5. Взаємодія попиту і пропозиції.

Виходячи на ринок, продавці й покупці планують свою д-сть, спир на власний досвід та інф, яку їм надає ринок насампер через ціни. Іноді ринок виявляє, що споживачі помилилися у своїх споживацьких очікуваннях, оскільки підприємці запропонув менше товарів, ніж покупці готові були купити за встановл ціною. Можлива й інша ситуація, коли підприємці пропон більший обсяг товарів, ніж спожив готові купити за встановл ними ціну. Ситуац на ринку, коли підприємці пропон за певною ціною стільки товарів, скільки спожив готові купити, називають ринковою рівновагою. Рівновага – точка P, рівноважна ціна – PP та рівноважний обсяг попиту і пропозиції – QP. Рівноважна ціна — це ціна, за якої внасл дії конкур сил продавці пропонують стільки товарів, скільки покупці готові їх купити. Якщо ціна піднім вище рівноваж рівня то на ринку відбудуться такі зміни: обсяг попиту зменш а пропозиція. Утвориться надлишок запропонов товарів. Якщо ж ціна опуст нижче рівноваж рівня, то попит зросте, а пропозиція зменш - дефіцит товарів на ринку. Для відновл рівноваги в першому випадку ціна повинна знизитись, а в другому — зрости. При ціні рівноваги к-сть продукту, в межах якої спожив мають намір продовж купувати товар, відповідатиме тій к-сті продукту, яку виробники мають намір продовж постачати на ринок. Тільки за такої ціни не буде тенденції до зростання або зниження ціни на товар.

Ціни «стелі» і «підлоги». Ціна «стелі» — це ціна, що обмежує рух ціни вгору, тобто вона є штучно заниж. Такі ціни держ використ здебільшого для призупин інфляції та недопущ зниження життєвого рівня. Зазначені ціни породжують дефіцит продукту. Цю проблему держ вирішує за доп раціон попиту введенням різних систем нормування розподілу.

Ціна «підлоги» не дає змоги ціні знизит за встановл межі. Це — штучно завищ ціна. Прикладом встановл такої ціни є завищ цін на продовольчі товари, що допоможе фермерам не збанкрутіти. Розрізняють часткову рівновагу на окремому ринку і загальну рівновагу ринку. Якщо вся с-ма цін виявляється у стані рівнов, тоді настає загал рівнов ринку. Умови рівноваги не спонукають ек суб'єктів до того, аби змінюв свою ек поведінку. Для того щоб виникли мотиви до такої зміни, необхідно, щоб змін зовні умови: технології, очікування, рівні цін тощо. Отже, стан і часткової, і загал рівноваги є теоретичною абстракцією. У реал житті така ек ситуація виникає лише подекуди і дуже швидко порушується.

6.Взаємозв'язок економічної теорії і економічної політики

Ек політика являє собою дуже важл елемент взаємозв позит та нормат ек теорій, і як її наук обґрунтування виступ нормативна економіка. Позитивна економіка має справу з фактами, вона вільна від суб'єкт суджень і дає відповідь на запит, що являє собою фактич стан ек.

Нор­мативна економіка форм на осн оцінних суджень з приводу того, якою має бути економіка, тому вона ставить мету показати, що має бути, які аспекти ек є бажа­ними.

Завдання ек політики — показати, як можна досягти параметрів, визна­ч норматив ек, тим самим відповідаючи на запит, як і за доп яких інструментів можна привести до нормат фактичний стан економіки.

Одне з гол завдань ек теорії полягає в тому, щоб визнач загальні принципи ек поведінки. Однак цього недостатньо для розв'язання проблем народногосп розвитку. Є потреба в практич оформл бажаної ек поведінки, її контролі й оцінці наслідків.

Саме ек політика являє собою той особл спосіб дій держави, який, на­повн нормат рішеннями, дає змогу використов із сусп метою ек процеси, фіксувати їх, коригувати і, в кінцевому підсумку, вплив на них, визначаючи перспективи розвитку.

Оформл ек активності д-ви та визначення її масштабів залеж від прийн в сусп теоретич концепції ек р-ку країни. Ек теорія закладає основи обґрунтув держ активн й прий­няття рішень в ек політиці.

Наприк, класична ек теорія вважає найкращ ек політикою таку, яка передбач мін можливе втручання держ в економіку. За цією кон­цеп(А. Сміт, Д. Рікардо…)краща ек політика —політика держ невтруч.

Кейнсіанська ек теорія, навпаки, дотрим погляду безумов втру­ч д-ви в ек життя сусп. За Кейнсом, ринк с-ма втратила здатність до саморегул, для її вижив необх актив держ політ, спрямов на стимул сукуп попиту.

Неоліберальна концепція економічної політики, спир на фундаментал цінності ринкової економіки та класичні традиції в ек теорії, відстоює принцип невтруч д-ви безпосеред в госп процес і водночас принцип втру­ч держави в процес формув й захисту конкурентного госп порядку.

Неоконсервативний напрям економічної теорії кореспондується з монетарист концепцією макроек політики, яка концентрує увагу на антиінфл засобах ек політики, регулюв обсягу грош маси, виділенні бюдж та кредитно-грош політики, забезпеч бюджетної рівноваги. Як важлива ф-я д-ви, передбач контроль за темпами зрост пропозиції грошей, який має відповідати темпам реал ек зростання й очікуваної інфл.

Отже, в суч умовах жоден із напрямів ек теорії не відкидає участі д-ви в ек регулюванні. Йдеться про його механізм, ступінь, напрями, межі тощо, а не про те, більше чи менше державності в економіці.

2. Види економічної конкуренції: внутрігалузева та міжгалузева; досконала та недосконала тощо, добросовісна та недобросовісна.