Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РИО нмкд1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

15.1. Поняття кризи, її типи та стадії проходження

Кризою, у її класичному визначенні, є не тільки зміна позитивної тенденції на негативну, але також і навпаки: зміна негативної тенденції на позитивну.

Це обумовлено тим, що будь-яка тенденція (у тому числі й негативна) носить стійкий характер. Будь-які спроби порушити цю тенденцію автоматично ведуть і до порушення стабільності й, швидше за все, до кризи. Це підтверджує той факт, що основною характеристикою кризової ситуації є нестійкість її стану, схильність зовнішнім і внутрішнім впливам.

Кризовий стан організації - це такий її стан, у якому базові параметри - платіжний баланс, обсяги виробництва й продажів, зайнятість персоналу - перебувають у нестійкому стані, з якого вона може бути виведена порівняно незначними внутрішніми або зовнішніми впливами, слідством чого стає перехід її в іншу якість.

Система («підприємство») нестійка стосовно зовнішніх впливів, є надмірно відкритою, тобто ступінь її відкритості перевищує критичне значення. І, навпаки, система, нестійка стосовно внутрішніх впливів, є надмірно закритою. Криза не завжди носить небажаний, негативний характер для підприємства. У деяких випадках, з погляду економічної доцільності, має сенс не тільки не запобігати, але навіть провокувати кризу.

Таким чином, криза системи - це перехід її з одного стану в інше. Виділяють три функції кризи:

різке ослаблення й усунення застарілих елементів пануючої, але вже вичерпала свій потенціал системи;

розчищення дороги для затвердження спочатку слабких елементів нової системи, майбутнього циклу;

випробування на міцність і передача у спадщину тих елементів системи, які акумулюються й переходять у майбутнє

при всій своїй хворобливості кризи прогресивні.

Виділяють наступні переваги кризової ситуації. (рис. 15.12).

Рис. 15.1. Переваги кризової ситуації для підприємств

Таким чином, криза є не стільки проблемою, скільки «відкриттям нових можливостей і звільненням новаторських ідей».

Поняття кризи досить багатогранно, тому існує цілий ряд класифікацій за різними ознаками (табл. 15.1).

Таблиця 15.1

Класифікація криз

Параметр класифікації

Види кризи

По об'єкту

економічні;

соціальні;

політичні

Економічні кризи,

по об'єкту

макроекономічні;

мікроекономічні (криза господарюючого суб'єкта);

змішані.

По глибині

криза ліквідності - реальна втрата платоспроможності, необхідні термінові міри, інакше підприємство буде змушено піти з ринку;

криза успіху - характеризується явним негативним відхиленням фактичного стану від запланованого;

криза стратегії - відбуваються збої в розвитку підприємства, знижується потенціал успіху, слабшають захисні можливості в конкурентній боротьбі, хоча стан підприємства може здаватися цілком задовільним. Намічений розрив між імовірними й бажаними результатами може бути ліквідовано лише шляхом зміни колишньої або прийняття нової орієнтації, причому процес, як правило, розрахований на багато років.

Кризи господарюючого суб'єкта, по глибині

«криза для власників» - характеризується погіршенням фінансово-економічного стану, що поки не позначається на розрахунках із кредиторами. Інвестори підприємства не одержують очікуваний доход - він менше величини доходу від будь-якого іншого альтернативного джерела, узятого як база для порівняння;

«криза для кредиторів» - характеризується несвоєчасним або частковим задоволенням потреб кредиторів. Підприємство є самостійно діючим суб'єктом господарювання;«законодавчого регулювання» - наступає після порушення арбітражним судом процедури банкротства відносно підприємство-боржника, У цьому випадку сфера управлінських впливів з боку власників підприємства законодавчо обмежена з метою захисту інтересів кредитора.

За формою протікання

криза, що підкрадається,

рутинна криза,

несподівана криза.

По тривалості

короткострокові;

середньострокові;

довгострокові;

надстрокові.

По природі

циклічні (систематичні, регулярні);

несистематичні (нерегулярні).

