98. Теорії підприємництва

У науковий обіг поняття «підприємець» ввів банкір-економіст Р. Кантільйон на початку XVIII ст. До підприємців він відносив людей з нефіксованими прибутками (ремісників, селян та ін.), тобто тих, хто був зайнятий ек діяльністю в умовах нестабільності та непередбаченості цін. Гол. рисою підприємця він вважав готовність до ризику.

Вагомий внесок у дослідження підприємництва у XVIII—XIX ст. зробили Ф. Кене, А. Тюрго, А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей, А. Маршалл, М. Вебер, В. Зомбарт і Й. Шумпетер. А. Сміт розглядав підприємця як власника. Підприємець має на увазі лише власний інтерес, переслідує власну вигоду, причому в цьому випадку він іде до мети, яка зовсім не входила в його наміри. Переслідуючи свої власні інтереси, він часто дійовіше служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо намагається служити їм. Франц. економіст Ж.-Б. Сей уперше підкреслив роль підприємця як особи, що вміло комбінує фактори вир-ва. Нім. економіст та соціолог В. Зомбарт визначав підприємця таким чином: а) як завойовника, оскільки він духовно розкріпачений, багатий на ідеї, готовий ризикувати, настирливий та має сильну волю; б) як організатора, який уміє об'єднувати навколо себе людей заради реалізації своїх ідей; в)як творця, що вміє переконати покупців купити саме його товар, привернути інтерес до себе та своєї справи, завоювати їхню довіру. Й. Шумпетер, австро-амер економіст, першим зауважив, що підприємець — не обов'язково власник капіталу. ….Руйнування уявлення про обов'язкове поєднання в одній особі власника і підприємця зумовлене розвитком кредитних відносин, де жоден комерційний банк не є власником усього капіталу: одна частина його представлена власним капіталом, інша — залученим. Корпоративна форма П наочно відображає відокремлення функції П від функції власності. Ост ф-ція стає пасивнішою, а дедалі активніша роль переходить до організації та управління. Найхаракт риси підприємця, які виділяють його з господарюючих суб'єктів, виокремив Й. Шумпетер. Головною справою підприємця є: виготовл нового блага або нової якості того чи ін блага; освоєння нового ринку збуту, нового джерела сировини або напівфабр і запровадж нового методу вир-ва; проведення відповідної реорганізації. Для того щоб здійсн постійний пошук нових способів комбінації ресурсів, потрібно мати відповідні якості: волю і здібності; виділяти визначальні моменти діяльності, бачити їх у реальному світлі; мати здібність «плисти проти течії», долаючи опір соц. сил; здійсн вплив на ін результ-ми успіху, духовною свободою, затратами сил і енергії.

99.Теорії циклів: монетарна, кейнсіанська, марксистська.

Монетарна теорія (Н. Хоутрі та ін.) пояснює цикли розшир (експансією) і згорт банків кредиту. Збільш пропозиції грошей і прискор шв їхнього обороту стимул сукуп попит, а він, у свою чергу, зумовл роз-к обсягів нац вир-ва, обсягів реалізації та зрост цін, і навпаки, згорт кредиту (пропозиції грошей) сприч протилеж тенденцію — зменш обсягів вир-ва тощо. Фаза піднес стимул розшир кредиту і триває до того часу, поки обсяги кредиту не скоротилися. Інструментом впливу на розшир (згортання) банків кредиту є % ставка. Якщо гроші дешеві (відсоткова ставка низька), попит на гроші зрост, кредит розшир, і навпаки. Розшир кредиту не може бути безмеж. Банки мають бути обачними. Щоб уникнути бурхл розвитку інфляції, вони мусять підвищ % ставку. Розшир кредиту припин, ек переходить до низхідної фази. Щоб забезп рух по висхідній, вважають прихильники цієї теорії, достатньо вдатися до кредитної експансії.

Кейнсіанська теорії виходять з того, що песиміст й оптиміст очікув вплив на ділову активність не меншою мірою, ніж % ставка і грош потік. Ці теорії не мають самост знач, оскільки психолог чинники вплив на цикл опосередковано через ек поведінку. Схильність до заощаджень, спожив та інвестув справді має дуже важливе значення для стану ек с-ми. Люди оптимістично налаштов в період розшир кредиту і песиміст — у періоди його згортання.

Марксистська теорія. Осн причиною ек криз є суперечн між сусп характером капіталіст вир-ва приватнокапіталістич привласн його рез-в (формами вияву цієї суперечн є суперечність між вир-вом і спожив, між організацією і планомірністю вир-ва на окремому підприємстві та анархією вир-ва в усьому сусп), а матер основою циклічності – масове оновлення основного капіталу.