- •Перелік термінів та позначень
- •Передмова
- •Частина 1. Початок програмування в срср. Витоки розвитку
- •1.1. Поява і розвиток технології програмування (1952–2012)
- •1.2. Формування технологічних напрямів (1965–1975)
- •1.3. Становленья технології програмування (1975–1982)
- •1.4. Розвиток інтерфейсу в технології програмування (1976–1992)
- •1.5. Розвиток об’єктної технології програмування (1992–2002)
- •1.6. Індустріальні основи технології програмування (2002–2012)
- •1.7. Навчання тп у кну Тараса Шевченко (1965–2012) та філії мфті (2000–2012)
- •Контрольні питання і завдання до частини 1
- •Список літератури до частини 1
- •Частина 2. Парадигми технології програмування
- •2.1. Модульне програмування та збиральний підхід
- •2.1.1. Інтерфейс в програмуванні
- •2.1.2. Зборка модулів по а.П.Єршову
- •2.1.3. Метод зборки готових програмних елементів
- •2.1.4. Формальне подання методу збирання різномовних модулів
- •2.2. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування
- •2.2.1. Базові концепції ооп
- •2.2.2. Чотирьох рівневе проектування ом
- •2.2.3. Концепції об’єктного аналізу
- •2.2.4. Функції, алгебра та операції об’єктного аналізу
- •2.2.5. Моделювання моделі ПрО
- •2.2.6. Опис параметрів інтерфейсу ом
- •2.3. Парадигма uml-метода моделювання
- •2.3.1 Основні діаграми методу
- •2.3.2. Моделювання поведінки системи
- •2.3.3. Побудова пс засобами uml
- •2.4. Парадигма компонентного програмування
- •2.4.1. Теоретичні аспекти компонентного програмування
- •2.4.2. Моделі компонентного програмування
- •2.4.3. Графове подання компонентної моделі ПрО
- •2.4.4. Об’єднання компонентів. Модель середовища
- •2.4.5. Компонентна алгебра
- •2.4.6. Іінструментальні засоби кп
- •2.4.7. Технологія компонентної розробки пс
- •2.4.8. Типізація і класифікація програмних компонентів
- •2.4.9. Жц проектування пс із типових компонентів та кпв
- •Розробка вимог до пс – це формування та опис функціональних, технологічних, організаційних та ін. Властивостей програмної системи, які необхідні чи бажані з точки зору кінцевого користувача.
- •Розгортання рпс. У випадку, коли рпс створюється для конкретного замовника, який є і користувачем, то деякі завдання розгортання виконуються на попередніх етапах. До них, зокрема, відносяться:
- •Супровід рпс компонентній пс характеризується наступними особливостями.
- •2.5. Парадигма аспектно-орієнтованого програмування
- •2.5.1.Основні елементи парадигми аоп
- •2.5.2. Засоби аоп
- •2.5.3. Підтримка аоп впродовж життєвого циклу пс
- •2.5.5. Методичні аспекти аоп
- •2.6. Парадигма генерувального програмування
- •2.6.1 Предметно-орієнтована мова – dsl
- •2.6.2. Простір проблем і рішень ПрО
- •2.6.3. Інженерія ПрО і кпв
- •2.7. Сервісно-орієнтоване програмування
- •2.7.1 Базові понятті сервісу Інтернет
- •2.7.2. Сервіси wcf мs.Net з контрактами
- •2.8. Парадигми теоретичного програмування
- •2.8.1 Алгебраїчне та інсерційне програмування
- •2.8.2. Реалізація агентних програм
- •2.8.3. Експлікативне, номінативне програмування
- •2.8.4. Алгоритмічні алгебри
- •Контрольні питання і завдання до частини 2
- •Список літератури до частини 2
- •Частина 3. Моделі і засоби проектування предметних областей
- •3.1. Моделі проектування ПрО предметних областей
- •3.1.1. Концептуальні моделі пс, спс за компонентами
- •3.1.2. Моделі взаємозв’язку об’єктів
- •3.1.3. Модель інтеграції (зборка) компонентів
- •3.1.4. Тестування прикладних і інтерфейсних об'єктів
- •3.1.5. Моделі взаємодії і варіабельності пс для організації обчислень
- •3.1.6. Підхід до виконання пс в сучасних розподілених середовищах
- •3.2. Онтологічний підхід до подання знань про проблемні області
- •3.2.1. Онтологічне моделювання проблемної області
- •3.2.2. Мовний опис онтології домену чи спс
- •3.2.3. Підхід до реалізація онтології ПрО
- •3.3. Типи даних та засоби їх генерації для використання в збиральному прогрмуванні
- •3.3.1. Проблема забезпечення сумісності типів даних при зборки кпв
- •3.3.2. Аксіоматика простих типів даних
- •3.3.3. Аксіоматика структурних і складних типів даних. Структурні типи даних.