По циклічності кризи

короткі цикли («цикли Кітчіна») - 3 роки й 4 місяці;

середні цикли («цикли Жугляра») - 10 років;

довгі цикли («цикли Кондрат'єва») - 48-55 років.

По характеру

кризи, що передують новому етапу в розвитку системи

кризи, що передують загибелі, розпаду системи.

По охопленню

кризи окремих систем;

структурні кризи.

По ступені взаємозалежності

незалежні;

співпадаючі;

взаємодіючі.

По стадії розвитку організації

криза лідерства - наступає наприкінці першої стадії розвитку організації «розвитку на основі творчості», коли виникає гостра необхідність у формалізації основних ідей, функцій і напрямків діяльності;

криза автономії - знаменує собою закінчення другої стадії розвитку організації «розвитку, заснованого на керівництві», коли ступінь бюрократизації організації перевищує припустимий рівень;

криза контролю - завершує третю стадію «розвиток, засновану на делегуванні» і характеризується поганою керованістю (контролем) організації, за ним йде нова стадія еволюційного розвитку організації – «розвиток, заснований на координації», щ є кращим часом для проведення структурних перетворень;

криза границь - наступає, коли розвиток на основі координації повністю вичерпує себе й встає перед загрозою розпаду на окремі структурні підрозділи, виходом зі сформованої ситуації стає наступна стадія - «розвиток, заснований на співробітництві»;

криза психологічної втоми й довіри - є останнім кризовим явищем у процесі розвитку організації, за яким треба або смерть організації, або перехід її в якісно новий стан, заснований на «звичках» (для здійснення щоденної рутинної роботи) і «рефлексії» (для стратегічно нових видів діяльності й особистого духовного збагачення).

Кризовий стан (економічна криза) господарюючого суб'єкта - це нестійкий стан господарюючого суб'єкта, викликаний різким переломом у реалізації будь-якої функції (сукупності функцій) або порушенням їхнього необхідного балансу.

Криза, як і будь-яке інше явище, розтягнуте в часі, має свій життєвий цикл. Вчені виділяють наступні стадії розвитку кризової ситуації на підприємстві (рис. 15.2).

Рис. 15.2. Стадії розвитку кризової ситуації на підприємстві

Залежно від функцій, які виконуються у процесі здійснення кризового управління на підприємстві можна виділити наступні методи (рис. 15.4).

Рис. 15.3. Методи кризового управління

Поведінку суб'єкта господарювання в кризовій ситуації можливо зобразити наступним чином (рис. 15.5).

Несподівані фактори починають впливати на фірму, їхній вплив звичайно залишається схованим у рамках нормальних коливань, властивих економічної діяльності.

Коли несподівані фактори виявлені за допомогою спеціального прогнозу, реакцією на них є міри, які в минулому допомагали фірмі корегувати періодичні погіршення її економічних показників.

Коли міри, які в минулому були успішними виявляються недійсними, стає очевидним, що фірма зштовхнулася з новою проблемою. Як тільки дані показують, що наростаюче зниження прибутку не може бути наслідком нормальних коливань, то керування вживає інших активних дій.

Рис. 15.4. Поведінка суб'єкта господарювання в кризовій ситуації

Вчені виділяють наступні типи кризового менеджменту:.

Планове управління кризою (стадії - зародкова й ліквідації, функція - превентивна, метод - скоринг). Істотним моментом при даному типі кризового менеджменту є забезпечення максимально швидкої реакції на попереджувальну інформацію.

Активне управління кризою (стадія - перші сигнали, функція - боротьба із кризою на перших стадіях прояву, метод - сканування). Важливим моментом при даному типі управління є дотримання балансу між витратами на запобігання розвитку кризового стану й безпосередньо ущербом, що спричинено кризовим явищем.

Реактивне управління кризою (стадії - загострення й хронічна, функція - вихід із кризи, метод - санація). Може здійснюватися чинностями спеціально створеної команди менеджменту.

Схематично взаємозв'язок стадій життєвого циклу кризи, функцій, методів і типів кризового менеджменту, а також видів реструктуризації можна представить у табл. 15.2:

Таблиця 15.2