III період — період бурхливого розвитку фізіології та гігієни харчування — з 50—60-х рр. XX ст. І до наших днів.

Він характеризується визначними відкриттями життєвої необхідності для людини багатьох мікроелементів, з'ясуванням ролі заліза та міді в процесах кровотворення. Значний внесок у з'ясування ролі мікроелементів у життєдіяльності людини зробили Е.Дж.Андервуд, О.П.Виноградов, В.В.Ковальський, в Україні — О.Й.Войнар, Г.А.Бабенко, М.Г.Коломійцева та ін. В книзі О.Й.Войнара «Біологічна роль мікроелементів у життє­діяльності людини і тварин» (1960, 1985) описано результати досліджень фізіологічної ролі мікроелементів, у монографії М.Г.Коломійцевої та Р.Д.Габовича «Мікроелементи в медицині» (1971) вперше порушено питання про необхідність розробки проблеми потреб дітей та дорослих у мікроелементах, у монографії В.І.Смоляра «Гіпо- і гіперелементози» (1989) — систематизований вплив нестачі і надлишку окремих мікроелементів в раціоні на організм людини і формування специфічних захворювань — мікроелементозів.

У цей період інтенсифікуються дослідження з біохімії та фізіології харчування. Акад. О.О.Покровський та його учні сформулювали основні положення теорії збалансованого харчування, яка лягла в основу розвитку харчової промисло­вості, фізіології та гігієни харчування. Важливим досягненням фізіології травлення було відкриття мембранного (пристін­кового) травлення акад. О.М.Уголєвим у 1967 р. З цим відкрит­тям пов'язаний бурхливий розвиток досліджень з проблем резорбції та засвоєння поживних речовин у кишках. Значний внесок у розвиток науки про харчування зробили К.С.Петров-ський, Б.І.Гордін, В.Д.Ванханен та ін.

У 70—80-х роках XX ст. був виявлений тісний зв'язок між захворюваністю і смертністю людей від багатьох хронічних неінфекційних захворювань та станом харчування з надмірним вживанням жирів, простих вуглеводів, нестачею вітамінів, мікроелементів, так званих баластних речовин. На підставі цих досліджень провідні вчені Європи в 70—80-х рр. XX ст. заклали основи нової теорії збалансованого харчування, яка ліквідувала помилки класичної теорії, що віддавала перевагу тваринним продуктам і недооцінювала важливість систематичного спожи­вання рослинної продукції.

Останнім часом в Україні інтенсивно досліджуються процеси травлення, всмоктування та засвоєння поживних речовин; Розробляються норми потреб різних категорій населення

України в поживних речовинах та енергії; вивчається хімічний склад харчових продуктів; розробляються основи оздоровчого, лікувального, лікувально-профілактичного та дитячого харчу­вання, включаючи нові замінники материнського молока; вивча­ється забруднення харчових продуктів сторонніми речовинами та розробляються їх норми: в 1993 р. перші норми харчування населення України (В.І.Смоляр із співробітниками); здійсню­ється гігієнічна оцінка нових харчових добавок, технологічних прийомів у виробництві та переробці харчових продуктів та продовольчої сировини; створюються нові харчові продукти підвищеної біологічної цінності та біологічно активні добавки (БАД) А° їжі.