- •1. Розкрийте предмет і структуру політології
- •2. Визначте категорії та методи політології
- •3. Розкрийте функції політології та роль в житті суспільства
- •4. Проаналізуйте стародавній етап розвитку політичної думки
- •5. Проаналізуйте середньовічний етап розвитку політичної думки
- •6. Проаналізуйте розвиток політичної науки в Новий час
- •7. Проаналізуйте основні політичні концепції хх століття
- •8. Проаналізуйте політичні ідеї мислителів Київської Русі
- •9. Розкрийте політичні ідеї литовсько-польської доби
- •10. Проаналізуйте політичні ідеї козацько-гетьманської держави
- •12. Розкрийте українську політичну думку політичну думку в Україні хvііі – хіх ст.
- •12. Розкрийте українську політичну думку початку хх ст.
- •13. Розрийте поняття політики, її детермінанти, суб’єкти і об’єкти.
- •14. Визначте основні функції політики
- •15. Розкрийте роль і значення політики в розвитку сучасної України
- •16. Розкрийте поняття, природу, визначальні риси політичної влади.
- •17. Поясніть, що таке легітимність політичної влади.
- •18. Визначте ресурси і функції політичної влади.
- •19. Проаналізуйте політичну владу в сучасні Україні.
- •22. Розкрийте співвідношення політики і моралі.
- •23. Що таке політичні відносини
- •26. Розкрийте поняття і структуру громадянського суспільства.
- •27. Розкрийте функції громадянського суспільства
- •29. Визначте сутність і типи політичних систем суспільства
- •30. Розрийте структуру і функції політичної системи
- •31. Охарактеризуйте сучасну політичну систему українського суспільства.
- •32. Розкрийте поняття, ознаки і типи держави.
- •33. Проаналізуйте історичний генезис і функції держави.
- •34. Проаналізуйте форми державного правління та устрою.
- •35. Розкрийте здобутки і проблеми державотворення в сучасній Україні.
- •37. Розкрийте класифікацію та функції політичних партій.
- •39. Охарактеризуйте політичні партії в сучасній Україні.
- •40. Розкрийте сутність та історичну еволюцію громадянських організацій і рухів.
- •42. Розкрите поняття політичних виборів, їх основні види.
- •43. Виборні системи: сутність, типологія.
- •44. Охарактеризуйте мажоритарну виборну систему.
- •45. Охарактеризуйте пропорційну виборчу систему, її різновиди.
- •46. Проаналізуйте виборчу систему сучасної України.
- •47. Розкрийте сутність і структуру політичного режиму.
- •49. Проаналізуйте політичний режим сучасної України.
- •50. Розкрийте поняття та характерні ознаки тоталітарного суспільства.
- •51. Що таке політична свідомість, її структура і типологія.
- •52. Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
- •53. Проаналізуйте політичну свідомість і культуру в сучасній Україні.
- •54. Розкрийте зміст поняття «Політичний елітизм» та його концепції.
- •56. Проаналізуйте історію і сучасність політичної еліти в Україні.
- •57. Розкрийте природу і типологію політичного лідерства.
- •58. Розкрийте роль і функції політичного лідера.
- •59. Політичні лідери в сучасній Україні.
- •60. Розкрийте зміст поняття «Політична ідеологія» та її функції.
- •61.Розкрийте основні світові ідейно-політичні доктрини.
- •62. Проаналізуйте ідеологічні орієнтації сучасного українського суспільства.
- •63. Розрийте історичні витоки і принципи лібералізму.
- •64. Розрийте історичні витоки та принципи консерватизму.
- •65. Розкрийте історичні витоки та принципи соціалізму.
- •66. Розкрийте марксистську та соціал-демократичну концепції соціалізму.
- •67. Більшовизм і тоталітаризм як практика комунізму.
- •68. Розкрийте анархістське тлумачення політики.
- •9 За персоніфікацією свободи у вигляді вільного акту волевиявлення людини що дозволяє виокремити наступні стадії:
- •69. Розкрийте ідейно-теоретичні витоки та принципи фашизму.
- •70. Розкрийте концепцію правової соціальної держави.
- •71. Проаналізуйте статті Конституції України про праву соціальну державу.
- •72. Розкрийте поняття політичного конфлікту та його передумови.
- •73. Розкрийте типи і форми політичних конфліктів, способи їх розв’язання.
- •77. Охарактеризуйте політичну модернізацію в Україні.
- •78. Розкрийте характерні особливості сучасних міжнародних відносин.
- •79. Розкрийте поняття «Міжнародні політичні організації».
- •80. Україна в загальноєвропейському і світовому політичному процесі.
- •81. Визначте роль засобів масової інформації в політичному житті суспільства.
