Регуляція споживання їжі

Тамування голоду та спраги — це основні фізіологічні реакції організму, які забезпечують життя.

Нестача їжі зумовлює відчуття голоду і пов'язаної з ним поведінки, спрямованої на знаходження і приймання їжі. Голод може бути результатом тимчасової нестачі в організмі основних енергетичних речовин (гострий голод) або тривалого недо­статнього забезпечення організму енергією та пластичними речовинами (хронічний голод).

Відчуття голоду виникає на порожній шлунок. Воно зміню­ється відчуттям ситості, коли шлунок заповнюється їжею. Об'єктивні відчуття голоду неприємні. Вони локалізуються в ділянці порожнього шлунка внаслідок посиленої рухової активності шлунка та кишок. Одночасно виникає відчуття втоми, порушення мислення, спітніння тощо. Відчуття голоду виникають періодично через кожні 1—1,5 год і тривають 15— 20 хв, зникають під час приймання їжі і не виникають доти, поки шлунок залишається наповненим.

Регуляцією харчової поведінки людини керує харчовий центр , відкритий видатним російським ученим І.П.Павловим. Це сукупність нервових утворів, розміщених на різних ділянках центральної нервової системи, зокрема в корі головного мозку, яка регулює усі реакції організму, пов'язані з пошуком і прийманням їжі. Харчовий центр поступово включає окремі частини травної системи відповідно до потреб травного процесу. Паралельно з цим виключаються ті ланки системи, які завер­шили свою роботу. В харчовому центрі здійснюється інтеграція усіх видів впливу на органи, які беруть участь у прийманні, перетворенні та засвоєнні їжі (імпульси рецепторів, гормо­нальна дія, дія вегетативної нервової системи). Одні ядра харчового центру підтримують бажання їсти (центр апетиту). Подразнення інших ядер харчового центру створює відчуття ситості і запобігає подальшому прийманню їжі (центр ситості). Пошкодження харчового центру призводить до приймання неадекватно надмірної кількості їжі та розвитку ожиріння. Функціональний стан харчового центру визначають такі фак­тори, як загальний стан організму, якість їжі, ступінь забезпе­чення організму пластичними та енергетичними речовинами. Вважається, що харчовий центр по нервових і кровоносних шляхах дістає інформацію про ступінь забезпечення органів і тканин поживними речовинами, про стан обмінних процесів тощо. Харчовий центр може бути загальмований імпульсами, які надходять з інших ділянок кори головного мозку, збуджених значно сильніше. Здебільшого таку дію спричинюють негативні емоції: гнів, відраза, жах та ін. Сильний біль, сторонні заняття (читання книги, розмова, цікава телепередача) можуть істотно загальмувати харчовий центр.

Для пояснення механізму виникнення голоду існує кілька гіпотез. Кожна з них пояснює порушення того чи іншого фактора внутрішнього середовища в умовах зниження пожив­них ресурсів, зокрема глюкози (глюкостатична гіпотеза) або амінокислот у крові (аміноацидостатична гіпотеза), загальної продукції теплоти (термостатична гіпотеза), ступеня гідратації тканин, рівня резервів жиру (ліпостатична гіпотеза) та ін. Найбільше прихильників має глюкостатична гіпотеза, згідно з якою глюкоза відіграє вирішальну роль у виникненні відчуття голоду. Глюкоза — це основне джерело енергії в клітинах орга­нізму. Доведено, що обмеження надходження глюкози (а не вміст глюкози в крові) корегує відчуття голоду і відповідає навіть за скорочення стінки шлунка, яке при цьому виникає. В проміжному мозку, печінці, шлунку і тонкій кишці розміщені глюкорецептори, які сигналізують до харчового центру про зниження рівня глюкози та початок відчуття голоду.

Крім харчового центру, в регуляції харчової поведінки орга­нізму беруть участь окремі психічні фактори. Так, приймання та кількість спожитої їжі залежать не тільки від інтенсивності відчуття голоду, а й від харчових звичок, кількості їжі на столі, її смаку тощо. Людина регулює кількість прийнятої їжі залежно від того, коли вона знову зможе приймати її і скільки енергії буде витрачено до наступного приймання їжі. В такий спосіб вона свідомо планує свою харчову поведінку.

