4.3.2. Базисні ресурси фабрики програм
Одна з головних цілей фабрики складається в акумулюванні знань, створених у процесі рішення типових задач, і застосуванні їх у майбутніх проектах. Фабрика є способом опису багаторазово використовуваних рішень і організації їх по предметних областях, у яких ці задачі виникають. Ядром функціонування фабрики є база знань, у якій розміщається набір вимог, задач і багаторазово використовуваних рішень для застосування на лінії. Нові продукти розробляються по лініях програмних продуктів (software product lines) і мовам DSL шляхом завдання специфіки предметної області [5] для рішення поставлених задач. Є лінії що побудовані на архітектурних каркасах [8], а саме, застосування зразків і бібліотеки коду ПП [37–40, 46].
Базис фабрики:
– система дисципліни SE для підтримки наукових і прикладних робіт на фабрики;
– ресурси і активи, необхідні для функціонування фабрики;
– лінії виробництва програм;
– база знань,
– модельно–орієнтовані методи розробки програм тощо.
Головнним базисом фабрики є лінії виробництва спеціальних програм, які будуються засобами мета технології для відображення:
сфери застосування продукту, що виготовляється;
функціональної полноти процесів для побулови програмного продукту;
здатності до внесення змін у набір функцій процесів та і продукту.
– розширення структури лініїї «точками варіантності» для поповнення функціональності ліній та відповідних продуктів, а також внесення змін в них тощо.
Розробка лінії продукту складається з завдання загального аналізу вимог, побудови процесів проектування і розробки гнучкої архітектури сімейства продуктів на заданому наборі КПВ, активів і reuses для реалізації деякої функціональності продукту, що будується.
Усі програмні ресурси та їхні інтерфейси зберігаються у сховищах (бібліотеках, репозиторіях) для подальшого пошуку іншими фахівцями з метою подальшого застосування. Тобто, повторне використання стає капіталомістким видом діяльності на фабрики ПП. Крім того, використовується багата інших ресурсів та дисциплін, що тлумачуть процеси виробництва різних програмних продуктів на будь-яких фабриках програмної продукції.
В межах досліджень щодо розвитку програмної інженерії нами запропонована класифікація нових дисциплін, що спрямовані на індустріальне виробництво ПП [37–40, 46] (рис.1.3.).
Рис. 1.3. Класифікація дисциплін програмної інженерії
Різновиди ресурсів для фабрики
Пропонується набір технічних, технологічних і загальних ресурсів фабрики, необхідних для виконання підпроцесів базового процесу (БП) програмної інженерії і спрямованих на виконання договорів щодо ПП із замовником.
Технічні ресурси – платформи, процесори (Intel, IBM, Apple, MS; комунікації ( OSI, TCP/IP; комп’ютери користувачів; файли й сервери; локальні та глобальні комп’ютерні мережі; електронна пошта; техніка налагодження, тестери тощо.
Технологічні ресурси – бібліотеки, репозитарії готових ПП (КПВ, reuses, аssеts, applications, domains, systems); методики методів програмування зборочного типу (модульного, компонентного, сервісного, UML і ін.); керівництва й методики з мов інтерфейсів (IDL, API, DII, SIDL, XML, RDF і ін.,); стандарти (каркаси, шаблони, контейнери, процеси, програмні проекти, системи й ін.).
Загальносистемні ресурси – ОС, клієнт/серверні технології, інструменти; офісні системи (рідери/райтери форматів pdf, ps, html тощо); системи документообігу; утиліти (архіватори, записувачі інформації тощо); засоби захисту інформації (антивірусні, парольні тощо); CASE-інструменти, транслятори; графічні інструменти; СКБД, тощо.
Людські ресурси фабрики – це групи розробників і служб керування проектними роботами на фабриці, виконанням планів, керування якістю, ризиком, конфігурацією та перевіркою правильності реалізації вимог проекту, тощо.
