- •1. Розкрийте предмет і структуру політології
- •2. Визначте категорії та методи політології
- •3. Розкрийте функції політології та роль в житті суспільства
- •4. Проаналізуйте стародавній етап розвитку політичної думки
- •5. Проаналізуйте середньовічний етап розвитку політичної думки
- •6. Проаналізуйте розвиток політичної науки в Новий час
- •7. Проаналізуйте основні політичні концепції хх століття
- •8. Проаналізуйте політичні ідеї мислителів Київської Русі
- •9. Розкрийте політичні ідеї литовсько-польської доби
- •10. Проаналізуйте політичні ідеї козацько-гетьманської держави
- •12. Розкрийте українську політичну думку політичну думку в Україні хvііі – хіх ст.
- •12. Розкрийте українську політичну думку початку хх ст.
- •13. Розрийте поняття політики, її детермінанти, суб’єкти і об’єкти.
- •14. Визначте основні функції політики
- •15. Розкрийте роль і значення політики в розвитку сучасної України
- •16. Розкрийте поняття, природу, визначальні риси політичної влади.
- •17. Поясніть, що таке легітимність політичної влади.
- •18. Визначте ресурси і функції політичної влади.
- •19. Проаналізуйте політичну владу в сучасні Україні.
- •22. Розкрийте співвідношення політики і моралі.
- •23. Що таке політичні відносини
- •26. Розкрийте поняття і структуру громадянського суспільства.
- •27. Розкрийте функції громадянського суспільства
- •29. Визначте сутність і типи політичних систем суспільства
- •30. Розрийте структуру і функції політичної системи
- •31. Охарактеризуйте сучасну політичну систему українського суспільства.
- •32. Розкрийте поняття, ознаки і типи держави.
- •33. Проаналізуйте історичний генезис і функції держави.
- •34. Проаналізуйте форми державного правління та устрою.
- •35. Розкрийте здобутки і проблеми державотворення в сучасній Україні.
- •37. Розкрийте класифікацію та функції політичних партій.
- •39. Охарактеризуйте політичні партії в сучасній Україні.
- •40. Розкрийте сутність та історичну еволюцію громадянських організацій і рухів.
- •42. Розкрите поняття політичних виборів, їх основні види.
- •43. Виборні системи: сутність, типологія.
- •44. Охарактеризуйте мажоритарну виборну систему.
- •45. Охарактеризуйте пропорційну виборчу систему, її різновиди.
- •46. Проаналізуйте виборчу систему сучасної України.
- •47. Розкрийте сутність і структуру політичного режиму.
- •49. Проаналізуйте політичний режим сучасної України.
- •50. Розкрийте поняття та характерні ознаки тоталітарного суспільства.
- •51. Що таке політична свідомість, її структура і типологія.
- •52. Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
- •53. Проаналізуйте політичну свідомість і культуру в сучасній Україні.
- •54. Розкрийте зміст поняття «Політичний елітизм» та його концепції.
- •56. Проаналізуйте історію і сучасність політичної еліти в Україні.
- •57. Розкрийте природу і типологію політичного лідерства.
- •58. Розкрийте роль і функції політичного лідера.
- •59. Політичні лідери в сучасній Україні.
- •60. Розкрийте зміст поняття «Політична ідеологія» та її функції.
- •61.Розкрийте основні світові ідейно-політичні доктрини.
- •62. Проаналізуйте ідеологічні орієнтації сучасного українського суспільства.
- •63. Розрийте історичні витоки і принципи лібералізму.
- •64. Розрийте історичні витоки та принципи консерватизму.
- •65. Розкрийте історичні витоки та принципи соціалізму.
- •66. Розкрийте марксистську та соціал-демократичну концепції соціалізму.
- •67. Більшовизм і тоталітаризм як практика комунізму.
- •68. Розкрийте анархістське тлумачення політики.
- •9 За персоніфікацією свободи у вигляді вільного акту волевиявлення людини що дозволяє виокремити наступні стадії:
- •69. Розкрийте ідейно-теоретичні витоки та принципи фашизму.
- •70. Розкрийте концепцію правової соціальної держави.
- •71. Проаналізуйте статті Конституції України про праву соціальну державу.
- •72. Розкрийте поняття політичного конфлікту та його передумови.
- •73. Розкрийте типи і форми політичних конфліктів, способи їх розв’язання.
- •77. Охарактеризуйте політичну модернізацію в Україні.
