18. Грошовий обіг та його закони

Гроші - це товар, який вик функцію загального еквіваленту.Гроші - єдиний товар, цінність якого проявляється в той момент, коли ми від нього позбавляємось.

Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві. Закон грошового обігу передбач, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

Суспільний поділ праці і розвиток товарного виробництва є об'єктивною основою грошового обігу. Утвор загальнонац і світових ринків дало новий поштовх подальш розшир грош обігу. Гроші обслуговують обмін сукуп сусп продукту, у тому числі кругообіг капіталу, звертання товару і надання послуг, рух позичк капіталу і доходів різних соц груп.

Грош обіг здійснюється в двох формах: наявної і безготівк.К-сть грошей, необх для обігу, тобто форми грошей, підпорядков своїм особл законам.

Загальний закон к-сті грошей в обігу з урахуванням функцій грошей (міра вартості і засіб обігу) вираж формулою: К=Ц/О, де К – к-сть грошей, необх для товар обігу в певному році; Ц – сума цін товарів, що реаліз у певному періоді; О – середне число оборотів за рік грош одиниці. З р-ком функцій грошей, формула набула складніш вигляду: Кп=(СЦ-К+П-ВВ)/Шо, де СЦ – сума товарних цін; К – сума цін товарів, проданих у кредит; П – сума платежів за борг зобов’яз; ВВ – сума взаємопогашув безготівк платежів; Шо – середня кількість оборотів грош одиниці.Осн елем закону грош обігу є товар маса, що перебуває у обігу, рівень цін товарів і шв обігу грошей. Збільш шв обігу грош одиниці рівноцінне зменш грош маси.Згідно із суч кількісною теорією грошей і цін, основополож якої є америк економіст Фішер, к-сть грошей в обігу визнач за ф-лою: К=P*Y/V, де К – кількість грошей, необх для товар обігу в певному році; Р – абсол рівень цін; Y – реал обсяг вир-ва; V – шв обігу грошей.Закони грошового обігу - спроба усвідомити шляхи подолання або уникнення надзвичайно складного економічного явища, що пов'язане саме з паперовими грошима - інфляції.

19. Державний борг. Управління державним боргом

Нагромадж сума позичених урядом коштів для фінансування дефіцитну держ бюджету утворює державний борг.

Державний борг існує у двох формах: внутрішнього боргу перед юрид та фіз­ особами країни; зовнішнього боргу перед іноз країнами (між­нар фін організ, урядами іноз країн та іноземними приватними особами й організаціями).

Існує безпосередній зв'язок між бюджетним дефіцитом і державним боргом:

з одного боку, державний борг є різницею між нагрома­дж сумою всіх позитивних сальдо бюджетів і сумою всіх від'ємних сальдо (дефіцитів), отже, бюджетний дефі­цит формує державний борг;

з другого боку, зрост боргу потребує додаткових ви­трат бюджету на його обслуговування, що зумовлює зрос­тання бюджетного дефіциту.

Вплив державного боргу на економіку: позитивний - у фазі ек спаду викорис­т держ запозичень стимулює споживчий попит, збільшує рівень зайнятості населення, стимулює економічне зростання;

негативний - витіснення прив капіталу, що обмежує ек зростання, спричиняє до перерозп доходів на користь власників держ облігацій, змен­ш обсягу спожив попиту, збільш податків для обслугов держ боргу.

Управління державним боргом — це с-ма заходів держ, пов'язана з: вивченням кон'юнктури на ринку позичкового капіталу; випуском та розміщ нових боргових зобов'язань; погаш нових боргових зобов'язань; виплатою відсотків на позики; зміною строків позик; зміною відсоткових ставок на позики (конверсія); анулюванням боргу (у випадку фінансової неспро­можності держави).