3. Призначення бюджету і його роль у фінансово-кредитному механізмі
Безпосередньо з функцій, які виконує бюджет, випливають його призначення та роль у державі й суспільстві. Призначення бюджету в державі виявляється через систему відносин, структура яких така:
між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансування з бюджету;
- між державою і населенням у процесі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП);
- між ланками бюджетної системи при бюджетному регулюванні.
Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розвиток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснюючи розподіл і перерозподіл ВВП, могла змінювати структуру виробництва, впливати на результати господарювання, здійснювати соціальні перетворення.
В умовах перехідної економіки провідна роль бюджету в перерозподілі фінансових ресурсів, як і ВВП в цілому, є об’єктивною реальністю. Це зумовлено тим, що бюджет якраз і є тим інструментом, за допомогою якого здійснюється регулювання економічних процесів, чого не можна досягти іншими методами, в тому числі суто ринковими.
В умовах переходу до ринку бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Надходження до бюджету прямо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальні гарантії населенню залежить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частин бюджету пов’язано з основними макропоказниками економічного і соціального розвитку держави на відповідний рік.
Ринкова економіка суттєво відрізняється від попередніх господарських систем. Причому в кожній країні ця форма господарювання має певні особливості, які є відбитком національних ознак. Водночас ринковій економіці притаманні загальні характерні риси, які проявляються в усіх державах з цією формою господарювання. Такими рисами є відносно самостійне господарювання підприємств, організацій без суттєвого втручання держави у виробничий процес, конкуренція між товаровиробниками за ринки збуту тощо.
Однак ринковий механізм повною мірою не може вирішити таких важливих для держави питань економічного характеру, як розвиток наукомістких технологій, фундаментальних досліджень, малорентабельних, але суспільне важливих виробників, підтримання функціонування складних і ризикованих програм (океанографічні, космічні дослідження). Ринкові процеси не завжди можна спрогнозувати, й інколи вони призводять до суттєвих втрат фінансових і матеріальних ресурсів. Прикладом може бути фінансова криза, яка в 1998 р. охопила приблизно 40 % країн світової спільноти.
В таких умовах не виникає сумнівів щодо необхідності державного втручання в економіку. При цьому найприйнятніший спосіб державного регулювання економіки ґрунтується на застосуванні економічних методів управління. Їх основу складають фінансові інструменти і важелі впливу, що формують фінансовий механізм держави. Фінансовий механізм являє собою сукупність фінансових методів і форм впливу на розвиток суспільства. Бюджетний вплив є важливою складовою цього механізму. Розглянемо роль і місце бюджету держави у фінансовому механізмі і в державному регулюванні економічного і соціального розвитку (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Місце і роль бюджету у фінансово-кредитному механізмі
Фінансовий механізм складається з двох підсистем, які відображають узагальнені методи фінансового впливу: фінансове забезпечення і фінансове регулювання. Вплив цього механізму на різні аспекти виробничої і соціальної сфер має кількісну і якісну визначеність. Кількісна виявляється в обсязі коштів, які виділяються з різних джерел на певні цілі. Вона характеризує підсистему фінансового забезпечення, що є першоосновою дії фінансового механізму. Без відповідних асигнувань з бюджету неможливе розв’язання жодного завдання розвитку суспільства. При цьому дуже важливо, у який спосіб здійснювалось формування ресурсів, у яких формах і якими каналами відбувався їх рух, на яких умовах вони виділяються і використовуються. Якісна визначеність фінансового впливу виявляється саме в характері розподілу і руху фінансових ресурсів. Вона відображає підсистему фінансового регулювання. Ця підсистема має забезпечити відповідні пропорції розподілу ВВП і фінансових ресурсів. Установлюючи інструменти розподілу, держава вводить у дію фінансові інструменти впливу.
Однією з форм фінансового забезпечення виступає бюджетування у вигляді бюджетних асигнувань.
Бюджетні асигнування – це форма фінансового забезпечення за рахунок централізованого фонду грошових коштів держави. Воно може здійснюватись на поворотній і безповоротній основі. Характерною ознакою бюджетних асигнувань є саме їх безповоротність, однак за певних умов можуть надаватись бюджетні кредити суб’єктами господарювання.
