71. Позичковий відсоток як форма доходу на грошовий капітал, наданий в позику.

Капітал в грошовій формі, взятий у позику, отримує специфічну форму позичкового капіталу. Однак, щоб грошовий капітал накопити або взяти у позику, необхідно, щоб він був вільним, незайнятим у вироб-ничій або комерційній діяльності. Вільний капітал утворюється в будь-якій фірмі, на будь-якому підприємстві з обігу основного капіталу – у вигляді амортизаційних накопичень. Тимчасового вільний капітал в грошовій формі утворюється в процесі руху оборотного капіталу, у вигляді грошових коштів, призначених для ви-плати заробітної плати або закупівлі сировини. А також він утворюється від накопичення частини прибутку. Отже, в кожній фірмі утворюється тимчасово ві-льний капітал, який може бути наданий у позику.

Фінансовий ринок (ринок позичкових капіталів) – це механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та позичаль-никами за допомогою посередників на основі попиту та пропозиції на капітал.

Позичковий капітал – це особливий товар. Його особливості: він продається та покупається по особливій ціні, якої є позичковий процент; він має подвійний характер; віддається не завжди, а лише на певний строк.

Позичковий процент – це не звичайна ціна товару, а особлива ціна. Процент не відображає вартості (величини) по-зичкового капіталу, а формується на основі інших факторів, серед яких є: процес руху позичкового капіталу має особливі умови. В руках кредитора цей капітал завжди залишається капіталом – власністю, і він надає лише право на його користування.

Той, хто позичає, на основі отриманого у позику капіталу організує виробництво та отримує середній прибуток.

Позичков. капітал надається лише на певний визначений строк.

Коливання – висота проценту, залежить від співвідношення попиту та пропозиції на фінансовому ринку на позичковий капітал.

72.Позитивна та нормативна економічна теорія.

Економічна теорія залежно від функціональної мети поділяється на позитивну та нормативну економічну теорію. Позитивна економічна теорія ставить за мету всебічне пізнання економічних процесів та явищ, розкриває їхні взаємозв'язки та взаємозалежність, які зумовлюються реальною дійсністю. Тобто вона досліджує економічну дійсність і відповідає на запитання: яка вона є? Нормативна економічна теорія з'ясовує об'єктивні процеси, дає їм оцінку, робить висновки та розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи, переходу її на вищий ступінь розвитку. Вона відповідає на запитання: як повинно бути, що для цього треба зробити?

73. Поліформізм власності в ринковій економіці

Відносини власн є фундаментом б-я ек с-ми. Типи власності: Сусп і Приватна, Змішаний.

Суспільна – історично перше сусп привласне засобів і рез-в вир-ва. Всі суб’єкти сусп власності є рівноправ власниками, а мірою розподілу доходів є праця. Форми сусп В:

Державна – с-ма ек відносин, при якій управл і розпорядж об’єктами власності здійснюється органами держ управління.

Види держ В: =Загальнодерж – сусп В усіх громад країни, яка не поділ і не персоніф між окремими учасниками сусп вир-ва. =Комунальна В це власність регіонал об’єднань тобто обл і рай рад. =Муніципальна В це всі об’єкти, які пребув у власності муніципалітету.

Колективна – це с-ма ек відносин при якій пев колектив спільно володіє і розпорядж засобами вир-ва та його результатами.

Види колектив В: +В труд колективу – передані держ або іншими суб’єктами майно у власність труд колективу підприємства на правах викупу оренди тощо. +пайова В (на паях) кожний працівник робить свій внесок (пай) і тоді має право на отрим своєї частки відповід до вклад майна. +кооперативна – передбач одинакові права на управл підприємством відпов до внесеного паю. +акціонерна – передбач право управл та розпор відповідно до внеску власників акціонерів. +В гром та реліг об’єднань як правило заснов на спонсор благод внесках, власнику не надає ніяких матеріальних переваг.

Приватна – тип В, коли виключ право волод, користув, розпорядж об’єктами В належить одній особі чи особам. Форми приват В:

1) індивідуально-трудова, заснов на особи праці власника та членів його сім’ї: дрібнотовар, ремісниче, фермерське, одноосібне госп-во, де власник і робітник виступають в одній особі.

2) нетрудова (з використ найманої праці) – передбач відокремл робітн від засобів вир-ва, а власника від безпосер участі у процесі вир-ва.

Переваги державної В:=завдяки ДВ стає можл концентр на викон важл народно госп завдань. =саме ДВ становить підґрунтя для вирівнюв доходів насел розподілу матеріальних і духовних благ.=створює можливості для планування та управл економікою. Недоліки ДВ: +відсутність у держ підприємств стимулів щодо раціон розподілу обмеж ресурсів. +байдужість до пошуку нових ідей та розробок.

+відсут конкуренції для поліпш якості прод. +стимули у людей що до рац, дбайл ставл до держ майна. Переваги приватної В:=Створ стимули для творчої праці; =є руш силою НТП;=породж бережл ставл до засобів вир-ва =забезпечує раціональне використання обмежених рес. Недоліки П В: є основою розшарування сусп-ва і поглиблення диференціації населення за доходами.