- •Перелік термінів та позначень
- •Передмова
- •Частина 1. Початок програмування в срср. Витоки розвитку
- •1.1. Поява і розвиток технології програмування (1952–2012)
- •1.2. Формування технологічних напрямів (1965–1975)
- •1.3. Становленья технології програмування (1975–1982)
- •1.4. Розвиток інтерфейсу в технології програмування (1976–1992)
- •1.5. Розвиток об’єктної технології програмування (1992–2002)
- •1.6. Індустріальні основи технології програмування (2002–2012)
- •1.7. Навчання тп у кну Тараса Шевченко (1965–2012) та філії мфті (2000–2012)
- •Контрольні питання і завдання до частини 1
- •Список літератури до частини 1
- •Частина 2. Парадигми технології програмування
- •2.1. Модульне програмування та збиральний підхід
- •2.1.1. Інтерфейс в програмуванні
- •2.1.2. Зборка модулів по а.П.Єршову
- •2.1.3. Метод зборки готових програмних елементів
- •2.1.4. Формальне подання методу збирання різномовних модулів
- •2.2. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування
- •2.2.1. Базові концепції ооп
- •2.2.2. Чотирьох рівневе проектування ом
- •2.2.3. Концепції об’єктного аналізу
- •2.2.4. Функції, алгебра та операції об’єктного аналізу
- •2.2.5. Моделювання моделі ПрО
- •2.2.6. Опис параметрів інтерфейсу ом
- •2.3. Парадигма uml-метода моделювання
- •2.3.1 Основні діаграми методу
- •2.3.2. Моделювання поведінки системи
- •2.3.3. Побудова пс засобами uml
- •2.4. Парадигма компонентного програмування
- •2.4.1. Теоретичні аспекти компонентного програмування
- •2.4.2. Моделі компонентного програмування
- •2.4.3. Графове подання компонентної моделі ПрО
- •2.4.4. Об’єднання компонентів. Модель середовища
- •2.4.5. Компонентна алгебра
- •2.4.6. Іінструментальні засоби кп
- •2.4.7. Технологія компонентної розробки пс
- •2.4.8. Типізація і класифікація програмних компонентів
- •2.4.9. Жц проектування пс із типових компонентів та кпв
- •Розробка вимог до пс – це формування та опис функціональних, технологічних, організаційних та ін. Властивостей програмної системи, які необхідні чи бажані з точки зору кінцевого користувача.
- •Розгортання рпс. У випадку, коли рпс створюється для конкретного замовника, який є і користувачем, то деякі завдання розгортання виконуються на попередніх етапах. До них, зокрема, відносяться:
- •Супровід рпс компонентній пс характеризується наступними особливостями.
- •2.5. Парадигма аспектно-орієнтованого програмування
- •2.5.1.Основні елементи парадигми аоп
- •2.5.2. Засоби аоп
- •2.5.3. Підтримка аоп впродовж життєвого циклу пс
- •2.5.5. Методичні аспекти аоп
- •2.6. Парадигма генерувального програмування
- •2.6.1 Предметно-орієнтована мова – dsl
- •2.6.2. Простір проблем і рішень ПрО
- •2.6.3. Інженерія ПрО і кпв
- •2.7. Сервісно-орієнтоване програмування
- •2.7.1 Базові понятті сервісу Інтернет
- •2.7.2. Сервіси wcf мs.Net з контрактами
- •2.8. Парадигми теоретичного програмування
- •2.8.1 Алгебраїчне та інсерційне програмування
- •2.8.2. Реалізація агентних програм
- •2.8.3. Експлікативне, номінативне програмування
- •2.8.4. Алгоритмічні алгебри
- •Контрольні питання і завдання до частини 2
- •Список літератури до частини 2
- •Частина 3. Моделі і засоби проектування предметних областей
- •3.1. Моделі проектування ПрО предметних областей
- •3.1.1. Концептуальні моделі пс, спс за компонентами
- •3.1.2. Моделі взаємозв’язку об’єктів
- •3.1.3. Модель інтеграції (зборка) компонентів
- •3.1.4. Тестування прикладних і інтерфейсних об'єктів
- •3.1.5. Моделі взаємодії і варіабельності пс для організації обчислень
- •3.1.6. Підхід до виконання пс в сучасних розподілених середовищах
- •3.2. Онтологічний підхід до подання знань про проблемні області
- •3.2.1. Онтологічне моделювання проблемної області
- •3.2.2. Мовний опис онтології домену чи спс
- •3.2.3. Підхід до реалізація онтології ПрО
- •3.3. Типи даних та засоби їх генерації для використання в збиральному прогрмуванні
- •3.3.1. Проблема забезпечення сумісності типів даних при зборки кпв
- •3.3.2. Аксіоматика простих типів даних
- •3.3.3. Аксіоматика структурних і складних типів даних. Структурні типи даних.