- •3.3.4. Семантичні аспекти взаємодії різнорідних програм
- •3.3.5. Характеристика типів даних для зборки програм
- •3.3.6. Фундаментальні і загальні типи даних
- •3.3.6. Баові поняття стандарту з типів даних
- •3.3.7. Перебудова загальних типів даних до фундаментальних для мп
- •3.4. Підходи і методи доказу програм
- •3.4.1. Мови специфікації програм –vdm, raise, Concept
- •3.4.2. Концепторна мова специфікації
- •3.4.3. Методи доведення правильності програм
- •3.4.4. Модель доказу програми за твердженнями
- •З.5. Проектування пс засобами жц з реалізації доменів
- •3.4.1. За загальна характеристика стандарту жц iso/iec 12207:2002
- •3.4.2. Формування конкретних моделей життєвого циклу
- •3.4.3. Підходи до моделювання ПрО мовними засобами dsl
- •3.6. Модель якості пс
- •3.6.1. Структура моделі якості
- •3.6.2. Модель витрат сосомо Боєма
- •3.6.3. Інтегрована модель витрат на спс
- •Контрольні питання і завдання до частини 3
- •Список літератури до частини 3
- •4.1.1. Моделі взаємодії компонентів у пс
- •Частина 4. Методи індустрії виробицтва програм і систем
- •4.1. Загальні основи методології виробництва пс і спс
- •4.1.2 Методологічні аспекти виробництва спс з готових ресурсів
- •4.2. Мова опису моделей взаємодії на основі xml
- •4.2.1 Подання та обмін даними в компонентних моделях
- •4.2.3 Модель конфігурації компонентів на основі xml
- •4.3. Графове подання пс і спс
- •4.3.1 Графове визначення моделі взаємодії об'єктів
- •4.3.2 Типи зв’язків об’єктів у графової моделі ПрО
- •4.4. Розробка методів побудови проблемно-орієнтованих технологій
- •4.4.1. Аналіз динаміки розвитку фабрик програм
- •4.3.2. Базисні ресурси фабрики програм
- •4.5. Загальні лінії виробництва програм з кпв
- •4.4.1. М етодологія побудови тл
- •4.4.2. Нові дисципліни індустрії наукового совтвера
- •4.4.3. Новітні засоби Grid і Cloud для обчислення задач e–sciences
- •4.4.4. Сучасні системи побудови рпс з сервісних ресурсів
- •4.4.5. Методологія розроблення тл
- •4.4.6. Принципи проектування іс
- •4.5. Методи при оцінюванні економічних характеристик проектів
- •4.5.2. Формальний апарат експертно-аналітичного оцінювання об’єктів і процесів у спс
- •4.5.3. Методи оцінки розміру
- •4.6. Створення Windows застосувань
- •4.6.1. Створення нової програми.
