- •1. Розкрийте предмет і структуру політології
- •2. Визначте категорії та методи політології
- •3. Розкрийте функції політології та роль в житті суспільства
- •4. Проаналізуйте стародавній етап розвитку політичної думки
- •5. Проаналізуйте середньовічний етап розвитку політичної думки
- •6. Проаналізуйте розвиток політичної науки в Новий час
- •7. Проаналізуйте основні політичні концепції хх століття
- •8. Проаналізуйте політичні ідеї мислителів Київської Русі
- •9. Розкрийте політичні ідеї литовсько-польської доби
- •10. Проаналізуйте політичні ідеї козацько-гетьманської держави
- •12. Розкрийте українську політичну думку політичну думку в Україні хvііі – хіх ст.
- •12. Розкрийте українську політичну думку початку хх ст.
- •13. Розрийте поняття політики, її детермінанти, суб’єкти і об’єкти.
- •14. Визначте основні функції політики
- •15. Розкрийте роль і значення політики в розвитку сучасної України
- •16. Розкрийте поняття, природу, визначальні риси політичної влади.
- •17. Поясніть, що таке легітимність політичної влади.
- •18. Визначте ресурси і функції політичної влади.
- •19. Проаналізуйте політичну владу в сучасні Україні.
- •22. Розкрийте співвідношення політики і моралі.
- •23. Що таке політичні відносини
- •26. Розкрийте поняття і структуру громадянського суспільства.
- •27. Розкрийте функції громадянського суспільства
- •29. Визначте сутність і типи політичних систем суспільства
- •30. Розрийте структуру і функції політичної системи
- •31. Охарактеризуйте сучасну політичну систему українського суспільства.
- •32. Розкрийте поняття, ознаки і типи держави.
- •33. Проаналізуйте історичний генезис і функції держави.
- •34. Проаналізуйте форми державного правління та устрою.
- •35. Розкрийте здобутки і проблеми державотворення в сучасній Україні.
- •37. Розкрийте класифікацію та функції політичних партій.
- •39. Охарактеризуйте політичні партії в сучасній Україні.
- •40. Розкрийте сутність та історичну еволюцію громадянських організацій і рухів.
- •42. Розкрите поняття політичних виборів, їх основні види.
- •43. Виборні системи: сутність, типологія.
- •44. Охарактеризуйте мажоритарну виборну систему.
- •45. Охарактеризуйте пропорційну виборчу систему, її різновиди.
- •46. Проаналізуйте виборчу систему сучасної України.
- •47. Розкрийте сутність і структуру політичного режиму.
- •49. Проаналізуйте політичний режим сучасної України.
- •50. Розкрийте поняття та характерні ознаки тоталітарного суспільства.
- •51. Що таке політична свідомість, її структура і типологія.
- •52. Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
- •53. Проаналізуйте політичну свідомість і культуру в сучасній Україні.
- •54. Розкрийте зміст поняття «Політичний елітизм» та його концепції.
- •56. Проаналізуйте історію і сучасність політичної еліти в Україні.
- •57. Розкрийте природу і типологію політичного лідерства.
- •58. Розкрийте роль і функції політичного лідера.
- •59. Політичні лідери в сучасній Україні.
- •60. Розкрийте зміст поняття «Політична ідеологія» та її функції.
- •61.Розкрийте основні світові ідейно-політичні доктрини.
- •62. Проаналізуйте ідеологічні орієнтації сучасного українського суспільства.
- •63. Розрийте історичні витоки і принципи лібералізму.
- •64. Розрийте історичні витоки та принципи консерватизму.
- •65. Розкрийте історичні витоки та принципи соціалізму.
- •66. Розкрийте марксистську та соціал-демократичну концепції соціалізму.
- •67. Більшовизм і тоталітаризм як практика комунізму.
- •68. Розкрийте анархістське тлумачення політики.
- •9 За персоніфікацією свободи у вигляді вільного акту волевиявлення людини що дозволяє виокремити наступні стадії:
- •69. Розкрийте ідейно-теоретичні витоки та принципи фашизму.
- •70. Розкрийте концепцію правової соціальної держави.
- •71. Проаналізуйте статті Конституції України про праву соціальну державу.
- •72. Розкрийте поняття політичного конфлікту та його передумови.
- •73. Розкрийте типи і форми політичних конфліктів, способи їх розв’язання.
- •77. Охарактеризуйте політичну модернізацію в Україні.
- •78. Розкрийте характерні особливості сучасних міжнародних відносин.
- •79. Розкрийте поняття «Міжнародні політичні організації».
- •80. Україна в загальноєвропейському і світовому політичному процесі.
- •81. Визначте роль засобів масової інформації в політичному житті суспільства.