В інфраструктуру людських ресурсів згідно стандарту ISO/IEC 12207 включені ряд груп за таким призначенням (рис.1.4):
техніко-технологічної підтримки (вивчення ринку, придбання Case, ПП, консультації співробітникам тощо);
захисту інформації (паролі, ключі захисту, перевірки тощо );
технологічної служби (супроводження, підтримки ЖЦ, контролю дій тощо);
якості (SQA-група) із функціями планування та виконання ЖЦ, перевірки робіт, контроль якості робочих продуктів і документів ПП тощо;
верифікації, валідаціїі і тестування компонентів чи ПП на правильність завдання вимог, координування планів робіт з менеджером, перевірка правильності ПП у тестовому середовищі системи;
керівник проекту, що відповідає за фінансові та технічні ресурси проекту, виконання проектних угод перед замовником та керування розробкою ПП;
менеджер проекту, відповідальний за розробку проекту фабрики згідно вимог, проектні рішення й плани робіт по їх реалізації;
проектувальники і програмісти, що відповідають за розробку проектних рішень і їх реалізацію у вигляді програм, документів і інших вихідних результатів;
– керівник конфігурацією, який реєструє версії ПП, зберігає тверді копії й версії з розмежуванням доступу до них.
Рис. 1.4. Взаємодія ресурсів на фабрики
Наведені ресурси є необхідними й достатніми для будь-якого індустріального колективу виробників ПП в подальшому. Роль і призначення різних фахівців наведені також у ряді інших стандартів.
Стандартні ресурси
Міжнародний комітет по стандартизації на даний часу розробив стандарти програмної інженерії, що регламентують порядок розробки ПП із керованими методами для деякої фабрики програм. Ці стандарти є ресурсом фабрики, головні серед них слідуючі.
Базовий процес призначений для забезпечення «процесного продукування» ПП, як виду інженерної діяльності з виготовлення ПП з операціями оцінки, вимірювання, керування змінами та вдосконалення самого БП відповідно до стандарта ДСТУ ISO/IEC 15504–7 («Оцінювання процесів ЖЦ ПЗ. Настанови з удосконалення процесу»). Оцінка зрілості організації або фабрики програм задається моделлю зрілості CMM (Capability Maturity Models) інституту SEI США, а також моделі Bootstrap, Trillium тощо. Рівень зрілості визначається наявністю фінансових ресурсів, стандартів і методик та здібностей (зрілості) членів колективу фабрики, здатних виготовляти ПП в задані строки та вартість.
Життєвий цикл (ЖЦ) у стандарті ISO/IEC 12207 «Процеси ЖЦ ПЗ” регламентований різними напрямами діяльності з розробки, проектування та керування ПП, організації процесів (планування, керування і супроводження), вимірювання, оцінювання продуктів і процесів. Найбільш важливими серед них є серія стандартів: ДСТУ ISO/IEC 14598 «Оцінювання програмного продукту», стандарт ДСТУ ISO 15939 «Процес вимірювання», серія стандартів ISO/IEC 15504 «Оцінювання процесів ЖЦ ПЗ», базові стандарти з якості – ISO 9001 «Системи керування якістю. Вимоги», ДСТУ 2844–94, ДСТУ 2850–94, що регламентують різні аспекти забезпечення якості ПП, а також стандарт ISO/IEC TR 9126 «Програмна інженерія. Якість продукту».
Ядро знань SWEBOK – це стандарт опису 10 розділів (knowledge areas) і за двома категоріями. Перша категорія – це методи і засоби розробки (формування вимог, проектування, конструювання, тестування, супровід), друга категорія – методи керування проектом, конфігурацією і якістю та базовим процесом [42]. Методи ядра знань відповідають стандартним процесам ЖЦ для наповнення БП з урахуванням потреб конкретної фабрики програм з регламентованою послідовністю розробки і супроводу ПП, починаючи з вимог, виробки проектних рішень, каркасів майбутнього продукту та вибору готових компонентів для «наповнення» цього каркасу відповідним змістом.
Ядро знань менеджменту проекту – це стандарт з керування проектом РМВОК, розроблений інститутом РМІ, що містить у собі опис лексики, структури процесів та три області знань: керування змістом проекту (планування з розподілом робіт); керування якістю з контролем результатів на відповідність стандартам якості; керування людськими ресурсами організації відповідно до їх кваліфікації й професіоналізму. На теперішній час – це стандарт IEEE Std.1490 «IEEE Guide adoption of PMI Standard. A Guide to the Project Management Body of Knowledge).
Крім цих головних стандартів, є багато інших, які повинні використовуватися при виготовленні ПП в організаціях або фабриках виробництва програм.