- •Перелік термінів та позначень
- •Передмова
- •Частина 1. Початок програмування в срср. Витоки розвитку
- •1.1. Поява і розвиток технології програмування (1952–2012)
- •1.2. Формування технологічних напрямів (1965–1975)
- •1.3. Становленья технології програмування (1975–1982)
- •1.4. Розвиток інтерфейсу в технології програмування (1976–1992)
- •1.5. Розвиток об’єктної технології програмування (1992–2002)
- •1.6. Індустріальні основи технології програмування (2002–2012)
- •1.7. Навчання тп у кну Тараса Шевченко (1965–2012) та філії мфті (2000–2012)
- •Контрольні питання і завдання до частини 1
- •Список літератури до частини 1
- •Частина 2. Парадигми технології програмування
- •2.1. Модульне програмування та збиральний підхід
- •2.1.1. Інтерфейс в програмуванні
- •2.1.2. Зборка модулів по а.П.Єршову
- •2.1.3. Метод зборки готових програмних елементів
- •2.1.4. Формальне подання методу збирання різномовних модулів
- •2.2. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування
- •2.2.1. Базові концепції ооп
- •2.2.2. Чотирьох рівневе проектування ом
- •2.2.3. Концепції об’єктного аналізу
- •2.2.4. Функції, алгебра та операції об’єктного аналізу
- •2.2.5. Моделювання моделі ПрО
- •2.2.6. Опис параметрів інтерфейсу ом
- •2.3. Парадигма uml-метода моделювання
- •2.3.1 Основні діаграми методу
- •2.3.2. Моделювання поведінки системи
- •2.3.3. Побудова пс засобами uml
- •2.4. Парадигма компонентного програмування
- •2.4.1. Теоретичні аспекти компонентного програмування
- •2.4.2. Моделі компонентного програмування
- •2.4.3. Графове подання компонентної моделі ПрО
- •2.4.4. Об’єднання компонентів. Модель середовища
- •2.4.5. Компонентна алгебра
- •2.4.6. Іінструментальні засоби кп
- •2.4.7. Технологія компонентної розробки пс
- •2.4.8. Типізація і класифікація програмних компонентів
- •2.4.9. Жц проектування пс із типових компонентів та кпв
- •Розробка вимог до пс – це формування та опис функціональних, технологічних, організаційних та ін. Властивостей програмної системи, які необхідні чи бажані з точки зору кінцевого користувача.
- •Розгортання рпс. У випадку, коли рпс створюється для конкретного замовника, який є і користувачем, то деякі завдання розгортання виконуються на попередніх етапах. До них, зокрема, відносяться:
- •Супровід рпс компонентній пс характеризується наступними особливостями.
- •2.5. Парадигма аспектно-орієнтованого програмування
- •2.5.1.Основні елементи парадигми аоп
- •2.5.2. Засоби аоп
- •2.5.3. Підтримка аоп впродовж життєвого циклу пс
- •2.5.5. Методичні аспекти аоп
- •2.6. Парадигма генерувального програмування
- •2.6.1 Предметно-орієнтована мова – dsl
- •2.6.2. Простір проблем і рішень ПрО
- •2.6.3. Інженерія ПрО і кпв
- •2.7. Сервісно-орієнтоване програмування
- •2.7.1 Базові понятті сервісу Інтернет
- •2.7.2. Сервіси wcf мs.Net з контрактами
- •2.8. Парадигми теоретичного програмування
- •2.8.1 Алгебраїчне та інсерційне програмування
- •2.8.2. Реалізація агентних програм
- •2.8.3. Експлікативне, номінативне програмування
- •2.8.4. Алгоритмічні алгебри
- •Контрольні питання і завдання до частини 2
- •Список літератури до частини 2
- •Частина 3. Моделі і засоби проектування предметних областей
- •3.1. Моделі проектування ПрО предметних областей
- •3.1.1. Концептуальні моделі пс, спс за компонентами
- •3.1.2. Моделі взаємозв’язку об’єктів
- •3.1.3. Модель інтеграції (зборка) компонентів
- •3.1.4. Тестування прикладних і інтерфейсних об'єктів
- •3.1.5. Моделі взаємодії і варіабельності пс для організації обчислень
- •3.1.6. Підхід до виконання пс в сучасних розподілених середовищах
- •3.2. Онтологічний підхід до подання знань про проблемні області
- •3.2.1. Онтологічне моделювання проблемної області
- •3.2.2. Мовний опис онтології домену чи спс
- •3.2.3. Підхід до реалізація онтології ПрО
- •3.3. Типи даних та засоби їх генерації для використання в збиральному прогрмуванні
- •3.3.1. Проблема забезпечення сумісності типів даних при зборки кпв
- •3.3.2. Аксіоматика простих типів даних
- •3.3.3. Аксіоматика структурних і складних типів даних. Структурні типи даних.
