З.5. Проектування пс засобами жц з реалізації доменів

Життєвий цикл (ЖЦ) стандарту ISO/IEC 12207 – 2007. До наступного часу для виробництва ПП різного напрямку розроблено багата стандартів, які регламентують порядок розроблення різних ПС. Розглядаєтся процес проектування ПС і іх сімейств. Кожний член сімейства відображає деяке завдання предметної області , яка автоматизуються з використанням сучасних методів програмування. Головним об’єктом деякого члена сімейства є різні готові ресурси, а саме, компоненти, сервіси, аспекти, КПВ, одиночні компонентні програми, програмні або прикладні системи ПС тощо.

Кожний член сімейства може розроблятися відповідно діючих моделей ЖЦ даного стандарту або похідного від нього відомчого стандарту, який може будуватися на його основі. Тобто, пропонується концепція сімейства процесів ЖЦ, відповідно якої кожний член сімейства може мати свій ЖЦ для його виготовлення. Серед підпроцесів ЖЦ можуть бути однак, але адаптовані до потреб завдань членів сімейства, що автоматизують. Крім того, постулюється, що такі відомі процеси стандарту, як тестування, оцінювання та інтеграції можуть мати свій специфічний ЖЦ, який може задовольняти по суті усім різноманітним програмним засобам.

Далі даеться аналіз стандарту ISO/IEC 12207 – 2007, підхід до побудови нових ЖЦ, потрібних для розроблення деякого спеціального елемента сімейства, прикладів діючих моделей ЖЦ та пропонується опис деякого ЖЦ сімейства процесів для використання в технології збирального програмування, прикладних методів проектування доменів та методології побудови технологічних процесів для використання на фабриках програм.

3.4.1. За загальна характеристика стандарту жц iso/iec 12207:2002

Даний стандарт визначає загальну структуру і зміст ЖЦ ПС, починаючи з розробки концепції до утилізації системи [1]. Структурно він складається з опису багатьох процесів (43), взаємозв'язків між ними, а також сформульованих дій і задач, що будуть виконуватися у цих процесах. Іншими словами, стандартний ЖЦ визначає лише схему робіт за процесами розробки ПС, а не те, як саме виконувати ті або інші процеси (табл.1).

Таблиця 3.1 – Перелік процесів ЖЦ стандарту ISO/IEC 12207

№ п/п			Процес (під процес)
	1. Категорія «Основні процеси»
1.1	Замовлення (договір)
	1.1.1			Підготовка замовлення, вибір постачальника
	1.1.2			Моніторинг діяльності постачальника, приймання споживачем
1.2	Постачання (придбання)
1.3	Розробка
	1.3.1			Виявлення вимог
	1.3.2			Аналіз вимог до системи
	1.3.3			Проектування архітектури системи
	1.3.4			Аналіз вимог до ПЗ системи
	1.3.5			Проектування ПЗ
	1.3.6			Конструювання (кодування) ПЗ
	1.3.7			Інтеграція ПЗ
	1.3.8			Тестування ПЗ
	1.3.9			Системна інтеграція
	1.3.10			Системне тестування
	1.3.11			Інсталяція ПЗ
1.4	Експлуатація
	1.4.1			Функціональне використання
	1.4.2			Підтримка споживача
1.5	Супровід
	2. Категорія «Процеси підтримки»
2.1	Документування
2.2	Керування конфігурацією
2.3	Забезпечення гарантії якості
2.4	Верифікація
2.5	Валідація
2.6	Загальний огляд
2.7	Аудит
2.8	Вирішення проблем
2.9	Забезпечення застосовності продукту
2.10	Оцінювання продукту
	3. Категорія «Організаційні процеси»
3.1	Керування
	3.1.1			Керування на рівні організації
	3.1.2			Керування проектом
	3.1.3			Керування якістю
	3.1.4			Керування ризиком
	3.1.5			Організаційне забезпечення
	3.1.6			Вимір
	3.1.7			Керування знаннями
3.2	Удосконалення
	3.2.1			Упровадження процесів
	3.2.2			Оцінювання процесів
	3.2.3			Удосконалення процесів

Стандарт не зобов'язує використовувати всі процеси ЖЦ одночасно і не ставить особливих вимог до формату і змісту розроблення відповідних документів. Тому організація-користувач стандарту під час розробки конкретного програмного продукту може створити стандарти підприємства, методики і процедури, що деталізуватимуть вибрані для конкретних потреб процеси ЖЦ. Так, міжнародна організація зі стандартизації ISO (International Organization for Standardization) випускає також посібники і настанови, що доповнюють стандарт ISO/IEC 12207.