Роль і місце бюджетних асигнувань у системі фінансового забезпечення визначаються моделлю фінансових відносин у суспільстві. В умовах планової економіки бюджетні асигнування були основною за питомою вагою формою фінансового забезпечення і відігравали балансуючу роль у системі джерел фінансування. В умовах фінансової моделі ринкової економіки бюджетні асигнування відіграють значно меншу роль у системі форм фінансового забезпечення. В економічній сфері державні субсидії фактично є одним із регуляторів її розвитку, тобто більшою мірою належать до підсистеми фінансового регулювання. Їх мета полягає не стільки у фінансовому забезпеченні певних економічних потреб, скільки у впливі на окремі сторони розвитку.У соціальній сфері роль бюджетних асигнувань в окремих країнах може суттєво різнитися залежно від того, яку фінансову модель взято за основу.
Слід також відзначити, що неможливо повністю відмовитися від бюджетних асигнувань. Вони є однією з важливих і необхідних форм фінансового забезпечення. Проблема полягає в тому, що ця форма асигнувань повинна виконувати ті функції, які саме їй властиві, а не вторгатися до сфери використання інших форм. Вона не може заміняти самофінансування, як це було за умов планової економіки. Одне із головних завдань економіки України полягає у ліквідації збитковості підприємств і системи їх державного дотування. Бюджетні асигнування не повинні відігравати ролі балансуючого елемента в системі джерел фінансового забезпечення – це функція кредиту. Ці асигнування слід використовувати там, де не ставиться завдання забезпечення отримання прибутку, тобто у сфері некомерційної діяльності. Однак при цьому в Україні необхідно переглянути сам склад таких неприбуткових підприємств і установ, звести його до мінімуму, залишивши за бюджетом тільки ту сферу, куди інші джерела фінансування спрямувати неможливо.
У підсистемі фінансового регулювання бюджет посідає провідне місце, що визначається роллю податків. Саме через них установлюється система регулювання доходів юридичних та фізичних осіб, а відтак і система економічних інтересів. Установлюючи податки і механізм їх стягнення, держава визначає свого роду правила гри. Причому податки – це одні з найбільш дійових економічних інструментів. За наявності чіткої і продуманої податкової політики можлива реалізація будь-яких завдань.
Отже, роль і призначення бюджету визначається, насамперед, тим, що він виступає потужним важелем впливу з боку державних та місцевих органів влади на всі сфери соціального та економічного життя суспільства в процесі розподільчих і перерозподільних відносин.
Питання для самоконтролю
1. Розкрийте зміст категорії бюджет.
2. Визначте основні ознаки бюджету.
3. Які функції виконує бюджет?
4. Перелічіть основні фактори впливу на бюджет.
5. Розкрийте роль державного бюджету у фінансово-кредитному механізмі.
Тестові завдання:
Бюджету як економічній категорії притаманні ознаки:
а) терміновість;
б) юридичний характер;
в) плановість;
г) усі відповіді правильні.
До функцій бюджету не належить:
а) розподільча;
б) економічна;
в) забезпечення існування держави;
г) контрольна.
Фактори впливу на бюджет, пов’язані з макроекономічними процесами в економіці це:
а) політичні;
б) економічні;
в) суспільні;
г) соціальні.
Фактори впливу на бюджет, зумовлені особливостями відтворення робочої сили і населення країни в цілому це:
а) соціальні;
б) суспільні;
в) економічні;
г) політичні.
Розподіл та перерозподіл бюджетних коштів забезпечує:
а) контрольна функція бюджету;
б) розподільча функція бюджету;
в) фіскальна функція бюджету;
г) регулююча функція.
Контроль за формуванням доходів і використанням коштів бюджету забезпечує:
а) регулююча функція бюджету;
б) фіскальна функція бюджету;
в) контрольна функція бюджету;
г) правильна відповідь відсутня.
Призначення і роль бюджету в державі виявляється через:
а) систему відносин між державою і юридичними особами;
б) систему відносин між державою і фізичними особами;
в) систему відносин між ланками бюджетної системи;
г) всі попередні відповіді правильні.
Фінансове забезпечення державних органів управління забезпечує:
а) регулююча функція бюджету;
б) фіскальна функція бюджету;
в) контрольна функція бюджету;
г) правильна відповідь відсутня.
При шведській фінансовій моделі через бюджет перерозподіляється ВВП майже:
а) 40%;
б) 60%;
в) 30%;
г) 50%.
Державний бюджет є категорією:
а) економічно;
б) політичною;
в) міжнародною;
г) жодна відповідь не правильна.