1.5. Зброя невидимої війни

Аналіз джерел інформації свідчить про наявність трьох видів зброї невидимої війни: модельно-організаційної, інформаційної і матеріальної.

1. Модельно-організаційна зброя ґрунтується на особових "базах даних" політиків, державних службовців, бізнесменів та інших представників "еліти" країни противника. Ці бази збирають за допомогою мережі Інтернет, різних міжнародних організацій, благодійних фондів, радників, політологів, посольств та розвідувальних служб. У цих базах даних є інформація про рахунки за кордоном, а також компрометуючі матеріали; використовують їх для залякування та занепаду політичної та державної "еліти", формування з неї "п’ятої колони".

2. Інформаційна зброя — це сукупність інформаційних технологій, способів і засобів інформаційного впливу, призначених для ведення інформаційної війни. Саме інформаційна зброя дає можливість розкласти й підпорядкувати собі противника, вона за якістю інформації поділяється на: концептуально-методологічну, хронологічну і фактологічну зброю.

Концептуально-методологічна зброя. Її застосування руйнує світоглядну доктрину країни, яка дає можливість бачити як загальний хід подій, так і його окремі частини. Концептуально-методологічна зброя формує глобальну політичну спрямованість розвитку народів світу на століття. Саме за допомогою концептуально-методологічної доктрини відбувається створення різноманітних концепцій розвитку суспільств. На базі методологічних стереотипів створюються різноманітні теорії (комунізм, соціалізм, синдикалізм, сіонізм, анархізм, лібералізм) і релігійні течії. Вони безпосередньо впливають на економіку і на людину, виховану з дитинства на певному світогляді.

Хронологічна зброя. Інформація хронологічного плану — це послідовність фактів і явищ. При володінні методологією хронологічна інформація дає можливість розглядати всі явища Глобального історичного процесу і прогнозувати вектор майбутньої політики. Інверсія, перекручення інформації на цьому рівні призводить до спотворення майбутнього. Вона полягає як у замовчуванні чи утаємничуванні частини інформації, так і в прямому спотворенні історичної інформації.

Фактологічна зброя. До фактологічної зброї належить інформація прикладного характеру: ідеологія, релігія, технології. Описова інформація окремих і загальних процесів людського суспільства.

3. Матеріальна зброя поділяється на економічну, фінансово-кредитну, зброю геноциду і звичайну зброю фізичного ураження.

Економічна зброя включає засоби економічної боротьби за дезорганізацію структур противника і подальше їх поглинання. Для цього використовуються спеціально підготовлені в США "економічні радники", поради яких спрямовані на руйнацію національного виробництва й зубожіння народу. Фактично йдеться про терористичну діяльність проти цілих народів в ім’я нічим не обмеженого збагачення купки олігархічних родин, які маскуються реформаторською брехнею. Про "економічних кілерів" детально йтиметься в третьому розділі.

Іншим напрямом діяльності американських корпорацій із поневолення країн є впровадження "капіталізму катастроф", завдання — організоване захоплення територій корпораціями після катастроф (воєн, переворотів, стихійного лиха, терористичних актів, "керованого хаосу") за допомогою економічної "шокової терапії".

Ідеологом економічної "шокової терапії" став професор Чиказького університету Мільтон Фрідман (помер у 2006 році). Для її впровадження він висував три вимоги: необмежена приватизація, відміна державного контролю і різке зниження фінансування соціальної сфери. Така політика звичайно негативно сприймається населенням. Тому впровадження її в життя здійснюється за допомогою якнайгірших з усіх можливих засобів примусу: на фоні військової окупації після вторгнення в чужу країну, після природного лиха чи "керованого хаосу".

Фінансово-кредитна зброя. Дія цієї зброї полягає в умонтуванні фінансово-кредитної системи країни у світову фінансову, що ґрунтується на лихварському відсотку і в принципі прив’язує країну-противника до боргової ями, з якої надзвичайно важко вийти. Міжнародний валютний фонд і міжнародні банки, регулювання діяльності яких здійснює Світовий банк — одна команда. Коли, погоджуючись на позики в іноземній валюті, уряди потрапляють у пастку, їхні країни перетворюються на боржників, зобов’язаних підкорятися встановленим МВФ і Світовим банком правилам. Їх змушують спрямовувати продукцію на експорт лише для того, щоб заробити іноземну валюту, необхідну для виплати відсотків по боргах.

Варто акцентувати увагу на той факт, що при використанні економічної та фінансово-кредитної зброї використовуються спеціальні інформаційно-психологічні операції. Їхня суть полягає в тому, щоб примусити державу — жертву агресії застосовувати певні стратегічні концепції, що з часом руйнують її економіку і фінансово-кредитну систему, нав’язують систему запозичень, роблять країну залежною від міжнародних фінансових структур (МВФ, ЄБРР, МБ та ін.)

Зброя геноциду. Діє ця зброя протягом тривалого періоду. Вона вражає не тільки сучасне, а й майбутні покоління (ядерна, біологічна, хімічна, генно-етнічна, наркотична тощо).

Звичайна зброя фізичного ураження. Це та зброя, якою ведуться звичайні війни. Немає рації докладно пояснювати дію звичайної зброї. Якщо країна не впроваджує демократію за "лекалами" США, тоді на неї летять американські крилаті ракети.

Перші три види інформаційної зброї становлять зброю вищого пріоритету, а матеріальна відноситься до зброї нижчого.