- •Інформаційні війни
- •Тема 1. Четверта світова латентна війна
- •1.2. Що таке війна у сучасних умовах
- •1.3. Головна мета Четвертої світової війни
- •1.4. Особливості невидимої війни
- •1.5. Зброя невидимої війни
- •Тема 2 Ідеологічні доктрини невидимої війни
- •2.2. Концепція "золотого мільярда"
- •2.3. Мондіалізм
- •2.4. Глобалізація та її асиметричність
- •2.5. Неолібералізм чи Вашингтонський консенсус
- •Тема 3 Будівництво глобальної імперії корпоратократією
- •3.2. Військо корпоратократії: економічні кілери, шакали, армія
- •3.3. Технологія роботи економічних кілерів
- •3.4. Хто ж стоїть за кілерами?
- •3.5. Реалізація нової стратегії будівництва імперій
- •Тема 4 Латентні структури глобальної олігархічної влади
- •4.2. Римський клуб
- •4.3. "Круглий стіл"
- •4.4. Рада міжнародних відносин
- •4.5. Орден "череп і кістки" і Більдерберзький клуб
- •4.6. Тристороння комісія
- •Тема 5 Управління суспільними системами
- •5.2. Національна безпека в умовах інформаційно-психологічного протиборства
- •5.3. Структура управління в натовпо-елітарному суспільстві
- •Закуліса → еліта → натовп
- •5.4. Структурне і безструктурне управління державою
- •5.5. Жрецька структура державного управління
- •Тема 6 Невидима перманентна війна проти народу України
- •6.2. Українці на нелегальному становищі
- •6.3. Результати війни в Україні
- •6.4. Сценарії інформаційної війни в Україні
- •6.5. Чи повинні ми брати приклад із західної демонічної цивілізації?
- •Тема 7 Інформаційно-психологічна війна
- •7.2. Інформаційно-психологічні операції
- •7.3. Класифікація інформаційно-психологічних операцій.
- •7.4. Теоретичні та методологічні засади інформаційно-психологічного впливу
- •7.5. Інформаційно-психологічні операції: нові підходи та сучасні тенденції
- •7.6. Основні аспекти інформаційно-психологічних операцій
- •7.7. Економічний аспект інформаційно-психологічних операцій
- •Тема 8 Структури ведення інформаційно-психологічних операцій різних країн
- •8.2. Органи інформаційно-психологічних операцій сша
- •8.3. Концепція інформаційної війни Китаю
- •8.4. Сучасна концепція інформаційної війни Китаю
- •8.5. Органи інформаційно-психологічних операцій Росії
- •8.6. Органи психологічної війни Бундесверу
- •8.7. Органи інформаційно-психологічних операцій Туреччини
- •8.8. Органи інформаційно-психологічних операцій Польщі
- •8.9. Органи психологічних операцій Румунії
- •Тема 9 Інформаційна війна методом "культурної" агресії.
- •9.2. Мета і напрями "культурної" агресії
- •9.3. Способи ведення війни методом "культурної агресії"
- •9.4. Технології "керованого хаосу".
- •9.5. Впровадження технологій "керованого хаосу"
- •9.6. Застосування технології "керованого хаосу" на рівні держави
- •Тема 10 "Культурна революція" — ідеологія трансформації світу
- •10.2. Критична теорія
- •10.3. "Культурна революція" у сша
- •10.4. Результати "культурної революції" в сша
- •10.5. Сексуальна революція у сша
- •10.6. Пропаганда насильства й ситуативна етика
- •Тема 11 Weapon of mass disruption — зброя масового руйнування
- •11.2. Інформаційна зброя
- •11.3. Як працює зброя масового руйнування
- •11.4. Інформаційна колонізація
- •11.5. Методи викривлення інформації
- •Тема 12 Інформаційні війни за допомогою мас-медіа
- •12.2. Використання мережі Інтернет екстремістами і терористами
- •12. 3. Телевізійний тероризм
- •12.4. Технології пригнічення психіки
- •12.5. Вплив "четвертої гілки влади" на населення України
- •12.6. Дещо про інформаційну безпеку
Тема 9 Інформаційна війна методом "культурної" агресії.
План лекції
Стратегічні завдання агресора
9.2. Мета і напрями "культурної" агресії
9.3. Способи ведення війни методом "культурної агресії"
9.4. Технології "керованого хаосу".
9.5. Впровадження технологій "керованого хаосу"
9.6. Застосування технології "керованого хаосу" на рівні держави
Стратегічні завдання агресора
Перше стратегічне завдання агресора ― встановлення "нового порядку" у світовій економіці ― містить у собі економічне й фінансове підпорядкування усього світу. Для того, щоб спричинити в тій або іншій країні економічну кризу, застосовується фінансова зброя, включаючи використання підлеглого США Міжнародного валютного фонду (МВФ). Жертвами кризи вже стали країни Південно-Східної Азії, включаючи Індонезію, а також Мексика, Арґентина, Південна Корея. Потім використовується інформаційна зброя. В голови людей "закладаються" монетаристскі рецепти, завдяки яким країна нібито долучиться до світової цивілізації і в недалекому майбутньому вийде оновленою з кризи. А тим часом на додаток до 4 млрд людей, які живуть у злиднях, на грані виживання, приєднуються все нові й нові маси людей.
