14. Кульутурно-освітні центри України доби Ренесансу

Центром українського Ренесансу ХУІ-ХУІІ ст. стали культурно-просвітницькі громадсько-політичні осередки відомі нам як "Братства". Братські товариства засновувалися, як правило, при православних церквах.

В Україні найстарішим є Львівське Успенське братство, яке в 1585 році організувало школу, де навчалися й викладали відомі діячі культури: Памво Беринда, Йов Борецький, Кирило Транквіліон-Ставровецький.

Важливу роль у громадському житті відігравали братства, що виникли в Києві, Луцьку, Перемишлі, Дрогобичі.

Заснуванням шкіл в Україні уславився князь Костянтин Острозький, який створив кілька шкіл на Волині, з-поміж яких найвідоміша - Острозька академія.

Найголовнішою пам'яткою Острозької академії є видання повної слов'янської Біблії 1581 року, текст якої з незначними змінами, внесеними в XVIII ст„ і досі використовується в православних церквах. Найбільше над виданням Біблії працював тодішній ректор академії Герасим Смотрицький, видатний філолог і богослов.

Серед усіх братських шкіл найбільше значення мала Київська, заснована 1632 році в статусі колегії. Нею опікувався митрополит Петро Могила, після смерті якого заклад було перейменовано на його честь.

У Киево-Могилянському колегіумі (з початку XVIII ст. - академія) викладання велося латиною, загальноприйнятою мовою в тогочасній Європі. студенти цього закладу мали безпосередній доступ до досягнень європейської науки й мистецтва. Тут навчалися світові філософи й письменники Григорій Сковорода, Михайло Ломоносов, композитори Максим Березовський й Дмитро Бортнянський, архітектор Іван Григорович-Барський, державний і військовий діяч Семен Палій та Іван Мазепа.

У XV ст. в Україні розквітає книгодрукування. Засновником українського друкарства став Святополк Фіоль, який 1491 року видав дві книжки слов'янською мовою для потреб українців: "Октоїх" і "Часослов". Обидві ці книги були опубліковані в Кракові.

У другій половині XVI ст. друкарні виникають по всіх українських землях - у Львові, Острозі, Перемишлі, Луцьку, Житомирі, Чернігові, Почаєві та інших містах.

Найбільшою українською книговидавничою установою в той час була друкарня Києво-Печерської лаври, яка за перші п'ятнадцять років свого існування надрукувала сорок книжок. Розвиткові нашого книговидавництва сприяв славетний Іван Федоров, який у 1574 році надрукував у Львові "Буквар" і "Апостол", а ще через сім років в Острозі - Біблію.

15.Гумагістичні риси представників українського Ренесансу.

Центром українського Ренесансу ХУІ-ХУІІ ст. стали культурно-просвітницькі громадсько-політичні осередки відомі нам як "Братства". Братські товариства засновувалися, як правило, при православних церквах. Отже, до певної міри вони були й релігійними організаціями, хоча їхня діяльність носила переважно світський характер. До братств належали переважно купці, ремісники й простолюд. Ці організації мали свій суд, скарбницю, вони засновували школи й друкарні, а деякі опікувалися хворими й нужденними, будували лікарні й притулки для бідних. Важливі питання братчики обговорювали на загальних зборах, де обирали чотирьох старших братів, які керували братством до наступних виборів. В Україні найстарішим є Львівське Успенське братство, яке в 1585 році організувало школу, де навчалися й викладали відомі діячі культури: Памво Беринда, Йов Борецький, Кирило Транквіліон-Ставровецький.

Важливу роль у громадському житті відігравали братства, що виникли в Києві, Луцьку, Перемишлі, Дрогобичі.

До Київського братства вступив свого часу гетьман Петро Сагайдачний разом із Військом Запорозьким.

Заснуванням шкіл в Україні уславився князь Костянтин Острозький, який створив кілька шкіл на Волині, з-поміж яких найвідоміша - Острозька академія. У ній викладали філософію, богослов'я, математику, астрономію, церковнослов'янську, грецьку, латинську й польську мови; лекції читали як українські вчені, так і іноземні (здебільшого поляки й греки).

Найголовнішою пам'яткою Острозької академії є видання повної слов'янської Біблії 1581 року, текст якої з незначними змінами, внесеними в XVIII ст„ і досі використовується в православних церквах. Найбільше над виданням Біблії працював тодішній ректор академії Герасим Смотрицький, видатний філолог і богослов.

Серед усіх братських шкіл найбільше значення мала Київська, заснована 1632 році в статусі колегії. Нею опікувався митрополит Петро Могила, після смерті якого заклад було перейменовано на його честь.

У Киево-Могилянському колегіумі (з початку XVIII ст. - академія) викладання велося латиною, загальноприйнятою мовою в тогочасній Європі. Отже, студенти цього закладу мали безпосередній доступ до досягнень європейської науки й мистецтва. Саме Києво-Могилянська академія, перша вища 'Школа східних слов'ян, дала світові філософа й письменника Григорія Сковороду, ученого Михайла Ломоносова, композиторів Максима Березовського й Дмитра Бортнянського, архітектора Івана Григоровича-Барського, державних і військових діячів Семена Палія та Івана Мазепу.

У XVII ст. подібні заклади виникають у Переяславі, Чернігові, Харкові, Львові. Про високий рівень освіти в Україні залишив спогад сирійський мандрівник Павло Алепський, приємно здивований чудовою рисою українців: "Усі вони, за винятком небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і донок, уміють питати... У землі козаків усі діти вміють читати, навіть сироти».