Позики Світового банку Україні за секторами

Сектори економіки	Обсяг позики, млн. дол. США
Електроенергетика	677
Розвиток приватного сектора	640
Економічна політика	570
Сільське господарство	332
Вугільний сектор	316
фінансовий сектор	300
Управління державним сектором	293
Водопостачання	24
Розвиток міст	17
Соціальний сектор	53
Високі технології	100
Всього	3322

Світовий банк надав Україні дві позики: у 1996р. - 15,8 млн. дол. США для Експериментального проекту у вугільній галузі та в 1999р. - 300 млн. дол. США на проект структурної перебудови вугільної промисловості.

Перший транш на виконання системного проекту становив 150 млн. дол. США, передбачалося, що він буде використаний для закриття 20 шахт, визначе­них Міністерством вугільної промисловості України. Наступні два транші позики Світового банку надійшли у 1999 р. - їх передбачалося спрямувати на виконання заходів із закриття збиткових шахт та фінансування інвестиційних самоокупних проектів у шахтарських регіонах.

Реструктуризація вугільної промисловості України не завершена, що вирішальним чином впливає на реалізацію її потенціалу. Причини такого стану - у неефективній участі держави в процесі реструктуризації, відсутності її комплексної програми, непослідовності дій, протидії приватних компаній, не зацікавлених у прозорих ринкових відносинах у галузі. Основні наслідки реструктуризації наведені на рис. 15.6.

Негативні:

не оновлюється шахтний фонд,

скоротилися виробничі потужності,

темпи модернізації та технічного оснащення низькі,

імпорт вугілля переважає над його експортом,

кредиторська заборгованість вугільних підприємств зростає

Наслідки

заходів

реструк-туризації

Позитивні:

покращання окремих показників роботи, наприклад стабілізація обсягів річного вугле-видобутку

Рис. 15.6. Наслідки заходів щодо реструктуризації в Україні

Небезпечними соціальними проблемами вугільної галузі є:

незадовільний соціальний захист вивільнених працівників;

високий рівень безробіття, недостатня кількість нових робочих місць та дефіцит коштів на їх створення, звільнення працівників без подальшого працевлаштування;

невиплати при звільненні вихідної допомоги, низький рівень заробітної плати та наявність заборгованості із заробітної плати і регресів;

бідність та незадоволення більшості соціальних потреб населення малих та середніх шахтарських міст Донбасу;

неврегульованість питань передачі об’єктів житлово-комунальної та соціально-культурної сфери, що належать ліквідованим шахтам;

незадовільний стан житлово-комунального господарства та соціальної інфраструктури міст;

вкрай несприятливі побутові умови шахтарів та членів їх сімей, вкрай погане медичне обслуговування;

незадовільний екологічний стан навколишнього середовища.

Основними заходами держави щодо впровадження прозорих ринкових механізмів у вугільній та суміжних з нею галузях здійснювалося за наступними напрямками:

заниження цін на вугілля на користь металургійної промисловості,

протидія монополізації постачання шахт приватними підприємствами-посередниками, що спричиняє постачання обладнання та матеріалів за завищеними цінами,

зниження розрахунків за бартерними та вексельними схемами.