- •4.6.2. Властивості і дизайн програм
- •4.6.3. Компіляція програм
- •2.5. Запуск застосунка
- •4.6.4. Розширення функціональності програм
- •4.7. Інженерії тестування програмних систем
- •4.7.1. Основні поняття інженерії тестування
- •4.7.2 Становлення інженерії тестування
- •4.7.3. Методи тестування. Метрики і критерії
- •4.7.4. Інструменти тестування та оцінювання
- •4.7.5. Тестування веб-застосувань
- •Контрольні питання і завдання до частини 4
- •Список літератури до частини 4
- •5.2. Фабрика програм в кну
- •5.2.3. Створення фабрики студентів
- •5.2.4. Лінії продуктів фабрики на головної сторінки
- •5.2.5. Принципи роботи з репозиторієм програм і артефактів
- •5.2.6. Навчання дисципліні “Програмна інженерія” на фабрики
- •5.3. Репозиторій кпв
- •5.3.1. Загальний опис репозиторію
- •5.3.2. Технологія обслуговування репозиторію кпв
- •5.4. Розробка кпв
- •5.4.1. Опис моделей кпв, інтерфейсу і операцій розробки кпв
- •5.4.2. Реалізація побудови компонентної системи
- •5.4.3. Процеси технології оброблення кпв
- •5.4.4. Зборка різномовних програм у середовищі Visual Studio
- •5.5. Конфігурація кпв
- •5.5.1. Конфігурування кпв з урахуванням варіабельності
- •5.5.2. Опис прикладу використання конфігуратору програм
- •5.6. Генерація систем мовою dsl
- •5.6.1. Лінія опису та генерації доменів dsl
- •5.6.2. Опис життєвого циклу пз та його реалізації на мові dsl
- •2.7. Онтологія – обчислювальна геометрія
- •5.7.1. Онтологія домену – Обчислювальна геометрія
- •5.7.3. Опис моделі онтології ПрО «Обчислювальна геометрія»
- •5.7.4. Опис програми домену «Обчислювальна геометрія» мовою owl
- •5.8. Оцінка якості пс
- •5.8.2. Оцінка витрат на продукт
- •5.8.3. Опис модуля прогнозування трудовитрат на розробку пс
- •5.8.4. Приклад оцінювання затрат на розробку пс ас
- •5.9.1. Опис веб-технології Java ee
- •5.9.3. Приклад взаємодії Java і ms.Net через веб-сервіси
- •5.9.4. Інструкція по використанню графічного інтерфейсу прикладу
- •5.10. Генерація тд
- •5.10.1. Відображення типів даних у середовищі ітк
- •5.10.2. Система генерації загальних типів даних до фундаментальних
- •5.11. Інструментальні засоби сайта ітк
- •5. 12. Розділ сайта «Технологія навчання»
- •Контрольні питання і завдання до частини 5
- •Список літератури до частини 5
- •Післямова
- •Додаток 1. Парадигма структурного програмування
- •Додаток 2. Приклад створення служб wcf у ms Visual Studio 2010
- •Додаток 3. Онтологічний підхід з подання тестування кпв та пс
- •Додаток 4. Оцінка застосування метода сосомо на конкретних даних
- •Додаток 5. Програма курсу «Технологія програмування іс»
Додаток 3. Онтологічний підхід з подання тестування кпв та пс
Розроблення онтології тестування проводилося за наступною схемою:
1) виділення концептів – базових понять тестування;
2) визначення «висоти дерева онтологій» – кількість рівнів абстракції;
3) розподіл концептів за рівнями;
4) побудова зв'язків між концептами – визначення відношень і взаємодій базових понять;
5) уточнення онтології для використання програмними засобами генеруючого програмування.
Першим кроком в побудові онтології процесу тестування є виявлення основних понять ПрО.
Поняття ПрО тестування будемо розділяти на дві групи: прості і складні.
Визначення 1. Просте поняття – поняття у ПрО, яке може буде описано у вигляді самостійного абстрактного (або конкретного) класу.
Виділено 6 типів простих понять тестування:
Тестер (Tester),
Контекст (Context),
Дія (Activity),
Метод (Method),
Артефакт (Artefact) і
Середовище (Environment).
Просте поняття може також характеризуватися декількома атрибутами. Не існує загальних правил при моделюванні ПрО щодо понять і атрибутів, оскільки останні також є поняттями ПрО.
При побудові онтології тестування у якості атрибутів вибирані такі під-поняття, які характеризують базове (батьківське) поняття і можуть приймати конкретні значення.
Визначення 3.2. Складне поняття – поняття, що є композицією простих понять.
В онтології тестування такими складними поняттями є:
обов’язки тестера (capability) і задача (task).
Прості поняття онтології
1. «Tester». Це поняття визначає суб'єкт або об'єкт, який виконує тестування. Тестером може бути людина, ПС (інструменти тестування), група тестування, що складається з тестерів. Група може складатися з кількох членів, кожна група має лідера, який є атрибутом поняття, а його ім'я – значенням атрибута. Таким чином, для поняття тестер можна виділити наступні атрибути: ім'я, тип, обов’язки.
Атрибут тестера – обов’язки – описує, що може робити тестер в процесі тестування. Поняття обов’язки – складне поняття, яке повинне визначатися на основі простих понять.
