Передмова

З трансформацією економічної системи держави економічні суб'єкти стикаються з появою нових механізмів, інструментів, форм та методів господарювання.

Перехід від централізованої до ринкової системи господарювання викликав появу нових форм функціонування економічних суб'єктів, що суттєво вплинуло на процеси здійснення всіх виробничих відносин, в тому числі відтворення капіталу та робочої сили, концентрації та централізації виробництва, конкуренції і таке інше. Такі зміни у процесах здійснення виробничих відносин є необхідним наслідком ринкової трансформації всіх загальних соціально-економічних передумов функціонування суб'єктів підприємницької діяльності. Але в умовах недостатньої підготовленості інституціонального середовища вони здатні призвести до виникнення проблем у функціонуванні економічної системи. Такі проблеми мають, як правило, об'єктивний характер та проявляються у значній дестабілізації та невизначеності здійснення процесів взаємодії та взаємовпливу різних суб'єктів господарювання і на практиці ведуть до зниження ефективності функціонування підприємств та посилення кризових явищ в економіці.

Для стабілізації економічної ситуації в межах трансформаційних процесів формування ринкових відносин потрібним є утворення умов реальної протидії неефективному функціонуванню суб'єктів господарювання.

У будь-якій національній економіці пріоритет належить реальному сектору. Він є історично й логічно вихідним уже внаслідок того, що саме в ньому здійснюється виробництво матеріальних благ і послуг. Їм же породжуються на певному етапі розвитку грошові й фінансові потоки, в усі більшій мері утворяться тимчасово вільні кошти. Обслуговуванням руху цих потоків і покликана займатися фінансова система, що у свою чергу стає фактором розвитку реального сектора.

Унікальність переважаючої більшості країн колишнього СРСР полягає в тому, що вони виникли на руїнах відносно цілісної економічної і політичної системи. У зв'язку з цим ним об'єктивно необхідні час і відповідні зусилля для національно-державної ідентифікації, створення ряду передумов ефективного включення їх в глобальні економічні структури і процеси. Крім того, після проголошення незалежності певний період ці країни були ізольовані від світогосподарських глобальних процесів і приречені на автаркичну замкненість і самодостатність.

Можна виділити три визначальних передумови, реалізація яких створить сприятливі можливості для включення економіки України в глобальні процеси і структури. Досвід країн Центральної та Східної Європи свідчить, що ринкова трансформація розвивається у трьох основних напрямах: лібералізація економіки, приватизація власності та створення ринкової інфраструктури. При цьому виняткову роль для України грає створення атрибутів загальноекономічної і ринкової інфраструктури, стан відкритості економіки для більш широкого її включення в торгово-економічні, фінансово-інвестиційні, виробниче-технологічні глобальні процеси.

Для створення таких умов важливим є формування теоретичного розуміння тих економічних та соціально-економічних процесів, що призводять до виникнення та поширення функціональних проблем при існуванні сучасних інститутів господарювання. Крім цього, необхідним є дослідження процесів формування та функціонування різних економічних суб'єктів під впливом як ринкових відносин, так і соціально-економічних умов їх існування в межах існуючого в країні інституціонального середовища.

Таким чином, ринкова трансформація економіки України є необхідною умовою її залучення до світової економічної системи. Але ефективне здійснення такого переходу можливе лише за умов кваліфікованого використання ринкових інструментів та механізмів, дотримання правил та традицій. Тому вивчення сучасних особливостей функціонування ринкової системи та її складових є невід'ємною частиною загальної підготовки студентів економічних спеціальностей.