- •3.3.4. Семантичні аспекти взаємодії різнорідних програм
- •3.3.5. Характеристика типів даних для зборки програм
- •3.3.6. Фундаментальні і загальні типи даних
- •3.3.6. Баові поняття стандарту з типів даних
- •3.3.7. Перебудова загальних типів даних до фундаментальних для мп
- •3.4. Підходи і методи доказу програм
- •3.4.1. Мови специфікації програм –vdm, raise, Concept
- •3.4.2. Концепторна мова специфікації
- •3.4.3. Методи доведення правильності програм
- •3.4.4. Модель доказу програми за твердженнями
- •З.5. Проектування пс засобами жц з реалізації доменів
- •3.4.1. За загальна характеристика стандарту жц iso/iec 12207:2002
- •3.4.2. Формування конкретних моделей життєвого циклу
- •3.4.3. Підходи до моделювання ПрО мовними засобами dsl
- •3.6. Модель якості пс
- •3.6.1. Структура моделі якості
- •3.6.2. Модель витрат сосомо Боєма
- •3.6.3. Інтегрована модель витрат на спс
- •Контрольні питання і завдання до частини 3
- •Список літератури до частини 3
- •4.1.1. Моделі взаємодії компонентів у пс
- •Частина 4. Методи індустрії виробицтва програм і систем
- •4.1. Загальні основи методології виробництва пс і спс
- •4.1.2 Методологічні аспекти виробництва спс з готових ресурсів
- •4.2. Мова опису моделей взаємодії на основі xml
- •4.2.1 Подання та обмін даними в компонентних моделях
- •4.2.3 Модель конфігурації компонентів на основі xml
- •4.3. Графове подання пс і спс
- •4.3.1 Графове визначення моделі взаємодії об'єктів
- •4.3.2 Типи зв’язків об’єктів у графової моделі ПрО
- •4.4. Розробка методів побудови проблемно-орієнтованих технологій
- •4.4.1. Аналіз динаміки розвитку фабрик програм
- •4.3.2. Базисні ресурси фабрики програм
- •4.5. Загальні лінії виробництва програм з кпв
- •4.4.1. М етодологія побудови тл
- •4.4.2. Нові дисципліни індустрії наукового совтвера
- •4.4.3. Новітні засоби Grid і Cloud для обчислення задач e–sciences
- •4.4.4. Сучасні системи побудови рпс з сервісних ресурсів
- •4.4.5. Методологія розроблення тл
- •4.4.6. Принципи проектування іс
- •4.5. Методи при оцінюванні економічних характеристик проектів
- •4.5.2. Формальний апарат експертно-аналітичного оцінювання об’єктів і процесів у спс
- •4.5.3. Методи оцінки розміру
- •4.6. Створення Windows застосувань
- •4.6.1. Створення нової програми.