Таким чином, для поняття тестер можна виділити наступні атрибути: ім'я (TESTER_NAME), тип (TESTER_TYPE), обов’язки.
Атрибут тестера – обов’язки – описує, що може робити тестер в процесі тестування. Поняття обов’язки – складне поняття, яке повинне визначатися на основі простих понять.
Таким чином, хоча поняття тестер є простим в онтології, воно посилається на складні поняття.
Фрагмент XML-схеми поняття тестер:
<!-- TESTER -->
<xs:element name="TESTER">
<xs:complexType>
<xs:sequence>
<xs:element minOccurs="0" maxOccurs="unbounded" ref="TESTER"/>
</xs:sequence>
<xs:attribute name="TESTER_TYPE" use="required">
<xs:simpleType>
<xs:restriction base="xs:token">
<xs:enumeration value="HUMAN"/>
<xs:enumeration value="SOFTWARE"/>
<xs:enumeration value="GROUP"/>
</xs:restriction>
</xs:simpleType>
</xs:attribute>
<xs:attribute name="TESTER_NAME" use="required"/>
<xs:attribute name="TESTER_LEADER"/>
</xs:complexType>
</xs:element>
Приклад. Фрагменти XML-документа, які задовольняють схемі.
Опис тестера з прізвищем Іванов
<TESTER TESTER_TYPE="HUMAN" TESTER_NAME="Іванов" />
Опис групи тестування с керівником Петров и програмним компонентом.
<TESTER TESTER_TYPE="GROUP" TESTER_NAME="ATEAM" TESTER_LEADER="Петров">
<TESTER TESTER_TYPE="HUMAN" TESTER_NAME="Петров" />
<TESTER TESTER_TYPE="SOFTWARE" TESTER_NAME="ANAGENT" />
</TESTER>
2. «Контекст». Тестування виконується на різних стадіях розроблення і звичайно розділяється по декількох рівнях, відповідно до рівня об'єкту тестування (окремі модулі, компоненти, композиції, ПС). На кожному рівні воно виконується з різними цілями. Контекст тестування в процесі розроблення визначає відповідні рівні, методи тестування, входи і виходи задач тестування.
В онтології тестування для поняття контекст визначимо один атрибут: CONTEXT_TYPE (Рівень_тестування) з призначеними значеннями:
Рівень_тестування = {модульне, інтеграційне, системне, регресійне}
Фрагмент XML-схеми цього поняття:
<!-- CONTEXT -->
<xs:element name="CONTEXT">
<xs:complexType>
<xs:attribute name="TEST_LEVEL " use="required">
<xs:simpleType>
<xs:restriction base="xs:token">
<xs:enumeration value="UNIT_TEST"/>
<xs:enumeration value="INTEGRATION_TEST"/>
<xs:enumeration value="SYSTEM_TEST"/>
<xs:enumeration value="REGRESSION_TEST"/>
</xs:restriction>
</xs:simpleType>
</xs:attribute>
</xs:complexType>
</xs:element>
3. «Дія». Поняття дія може складатися з понять, що деталізують кроки процесу тестування: планування тестування, розроблення (генерація) тестів, виконання тестів, оцінка результатів, вимірювання тестового покриття, генерація звітів тощо.
Для цього поняття визначимо один атрибут – Тип дії (ACTIVITY_TYPE) – з можливими значеннями:
Тип_дії = {планування, розробка тестів, виконання тестів, перевірка результатів, оцінка покриття, підготовка звіту}
Фрагмент XML-схеми поняття:
<!-- ACTIVITY -->
<xs:element name="ACTIVITY">
<xs:complexType>
<xs:attribute name="ACTIVITY_TYPE" use="required">
<xs:simpleType>
<xs:restriction base="xs:token">
<xs:enumeration value="TEST_PLANNING"/>
<xs:enumeration value="TEST_CASE_GENERATION"/>
<xs:enumeration value="TEST_CASE_EXECUTION"/>
<xs:enumeration value="TEST_RESULT_VERIFICATION"/>
<xs:enumeration value="TEST_COVERAGE_MEASUREMENT"/>
<xs:enumeration value="TEST_REPORT_GENERATION"/>
</xs:restriction>
</xs:simpleType>
</xs:attribute>
</xs:complexType>
</xs:element>
4. «Метод». Для виконання кожної дії в процесі тестування може застосовуватися декілька методів тестування. Наприклад, для модульного тестування застосовні методи структурного тестування, засновані на помилках, а також методи функціонального тестування.