Як видно з табл.3.1, усі процеси в даному стандарті поділяються на три категорії:

– основні процеси;

– процеси підтримки;

– організаційні процеси.

Для кожного з процесів визначені види діяльності (дії – activity), задачі, сукупність результатів (виходів) діяльності і вирішення задач, а також деякі специфічні вимоги. У стандарті наведено перелік робіт для основних, організаційних процесів і процесів підтримки, але не спосіб їх виконання і не форма подання результатів.

До основних процесів стандарту належать:

– процес придбання, який ініціює ЖЦ ПС і визначає дії організації-покупця (або замовника), що отримує автоматизовану систему, програмний продукт або сервіс. Цей процес містить у собі такі види діяльності: ініціювання і підготовка запиту, оформлення контракту і його актуалізація; моніторинг користувачів, приймання і завершення;

– процес постачання, який визначає дії з передачі покупцю програмного продукту або сервісу і містить у собі такі види діяльності: підготовку пропозицій (відповідей на запити); оформлення контракту; планування, виконання і контроль продукту, що постачається; аналіз і оцінку продукту; постачання і завершення робіт з постачання. Процес постачання починається тоді, коли встановлені договірні відношення між замовником і постачальником. Залежно від умов договору процес постачання може містити у собі процес розробки ПЗ, процес експлуатації і супроводу для виправлення і поліпшення ПС;

– процес розробки, який визначає дії підприємства-розробника програмного продукту: аналіз вимог до системи; проектування архітектури системи, детальне проектування компонентів ПС, кодування і тестування ПС, інтеграцію системи, кваліфікаційне тестування, установку ПС і забезпечення приймання ПС.

– процес експлуатації, який визначає дії підприємства-оператора, що забезпечує обслуговування системи в ході її експлуатації користувачами (консультування користувачів, вивчення потреб операторів, задоволеності споживачів системою тощо). Цей процес регламентує задачі і дії з функціонального тестування, перевірки правильності експлуатації системи; дотримання інструкцій і настанов з її запуску;

– процес супроводу, який визначає дії організації, що виконує супровід програмного продукту (керування модифікаціями, підтримку поточного стану і функціональної придатності, інсталяцію програмного продукту на обчислювальній системі користувача та її вилучення при списанні). Даний процес містить у собі завдання і дії щодо аналізу питань супроводу і модифікації, розробки планів і реалізації модифікації системи, аналізу результатів супроводу після змін системи, міграції ПС в інше середовище або її виведення з експлуатації.

До категорії основних процесів належать також «первинні» процеси, що визначають порядок підготовки договору на розробку ПС, моніторинг діяльності постачальників ПС тощо (див. табл.1).

Стандарт містить опис допоміжних процесів, що регламентують додаткові дії з перевірки продукту, керування проектом та його якістю ЖЦ ПС

До процесів підтримки розробки ПС належать: документування, керування версіями, верифікація і валідація, перегляди, аудити, оцінювання продукту та ін. Процес керування версіями за змістом відповідає керуванню конфігурацією системи, що так само, як і продукти процесів, повинні перевірятися на правильність реалізації цілей проекту і відповідність вимогам замовника. Завдання з перевірки рекомендується виконувати спеціальним контролерам, які знаються на методах і процесах проектування ПС.

До організаційних процесів належать: керування проектом (менеджмент розробки), якістю, ризиками тощо. Ці процеси виконуються спеціальними службами, що здійснюють планування робіт у проекті, контроль процесів, визначення метрик для вимірювання продуктів, перевірку показників якості, дотримання стандартних положень та ін.

Процеси, дії і задачі наведені в стандарті в найбільш загальній природній послідовності. Залежно від цілей конкретного проекту головний розробник і менеджер вибирають процеси, дії і задачі, вибудовують визначену схему ЖЦ для застосування у конкретному проекті.

Процеси керування в стандарті структуровані за рівнями і напрямками, вони жодним чином не зв’язані з існуючими методами програмування і засобами програмної інженерії, Вони адекватні до деяких методів програмування з розроблення ПС. Це дає можливість при їх виборі для застосування у ЖЦ конкретного призначення зіставляти їм звичні парадигми і методи розроблення (об'єктні, компонентні, сервісні, генераційні й ін.) та засоби ядра знань SWEBOK.

Природно, що в невеликих програмних проектах завжди можна буде застосовувати творчі і неформальні підходи, запропоновані фахівцями для створення різного роду унікальних продуктів, процес розробки яких не завжди відповідає загальному стандарту.