- •4.6.2. Властивості і дизайн програм
- •4.6.3. Компіляція програм
- •2.5. Запуск застосунка
- •4.6.4. Розширення функціональності програм
- •4.7. Інженерії тестування програмних систем
- •4.7.1. Основні поняття інженерії тестування
- •4.7.2 Становлення інженерії тестування
- •4.7.3. Методи тестування. Метрики і критерії
- •4.7.4. Інструменти тестування та оцінювання
- •4.7.5. Тестування веб-застосувань
- •Контрольні питання і завдання до частини 4
- •Список літератури до частини 4
- •5.2. Фабрика програм в кну
- •5.2.3. Створення фабрики студентів
- •5.2.4. Лінії продуктів фабрики на головної сторінки
- •5.2.5. Принципи роботи з репозиторієм програм і артефактів
- •5.2.6. Навчання дисципліні “Програмна інженерія” на фабрики
- •5.3. Репозиторій кпв
- •5.3.1. Загальний опис репозиторію
- •5.3.2. Технологія обслуговування репозиторію кпв
- •5.4. Розробка кпв
- •5.4.1. Опис моделей кпв, інтерфейсу і операцій розробки кпв
- •5.4.2. Реалізація побудови компонентної системи
- •5.4.3. Процеси технології оброблення кпв
- •5.4.4. Зборка різномовних програм у середовищі Visual Studio
- •5.5. Конфігурація кпв
- •5.5.1. Конфігурування кпв з урахуванням варіабельності
- •5.5.2. Опис прикладу використання конфігуратору програм
- •5.6. Генерація систем мовою dsl
- •5.6.1. Лінія опису та генерації доменів dsl
- •5.6.2. Опис життєвого циклу пз та його реалізації на мові dsl
- •2.7. Онтологія – обчислювальна геометрія
- •5.7.1. Онтологія домену – Обчислювальна геометрія
- •5.7.3. Опис моделі онтології ПрО «Обчислювальна геометрія»
- •5.7.4. Опис програми домену «Обчислювальна геометрія» мовою owl
- •5.8. Оцінка якості пс
- •5.8.2. Оцінка витрат на продукт
- •5.8.3. Опис модуля прогнозування трудовитрат на розробку пс
- •5.8.4. Приклад оцінювання затрат на розробку пс ас
- •5.9.1. Опис веб-технології Java ee
- •5.9.3. Приклад взаємодії Java і ms.Net через веб-сервіси
- •5.9.4. Інструкція по використанню графічного інтерфейсу прикладу
- •5.10. Генерація тд
- •5.10.1. Відображення типів даних у середовищі ітк
- •5.10.2. Система генерації загальних типів даних до фундаментальних
- •5.11. Інструментальні засоби сайта ітк
- •5. 12. Розділ сайта «Технологія навчання»
- •Контрольні питання і завдання до частини 5
- •Список літератури до частини 5
- •Післямова
- •Додаток 1. Парадигма структурного програмування
- •Додаток 2. Приклад створення служб wcf у ms Visual Studio 2010
- •Додаток 3. Онтологічний підхід з подання тестування кпв та пс
- •Додаток 4. Оцінка застосування метода сосомо на конкретних даних
- •Додаток 5. Програма курсу «Технологія програмування іс»
5.5.2. Опис прикладу використання конфігуратору програм
Приклад виконується за декілька кроків.
1. Запускаємо ярлык: WorkflowDesignerExample.exe
Відкривається програма:
Натискаємо на іконку «відкрити» та відкриваємо файл:
D:\Проект–2011\Проект сайта\Колесник\Workflow2.xml
Натискуємо меню Workflow Compile Workflow
Конфігуратор сгенерує бібліотеку:
D:\Kolesnik\Designer Rehosting\WorkflowDesignerExample\bin\Debug\CustomWorkflowfedf4028-78e7–4fd1–b088-6b864d50c037.dll
І запустить її на виконання.