В той же час, існують різні підходи до класифікації самих методів тестування. Наприклад, кожний метод по відношенню до початкового коду може класифікуватися на «білу скриньку» або базоване на коді тестування (program-based) і «чорну скриньку» або базоване на специфікації тестування (specification-based).
Методи, базовані на коді, підрозділяються на:
– структурні;
– підсіву помилок;
– мутаційні.
Структурні методи можна розділити на дві групи: тестування потоку управління і тестування потоку даних. Методи тестування потоку управління (control – flow methods) включають покриття операторів, покриття гілок і різні критерії покриття шляхів.
Ці конкретні методи тестування є екземплярами різних підкласів методів тестування.
Аналогічним чином можна класифікувати методи «чорної скриньки» або засновані на специфікації:
– функціональні;
– базовані на припущенні про помилки;
– евристичні тощо.
З іншого боку, по відношенню до процесу пошуку помилок і відмов, всі методи можна розділити на систематичні (пошуку помилок) і стохастичні (статистичні) – виявлення відмов.
Таким чином, для представлення методу тестування можна ввести наступні атрибути:
– ім'я (назва методу), наприклад, «розбиття на категорії»;
– тип методу, наприклад, структурне, базоване на помилках;
– підхід, базований на коді, на специфікаціях, статистичний.
Таке розбиття дозволяє однозначно класифікувати кожний метод тестування і розширювати онтологію.
Фрагмент XML-схеми поняття:
<!-- METHOD -->
<xs:element name="METHOD">
<xs:complexType>
<xs:attribute name="METHOD_NAME" use="required">
<xs:simpleType>
<xs:restriction base="xs:token">
<xs:enumeration value="CONTROL_FLOW_TESTING"/>
<xs:enumeration value="DATA_FLOW_TESTING"/>
<xs:enumeration value="STATEMENT_COVERAGE_TESTING"/>
<xs:enumeration value="BRANCH_COVERAGE_TESTING"/>
<xs:enumeration value="PATH_COVERAGE_TESTING"/>
<xs:enumeration value="NODE_COVERAGE_TESTING"/>
<xs:enumeration value="LINK_COVERAGE_TESTING"/>
<xs:enumeration value="LIP_COVERAGE_TESTING"/>
</xs:restriction>
</xs:simpleType>
</xs:attribute>
<xs:attribute name="METHOD_TECHNIQUE">
<xs:simpleType>
<xs:restriction base="xs:token">
<xs:enumeration value="STRUCTUAL_TESTING"/>
<xs:enumeration value="FAULT_BASED_TESTING"/>
<xs:enumeration value="ERROR_BASED_TESTING"/>
</xs:restriction>
</xs:simpleType>
</xs:attribute>
<xs:attribute name="METHOD_APPROACH">
<xs:simpleType>
<xs:restriction base="xs:token">
<xs:enumeration value="PROGRAM_BASED_TESTING"/>
<xs:enumeration value="SPECIFICATION_BASED_APPROACH"/>
<xs:enumeration value="RANDOM_TESTING"/>
</xs:restriction>
</xs:simpleType>
</xs:attribute>
</xs:complexType>
</xs:element>
5. «Артефакт». Кожна дія з тестування може включати декілька артефактів, таких як об'єкт тестування, проміжні дані, результати тестування, плани, набори тестів, скрипти тощо. Ці артефакти часто називають «тестовими активами». Об'єкти тестування можуть бути різних типів: початковий код, HTML файли, XML файли, вбудовані зображення, звук, відео, документи тощо. Результати тестування включають: звіти про помилки, вимірювання тестового покриття тощо.
Кожний артефакт також асоціюється з місцем свого зберігання, даними, історією створення і перегляду, наприклад, творця, час оновлення, номер версії тощо.
Таким чином, з цим поняттям ми можемо зв'язувати наступні атрибути: Тип, Формат, Розміщення, Дані.
