- •Фізіологія та гігієна
- •Передмова
- •Предмет і завдання фізіології та гігієни харчування
- •III період — період бурхливого розвитку фізіології та гігієни харчування — з 50—60-х рр. XX ст. І до наших днів.
- •Контрольні запитання
- •Історія розвитку харчування людини
- •Автономна нервова система
- •Гуморальна система регуляції
- •Регуляція споживання їжі
- •Травлення їжі
- •Смакові відчуття
- •Відчуття запаху
- •Травлення в шлунку
- •Регуляція шлункової секреції
- •Участь підшлункової залози в травленні їжі
- •Порожнинне і мембранне травлення
- •Постійна мікрофлора травного каналу
- •Резорбція харчових речовин. Засвоєння їжі
- •Секреції ферментів підшлунковою залозою, які розщеплюють жири на складові частини;
- •Класифікація і характеристика харчових білків
- •Амінокислоти та їх значення в харчуванні
- •Білкові і небілкові функції амінокислот
- •Біологічна цінність білків
- •Джерела харчового білка
- •Класифікація і характеристика ліпідів
- •Вуглеводи
- •Класифікація та основна характеристика вуглеводів
- •Класифікація вітамінів
- •Водорозчинні вітаміни
- •Жиророзчинні вітаміни
- •Вітаміноподібні речовини
- •Мінеральні речовини
- •Макроелементи
- •Мікроелементи
- •Енергетичні витрати організму
- •Фізіологічні потреби людей в енергії
- •Визначення енергетичних витрат
- •Обмін речовин та енергії
- •Теоретичні аспекти харчування
- •Наукові концепції раціонального харчування
- •Альтернативні способи харчування
- •1. Харчування повинно здійснюватися виключно натуральними продуктами — такими, якими їх створила природа. При
- •4. Натуральна їжа загартовує травну систему, зміцнює непо- смуговані м'язи, сприяє збереженню здоров'я та запобігає виникненню захворювань.
- •Основи раціонального харчування
- •Особливості харчування дітей
- •Фізіологічні потреби дітей в енергії та харчових речовинах
- •Основи дієтичного харчування
- •Дієтичні продукти
- •Характеристика основних дієт
- •Штучне лікувальне харчування
- •Дієтичне харчування за кордоном
- •Основи лікувально-профілактичного харчування
- •Раціони лікувально-профілактичного харчування
- •Молоко як продукт лікувально-профілактичного призначення
- •Синтетичні вітаміни як продукт лікувально-профілактичного харчування
- •Борошно
- •Псування хліба
- •Псування борошна
- •Псування хлібних виробів
- •Екстрактивні речовини
- •Визрівання м'яса
- •Профілактика захворювань
- •0 °С гнильні зміни здебільшого викликають перші два роди бактерій, а при вищій температурі — всі вищезазначені бактерії.
- •Пастеризація молока
- •Псування молока та молочних продуктів
- •Риба та рибні продукти
- •Рибні продукти
- •Жирові продукти
- •Тваринні жири
- •Маргарини
- •Кулінарні жири
- •Кондитерські вироби
- •Безалкогольні та алкогольні напої
- •Безалкогольні напої на основі рослинної сировини
- •Натуральні плодоягідні соки
- •Тонізуючі напої
- •Мінеральні води
- •Лікеро-горілчані напої
- •Гігієнічна оцінка лікеро-горілчаних напоїв
- •Сторонні речовини в харчових продуктах
- •Харчові добавки
- •Барвники
- •Ароматизатори
- •Смакові речовини
- •Замінники цукру
- •Консерванти
- •Антиоксиданти
- •Емульгатори і стабілізатори
- •Загусники
- •Ферментні препарати
- •Використання харчових добавок в Україні
- •Харчові отруєння
- •Харчові отруєння мікробного походження
- •Загальна характеристика харчових токсикоінфекцій
- •Мінімальні заражаючі дози збудників харчових токсикоінфекцій, мікробних клітин в 1 г продукту
- •Харчові мікробні токсикози
- •Бур'янисті токсикози
- •Отруєння рибами та молюсками
Консерванти
Консервантами називаються харчові добавки, які використовують для запобігання мікробному псуванню продуктів харчування. Консервування запобігає розмноженню мікроорганізмів. Здавна використовують такі консервуючі заходи, як термічна обробка та охолодження продуктів харчування. Крім того, для збереження продуктів застосовують кухонну сіль та цукор, а також коптильний дим. Свіжі овочі та фрукти містять певну кількість протимікробних речовин (фітонциди, бензойна кислота, сорбінова кислота, дубильні речовини), які зберігають їх від псування.