- •3.3.4. Семантичні аспекти взаємодії різнорідних програм
- •3.3.5. Характеристика типів даних для зборки програм
- •3.3.6. Фундаментальні і загальні типи даних
- •3.3.6. Баові поняття стандарту з типів даних
- •3.3.7. Перебудова загальних типів даних до фундаментальних для мп
- •3.4. Підходи і методи доказу програм
- •3.4.1. Мови специфікації програм –vdm, raise, Concept
- •3.4.2. Концепторна мова специфікації
- •3.4.3. Методи доведення правильності програм
- •3.4.4. Модель доказу програми за твердженнями
- •З.5. Проектування пс засобами жц з реалізації доменів
- •3.4.1. За загальна характеристика стандарту жц iso/iec 12207:2002
- •3.4.2. Формування конкретних моделей життєвого циклу
- •3.4.3. Підходи до моделювання ПрО мовними засобами dsl
- •3.6. Модель якості пс
- •3.6.1. Структура моделі якості
- •3.6.2. Модель витрат сосомо Боєма
- •3.6.3. Інтегрована модель витрат на спс
- •Контрольні питання і завдання до частини 3
- •Список літератури до частини 3
- •4.1.1. Моделі взаємодії компонентів у пс
- •Частина 4. Методи індустрії виробицтва програм і систем
- •4.1. Загальні основи методології виробництва пс і спс
- •4.1.2 Методологічні аспекти виробництва спс з готових ресурсів
- •4.2. Мова опису моделей взаємодії на основі xml
- •4.2.1 Подання та обмін даними в компонентних моделях
- •4.2.3 Модель конфігурації компонентів на основі xml
- •4.3. Графове подання пс і спс
- •4.3.1 Графове визначення моделі взаємодії об'єктів
- •4.3.2 Типи зв’язків об’єктів у графової моделі ПрО
- •4.4. Розробка методів побудови проблемно-орієнтованих технологій
- •4.4.1. Аналіз динаміки розвитку фабрик програм
- •4.3.2. Базисні ресурси фабрики програм
- •4.5. Загальні лінії виробництва програм з кпв
- •4.4.1. М етодологія побудови тл
- •4.4.2. Нові дисципліни індустрії наукового совтвера
- •4.4.3. Новітні засоби Grid і Cloud для обчислення задач e–sciences
- •4.4.4. Сучасні системи побудови рпс з сервісних ресурсів
- •4.4.5. Методологія розроблення тл
- •4.4.6. Принципи проектування іс
- •4.5. Методи при оцінюванні економічних характеристик проектів
- •4.5.2. Формальний апарат експертно-аналітичного оцінювання об’єктів і процесів у спс
- •4.5.3. Методи оцінки розміру
- •4.6. Створення Windows застосувань
- •4.6.1. Створення нової програми.
- •4.6.2. Властивості і дизайн програм
- •4.6.3. Компіляція програм
- •2.5. Запуск застосунка
- •4.6.4. Розширення функціональності програм
- •4.7. Інженерії тестування програмних систем
- •4.7.1. Основні поняття інженерії тестування
- •4.7.2 Становлення інженерії тестування
- •4.7.3. Методи тестування. Метрики і критерії
- •4.7.4. Інструменти тестування та оцінювання
- •4.7.5. Тестування веб-застосувань
- •Контрольні питання і завдання до частини 4
- •Список літератури до частини 4
- •5.2. Фабрика програм в кну
- •5.2.3. Створення фабрики студентів
- •5.2.4. Лінії продуктів фабрики на головної сторінки
- •5.2.5. Принципи роботи з репозиторієм програм і артефактів
- •5.2.6. Навчання дисципліні “Програмна інженерія” на фабрики
- •5.3. Репозиторій кпв
- •5.3.1. Загальний опис репозиторію
- •5.3.2. Технологія обслуговування репозиторію кпв
- •5.4. Розробка кпв
- •5.4.1. Опис моделей кпв, інтерфейсу і операцій розробки кпв
- •5.4.2. Реалізація побудови компонентної системи
- •5.4.3. Процеси технології оброблення кпв
- •5.4.4. Зборка різномовних програм у середовищі Visual Studio
- •5.5. Конфігурація кпв
- •5.5.1. Конфігурування кпв з урахуванням варіабельності
- •5.5.2. Опис прикладу використання конфігуратору програм
- •5.6. Генерація систем мовою dsl
- •5.6.1. Лінія опису та генерації доменів dsl
- •5.6.2. Опис життєвого циклу пз та його реалізації на мові dsl
- •2.7. Онтологія – обчислювальна геометрія
- •5.7.1. Онтологія домену – Обчислювальна геометрія
- •5.7.3. Опис моделі онтології ПрО «Обчислювальна геометрія»
- •5.7.4. Опис програми домену «Обчислювальна геометрія» мовою owl
- •5.8. Оцінка якості пс
- •5.8.2. Оцінка витрат на продукт