Фрагмент XML-схеми для опису поняття:
<!-- ARTEFACT -->
<xs:complexType name="ARTEFACT">
<xs:sequence>
<xs:element ref="ARTEFACT"/>
</xs:sequence>
</xs:complexType>
<xs:element name="ARTEFACT">
<xs:complexType>
<xs:sequence>
<xs:element minOccurs="0" ref="TESTER"/>
<xs:element minOccurs="0" ref="ARTEFACT_DATA"/>
<xs:element minOccurs="0" ref="ARTEFACT_LOCATION"/>
</xs:sequence>
<xs:attribute name="ARTEFACT_TYPE" use="required">
<xs:simpleType>
<xs:restriction base="xs:token">
<xs:enumeration value="OBJECT_UNDER_TEST"/>
<xs:enumeration value="TEST_PLAN"/>
<xs:enumeration value="TEST_SCRIPT"/>
<xs:enumeration value="TEST_RESULT"/>
<xs:enumeration value="TEST_SUITE"/>
<xs:enumeration value="TEST_COVERAGE"/>
<xs:enumeration value="ERROR_REPORT"/>
<xs:enumeration value="SPECIFICATION"/>
</xs:restriction>
</xs:simpleType>
</xs:attribute>
<xs:attribute name="ARTEFACT_FORMAT" use="required">
<xs:simpleType>
<xs:restriction base="xs:token">
<xs:enumeration value="PROGRAM"/>
<xs:enumeration value="HTML"/>
<xs:enumeration value="XML"/>
<xs:enumeration value="TEXT_FILE"/>
<xs:enumeration value="WORD_FILE"/>
<xs:enumeration value="PDF_FILE"/>
<xs:enumeration value="POSTSCRIPT_FILE"/>
<xs:enumeration value="BMP_IMAGE"/>
<xs:enumeration value="JPEG_IMAGE"/>
<xs:enumeration value="CD_SOUND"/>
<xs:element name="ARTEFACT_DATA" type="any"/>
<xs:element name="ARTEFACT_LOCATION" type="any"/>
6. Середовище ENVIROMENT. Інформація про середовище включає опис програмної і апаратної конфігурації. Для програмного середовища можна вказати: ім'я продукту, тип продукту і версію. Таким чином, поняття середовище, розбивається на два під-поняття: апаратне і програмне, а кожне з них може містити свої атрибути.
Атрибути під-поняття апаратне середовище: назва пристрою, модель, виробник.
Атрибути під-поняття програмне середовище: назва продукту, тип продукту і версія.
Можливими значеннями атрибута тип продукту можуть бути, наприклад:
Середовище = {ОС, БД, Компілятор, Веб-броузер}
Фрагмент XML-схеми для опису поняття:
<!-- ENVIROMENT -->
<xs:element name="ENVIRONMENT">
<xs:complexType>
<xs:sequence>
<xs:element minOccurs="0" maxOccurs="unbounded" ref="HARDWARE"/>
<xs:element minOccurs="0" maxOccurs="unbounded" ref="SOFTWARE"/>
</xs:sequence>
</xs:complexType>
</xs:element>
<xs:element name="HARDWARE">
<xs:complexType>
<xs:attribute name="HARDWARE_DEVICE" use="required"/>
<xs:attribute name="HARDWARE_MANUFATURER" use="required"/>
<xs:attribute name="HARDWARE_MODEL" use="required"/>
</xs:complexType>
</xs:element>
<xs:element name="SOFTWARE">
<xs:complexType>
<xs:attribute name="SOFTWARE_TYPE" use="required">
<xs:simpleType>
<xs:restriction base="xs:token">
<xs:enumeration value="OS"/>
<xs:enumeration value="DATABASE"/>
<xs:enumeration value="COMPILER"/>
<xs:enumeration value="WEB_SERVER"/>
<xs:enumeration value="WEB_BROWSER"/>
</xs:restriction>
</xs:simpleType>
</xs:attribute>
<xs:attribute name="SOFTWARE_PRODUCT" use="required"/>
<xs:attribute name="SOFTWARE_VERSION" use="required"/>
</xs:complexType>
</xs:element>
Складні поняття
У якості складних понять в онтології визначимо поняття: обов’язки тестера і задача тестування. Ці поняття визначаються з використанням основних понять.
1. «Обов’язки тестера (CAPABILITY)». Поняття визначається діями, які він може виконувати і контекстом виконання цих дій, використовуваними методами тестування, середовищем тестування, ресурсами (входами) і можливими виходами (результатами), які може генерувати тестер. Таким чином, це складне поняття використовує всі прості поняття (окрім поняття тестер). Окрім цього, поняття обов’язки тестера включає атрибути: ресурси (входи) і результати (виходи).