- •84. Розкрийте проблему міжнародного тероризму як загрози існуванню цивілізації.
- •85. Розкрийте суть політичного аналізу.
- •87. Розкрийте співвідношення політики і релігії.
- •88. Розкрийте зміст етнонаціональної політики України.
- •89. Охарактеризуйте громадянські права, свободи та обов’язки.
52. Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
Культура — історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.
Культуру можна розуміти як феномен матеріального й духовного життя суспільства і як вияв лише його духовного життя.
Концептуальне осмислення політичної культури як складової політичного життя та об'єкта вивчення політології було здійснено лише в 50—60-ті роки XX ст. Інтерес до політичної культури був зумовлений передусім усвідомленням західними дослідниками необхідності з'ясування впливу глибинних, емоційних і соціально-психологічних чинників на стабільність політичних систем.
Г. Алмонд і С. Верба започаткували підхід до розуміння політичної культури як сукупності орієнтацій індивідів стосовно політичних об'єктів. Такі орієнтації виявляються на трьох рівнях. Це, по-перше, пізнавальні орієнтації, які охоплюють знання про політичну систему та її функціонування. По-друге, емоційні орієнтації, які виражають почуття щодо політичної системи, учасників політичного процесу. По-третє, це — оціночні орієнтації, які виражають особисте ставлення до політичної системи, її учасників та їхніх дій.
Алмонд і Верба обмежили політичну культуру лише сферою політичної свідомості.
Поряд з цим, традиційним, підходом до розуміння політичної культури існує інший підхід, який розглядає політичну культуру як органічну єдність політичної свідомості й політичної поведінки.
Так, на думку польського політолога Є. Вятра, «політична культура — це сукупність позицій, цінностей і зразків поведінки, які стосуються взаємовідносин влади і громадян».
Політична культура охоплює не всі вияви політичної свідомості й політичної поведінки, а лише те в них, що є найбільш поширеним, типовим для суспільства, соціальної спільності чи індивіда.
Третій підхід до розуміння політичної культури близький до другого. Відповідно до цього підходу поряд з політичною свідомістю й поведінкою до політичної культури долучаються також способи функціонування політичних інститутів.
Політична культура— це сукупність стійких форм політичної свідомості й поведінки, а також характеру і способів функціонування політичних інститутів у межах певної політичної системи.
Основними елементами структури політичної культури є:
- політична свідомість;
- політична поведінка (діяльність).
Головним елементом політичної культури є політична свідомість, її складають політичні інтереси, знання, ідеї, погляди, уявлення, переконання, цінності, оцінки, орієнтації, почуття, настрої, традиції тощо. Системо-утворюючими в політичній культурі, тобто такими, що визначають її як органічну цілісність, систему, є політичні знання, політична ідеологія і переконання.
Винятково важливим є діяльнісний аспект політичної культури. Його складають визнані в суспільстві норми політичної поведінки, навики і способи політичної діяльності, вміння і досвід тощо. У реальній дійсності політична культура виявляється передусім у вигляді стереотипів політичної поведінки і способів функціонування політичних інститутів.
Основними функціями політичної культури є вираження й реалізація соціальних інтересів, нормативно-регулююча, виховна, комунікативна і прогностична.
І. Вираження й реалізація соціальних інтересів. У політичній свідомості, передусім у її найважливішій складовій — політичній ідеології, відтворюються корінні інтереси соціальних спільностей, які стосуються влади в суспільстві. Усвідомлення цих інтересів зумовлює ідповідну політичну поведінку соціальних спільностей та окремих їх представників.
ІІ. Нормативно-регулююча функція політичної культури. Реалізується вона за допомогою формування і закріплення в суспільній свідомості необхідних політичних
цінностей, установок, цілей, мотивів і норм поведінки. Завдяки нормативно-регулюючій функції політичної культури досягається соціальний і в цілому — суспільний консенсус.
ІІІ. Виховна функція політичної культури, або функція політичної соціалізації, спрямована на формування й розвиток індивіда як суб'єкта політичних відносин. Відбувається це на основі тих політичних цінностей і норм поведінки, які переважають у суспільстві в цілому або відповідають інтересам і цілям тих чи інших соціальних спільностей.
ІІІ. Комунікативна функція виявляється в тому, що політична культура виступає засобом ідейно-політичного і правового зв'язку громадян з політичними інститутами та між собою. Ця функція забезпечує взаємодію всіх учасників політичного процесу на базі використання загальноприйнятих термінів, символів, стереотипів мислення й поведінки.
ІV. Прогностична функція політичної культури полягає в тому, що на основі знання особливостей і стану політичної культури різних соціальних спільностей можна передбачити тможливі варіанти їхньої поведінки.