- •5.8.3. Опис модуля прогнозування трудовитрат на розробку пс
- •5.8.4. Приклад оцінювання затрат на розробку пс ас
- •5.9.1. Опис веб-технології Java ee
- •5.9.3. Приклад взаємодії Java і ms.Net через веб-сервіси
- •5.9.4. Інструкція по використанню графічного інтерфейсу прикладу
- •5.10. Генерація тд
- •5.10.1. Відображення типів даних у середовищі ітк
- •5.10.2. Система генерації загальних типів даних до фундаментальних
- •5.11. Інструментальні засоби сайта ітк
- •5. 12. Розділ сайта «Технологія навчання»
- •Контрольні питання і завдання до частини 5
- •Список літератури до частини 5
- •Післямова
- •Додаток 1. Парадигма структурного програмування
- •Додаток 2. Приклад створення служб wcf у ms Visual Studio 2010
- •Додаток 3. Онтологічний підхід з подання тестування кпв та пс
- •Додаток 4. Оцінка застосування метода сосомо на конкретних даних
- •Додаток 5. Програма курсу «Технологія програмування іс»
2.5.3. Підтримка аоп впродовж життєвого циклу пс
Середовище CME (Concern Manipulation Environment) (http://www.research.ibm.com/ cme/) надає інструменти розроблення, маніпулювання та еволюції аспектно-орієнтованих ПС впродовж їхнього ЖЦ. Розробляється як відкритий проект Eclipse. Пропонує споживачам загальну платформу, в якій можуть взаємодіяти й інтегруватися різні інструментальні засоби аспектно-орієнтованого розроблення ПС (AOSD, від Aspect-oriented software development), забезпечуючи кінцевих користувачів потужним зручним середовищем програмної інженерії, а розробників і дослідників більш потужними будівельними блоками для побудови нових інструментів і парадигм.
Архітектура СМЕ включає чотири шари (рис. 3.2):
Рисунок 3.2. Діаграма реалізації середовища СМЕ
1) колекція інструментів кінцевого користувача, які підтримують розробників у аспектно-орієнтованій програмній інженерії впродовж усього ЖЦ. Інструменти налаштовуються на виконання конкретних задач (наприклад, створення варіантів або додавання характеристик), стадії ЖЦ, артефакти (наприклад, проект, UML-діаграми, початковий або двійковий код Java тощо), підхід AOSD (наприклад, AspectJ, Hyper/J, фільтри композицій тощо), а також середовища (наприклад, Eclipse);
2) колекція компонентів, які забезпечують більшість з високо-рівневих можливостей, потрібних інструментам кінцевого користувача. Компоненти зазвичай незалежні від задачі, стадії ЖЦ, AOSD-підходу або середовища і можуть до них адаптуватися. Прикладами є: засоби аналізу, збереження артефактів, рефакторінг компонентів, можливості композиції;
3) колекція фреймворків, які забезпечують незалежний від мови та AOSD-підходу доступ до низько-рівневого подання завдань і можливостей маніпулювання, і які підтримують технологію плагінів щодо використання різних двигунців ще нижчого рівня.
4) колекція двигунців, які встановлюють залежний від мови та AOSD-підходу доступ до низько-рівневого подання завдань і можливостей маніпулювання.
Аналіз вимог і проектування архітектури. Поняття «Ранні Аспекти» охоплює підходи аспектно-орієнтованої інженерії вимог і проектування архітектури, які розвиваються у Португалії А. Рашидом та П.Савьєром [10–14]. У [11] їх явно вирізняють як аспекти на найвищому рівні абстракції (рис. 3.3).
Рисунок 3.3. Класифікація рівнів розгляду аспектів
Ранні аспекти є наскрізною функційністю (характеристиками, властивостями, об’єктами інтересу, сферами відповідальності, під проблемами) [11], яка ідентифікується на ранніх стадіях розроблення ПС, включаючи аналіз вимог, аналіз ПрО та архітектурне проектування. Наскрізна функціональність (наскрізні функції, crosscutting concerns) визначаються у [11] як проблемно-орієнтовані поняття, які не вкладаються в об’єктну абстракцію. Функціональність є наскрізною (concern is crosscutting), коли вона або її частина робить внесок у виконання множини функцій (concerns). Перетин (crosscutting) виникає, коли встановлюється зв'язок двох абстракцій (сrosscutting arises when two abstractions relate).
