- •Предмет трудового права.
- •Державний спосіб регулювання трудових відносин.
- •Договірний спосіб регулювання трудових відносин.
- •Метод трудового права.
- •Особливості методу трудового права
- •Єдність і диференціація правового регулювання праці. Фактори диференціації.
- •Сфера дії норм трудового права.
- •Функції трудового права.
- •Місце трудового права в системі права України.
- •Поняття джерел трудового права та їх класифікація.
- •Система джерел трудового права та її особливості.
- •Загальна характеристика основних джерел трудового права.
- •Загальна характеристика Кодексу законів про працю України як джерела трудового права.
- •Локальні акти трудового права, та їх особливості.
- •Місце судової практики в системі джерел трудового права.
- •Система трудового права України.
- •Поняття та значення принципів трудового права України.
- •Загальні принципи трудового права.
- •Зміст галузевих принципів трудового права.
- •Поняття і види суб'єктів трудового права.
- •Правовий статус суб'єкта трудового права та його зміст.
- •Працівник як суб'єкт трудового права.
- •Власник підприємства, установи, організації як суб’єкт трудового права України.
- •Роботодавець як суб’єкт трудового права.
- •Організації роботодавців як суб'єкт трудового права.
- •Поняття трудового колективу та його ознаки.
- •Повноваження трудових колективів та їх класифікація.
- •Поняття, принципи діяльності та статус професійних спілок за законодавством України.
- •Функції профспілок в сучасних умовах.
- •Основні права профспілок та їх класифікація.
- •Поняття і види правовідносин в трудовому праві.
- •Поняття трудового правовідношення, та його види.
- •Підстави виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин.
- •Зміст трудових правовідносин.
- •Порядок реєстрації, перереєстрації громадян, які шукають роботу та безробітних.
- •Принципи розробки і укладення колективних договорів і угод.
- •Поняття та сторони колективного договору.
- •3Міст колективного договору.
- •Порядок укладення колективних договорів.
- •Соціально-партнерські угоди: поняття, види, значення.
- •Порядок розробки соціально-партнерських угод.
- •Види та підстави відповідальності за порушення законодавства про колективні договори і угоди.
- •Порядок бронювання та квотування робочих місць для громадян, що потребують соціального захисту.
- •Поняття зайнятості та підходящої роботи.
- •Поняття працевлаштування та його правові форми.
- •Органи зайнятості, їх права і обов'язки.
- •Поняття оплачуваних громадських робіт, порядок їх застосування.
- •Поняття трудового договору, та його відмінність від цивільно-правових договорів.
- •3Міст трудового договору.
- •Загальний порядок укладення трудового договору.
- •Випробування при прийнятті на роботу: поняття, строки, порядок запровадження.
- •Трудовий договір з фізичною особою – роботодавцем.
- •Трудовий договір про роботу за сумісництвом.
- •Трудовий договір про роботу за суміщенням.
- •Правове регулювання трудових договорів з тимчасовими та сезонними працівниками.
- •Юридична природа контракту та сфера його застосування.
- •Правове регулювання працевлаштування молодих спеціалістів.
- •Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях.
- •Поняття, порядок та види переведень.
- •Порівняльно-правова характеристика переведення та переміщення.
- •Зміна істотних умов праці: поняття, порядок їх запровадження.
- •.Підстави припинення трудового договору, що обумовлені певними юридичними фактами.
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •Підстави припинення трудового договору, що обумовлені згодою та ініціативою сторін.
- •Підстави припинення трудового договору, що обумовлені ініціативою сторін, що не є сторонами трудового договору.
- •Загальний порядок розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 кЗпП України (зміни в організації виробництва і праці, ліквідація підприємства, скорочення чисельності і штату працівників).
- •Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за п. 4 ст. 40 (прогулу без поважних причин).
- •Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за п. 5 ст. 40 (нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності).
- •Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за п. 6 ст. 40 (поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу).
- •Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за п. 7 ст. 40 (появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння).
- •Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за п. 8 ст. 40 (вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника).
- •Відсторонення працівника від роботи.
- •Порядок оформлення звільнення.
- •Поняття робочого часу. Вимірники робочого часу.
- •Види робочого часу.
- •Режим і облік робочого часу.
- •Поняття надурочних робіт, порядок їх проведення.
- •Поняття часу відпочинку та його види.
- •Щорічні відпустки. Порядок надання щорічних відпусток.
- •Перенесення щорічної відпустки.
- •Соціальні відпустки. Порядок надання соціальних відпусток.
- •Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.
- •Відпустки без збереження заробітної плати.
- •Творчі відпустки.
- •Поняття заробітної плати та її структура.
- •Форми та системи заробітної плати.
- •Способи правового регулювання оплати праці.
- •Юридична природа премій та їх види.
- •Мінімальні державні стандарти у сфері регулювання оплати праці.
- •Норми праці та їх види.
- •Тарифна система та її складові елементи.
- •Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами.
- •Порядок виплати заробітної плати.
- •Гарантійні виплати і доплати.
- •Компенсаційні виплати.
- •Поняття дисципліни праці. Виробнича, технологічна дисципліна праці.
- •Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці.
- •Методи забезпечення дисципліни праці на підприємствах, установах, організаціях.
- •Заходи заохочення та порядок їх застосування.
- •Обов'язки роботодавця та працівника. Класифікація обов'язків.
- •104 Спеціальна дисциплінарна відповідальність .
- •Поняття, підстави та умови дисциплінарної відповідальності.
- •Поняття дисциплінарного проступку, його елементи.