Фрагмент XML-схеми, яка описує складне поняття Обов’язки тестера
<!-- CAPABILITY -->
<xs:element name="CAPABILITY">
<xs:complexType>
<xs:sequence>
<xs:element minOccurs="0" maxOccurs="1" ref="CONTEXT"/>
<xs:element minOccurs="1" maxOccurs="1" ref="ACTIVITY"/>
<xs:element minOccurs="1" maxOccurs="1" ref="METHOD"/>
<xs:element minOccurs="0" maxOccurs="1" ref="ENVIRONMENT"/>
<xs:element minOccurs="0" maxOccurs="unbounded"
ref="CAPABILITY_DATA"/>
</xs:sequence>
</xs:complexType>
</xs:element>
<xs:element name="CAPABILITY_DATA">
<xs:complexType>
<xs:complexContent>
<xs:extension base="ARTEFACT">
<xs:attribute name="CAPABILITY_DATA_TYPE" use="required">
<xs:simpleType>
<xs:restriction base="xs:token">
<xs:enumeration value="INPUT"/>
<xs:enumeration value="OUTPUT"/>
Приклад. Опис обов’язків тестера в XML. Тестовий компонент може виконувати генерацію тестів для покриття вузлів на стадії системного тестування Web-сторінки.
<CAPABILITY>
<CONTEXT CONTEXT_TYPE="SYSTEM_TEST" />
<ACTIVITY ACTIVITY_TYPE="TEST_CASE_GENERATION" />
<METHOD METHOD_NAME="NODE_COVERAGE_TESTING" />
<CAPABILITY_DATA CAPABILITY_DATA_TYPE="INPUT">
<ARTEFACT ARTEFACT_TYPE="OBJECT_UNDER_TEST"
ARTEFACT_FORMAT="HTML" />
</CAPABILITY_DATA>
<CAPABILITY_DATA CAPABILITY_DATA_TYPE="OUTPUT">
<ARTEFACT ARTEFACT_TYPE="TEST_SUITE"
ARTEFACT_FORMAT="NODE_SEQUENCES" />
</CAPABILITY_DATA>
</CAPABILITY>
2. «Задача (TASK)» Складне поняття складається з виконання тестування (дій) і пов'язаної з ним інформації, необхідної для виконання дій (контекст, методи, середовище тестування, ресурси, вимоги до результатів тестування тощо).
Фрагмент XML-схеми, яка описує складне поняття Задача (TASK)
<!-- TASK -->
<xs:element name="TASK">
<xs:complexType>
<xs:sequence>
<xs:element minOccurs="0" maxOccurs="1" ref="CONTEXT"/>
<xs:element minOccurs="1" maxOccurs="1" ref="ACTIVITY"/>
<xs:element minOccurs="1" maxOccurs="1" ref="METHOD"/>
<xs:element minOccurs="0" maxOccurs="1" ref="ENVIRONMENT"/>
<xs:element maxOccurs="unbounded" ref="TASK_DATA"/>
</xs:sequence>
</xs:complexType>
</xs:element>
<xs:element name="TASK_DATA">
<xs:complexType>
<xs:complexContent>
<xs:extension base="ARTEFACT">
<xs:attribute name="TASK_DATA_TYPE" use="required">
<xs:simpleType>
<xs:restriction base="xs:token">
<xs:enumeration value="INPUT"/>
<xs:enumeration value="OUTPUT"/>
Приклад опису задачі тестування для генерації наборів тестів за критерієм покриття вузлів для HTML сторінок, розміщених за адресою URL http://www.localsite.ua.
<TASK>
<CONTEXT CONTEXT_TYPE="SYSTEM_TEST" />
<ACTIVITY ACTIVITY_TYPE="TEST_CASE_GENERATION" />
<METHOD METHOD_NAME="NODE_COVERAGE_TESTING" />
<TASK_DATA TASK_DATA_TYPE="INPUT">
<ARTEFACT ARTEFACT_TYPE="OBJECT_UNDER_TEST"
ARTEFACT_FORMAT="HTML">
<ARTEFACT_LOCATION>http://www.localsite.ua
</ARTEFACT_LOCATION>
</ARTEFACT>
</TASK_DATA>
</TASK>