Ранні аспекти стосуються модуляризації аспектних вимог, ідентифікації їхнього впливу на інші вимоги (аспекти нижчих рівнів) в системі, досягнення критичних компромісів між аспектними вимогами до початку побудови архітектури і визначення їхнього відображення і впливу на артефакти на пізніших стадіях розроблення ПС. Зазначається обопільно корисний взаємозв’язок аспектно-орієнтованої парадигми розроблення ПС та доменної інженерії, причому АOSD розглядається як можлива технологія виконання доменної інженерії.
Інструментальну підтримку АОП інженерії вимог забезпечує ARCADE (Aspectual Requirements Composition and Decision Support Tool). Інструмент дозволяє визначати контекстні вимоги (viewpoint requirements), аспектні вимоги і правила композиції, використовуючи передбачувані для цього шаблони (темплейти). Шаблони можуть бути активовані за допомогою XML схем. Модулі, що інкапсулюють різноманітні вимоги і правила композиції, зберігаються в eXist – СКБД для XML. Комбінація DOM (Document Object Model, Об'єктної Моделі Документа) і SAX (Simple API for XML, Простий API для XML) служать, по-перше, для перевірки правильності правил композиції, тобто для гарантування того, що вони посилаються на контекстні і аспектні вимоги, які існують в базі даних; а по-друге – для композиції аспектів і контекстів та ідентифікації конфліктів задля досягнення компромісів.
Схема інтеграції елементів АОП до підходу MDD подана на рис. 3.5.
Рисунок 3.5. Схема інтеграції АОП та MDD
Покращена платформа реалізації СПС, розроблена в рамках проекту AMPLE, включає набір інструментів для підтримки MDD – openArchitectureWare та аспектно-орієнтовану мову ECaesarJ.
Набір інструментів openArchitectureWare розширений аспектно-орієнтованими технологіями, які припускають роботу з аспектами на всіх стадіях процесу MDD, зокрема: XWeave – для роботи з аспектами на рівні моделей, Xpand та Xtend – для аспектно-орієнтованої декомпозиції «модель-модель» та «модель-текст». АО-технології в процесі MDD припускають модульність варіантів на різних рівнях абстракції.
Мова ECaesarJ (http://caesarj.org/downloads/ecaesarj/latest/) припускає гнучку модуляризацію варіантів у характеристиках (feature-oriented variation) на рівні реалізації [16]. Опис названих інструментів та доступ до них забезпечено на сайті http://ample.holos.pt/pageview.aspx?pageid=80&langid=1.
Аспектно-орієнтоване моделювання архітектури. Еталонна архітектура подана на рис. 3.7. База є одиницею модульності, яка формалізує інтереси, що не перетинаються, а Аспект – формалізує інтереси, які перетинаються (crosscutting concern).
Композиція Аспектів і Бази утворює Переплетіння (weaving). Аспект складається з опису того, як адаптувати Задачу (concern), Точки приєднання (pointcut) і необов’язкової Відносної позиції, яка описує, де треба адаптувати Задачі. Мова визначає поняття, необхідні для формалізації Задач.
Задачі формалізуються за допомогою елементів певної мови. Такі елементи є або структурними, або поведінковими. Адаптація специфікує, яким чином адаптується структура або поведінка Задачі (розширюється, замінюється або видаляється). Це поняття подібне до фрагменту вставки (advice). Структурна адаптація включає в себе структурні елементи мови для адаптування задач. Аналогічно, поведінкова адаптація включає в себе поведінкові елементи мови для адаптування задач.
Висновок. У розділі визначено історичні витоки та основні елементи парадигми аспектно-орієнтованого програмування, розглянуто доступні інструменти АОП. Зроблено огляд підходів до моделювання аспектів та засобів їх програмної підтримки впродовж ЖЦ ПС, зокрема, «Ранні аспекти» для аналізу вимог і проектування архітектури ПС.
Запропоновано до використання такі підходи аспектно-орієнтованої інженерії СПС:
– аспектно-орієнтована керована моделями інженерія СПС (за проектом AMPLE, Aspect-oriented Model driven Product Line Engineering);
аспектно-орієнтоване проектування архітектури СПС (за проектом AOPLA, Aspect-Oriented Product Line Architecture design approach).