- •Поняття та види матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •Підстава і умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •109. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, спричинену роботодавцю: поняття і види.
- •Обмежена матеріальна відповідальність працівника.
- •111. Повна матеріальна відповідальність працівника.
- •112. Визначення розміру шкоди, спричиненої підприємству, установі, організації.
- •113. Порядок відшкодування шкоди, спричиненої підприємству, установі, організації.
- •114. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
- •115. Поняття охорони праці та її значення.
- •116. Право працівника на охорону праці та його гарантії.
- •117. Розслідування і облік нещасних випадків на виробництві.
- •118. Охорона праці жінок і молоді.
- •119. Праця осіб зі зниженою працездатністю.
- •120. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •121. Поняття, види та причини трудових спорів.
- •122. Поняття, сторони, предмет індивідуальних трудових спорів.
- •123. Комісія по трудових спорах як первинна інстанція по розгляду трудових спорів.
- •124. Судовий порядок розгляду трудових спорів.
- •125. Поняття, сторони, момент виникнення колективних трудових спорів, порядок їх розгляду.
- •126. Страйк - як крайній засіб вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
- •127. Порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем.
- •128. Порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією.
- •129. Правовий статус Національної служби з посередництва і примирення України.
- •130. Правове рулювання страйку. Визнання страйку незаконним.
Зміст галузевих принципів трудового права.
Галузеві принципи підкреслюють особливості конкретної галузі права і нарівні з предметом і методом сприяють індивідуалізації галузі як самостійної в загальній системі права. Принципи галузей — це не раз і назавжди дана аксіома; вони, як і норми права, можуть змінюватися, зокрема зі зміною суспільних відносин, на базі яких виникає галузь права. Так, процеси реформування політичної, економічної, соціальної та інших сфер життя суспільства не могли не відбитися на змісті галузевих принципів. Поява ринку праці і капіталу, наприклад, сприяла становленню ряду нових принципів галузі трудового права. За часів соціалістичної системи господарювання за будь-яким роботодавцем все ж стояла держава, тому основні умови трудового договору з працівником (розмір зарплати, терміни договору, тривалість відпусток та ін.) були значною мірою усередненими. В умовах ринкової організації економіки основоположними принципами трудового права стають:
свобода праці, яка передбачає для кожного працездатного громадянина свободу вибору місця роботи, форми й виду реалізації своїх здібностей до праці, а також свободу договірного регулювання трудових відносин при встановленні державою обов'язкового мінімуму прав найманого працівника;
державний нагляд і контроль за умовами праці найманих працівників;
принцип обов'язковості умов договорів про працю, в тому числі вимоги дисципліни і підлеглості працівника організаторам виробництва в процесі праці;
і нарешті, більшого значення набуває принцип забезпечення працівника при настанні непрацездатності, а також матеріального забезпечення в разі безробіття, що зафіксовано на міжнародно-правовому рівні.
В галузях цивілістичного напряму йдеться про принципи єдності правового регулювання майнових і особистих немайнових відносин незалежно від їхніх суб'єктів, рівності учасників цивільних правовідносин, повного поновлення порушеного стану суб'єктів цивільного права та ін.
Поняття і види суб'єктів трудового права.
Суб’єктами трудового права є учасники суспільних відносин, регульованих законодавством про працю, які володіють суб’єктивними трудовими та юридичними обов’язками. Для визначення кола суб’єктів трудового права необхідно звернутися до предмета цієї галузі права. Основними суб’єктами трудового права є сторони трудових правовідносин – працівники й роботодавці. Неосновні суб’єкти, у свою чергу, поділяються на похідні та допоміжні. До числа суб’єктів, правовий статус яких є похідним від статусу працівника слід віднести особу, яка шукає роботу (безробітного), інваліда внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання та ін. Будь-яка з цих категорій осіб не має самостійного значення і існує як передуюча правовій особистості працівника або як наслідок існування такої особи як працівника. Сутність допоміжних (службових) суб’єктів полягає в тому, що їх здатність до правоволодіння направлена на обслуговування функціонування основних суб’єктів трудового права як повноцінних учасників відносин у сфері праці. До суб’єктів, правовий статус яких носить допоміжний характер, належать професійні спілки, трудовий колектив, державні органи.
За кількісною ознакою суб’єкти трудового права поділяються на індивідуальні та колективні. Індивідуальними суб’єктами є працівники та роботодавці – фізичні особи; колективними: роботодавці – юридичні особи, профспілки, трудові колективи, державні органи.
Всі суб’єкти трудового права наділяються специфічною властивістю – правовим статусом. Правовий статус – це визнаний нормами права стан суб’єкта права, що відображає його становище у взаємовідносинах із іншими суб’єктами права. Елементами його змісту є: правосуб’єктність та юридичні права й обов’язки.
Правосуб’єктність об’єднує два компоненти – правоздатність як передбачену нормами права здатність мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки (тобто здатність до правоволодіння) та дієздатність як передбачену нормами права здатність та юридичну можливість своїми діями набувати права та обов’язки, здійснювати та виконувати їх (тобто здатність до правореалізації). Трудова правосуб’єктність – це правова категорія, що виражає здатність суб’єкта бути учасником трудових та пов’язаних з ними правовідносин.
Суб’єкт трудового права стає суб’єктом правовідносин тоді, коли абстрактні правові зв’язки перетворюються на конкретні. Здатність мати і набувати права та обов’язки може і, як правило, має перерости в реальну правореалізацію. Однак таке перетворення не є обов’язковим.