4. Суть та значення бюджетного регулювання

У зв’язку з нестачею власних доходів у переважній більшості місцевих бюджетів при складанні та затвердженні цих бюджетів великого значення у їх збалансуванні надають бюджетному регулюванню.

Бюджетне регулювання – це щорічний перерозподіл загальнодержавних централізованих фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи з метою збалансування бюджетів на рівні, необхідному для виконання місцевими органами їх функцій.

Розмежування та перерозподіл доходів у процесі бюджетного регулювання здійснюється з урахуванням економічного, соціального, демографічного, природного стану відповідних адміністративних територій з метою подолання нерівностей між ними.

Нині в практиці використовують такі форми бюджетного регулювання:

• нормативи відрахувань від регульованих доходів;

• бюджетні дотації;

• бюджетні субвенції;

• бюджетні субсидії.

Регульовані доходи – це доходи, що на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України. Перелік регульованих доходів визначається законодавством України про бюджетну систему та про місцеві органи влади і уточнюється в процесі прийняття щорічних законів про Державний бюджет України. З інструментом регульованих доходів тісно пов’язаний ще один інструмент бюджетного регулювання  нормативи відрахувань від регульованих доходів.

Основною та найефективнішою формою бюджетного регулювання є система процентних відрахувань нижчим бюджетам. Її суть полягає у тому, що частка коштів вищого бюджету надається нижчим для збалансування у вигляді частки доходів на кожне джерело, що підлягає регулюванню. При цьому процент і сума відрахувань встановлюються від регульованих доходів, що надходять на території певної адміністративної одиниці.

Бюджетне субсидіювання – передача коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансової допомоги.

Існує три види бюджетного субсидіювання: бюджетні субсидії, бюджетні субвенції, бюджетні дотації.

Бюджетна субвенція – це сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня і має цільове призначення для здійснення сумісного фінансування певного заходу і підлягає поверненню у випадку порушення її цільового призначення.

Бюджетна субсидія – сума грошей, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, може мати цільове призначення. Вона не пов’язується безпосередньо з фінансовим станом бюджету, який її отримує.

Бюджетна дотація – цільова фінансова допомога на покриття дефіциту відповідного бюджету. Залежно від можливостей бюджету, що її видає, покриття може бути повним або частковим.

Особливим видом субсидіювання є встановлена Бюджетним кодексом України дотація вирівнювання. Вона визначається за спеціальними формулами як різниця між обсягом видатків бюджету, визначених на основі встановлених державних стандартів соціальної забезпеченості, та наявними у даного бюджету доходами.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте систему міжбюджетних відносин, що сформувалася в Україні.

2. Дайте характеристику та назвіть види міжбюджетних трансфертів.

4. За якими ознаками характеризуються міжбюджетні відносини?

5. Охарактеризуйте порядок надання міжбюджетних трансфертів.

6. Дайте характеристику бюджетної позики.

7. Які органи здійснюють перерахування бюджетних коштів?

Тестові завдання:

1. Міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції, називається:

а) субвенцією;

б) субсидією;

в) дотацією;

г) трансфертом.

2. Будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього самого періоду або у майбутньому – це:

а) бюджетне асигнування;

б) бюджетне відшкодування;

в) бюджетне зобов’язання;

г) бюджетне призначення.

3. Кошти, отримані від інших органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній основі, називаються:

а) субвенцією;

б) субсидією;

в) дотацією;

г) трансфертом.

4. Повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, Законом “Про Державний бюджет України” або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження і дає змогу надавати бюджетні асигнування – це:

а) бюджетне асигнування;

б) бюджетне відшкодування;

в) бюджетне зобов'язання;

г) бюджетне призначення.

5. Кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум, називаються;

а) субвенцією;

б) трансфертом;

в) дотацією;

г)інше.

6. Коефіцієнт вирівнювання застосовується під час:

а) розрахунку розмежування податків;

б) розрахунку субвенцій;

в) розрахунку дотації.

7. Які є види бюджетного субсидування:

а) субсидія, субвенція, дотація;

б) субсидія, субвенція, дотація, вилучення коштів, бюджетна позика;

в) субсидія, субвенція, дотація, взаємні розрахунки;

г) бюджетна субвенція, державна субсидія, державна дотація;

д) бюджетна субсидія, бюджетна субвенція, бюджетна дотація?

8. Повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою у процесі виконання бюджету – це:

а) бюджетне асигнування;

б) бюджетне відшкодування;

в) бюджетне зобов’язання;

г) бюджетне призначення.

9. Міжбюджетні трансферти – це кошти, що передаються:

а) безоплатно та безумовно до бюджетів інших рівнів;

б) безоплатно та безповоротно до бюджетів інших рівнів;

в) оплатно та безумовно до бюджетів інших рівнів.

10. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості – це відношення:

а) фінансових ресурсів до кількості споживачів;

б) фінансових ресурсів до кількості адміністративних одиниць;

в) кількості бюджетних програм до фінансових ресурсів.