У харчовій промисловості як консерванти використовують: сполуки сірки; бензойну кислоту та її солі; сорбінову кислоту та її солі; пероксид водню; дифеніли та їх похідні; мурашину кислоту та її солі; пропіонову кислоту та її солі; нітрати та нітрити калію і натрію; сполуки нафтохінонової природи; деякі антибіотики. Одним із найбільш поширених консервантів є сполуки сірки, які при розкладанні виділяють сірчистий ангідрид (502), що має протимікробні властивості. Для консервування використовують такі сполуки сірки як двоокис сірки, сульфіт натрію та кальцію безводний, гідросульфіт натрію, кальцію та калію, кислий сульфіт натрію, метабісульфіт натрію та калію. Усі ці сполуки добре розчинні у воді, при розкладанні виділяють сірчистий ангідрид. В організмі людини сульфіти легко перетворюються на сульфати, які виводяться із організму. Однак сульфіти можуть розкладати вітаміни Е, В, та біотин, тому з гігієнічних позицій використання сульфітів для тих продуктів, які є джерелом цих вітамінів, є недоцільним.
Сірчистий ангідрид пригнічує ріст пліснявих грибів, дріжджів та аеробних бактерій. В Україні метод сульфітації використовується для консервування плодоовочевої продукції (соки, томат-паста, томат-пюре та ін.), кондитерських виробів (повидло, мармелад, зефір, пастила та ін.) та вина в дозах від ЗО до 2000 мг/кг в перерахунку на 5Ю2. АДЛ для сірчистого ангідриду становить 0,7 мг/кг маси тіла людини. Останнім часом встановлена мутагенність бісульфіту натрію.
Сорбінову кислоту іа її солі (сорбати) використовують для консервування фруктових, овочевих, борошняних, яєчних виробів, а також м'ясних і рибних продуктів, маргарину, сирів, вина. Протимікробна дія сорбінової кислоти та її солей зумовлена здатністю гальмувати активність ферментів дегідрогеназ у мікроорганізмах, що призводить до загибелі їх. Сорбінову кислоту часто використовують також для обробки пакувальних матеріалів, призначених для продуктів харчування тваринного походження, хлібу і маргарину.
ДДД сорбінової кислоти становить 25 мг/кг маси тіла, ГДР у продуктах — 0,8—1,0, у напоях — 0,3—0,5 г/л.
Бензойна кислота та її солі (бензоати) широко використовуються в багатьох країнах світу як консерванти. Протимікробна дія бензойної кислоти та її солей полягає в здатності пригнічувати окисні процеси в мікроорганізмах. Використовуються для консервування плодоягідних виробів, оскільки їх протимікробні властивості підсилюються в кислому середовищі.
Бензоат натрію використовується для консервування рибних і плодоягідних виробів, маргарину та напоїв. Консервуючі властивості має також параоксибензойна кислота та її ефіри.
ДДД бензойної кислоти та її солей становить 10 мг/кг маси тіла. ГДР бензойної кислоти в мармеладі, меланжі, кондитерських виробах — 1000, у рибній ікрі та рибних консервах — 1000—2000 мг/кг.
Пероксид водню має обмежене застосування в харчовій промисловості. В окремих країнах він дозволений для консервування молока, у виробництві сирів (запобігає спучуванню сирів). В Україні пероксид водню застосовують для відбілювання боїнської крові у виробництві варених ковбас в суміші з ферментом каталазою (для розкладання залишків ферменту), а також у виробництві корінців-напівфабрикатів.
