- •Фізіологія та гігієна
- •Передмова
- •Предмет і завдання фізіології та гігієни харчування
- •III період — період бурхливого розвитку фізіології та гігієни харчування — з 50—60-х рр. XX ст. І до наших днів.
- •Контрольні запитання
- •Історія розвитку харчування людини
- •Автономна нервова система
- •Гуморальна система регуляції
- •Регуляція споживання їжі
- •Травлення їжі
- •Смакові відчуття
- •Відчуття запаху
- •Травлення в шлунку
- •Регуляція шлункової секреції
- •Участь підшлункової залози в травленні їжі
- •Порожнинне і мембранне травлення
- •Постійна мікрофлора травного каналу
- •Резорбція харчових речовин. Засвоєння їжі
- •Секреції ферментів підшлунковою залозою, які розщеплюють жири на складові частини;
- •Класифікація і характеристика харчових білків
- •Амінокислоти та їх значення в харчуванні
- •Білкові і небілкові функції амінокислот
- •Біологічна цінність білків
- •Джерела харчового білка
- •Класифікація і характеристика ліпідів
- •Вуглеводи
- •Класифікація та основна характеристика вуглеводів
- •Класифікація вітамінів
- •Водорозчинні вітаміни
- •Жиророзчинні вітаміни
- •Вітаміноподібні речовини
- •Мінеральні речовини
- •Макроелементи
- •Мікроелементи
- •Енергетичні витрати організму
- •Фізіологічні потреби людей в енергії
- •Визначення енергетичних витрат
- •Обмін речовин та енергії
- •Теоретичні аспекти харчування
- •Наукові концепції раціонального харчування
- •Альтернативні способи харчування
- •1. Харчування повинно здійснюватися виключно натуральними продуктами — такими, якими їх створила природа. При
- •4. Натуральна їжа загартовує травну систему, зміцнює непо- смуговані м'язи, сприяє збереженню здоров'я та запобігає виникненню захворювань.
- •Основи раціонального харчування
- •Особливості харчування дітей
- •Фізіологічні потреби дітей в енергії та харчових речовинах
- •Основи дієтичного харчування
- •Дієтичні продукти
- •Характеристика основних дієт
- •Штучне лікувальне харчування
- •Дієтичне харчування за кордоном
- •Основи лікувально-профілактичного харчування
- •Раціони лікувально-профілактичного харчування
- •Молоко як продукт лікувально-профілактичного призначення
- •Синтетичні вітаміни як продукт лікувально-профілактичного харчування
- •Борошно
- •Псування хліба
- •Псування борошна
- •Псування хлібних виробів
- •Екстрактивні речовини
- •Визрівання м'яса
- •Профілактика захворювань
- •0 °С гнильні зміни здебільшого викликають перші два роди бактерій, а при вищій температурі — всі вищезазначені бактерії.
- •Пастеризація молока
- •Псування молока та молочних продуктів
- •Риба та рибні продукти
- •Рибні продукти
- •Жирові продукти
- •Тваринні жири
- •Маргарини
- •Кулінарні жири
- •Кондитерські вироби
- •Безалкогольні та алкогольні напої
- •Безалкогольні напої на основі рослинної сировини
- •Натуральні плодоягідні соки
- •Тонізуючі напої
- •Мінеральні води
- •Лікеро-горілчані напої
- •Гігієнічна оцінка лікеро-горілчаних напоїв
- •Сторонні речовини в харчових продуктах
- •Харчові добавки
- •Барвники
- •Ароматизатори
- •Смакові речовини
- •Замінники цукру
- •Консерванти
- •Антиоксиданти
- •Емульгатори і стабілізатори
- •Загусники
- •Ферментні препарати
- •Використання харчових добавок в Україні
- •Харчові отруєння
- •Харчові отруєння мікробного походження
- •Загальна характеристика харчових токсикоінфекцій
- •Мінімальні заражаючі дози збудників харчових токсикоінфекцій, мікробних клітин в 1 г продукту
- •Харчові мікробні токсикози
- •Бур'янисті токсикози
- •Отруєння рибами та молюсками
Смакові речовини
В Україні як смакову речовину використовують глутамінову кислоту та її мононатрієву сіль — у-глутамінат натрію. При додаванні до харчових продуктів вона посилює природні смакові властивості їх, а також відновлює їх при ослабленні в процесі зберігання. Глутамінат натрію додають в концентрати та консерви. Максимальний смаковий ефект досягається при додаванні до харчових продуктів 0,1—0,3 % глутамінату натрію від маси продукту. В багатьох країнах глутамінат натрію додають до страв безпосередньо перед їх вживанням. Глутамінат натрію має антиоксидантні властивості. Продукти, оброблені ним, довше зберігаються. В Україні глутамінат натрію дозволяється використовувати в харчуванні для дорослих людей не більш як 0,5 г за один прийом або 1,5 г на добу, а для підлітків (до 16 років) — не більш як 0,5 г на добу.
Використання глутамінату натрію у виробництві консервів і концентратів для дитячого харчування не дозволяється.
Глутамінат натрію використовують також при виробництві сухих перших та других страв у кількості до 5 г/кг.
За рубежем як смакові речовини широко використовують ізомери рибонуклеїнових кислот та їх солі (5-гуанілова та 5-інозинова кислоти або суміш їх двонатрієвих солей). Суміші ізомерів двонатрієвих солей рибонуклеїнових кислот (1:1) називаються риботидами. їх виробляють в Японії і експортують в різні країни.
При виробництві харчових продуктів у багатьох випадках виникає потреба підкислити їх або, навпаки, підлужнити, щоб надати їм більш приємного смаку. З цією метою використовують органічні кислоти (оцтову, лимонну, яблучну, молочну, ортофосфорну, бетаоксиглутарову та адіпінову). Більшість із цих кислот є компонентами натуральних харчових продуктів. Оцтова, яблучна і молочна кислоти є продуктами проміжного обміну речовин і беруть участь в обміні речовин у циклі трикарбонових кислот (цикл Кребса). Тому суворе нормування цих речовин в продуктах харчування недоцільне. їх вміст у продуктах нормується технічними умовами та технологічними інструкціями. Однак деякі з них (наприклад, у-ізомер молочної кислоти) недоцільно додавати до дитячих сумішей, оскільки організм немовлят погано їх переносить.
Лимонна кислота порівняно з іншими харчовими кислотами має найбільш м'який приємний смак, тому широко використовується в харчовій промисловості. Здебільшого лимонну кислоту та її солі використовують в кондитерській промисловості та при виробництві безалкогольних напоїв. Крім того, лимонну кислоту використовують у виробництві деяких рибних консервів (у кількості 0,8 кг на 1000 банок). Винокам'яну і яблучну кислоти використовують в кондитерському виробництві та виробництві безалкогольних напоїв.
Молочну кислоту використовують переважно у виробництві безалкогольних напоїв та пива (1800 мг/кг), частково — у виробництві кондитерських виробів та кисловершкового масла (600 мг/кг).
В країнах ЄС як підкислювач використовують фумарову кислоту для делікатесних кондитерських виробів, гелеподібних, ароматизованих фруктових десертів, подрібненої риби, розчинного чаю та жувальної гумки. Для підкислення безалкогольних ароматизованих напоїв застосовують також ортофосфорну кислоту (700 мг/л).
Янтарну кислоту використовують для підкислення супів, десертів, подрібненої риби, порошків для домашнього приготування напоїв (6 г/кг), адіпінову кислоту та її солі — для десертів (5 г/кг) та порошків для домашнього приготування напоїв (10 г/кг), для жувальних гумок (20 г/кг).
