- •1. Розкрийте предмет і структуру політології
- •2. Визначте категорії та методи політології
- •3. Розкрийте функції політології та роль в житті суспільства
- •4. Проаналізуйте стародавній етап розвитку політичної думки
- •5. Проаналізуйте середньовічний етап розвитку політичної думки
- •6. Проаналізуйте розвиток політичної науки в Новий час
- •7. Проаналізуйте основні політичні концепції хх століття
- •8. Проаналізуйте політичні ідеї мислителів Київської Русі
- •9. Розкрийте політичні ідеї литовсько-польської доби
- •10. Проаналізуйте політичні ідеї козацько-гетьманської держави
- •12. Розкрийте українську політичну думку політичну думку в Україні хvііі – хіх ст.
- •12. Розкрийте українську політичну думку початку хх ст.
- •13. Розрийте поняття політики, її детермінанти, суб’єкти і об’єкти.
- •14. Визначте основні функції політики
- •15. Розкрийте роль і значення політики в розвитку сучасної України
- •16. Розкрийте поняття, природу, визначальні риси політичної влади.
- •17. Поясніть, що таке легітимність політичної влади.
- •18. Визначте ресурси і функції політичної влади.
- •19. Проаналізуйте політичну владу в сучасні Україні.
- •22. Розкрийте співвідношення політики і моралі.
- •23. Що таке політичні відносини
- •26. Розкрийте поняття і структуру громадянського суспільства.
- •27. Розкрийте функції громадянського суспільства
- •29. Визначте сутність і типи політичних систем суспільства
- •30. Розрийте структуру і функції політичної системи
- •31. Охарактеризуйте сучасну політичну систему українського суспільства.
- •32. Розкрийте поняття, ознаки і типи держави.
- •33. Проаналізуйте історичний генезис і функції держави.
- •34. Проаналізуйте форми державного правління та устрою.
- •35. Розкрийте здобутки і проблеми державотворення в сучасній Україні.
- •37. Розкрийте класифікацію та функції політичних партій.
- •39. Охарактеризуйте політичні партії в сучасній Україні.
- •40. Розкрийте сутність та історичну еволюцію громадянських організацій і рухів.
- •42. Розкрите поняття політичних виборів, їх основні види.
- •43. Виборні системи: сутність, типологія.
- •44. Охарактеризуйте мажоритарну виборну систему.
- •45. Охарактеризуйте пропорційну виборчу систему, її різновиди.
- •46. Проаналізуйте виборчу систему сучасної України.
- •47. Розкрийте сутність і структуру політичного режиму.
- •49. Проаналізуйте політичний режим сучасної України.
- •50. Розкрийте поняття та характерні ознаки тоталітарного суспільства.
- •51. Що таке політична свідомість, її структура і типологія.
- •52. Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
- •53. Проаналізуйте політичну свідомість і культуру в сучасній Україні.
- •54. Розкрийте зміст поняття «Політичний елітизм» та його концепції.
- •56. Проаналізуйте історію і сучасність політичної еліти в Україні.
- •57. Розкрийте природу і типологію політичного лідерства.
- •58. Розкрийте роль і функції політичного лідера.
- •59. Політичні лідери в сучасній Україні.
- •60. Розкрийте зміст поняття «Політична ідеологія» та її функції.
- •61.Розкрийте основні світові ідейно-політичні доктрини.
- •62. Проаналізуйте ідеологічні орієнтації сучасного українського суспільства.
- •63. Розрийте історичні витоки і принципи лібералізму.
- •64. Розрийте історичні витоки та принципи консерватизму.
- •65. Розкрийте історичні витоки та принципи соціалізму.
- •66. Розкрийте марксистську та соціал-демократичну концепції соціалізму.
- •67. Більшовизм і тоталітаризм як практика комунізму.
- •68. Розкрийте анархістське тлумачення політики.
- •9 За персоніфікацією свободи у вигляді вільного акту волевиявлення людини що дозволяє виокремити наступні стадії:
- •69. Розкрийте ідейно-теоретичні витоки та принципи фашизму.
- •70. Розкрийте концепцію правової соціальної держави.
- •71. Проаналізуйте статті Конституції України про праву соціальну державу.
- •72. Розкрийте поняття політичного конфлікту та його передумови.
- •73. Розкрийте типи і форми політичних конфліктів, способи їх розв’язання.