Дифеніл, ортофенілфенол та його натрієва сіль використовуються для подовження терміну зберігання цитрусових. Це циклічні леткі сполуки, погано розчинні у воді, з неприєм-ним запахом. При використанні дифенілу плоди занурюють на певний час у 0,5—2 % розчин або обробляють ним пакувальний папір. Дифеніл і ортофенілфенол гальмують розвиток пліснявих та інших мікроскопічних грибів, що запобігає псуванню цитрусових при зберіганні і транспортуванні. В Україні дифеніл, ортофенілфенол та його похідні не використовуються, але реалізація імпортованих цитрусових, оброблених ними, дозволена. Дифеніл, ортофенілфенол та його похідні сорбуються лише шкіркою цитрусових і через кілька днів після обробки вони Дифундують на поверхню шкірки і вивітрюються. ДДД для дифенілу становить 0,05, для ортофенілфенолу — 0,2 мг/кг. Протимікробні властивості мають такі органічні кислоти, як мурашина, пропіонова, борна, саліцилова та інші. Мурашина кислота в невеликій кількості міститься в деяких ягодах, у бджолиному меді, в шлунковому соці і сечі людини. У великих дозах вона сприяє утворенню метгемоглобіну в крові. Крім того, мурашина кислота повільно виводиться із організму. В Україні мурашину кислоту та її солі як консервант використовують обмежено. Однак її використовують в багатьох країнах світу для консервування соусів, безалкогольних напоїв, презер-вів. ДДД —не вище 0,5 мг/кг маси тіла.
Пропіонову кислоту та її солі в країнах Європи та США як консервант додають до борошна, хліба та кондитерських виробів (в дозах 1500—3000 мг/кг).
Саліцилову кислоту широко використовують в побуті для консервування фруктових компотів та овочевих консервів (томатів), однак в Україні як консервант вона заборонена, оскільки токсично впливає на печінку і нирки, гальмує зсідання крові та активність багатьох ферментів. Саліцилова кислота може виділятися з материнським молоком, що особливо небезпечно для здоров'я немовлят. В літературі описані випадки захворювання нирок, спричиненого споживанням пива, виготовленого з використанням саліцилової кислоти як консерванте.
Борну кислоту, буру (борат натрію) використовують в Україні і за рубежем для консервування ікри осетрових риб (в дозі 0,4 г/кг). У великій концентрації знижує споживання кисню тканинами, синтез аміаку і глутатіону в головному мозку.
Нітрати та нітрити калію і натрію широко використовуються як консерванти в багатьох країнах світу. В Україні нітрит натрію (разом із нітратом натрію) застосовується як протимікробна речовина і як фіксатор забарвлення ковбасних виробів, а також як протимікробний засіб у виробництві окремих видів сиру та бринзи для обробки молока (в дозі не більш як 300 мг/л).
ГДР нітритів у ковбасних виробах не повинен перевищувати 40 мг/кг.
Останнім часом доведена мутагенність нітриту натрію. У зв'зку з цим виникло питання про заміну цієї токсичної сполуки на нешкідливу для організму людини.
Нафтохінони використовують як протимікробний засіб у виробництві безалкогольних та алкогольних напоїв. Вони ефективно пригнічують розвиток багатьох мікроорганізмів, особливо пліснявих грибів. В Україні використовують два препарати нафтохінонової природи — юглон і плюмбагін для стабілізації виноматеріалів при тривалому зберіганні. ГДР для юглону становить 0,5, для плюмбагіну — 4 мг/л.
Як протимікробний засіб у харчовій промисловості використовують ферменти нізин (для консервування молока у виробництві твердих сирів) та лізоцим. За рубежем для обробки поверхні твердих, напівтвердих та напівм'яких сирів, висушених та в'ялених сосисок використовують антибіотик натаміцин.
