.

Тут головним об'єктом атаки є національна культура й сама національна свідомість "освоюваного" народу. Це найстрашніше в усьому спектрі технологій і новітніх операційних засобів війни, оскільки стиранню й переродженню підлягає саме все те, що й робить нації ― саме націями, народ ― саме цим народом, цивілізацію (цю особливу й вищу форму людської спільності) ― унікальною цивілізацією.

У граничному узагальненні культуру можна розуміти як сукупність проявів феноменів (явищ) різних аспектів існування людства. Для зручності аналізу ми виділимо окремо, властиву тільки певній культурі, духовну (ціннісну, моральну) частину.

Основною технологією зміни напряму (знаку) національної культури є надання усім явищам життя й культури товарної (відчужуваної, мінової) форми, що призводить до перетворення усіх колишніх національних святинь і цінностей у прозаїчний товар.

Видатний російський філософ, наш земляк Олександр Панарін у цьому зв'язку зазначає, що США намагаються провести глобальну культурну революцію: "З чого складаються особливості її стратегії? Вони пов'язані з поняттям товару як універсальної, всеохоплюючої категорії. По-перше, йдеться про те, щоб буквально всім явищам життя й культури надати товарну, а виходить, відчужувану форму мінової вартості. Дотепер культури були дуалістичними: поряд із тим, що продається й купується на ринку, вони містили невідчужуваний фонд цінностей особистого й колективного призначення. У будь-якій здоровій культурі непродажними вважалися любов і натхнення, істина й краса. Також непродажними виступали й випробувані колективні цінності: рідна мова й священна земля предків, національна територія й національні інтереси, цивільний і військовий борг"80.

Світова фінансова влада, що сьогодні виступає як влада долара, із хворобливими ревнощами ставиться до цінностей, які неможливо відчужувати й продавати. Поки вони існують, вона почуває себе обмеженою й неповною: там, де є люди, яких не можна купити, вона чекає неприємних сюрпризів і підступів. Доти поки геть усе не перетворилося на товар, що має свою ціну й підлягає продажу, світова фінансова влада не може вважатися тоталітарною ― безроздільною й всеохоплюючою.

От чому все те, що не має товарного статусу й визнаної доларової вартості, лібералісти вважають пережитками традиціоналізму. Завершення модерну мислиться як завершення процесу перетворення колишніх цінностей на прозаїчний товар, що має свого продавця й свого покупця. Іншими словами, невидимий агресор почуває себе вільно там, де чітко визначено, кому й скільки треба заплатити за будь-які вигідні йому рішення й дії.

Саме із цією логікою пов'язана сучасна американська стратегія завоювання світу. Поки Америці протистояли на світовій арені національні мислителі, політичні лідери й полководці, світ здавався ірраціональним, що не має цінової вартості, тому й сповненим сюрпризів. Але коли національні еліти витісняють товаровласники, що продають свій інтелект і спритність, здатність впливати на результати переговорів або результати боїв, тоді світ відразу ж набуває ринкового вигляду, стає передбачуваним і підвладним.

У такому світі влада вимірюється кількістю доларів, призначених для підкупу. Тільки в цьому світі власники найбільшої кількості грошей автоматично виявляються наділеними найбільшою владою. Як каже депутат Олександр Фельдман: "Якщо ти такий розумний, то покажи гроші"!

Отже першим кроком на шляху будівництва однополярного світу є всіляка дискредитація позаекономічних цінностей ― тотальне очищення культури від ціннісних анклавів, що протистоять експансії мінового початку. "Йдеться про нову глобальну культурну революцію, пов'язану з розгромом національних святинь. ― пише далі Олександр Панарін. ― Другий крок ― це приватизація національного потенціалу пануючими елітами, що перетворилися на його монопольних "товаровласників"81.

Все це неминуче спотворює історичну перспективу як етносів, так і цивілізацій, включаючи людство, оскільки просто "знімає" питання про їхню необхідність.

Головними технологіями із дезавуювання прав народів усередині власної країни, у тому числі їхнього права виступати повноправними політичними сувереними й єдиним легітимним джерелом влади, є:

  • насильницька люмпенізація населення;

  • кланування політичного життя країни;

  • всемогутність "адміністративного ресурсу влади", при якому воля народу владі просто нецікава, тому що вона сама може отримати необхідний їй результат.

Дозволимо собі сказати тільки кілька слів про кланування (від слова "клан"). Кланування населення країни (в Україні спочатку кумування, а потім кланування), тобто його кланова стратифікація, призводить до того, що виживати будуть тільки члени кланів, вони ж і просуватимуться по життю в ієрархії власних кланів. Боротьба кланів, їхніх представників і лобістів заміняє боротьбу політичних партій, тобто представницьку народну демократію. У цьому випадку виявляється непотрібним і сам народ, як основний носій політичної суверенності та єдине джерело легітимності влади.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]