- •77. Охарактеризуйте політичну модернізацію в Україні.
- •78. Розкрийте характерні особливості сучасних міжнародних відносин.
- •79. Розкрийте поняття «Міжнародні політичні організації».
- •80. Україна в загальноєвропейському і світовому політичному процесі.
- •81. Визначте роль засобів масової інформації в політичному житті суспільства.
- •84. Розкрийте проблему міжнародного тероризму як загрози існуванню цивілізації.
- •85. Розкрийте суть політичного аналізу.
- •87. Розкрийте співвідношення політики і релігії.
- •88. Розкрийте зміст етнонаціональної політики України.
- •89. Охарактеризуйте громадянські права, свободи та обов’язки.
70. Розкрийте концепцію правової соціальної держави.
Сам термін "правова держава" (нім. Rechtsstaat) вперше було вжито у першій половині XIX ст. в працях німецьких правознавців (К. Велькер, Р. фон Моль та інші). Сама ж ідея панування закону в житті суспільства, держави має давні традиції. Ще Платон писав, що він бачить близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під владою натовпу. Подібну думку висловлював і Аристотель: там, де відсутня влада закону, зазначав він, немає сенсу говорити про будь-яку форму державного устрою. Адже в такому суспільстві панують або хаос і анархія, або свавілля володаря-деспота. Сама концепція правової держави загалом була сформована в XVII—XIX ст. в працях Дж. Локка, Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, Т. Джеферсона та ін.
На сьогоднішній день більшість держав світу у своїх концепціях проголошують себе "правовими".
Головні ознаки правової держави:
1. Наявність розвинутого громадянського суспільства. Існування правової держави неможливе без громадянського суспільства, як і навпаки.
2. Верховенство права, поширення вимог і норм конституції та законів на діяльність усіх громадських і політичних інституцій.
3. Правова рівність усіх громадян, пріоритет прав людини над законами держави.
4. Поділ державної влади на законодавчу, виконавчу й судову, стримування й урівноваження ними одна одної.
5. Розв'язання питань і прийняття загальних рішень за ознакою більшості, але з урахуванням прав меншості.
6. Визначальна роль суду у розв'язанні всіх спірних питань, шдконтрольність йому всіх громадян та інституцій; можливість оскарження в судовому порядку неправомірних дій держави; юридична взаємовідповідальність держави і особистості.
7. Легальна діяльність не лише правлячих, а й опозиційних партій, об'єднань, рухів.
8. Вседоступність суспільно значимої інформації, незалежність ЗМІ.
Утвердження принципів правової держави було важливим етапом в розширенні свобод індивіда і суспільства загалом. На думку творців концепції правової держави, забезпечення кожному громадянинові негативної свободи (свободи без обмежень) і підтримка конкуренції зроблять приватну власність загальнодоступною, максимізують індивідуальну відповідальність та ініціативу, приведуть в кінцевому результаті до загального добробуту. Але цього не сталося. Люди народжуються різними, а тому на практиці це призвело до жорсткої конкуренції, загострення соціальної нерівності і класової боротьби.
Конструктивною відповіддю на недосконалість концепції правової держави, на невдалу спробу адміністративного соціалізму забезпечити в суспільстві рівність і соціальну справедливість стала теорія і практика соціальної держави або держави загального добробуту. Перші соціальні держави виникають в 50—60-х роках XX ст. Основний закон ФРН 1949 p., що одним із перших закріпив це поняття, розкриває його зміст як гарантування гідного прожиткового мінімуму, соціальної рівності, соціального забезпечення, загального добробуту, державної допомоги тим, хто не в змозі самостійно себе забезпечити. Тобто соціальні держави — це ті держави, які в широких масштабах займаються розподілом соціального багатства і державних ресурсів, не пригнічуючи при тому ринкове середовище, а доповнюючи його розвиненою системою заходів соціальної політики. Соціальна політика — це розгалужена мережа видів діяльності державних та недержавних структур, спрямованих на втручання в економічний процес заради підвищення добробуту й надання соціального захисту різним верствам населення.
В сучасних країнах є різні моделі соціальної політики, що спираються на сукупність макроекономічних, соціально-економічних і соціальних показників. Найбільш відомі моделі дістали назви "ліберально-демократичної", "консервативної", "соціал-демократичної".