5.6. Генерація систем мовою dsl
5.6.1. Лінія опису та генерації доменів dsl
ГП об’єднало усі парадигми програмування (об’єктне – ООП, компонентне – КП, сервісне – СОП тощо). Воно орієнтовано на породження (генерацію, зборку, композицію) прикладних систем (applications), доменів (domains), сімейств (families systems) тощо. Новим у ГП по відношенню до ООП, КП, СОП, є метамова опису домену за термінологією, яка визначає сутність простору понять й завдань домену засобами DSL [8, 13]. В нього подаються моделі ПрО й характеристик зі змінними параметрами і функціями, що залежать від умов функціонування системи, платформ й засобів трансформації типів даних залежно від місця їх розташування у середовищі. В якості прикладу у ІТК обрано домен ЖЦ за описом у графічному вигляді інструмента DSL Tools VS.Net (рис.12.) [27].
Таким чином, реалізація ліній з виробництва ПС при наявності засобів, інструментів і розподілених систем дає можливість наблизити технологію до потреб сучасних фабрик програм.
В межах проекту ГП розроблено методологію проектування ПС як членів СПС, що включає проектування: ПС за ЖЦ, моделями архітектури ПС та предметно-орієнтованою мовою DSL. Новим у проекті ГП є попит використати метамову DSL для опису термінології доменів, понять й завдань з простору проблем і рішень цих доменів. В ній подаються модель ПрО й модель характеристик з загальними й змінними параметрами і функціями, що залежать від умов функціонування системи, платформ й засобів трансформації типів даних з урахуванням їх місця розташування у середовищі.
Графічні засоби опису доменів та сценаріїв їх виконання діють у системах: Eclipse, DSL, Work Flow MS.Net тощо. Кожний з засобів надає відповідні графічні структури, які завдаються на множині шаблонів об’єктних понять, нотацій та діаграм класів, сценаріїв діаграмам UML. Графічний опис структури доменної моделі за цими об’єктами, формами і іконками з властивостей компонентів, а також екземплярів класів моделі можуть обробляти різні дизайнери – UML2, VS.NET Tool DSL тощо. DSL забезпечує перевірку опису й її трансформацію до подання його у текстовому опису мовою XML, яка надалі може використовуватися в різних сучасних середовищах функціонування МП. |
|
5.6.2. Опис життєвого циклу пз та його реалізації на мові dsl
Спеціалізована мова предметної області (Domain Specific Language) – це мова, розроблена для того, щоб бути корисною для вирішення вузького кола специфічних завдань. За допомогою інструментів DSL можливо створення спеціалізованих інструментів моделювання шляхом визначення новогї мови моделювання і реалізації.
Інструменти DSL можуть бути використані для побудови власних візуальних редакторів, пристосованих для конкретної предметної області. Для цього необхідно створення метамоделі мови створюваного редактора за допомогою DSL . Використовуючи отриману метамодель, в роботі створюється візуальний редактор. Також з використанням створеної метамоделі можлива генерація звітів по створюваному новому редактору моделі. Для моделей, що описують конструкції мов програмування, можлива генерація початкового коду.
Середовищем для розробки графічних моделей необхідних для написання проекту життєвого циклу було обрано середовище Eclipse DSL. Дане середовище є одне з самих ефективних інструментів для розробки на мові DSL.
На самому початку необхідно розробити візуальну модель проекту. Середовище надає інструменти для опису класів пакетів та відношень між ними. Типи відношень дозволяють реалізувати основну логіку проекту. В кожному класі описуються наявні методи та поля необхідні для функціонування проекту. Нижче наведені приклади основних пакетів проекту ЖЦ програмного забезпечення.
Рис. 12. Опис моделі ЖЦ мовою DSL
Пакет процесу підтримки містить в собі всі процеси, що виконуються після побудови та підтримують його працездатність та актуальність.
Останнім кроком є прив’язка певної реалізації до наявних модулів у проекті. На прикладі було реалізовано програма для тестування програмного забезпечення. Далі наведений приклад виводу даного модуля, на якому можна побачити розбіжності між еталонним зразком та тим що тестується.
Тестування програми проводиться на основі порівняння виводу програми, що тестується із завчасно підготовленими даними та результатами, які повинні бути отримані після опрацювання цих даних. У вивід подаються всі відмінності між обома зразками та виділяються відповідним кольором. Приклад результату тестування можна побачити нижче.
