9. Цикл і жанри календарно-обрядової творчості давніх українців

Залишки міфології знаходимо в образах та звичаях, у фольклорних жанрах - замовляннях, колядках, щедрівках, веснянках, купальських піснях. З міфологією тісно пов'язаний і народний епос - легенди, казки, бувальщини, перекази. До появи та у процесі розвитку давньоукраїнської культури були сформовані та утверджені календарно-обрядові традиції. Календарно - обрядова творчість - це драматично-поетична система обрядів та ритуалів магічного значення, що супроводжуються відповідними поетичними текстами сакрального змісту, яка пов'язана із циклічністю природи. Відповідно до чотирьох пір року, а також періодів у землеробстві - приготування до сівби, сіяння, вирощування, збирання врожаю, - виділяється 4 цикли календарно-обрядової творчості: зимовий, весняний, літній, осінній.

Зимовий цикл - обряди, пов'язані не тільки з очікуванням весни як часу сівби, а й з давніми міфами про виникнення всесвіту. Жанри - колядки, щедрівки, вертепна драма.

Зимові свята починаються 4 грудня зі свята -4Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до -7Благовіщення (7 квітня). У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч - проводи. Зустріччю предків на -6Свят-вечір розпочинався період найважливіших зимових свят - -7Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на -Водохреща. Різдвяний цикл має найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з них також було спрямовано на вшанування покійних предків. Умовно завершувався зимовий цикл святкових дат, за сучасним церковним календарем, -день Петра Вериги (29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети, за якими визначали настання весни, передбачали, яке буде літо.

Весняний цикл - твори, що виконувалися у весняний період, були своєрідними магічними замовляннями, спрямованими на весняні переміни: аби ліс зазеленів, трава - проросла, посіви піднялись, квіти - розцвіли тощо. До весняного календаря наші прадіди зараховували й свято -Стрітення (15 лютого), яке вважалось перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу: це був день першої зустрічі зими з літом. Але справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів.

Приблизним початком весни вважався -день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи (14 березня). За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить із пробудженням природи.

Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати.

Головним святом весняного циклу є Великдень (Воскресіння Господнє) - найбільше християнське свято, яке органічно поєднує язичницькі ритуали та церковні обряди, а завершується весняний обрядовий цикл Вознесінням Господнім на сороковий день після Великодня, щорічно у четвер.

Літній цикл - відповідно до літніх свят та обрядів виділяються такі жанри: маївки, русальні пісні, петрівчані пісні, купальські пісні, субіткові пісні, царині пісні.

Літній цикл свят заповнений хліборобськими турботами, доглядом за посівами, але не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми днями квітня. За іншими спостереженнями, початок літа пов’язували з періодом, коли на дубах з’являлося листя.

В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені святаHYPERLINK "http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/litnii-tsykl/337-zeleni-sviata" (Трійцю), КупайлаHYPERLINK "http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/litnii-tsykl/348-ivana-kupala" (Івана Купала), -%-%%2212-lypnia-petra-i-pavla%22Петрів%20деньHYPERLINK%20%22http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/litnii-tsykl/1608-12-lypnia-petra-i-pavla%22%20(святих%20Петра%20та%20Павла)%22%20(святих%20Петра%20та%20Павла)"Петрів деньHYPERLINK "20(святих%20Петра%20та%20Павла)%22Петрів%20деньHYPERLINK%20%2212-lypnia-petra-i-pavla%22Петрів%20деньHYPERLINK%20%22http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/litnii-tsykl/1608-12-lypnia-petra-i-pavla%22%20(святих%20Петра%20та%20Павла)%22%20(святих%20Петра%20та%20Павла)" (святих Петра та Павла) . Найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.

Закінчувався літній цикл -1днем святої Мокрини.

Осінній цикл - замикає кільце обрядовості та є своєрідним провіщенням та підготовкою до зимових свят. Найхарактерніший цьому циклу культ - вшанування духів померлих предків. Жанр - плач (від дієслова - "плакати") .Осінній цикл ввібрав окремі звичаї та обряди, характер яких визначався станом засинання природи та приготуваннями до зими. Охоплюють період від перших серпневих днів (-2день пророка Іллі) до дня святого Пилипа (27 листопада), після якого настає зимовий піст — Пилипівка, що триває аж до -7Різдва. Він включає такі основні свята та обряди: Спаса, Семена, -Успіння та -Різдва Пресвятої Богородиці, Покрови, -8%-8-lystopada-sviatoho-dmytra%22Дмитра%22св.%20HYPERLINK%20%228-lystopada-sviatoho-dmytra%22св.%20HYPERLINK%20%22http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/osinnii-tsykl/1619-8-lystopada-sviatoho-dmytra%22Дмитра%22Дмитра"св. HYPERLINK "8-lystopada-sviatoho-dmytra%22Дмитра%22св.%20HYPERLINK%20%228-lystopada-sviatoho-dmytra%22св.%20HYPERLINK%20%22http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/osinnii-tsykl/1619-8-lystopada-sviatoho-dmytra%22Дмитра%22Дмитра"Дмитра, -Кузьми та Дем'яна, Михайла Архистратига. Головними моментами осіннього циклу були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ.

Більшість обрядів осіннього циклу пов'язані із виконанням певного виду землеробських робіт, а також були спрямовані на родинне життя: з Покрови починалися весілля, а на -4Введення, -7Катерини та -Андрія ворожили на обранців. Обрядові дії переважно переносилися у приміщення, набуваючи форми вечорниць.

В осінньому циклі знову повторюються всі мотиви, властиві для інших циклів - так формувалося безперервне циклічне обрядове коло святкових дат із різними атрибутами і символами, але одними і тими ж мотивами.