- •78. Розкрийте характерні особливості сучасних міжнародних відносин.
- •79. Розкрийте поняття «Міжнародні політичні організації».
- •80. Україна в загальноєвропейському і світовому політичному процесі.
- •81. Визначте роль засобів масової інформації в політичному житті суспільства.
- •84. Розкрийте проблему міжнародного тероризму як загрози існуванню цивілізації.
- •85. Розкрийте суть політичного аналізу.
- •87. Розкрийте співвідношення політики і релігії.
- •88. Розкрийте зміст етнонаціональної політики України.
- •89. Охарактеризуйте громадянські права, свободи та обов’язки.
7. Проаналізуйте основні політичні концепції хх століття
Становлення і розвиток політичної науки в ХІХ–ХХ століттях відбувались під впливом соціології і філософії. Цей період став новим етапом у розвитку світової політичної думки.
МАКС ВЕБЕР (1864–1920) – німецький мислитель, вважається основоположником західної соціології і фундатором західної політичної науки. Заслуга М. Вебера як політичного мислителя полягає насамперед у тому, що в своїх творах він ґрунтовно охарактеризував сферу політики і політичних процесів, їх роль у суспільному житті, заклав базові уявлення про такі опорні категорії політичної науки, як влада, політика, держава, бюрократія, демократія, харизма, легітимність тощо.
М. Вебер вважав, що політика – це сфера суспільних відносин з приводу влади або здійснення впливу на розподіл влади як між державами, так і всередині держави між різними групами людей.
Найбільш істотною ідеєю веберівської концепції політики є ідея, що політика є особливим видом людської діяльності. З одного боку, вона представляє собою апарат легітимного панування, а з іншого – специфічну професійну діяльність, що включає все суспільне життя.
Веберівський підхід до політики як до суспільного виробництва, тобто певної макроструктури, в якій всім громадянам надається певне місце і роль у всій системі владних відносин, вплинув на формування структурно-функціонального методу аналізу політики.
ТОЛКОТТ ПАРСОНС (1902–1979) – американський вчений, представник структурного функціоналізму в політичній науці. Політика, за Т. Парсонсом, включає в себе, з одного боку, соціальний механізм, а з іншого – інституціональну структуру. Як соціальний механізм вона складається з трьох елементів:
1) визначення колективних цілей;
2) прийняття рішень;
3) мобілізація необхідних ресурсів для досягнення цілей.
Як інституціональна структура вона також включає три елементи:
1) інститут лідерства;
2) органи влади;
3) норми і правила регламентації.
Ідеї Т. Парсонса були покладені в основу системного аналізу політичного життя і теорій політичних систем, які були розроблені Д. Істоном.
Предметом політології, на думку ДевідкаІстона, є аналіз процесів в життєдіяльності політичних систем через які відбувається авторитетний розподіл цінностей, типових способів реагування, що дозволяють системі забезпечувати виживання.
ВІЛЬФРЕДО ПАРЕТО (1848–1923) та ГАЕТАНО МОСКА (1877– 1941) – італійські вчені, що зробили зщначний внесок в розвиток політичної науки ХХ століття. Вони досліджували суть феномену оновлення політичного (правлячого) класу та шляхи цього процесу.
Головний зміст їхнього дослідження було висловлено В. Паретою: “Будь-яка еліта, яка неспроможна піднятись на захист своїх інтересів, перебуває у повному занепаді. І їй нічого не залишається, як поступитись іншій еліті, наділеній мужністю, що її бракує першій. Якщо ж еліта вважає, що проголошенні нею гуманні принципи до неї застосують, то це чисте марення і переможці продзижчать їй у вуха невблаганні слова: “горе переможеним” ”.
МОІСЕЙ ОСТРОГОРСЬКИЙ (1854–1919) та РОБЕРТ МІХЕЛЬС (1876–1936) – відповідно російський та німецький вчені, в І-й половині ХХ століття започаткували наукові підходи до аналізу функціонування політичних партій. Р. Міхельс в праці “До соціології партій в сучасних демократіях” формулює “залізний закон” олігархії. Вчений застерігає: “Будь-яка демократія неминуче веде до олігархії, перетворюється на олігархію”. Адже демократія неможлива без організації.
Вагомим здобутком політичної думки ХХ століття стали праці таких видатних теоретиків та мислителів світового масштабу, як Р. Дарендорф, Й. Шумпетер, Ф. Фукуяма, У. Ростоу, Г. Алмонд, Р. Даль та інші.