Фізіологічні процеси, в результаті яких людина припиняє їсти, називаються насиченням. Механізм виникнення відчуття ситості пояснюють тим, що при появі їжі в ротовій порожнині рефлекторно під впливом імпульсів поживні речовини виштовхуються в кров з депо організму. Це так зване сенсорне, або передрезорбтивне, відчуття насичення. Істинне, або післярезорбтивне, відчуття насичення виникає, коли поживні речовини надходять у кров і ліквідується дефіцит енергії та пластичних речовин в організмі.

Слід зазначити, що між поживною цінністю їжі та відчуттям насичення немає прямої залежності. Відчуття насичення залежить від об'єму спожитої їжі, тривалості її перебування в шлунку та кількості шлункового соку, що виділився під час споживання їжі. На процес насичення впливає і спосіб приготування їжі. Так, смажені страви насичують організм швидше, ніж варені.

Апетит — фізіологічне відчуття, пов'язане з бажанням споживати певну їжу (від лат. apetito — бажання). Він може супроводжуватися відчуттям голоду або виникати незалежно від даного відчуття, наприклад, при баченні їжі. Суть апетиту полягає у тамуванні голоду, проте відрізняється від нього кількісно і якісно. Апетит — це початкова стадія збудження харчового центру. Він характеризує вибіркове ставлення людини до кількості їжі, яку вона бачить або яку їй реко­мендують.

У разі втрати організмом рідини (близько 350 см³ для людини масою 70 кг) виникає спрага. Це виявляється сухістю в роті та глотці (внаслідок зменшення секреції слини) і супроводжується бажанням пити.

При витратах рідини організмом необхідне швидке від­новлення її запасів, інакше порушується життєво важлива рівновага між багатьма речовинами, розчиненими в організмі. Надходження води до організму регулюється центром пиття, який подібно до харчового центру є складною системою нер­вових утворів, розміщених на різних ділянках центральної нервової системи, зокрема в корі головного мозку. В результаті дії центру пиття підтримується постійний водний баланс в орга­нізмі. Немає єдиної точки зору відносно механізму збудження центру пиття. З одного боку, збудження його може мати реф­лекторну природу під дією нервових імпульсів, що надходять з осморецепторів, розміщених у різних тканинах і органах, зокрема в головному мозку. З іншого боку, збудження центру пиття може мати і автоматичний характер, подібний до збуд­ження дихального центру. Підвищення осмотичного тиску і спрага спостерігаються також у випадках, коли в організмі є надлишок хлориду натрію, як наприклад при споживанні солоної їжі. Спрага виникає як при недостатньому прийманні рідини, так і при посиленому виділенні її з організму. Значне відчуття спраги спостерігається при окремих захворюваннях (цукровий діабет), а також при виконанні фізичної роботи в умовах високої температури навколишнього середовища. Значне виділення поту, що спостерігається в цих випадках, призводить не тільки до зневоднення організму за рахунок рідини, а й до втрати мінеральних речовин, амінокислот і вітамінів, внаслідок цього зменшується здатність організму затримувати воду.

Між початком приймання рідини і ліквідацією дефіциту її в організмі минає тривалий час, протягом якого рідина резорбується в шлунку та кишках і надійде у кров.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що таке нейрогуморальна система регуляції? Які органи її утворюють?

2. На які частини поділяється нервова система? Який склад сірої та білої речовини головного мозку?

3. За які функції відповідає кора головного мозку і підкірка?

4. Як утворений спинний мозок?

5. Які нервові центри розміщені у довгастому мозку?

6. За які функції відповідає ретикулярна (сітчаста) формація? Де вона розміщена?

7. Де локалізований мозочок? За які функції він відповідає?

8. Що таке автономна нервова система? Які її частини розрізняють? Як вони побудовані і які функції виконують?

9. Що таке рефлекс? Які бувають рефлекси? Як вони формуються?

10. Що таке рефлекторна дуга? Як вона побудована?

11. Що таке доцентрові та відцентрові нервові шляхи?

12. Що таке гуморальна система регуляції? Які залози внутрішньої секреції беруть участь у гуморальній регуляції? Охарактеризуйте їх функції.

13. Що забезпечує єдність нервової і гуморальної систем?

14. Який центр керує харчовою поведінкою людини? Як він працює?

15. Які існують гіпотези виникнення голоду? Що таке насичення? Поясніть механізм його виникнення.

16. Що таке апетит? Які фактори впливають на його появу?

17. Що таке почуття спраги? Як і коли воно виникає? Який центр регулює надходження рідини до організму?