31. Закон вартості: зміст та функції

Закон вартості — особл ек закон, який вираж внутрнеобх, суттєві та сталі зв'язки між сусп необх працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції. У найбільш загальній формі закон вартості означає обмін еквівал, тобто обмін товарами та послуг між виробн та їх купівлю на ринку відпов до сусп необх витрат на їх виготовл. Його важл рисою є наявн сталого зв'язку між попитом і пропоз. Якщо їх баланс поруш, то обмін товарами не відповідає к-сті витрач на них сусп необх робочого часу.

Закон вартості вираж також внутріш необх зв'язки між працею виробн товарів у мин і конкретними умовами виробн. Тому вартість товарів визнач роб часом, який витрач не на їх виробл, а на їх відтвор. (за масового виробн нової дешевої моделі легк автом ціни на попер марку будуть зниж прибл до рівня ціни нового автом.)

Закон вартості є законом функц і р-ку товарного виробництва.

Цей закон: регул зв'язки між товаровиробн, а також розпод і стимул сусп працю в умовах товарного виробництва.

Закон вартості — це закон, який передбач, що вир-во й обмін товарів мають здійсн на осн їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції:

— стихійно регулює сусп вир-во; —стимулює розвиток продукт сил сусп; —обумовлює ек і соц диференціацію товаровир.

Функції закону вартості:

-Обумовл диференці товаровиробн, тобто збагач одних і банкрутство інших -Стимул роз-к продукт сил, спонук товаровироб вводити нову техніку і вдоскон методи організ вир-ва-Регулює пропорції сусп вир-ва, оскільки на його осн проходить стих розподіл (через ринок) капіталів і роб сили між окремими галузями вир-ва.-Регулююча роль закону вартості виявл в тому, що через механ колив цін навколо вартості відбув розподіл роб сили і капіталу між різними галузями виробн, внаслідок чого стихійно досяг певна пропорц, збалансов між сферами сусп вир-ва.

Відхилення цін від вартості ек сигналізує товаровир про зміну кон'юнктури ринку, а відповідно орієнтує виробництво, яких товарів недостатньо, а яких — надмірно.

Закон вартості стимул роз-к продукт сил. Кожний товаровир в умовах конкуренції і загрози розор прагне здобути найб прибуток. Цього можна досягти, якщо індивідуал вартість його товару буде нижчою, ніж суспільна, ринк вартість, а це можливо за умови зменш індивіду затрат праці на вир-во товару на основі впровадж нової, продукт техніки, поліпш організ вир-ва тощо.

32.Закон насичення задоволення потреб та закон спадної граничної ко­рисності.

Корисність — здатність товару, послуги задовольнити потребу. Вона народжується з відношення між засобами (благами) і цілями (потребами, які необхідно задовольнити) економічної діяльності людини. Корисність є суб'єктивним поняттям. Одне й те ж економічне благо для різних людей може мати різну корисність, навіть нульову, а для деяких людей — від'ємну. Корисність неможливо виміряти кількісно в певних одиницях. Якби це було можливо, то вдалося б підсумувати задоволення благами, отриманими за одиницю часу і за певний період, отримати міру «національної корисності» від купівлі та інших операцій, порівняти число одиниць корисності, які спожила певна людина, з тим, що спожила інша. Насправді це практично неможливо, оскільки корисність, будучи залежною від інтенсивності потреби, є психологічною величиною, яку неможливо виразити кількістю. Однак можна вимірювати корисність точним числовим значенням хоча б тому, що людина здатна ранжирувати корисності, надаючи їм різні альтернативи. Наприклад, вибір першого рангу має більшу корисність, ніж вибір другого рангу. Припустимо, що благо ділиться на певну кількість частин. Однак в міру споживання блага частина за частиною для задоволення потреби, вона інтенсивно зменшується. Спожиті послідовно частини блага мають зменшувану корисність для споживача. Більший чи менший ступінь корисності не є чимось властивим благу і його частинам, а залежить від особливого відношення, що існує між цими частинами, та інтенсивністю потреби, для задоволення якої їх використовують. Наприклад, є три частини блага, спроможного задовольнити певну потребу. Кількісно перша частина дорівнює 10. Друга буде дорівнювати 8, оскільки кожна частина потреби має певну інтенсивність, яка із задоволенням потреби зменшуватиметься. Корисність третьої частини становитиме 6 Корисність зменшується зі збільшенням кількості частин, якими скористався споживач. Зменшення корисності наступних спожитих одиниць товару зумовлено поступовим задоволенням потреби в цьому товарі. Падіння корисності з придбанням споживачем додаткових одиниць певного товару чи послуг називається законом спадної граничної корисності