- •84. Розкрийте проблему міжнародного тероризму як загрози існуванню цивілізації.
- •85. Розкрийте суть політичного аналізу.
- •87. Розкрийте співвідношення політики і релігії.
- •88. Розкрийте зміст етнонаціональної політики України.
- •89. Охарактеризуйте громадянські права, свободи та обов’язки.
78. Розкрийте характерні особливості сучасних міжнародних відносин.
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ – це сукупність політичних, економічних, соціальних, дипломатичних, правових, військових та гуманітарних зв’язків і відносин між різними суб’єктами світової політики. Однією з провідних тенденцій розвитку міжнароднихполітичних відносин в остання десятиріччя стає глобалізація якскладний та багатоплановий і різнорівневий процес.
Розвиток міжнародних політичних відносин історично визначався домінуючим впливом тієї чи іншої “наддержави”:
• Велика Британія (ХІХ століття);
• США (починаючи з 1914 року);
• протистояння за світове панування між США та СРСР (“холодна війна” впродовж 1945–1991 років);
• вибір між монополярним (на чолі з США як “світовою державою”) або поліполярним світом (декілька “наддержав” у світі: США, Європейський Союз, Китай, Японія, Індія, Бразилія, Росія).
Міжнародні відносини виступають специфічним видом суспільних відносин. Як і суспільні відносини в цілому, вони с відносинами між людьми; в них чітко вирізняються економічний, соціальний, політичний і духовно-культурний аспекти.
ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН:
1. Невладний характер. У відносинах між державами владні відносини як відносини панування і підкорення є не правилом, а відхиленням від нього. Тут має бути рівність партнерів під кутом зору міжнародного права. Це відносини конкуренції, суперництва або співробітництва і лише як виняток – панування й підкорення.
2. Децентралізований характер. Якщо всередині держави є загальнодержавний центр прийняття рішень, яким виступає система владних органів, то в міжнародних відносинах таких керівних центрів, діяльність яких ґрунтувалася б на пануванні й підкоренні, немає.
3. Консенсус, як головних засіб розв'язання суперечностей в міжнародних відносинах – прийняття рішення на міжнародних конференціях, нарадах та в міжнародних організаціях на основі спільної згоди учасників без проведення формального голосування, якщо протии нього не виступає жоден з учасників. Він передбачає прийняття рішень усіма державами на основі добровільних компромісів, поваги суверенітету одна одної, рівності і взаємного визнання інтересів сторін, виключає диктат, тиск або прийняття рішення механічною більшістю голосів на міжнародній конференції чи в міжнародній організації.
4. Значна роль суб’єктивного чинника – у розв’язанні наявних суперечностей (особливо діяльність керівників держав і міжнародних організацій)
НАПРЯМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН. У сучасній теорії міжнародних відносин прийнято виділяти такі напрямки: політичний ідеалізм, політичний реалізм, модернізм, транснаціоналізм, неомарксизм та неореалізм.
Вихідним пунктом політичного ідеалізму є переконання його прихильників у необхідності й можливості покінчити зі світовими війнами та збройними конфліктами між державами завдяки правовому регулюванню і демократизації міжнародних відносин, на основі створення системи колективної безпеки.
Представники політичного реалізму, у свою чергу, виходять з постулату про те, що у політиці ключовим є поняття інтересу, який виражається в термінах влади.
Модерністи акцентують увагу на необхідності застосування методів точних наук у вивченні феномену міжнародних відносин.
Згідно з теорією транснаціоналізму, держава не є єдиним міжнародним актором, рівними їй суб’єктами міжнародних відносин є індивіди, установи, організації, недержавні об’єднання.
Неомарксисти переконані, що сучасний світовий політичний процес безпосередньо залежить від економічних міжнародних відносин, які мають несиметричний характер (поділ світу на багату Північ і бідний Південь).
Неореалізм захищає, з одного боку, прагнення до збереження класичної традиції, а, з іншого боку, визнають необхідність врахування нових міжнародних реалій.
Сьогодні можна виділити дві провідні парадигми подальшого розвитку міжнародних відносин – геополітичну і геоекономічну.
Відповідно до геополітичної парадигми, захист національних інтересів більшості держав світу має базуватися на недопущенні іноземного втручання у внутрішні справи країни, забезпечення недоторканості національних кордонів.
Геоекономічна парадигма стверджує, що забезпечення високих темпів економічного зростання можливе через інтернаціоналізацію господарських зв’язків та поступове розмивання національних кордонів.
Основними тенденціями розвитку сучасних міжнародних відносин є:
– гуманізація;
– деідеологізація та демократизація;
– перехід від конфронтації до партнерства та співробітництва;
– глобалізація, розширення міжнародних відносин.
