2.6.1 Предметно-орієнтована мова – dsl
DSL вналежить до класу мов опису специфіки ПрО або домену, властивої саме цьому домену. Опис кожного члена сімейства може містить мову опису специфіки задач домену і генеруючої моделі домену GDM (Generative Domain Model), яка відображає склад домену із членів сімейства, специфікованих також у предметно-орієнтованих мовах.
Мова DSL не є новим винаходом, оскільки загальні абстракції програмування були визначені й вбудовані в мови загального призначення. І хоча мова DSL створюється багато років і для кожної ПрО є свій варіант мови, її застосування для специфікації особливостей ПрО не забезпечує формування повного уявлення про предметну область, оскільки вона дає лише засоби визначення загальних рис ПрО.
Відомо, що будь-яка мова має визначену область застосування, проте мова DSL є більш спеціалізованою, ніж інші мови програмування (Паскаль, Кобол), що створювалися для розв’язання конкретних типів задач (обчислювальних, економічних). Порівняно з ними, DSL близька до описових мов, таких, як HTML, XML. Вона має специфічні особливості порівняно з мовами загального призначення, а саме:
– абстракції DSL забезпечують визначення концепцій і абстрактних понять у предметній області;
– синтаксис мови DSL може надавати засоби природного опису понять домену і запобігати синтаксичній неузгодженості, що буває при використанні мови загального призначення;
– перевірка опису в DSL вимагає статичних аналізаторів, що можуть знайти більше помилок, ніж аналізатори загального призначення, і дати повідомлення про них цією ж мовою, що є більш зрозумілим для фахівців у предметній області;
– оптимізація коду за описом в DSL базується на знаннях, що не є доступними компілятору з мови загального призначення;
інструменти підтримки DSL потребують відповідного оточення, наприклад, середовища, редактора, контролера версій тощо.
Специфікована в DSL модель ПрО є загальною моделлю GDM (рис.5.10).
Рис.2.10. Структура генерувальної моделі GDM
Модель відображає:
поняття, характеристики ПрО і членів сімейства в просторі проблем;
набір членів сімейства і їхніх специфікацій у мовах типу DSL, RAISE (Rigorous Approach to Industrial Software Engineering), RSL (RAISE Specification Language) і ін.;
задачі ПрО в просторі задач для їхньої реалізації компонентами і з наступним їхнім збиранням в конфігурацію визначених членів сімейства;
знання про конфігурацію (Configuration knowledge), що відображають характеристики членів сімейства, і їхнє поєднання в конфігурації;
модель характеристик (feature models) відображає загальні, змінювані і незмінні характеристики членів сімейства і правила конструювання систем сімейства з урахуванням їхньої залежності один від одного і від компонентів типу КПВ;
архітектуру (каркас) сімейства систем;
реалізацію компонентів архітектури у мовах програмування.
Генерувальне програмування чітко поділяється на дві частини дослідження і проектування продукту ПрО – формування опису простору проблеми і простору розв’язків задач ПрО [5]. Перша частина призначена для проведення аналізу ПрО, виявлення її задач, які потрібно реалізувати, а друга – для розроблення засобів реалізації цих задач. Ці частини об’єднує конфігураційна і трансформаційна база знань про конфігурацію, тим самим утворюючи структуру моделі генерації у ПрО (або GDM) розроблюваних ПС (див. вищі рис.5.10).