67.Перехідні економічні системи: зміст, риси, суперечності

Перехідні (трансформац) ек с-ми — це складне явище. В історії р-ку практично кожного соціуму настають періоди, коли стара ек с-ма функціонує за низхідною (занепадає), а в її просторі зародж елем нової системи з тенденцією до самоорганізації та висхідного розвитку.

Перехідні економіки можна класиф за аспектами цивілізац і формац процесів. Аспект цивілізаційного процесу:

— від неоліту до бронзового віку; — від бронз до залізного віку;

— від залізн до передіндустріал віку; — від передіндуст до індустр віку;

— від індустріального до постіндустріального (інформаційного) віку.

Аспект формаційного процесу:

— від первісного до рабовласн ладу; — від рабовласн до феодалізму;

— від феодалізму до капіталізму; — від капіталізму до соціалізму;

— від соціалізму до капіталізму (для постсоціалістич-них країн тощо).

Закономірності трансформації в межах ринкової системи

1. Поглиблення сусп характеру виробництва:

— р-ток ек с-ми визнач ступенем р-ку ринку; — виникн монополій усуває обмеж вільного конкур ринку; — розподіл ф-й та сфер д-сті між держ, монопол і немонополізов сектором зменш рівень непередбачув в сусп, забезп певну узгодж між цими секторами та в них самих, формує систему економічних зв'язків як єдине ціле.

2. Зміни у розвитку технологіч способу вир-ва вимагають нових та відповідної адапованості існуючих госп форм. Це виявляється в тому, що, наприклад, ек с-ма вільної конкуренції є формою пристосува до простої кооперації, мануфактур та машин виробництва, монополія є формою адаптації до умов НТР. Автоматизов технологіч спосіб виро-ва потребує впровадж змішаної еко системи, яка б органічно поєднувала процеси усуспільн та індивідуалізац, існування дрібних та великих підприємств, господарств, заснов на різних формах власності тощо.

3. Кожна наступна форма соц-ек р-ку породжує нові фактори ек зрост, не відкидаючи при цьому надбань попередніх. За вільної конкур гол фактором ек зрост є гонитва за надприбутком, одержаним завдяки впровадженню НТП.

Формув специфіч ієрархії суб'єктів господар. Гол суб'єктом системи вільної конкуренції є дрібний товаровиробник;

— періоду крупного машин виробництва — власник капіталу;

— за монополії — об'єднання капіталістів; — в умовах держ-монопол капіталізму — держава.

Зміш економіка докорінно змінює місце і роль найм робітника, який дедалі частіше стає співвласником капіталу та учасником управлінс процесу в межах корпорацій (наймані менеджери) й учасником процесу регулювання економіки як цілого (наймані державні службовці).

Зміст перехідної економіки — формування нових елементів та системоутворення їх, яке дає можливість зайняти новому панівне місце в ієрархії підсистем та системи як цілого.

Риси перехідної економіки:

Нестійкість перехідн ек пояснюється тим, що на відміну стабільної ек системи в якій зміни стосуються переважно механізму функціонування системи, в перехідних системах змінюється сам механізм розвитку.

Невизначеність як риса перехід ек пояснюється, насамперед, здатністю елем системи до самоорганіз. Суб'єкти ек ставлять перед собою мету — побудувати ек систему певного типу і розробляють механізми та засоби досягнення мети, але зазвичай теоретично сформульована і практично реалізована мета не співпадає повністю. (непередбачувані заздалегідь моменти, багатоваріантність розвитку).

Багатоваріантність самоорганізації системи, різноман устремлінь, цілей, бажань стосовно майб сусп устрою зумовлюють альтерн хар-р розвитку перехід ек. Устремління щодо трансформації старої системи можуть бути успішними і безуспішними (система повертається в модифікованому вигляді до попереднього стану або ж гине).

Суперечн перехідних економік є суперечн розвитку, а не функціон. Це суперечн між старим та новим у надрах самої ек системи; між ек і політикою, між ек та ідеологією; політикою та ідеологією; між соц верствами, що традиц склалися, і тими, що зароджуються, тощо.

Історичність перехідної ек зумовлена хар-ром умов переходу, прир, ек, регіональними, політ, ідеологічними та соц особл країн, які формують специфіку моделей переходу.