Утім реальний стан справ фактично приховується засобами масової інформації. Більше того, проамериканські ЗМІ України довгий час виставляли Арґентину як економічне чудо, наполегливо пропонуючи арґентинський шлях виходу з кризи. Що ж насправді відбувалося в Арґентині, що з 1991 року почала діяти за рецептами МВФ. Наведемо фактичні дані: "Життєвий рівень більшості 33-мільйонного населення Арґентини у 1992 році залишався нижче прожиткового рівня середини 1970-х років. В умовах бідності проживало дві треті населення. Майже кожен другий арґентинець не мав коштів для придбання елементарно необхідних продуктів, хоча магазини й ринки були переповнені товарами, переважно імпортними. Учителі, державні службовці й робітники одержували зарплату, в чотири рази меншу прожиткового сімейного мінімуму. Особливо важким було життя пенсіонерів.
До
1995
року… затримки з виплатами зарплати й
пенсій викликали соціальний протест.
Економічна дезінтеграція призвела до
руйнування фермерів і банкрутств
виробників. За повідомленням Федеральної
торговельної палати Арґентини, близько
42 тис. бізнесменів закрили своє
виробництво. Тільки в травні 1995 року
торгівля продовольством скоротилася
на 15 відсотків, ліками ―
на 25, текстильними виробами ―
на 41 відсоток. Безробіття офіційно
становило 18,6 відсотка, а неофіційно
наближалося до 25. Борги за іноземними
запозиченнями офіційно збільшилися на
5,7 млрд доларів, а за підрахунками
незалежних експертів ―
на 10 млрд. До кінця 1994 року реальний
зовнішній борг становив 111 млрд доларів,
а в 1995-му він зріс до 122,3 млрд. Не випадково
модель "валютного керування" тепер
усе частіше називають "моделлю
зростання заборгованості"75.
Ось такі насправді невтішні економічні підсумки арґентинських "демократичних реформ", що прославлялися ЗМІ України, керівництвом США й МВФ.
Друге стратегічне завдання США ― завдати удар по країнах з менталітетом опору, для яких звичайні методи інформаційної війни недостатньо ефективні, тому необхідний крок —фізичне знищення значної частини населення цих країн. До них належать: Білорусія, Югославія, Іран, які, по суті, нікому не загрожують.
Білорусія втратила більше чверті населення у Другій світовій війні (3 млн з 10 млн), але не скорилася Гітлерові. У наш час просто вражає розмах антибілоруської кампанії, яку організувала адміністрація США для дискредитації президента й уряду цієї країни. Білорусія поставляє значну кількість споживчих товарів на ринок України, але правителі держави і канали телебачення виставляють керівництво Білорусії як головного ворога демократії. З будь-якого приводу західні держави влаштовують одну за одною антибілоруські кампанії, застосовують стратегію залякування, ембарго тощо.
Розгортається нова кампанія й проти сербів. Як відомо, серби протягом сторіч прикривали Західну Європу від нападів турків-османів. Під час Першої світової війни серби вчинили впертий опір об'єднаним силам Австро-Угорщини й Німеччини. Протягом Другої світової війни було вбито понад 1,5 млн сербів, але фашисти не змогли зламати опір сербських партизанів. На рубежі 1990-х років під прямим впливом Заходу Югославія була розчленована. Агресивний блок НАТО переслідує сербів, непокірний народ призначався до фізичного знищення.
США відкрито висловлюють свою ненависть до Ірану. Ісламська революція, керівником якої був аятола Хомейні, покінчила із правлінням шаха, під час якого матеріальне життя в здебільшого поліпшувалося, але це супроводжувалося руйнуванням традиційних цінностей іранського суспільства, фактичним переходом правлячих кіл від ісламу до поклоніння ідолові наживи й господарюванням у країні іноземців. Саме презирство до святинь і цінностей народу спричинило вибух. Розкрилася стисла пружина менталітету опору. Засновник Ісламської Республіки Іран ― імам Хомейні ― так сформулював ситуацію в країні й світі: "Американське панування ― причина усіх нещасть пригноблених народів… Америка заявляє: "У нас є інтереси в цьому регіоні". Чому вона повинна мати інтереси в нашому регіоні й чому інтереси мусульман мають бути якось пов'язані з Америкою?!
Америка
―
закоренілий злочинець, підбурювач в
усьому світі. Вона та її спільник ―
світовий сіонізм на шляху до досягнення
своєї мети чинять злочини, яким немає
виправдання.
Західні мас-медіа не шкодують чорної фарби, описуючи нашу Ісламську Республіку. Але наш єдиний "злочин" полягає в тому, що ми протистоїмо Америці. Нам довго казали, що все найкраще приходить із Заходу. Це не так: Захід здатний лише робити з людей слухняних тварин. Наша нація, як і будь-яка інша, має право сама визначати свою долю. Це природне людське право, і воно записане в Декларації прав людини ООН. На жаль, багато держав тільки говорять про права людини, але діють всупереч їм. Іслам не лише шанує, а й дотримується прав людини… Військова сила й сучасна зброя не можуть устояти перед революційним і святим гнівом націй"76.
У відповідь США намагалися організувати блокаду Ірану, висаджувалися на його території, збили пасажирський літак із 300 пасажирами на борту. Зараз ведеться жорстка інформаційна війна. Логіка подій дуже проста ― насамперед потрібно знищити непокірні народи.
Третє стратегічне завдання ― захоплення ключових ресурсів планети (або встановлення контролю над ними). Це, зокрема іракська й каспійська нафта, але головне ― ресурси Російської Федерації. Отримавши контроль над Росією, США через своїх ставлеників перетворили б її в полігон злиднів, голоду й вимирання. Таке саме майбутнє під слова про демократію, права людини, ринкових відносин вони готують і для інших народів, для всього світу. На території України, Росії й інших країн вони відпрацьовують нові технології інформаційно-психологічної війни.
