Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
V_I_Smolyar_Fiziologiya_ta_gigiyena_kharchuvann...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Консерванти

Консервантами називаються харчові добавки, які використо­вують для запобігання мікробному псуванню продуктів хар­чування. Консервування запобігає розмноженню мікроорга­нізмів. Здавна використовують такі консервуючі заходи, як термічна обробка та охолодження продуктів харчування. Крім того, для збереження продуктів застосовують кухонну сіль та цукор, а також коптильний дим. Свіжі овочі та фрукти містять певну кількість протимікробних речовин (фітонциди, бензойна кислота, сорбінова кислота, дубильні речовини), які зберігають їх від псування.

У харчовій промисловості як консерванти використовують: сполуки сірки; бензойну кислоту та її солі; сорбінову кислоту та її солі; пероксид водню; дифеніли та їх похідні; мурашину кислоту та її солі; пропіонову кислоту та її солі; нітрати та нітрити калію і натрію; сполуки нафтохінонової природи; деякі антибіотики. Одним із найбільш поширених консервантів є сполуки сірки, які при розкладанні виділяють сірчистий ангід­рид (502), що має протимікробні властивості. Для консерву­вання використовують такі сполуки сірки як двоокис сірки, сульфіт натрію та кальцію безводний, гідросульфіт натрію, кальцію та калію, кислий сульфіт натрію, метабісульфіт натрію та калію. Усі ці сполуки добре розчинні у воді, при розкладанні виділяють сірчистий ангідрид. В організмі людини сульфіти легко перетворюються на сульфати, які виводяться із організму. Однак сульфіти можуть розкладати вітаміни Е, В, та біотин, тому з гігієнічних позицій використання сульфітів для тих продуктів, які є джерелом цих вітамінів, є недоцільним.

Сірчистий ангідрид пригнічує ріст пліснявих грибів, дріжджів та аеробних бактерій. В Україні метод сульфітації використо­вується для консервування плодоовочевої продукції (соки, томат-паста, томат-пюре та ін.), кондитерських виробів (повид­ло, мармелад, зефір, пастила та ін.) та вина в дозах від ЗО до 2000 мг/кг в перерахунку на 5Ю2. АДЛ для сірчистого ангідриду становить 0,7 мг/кг маси тіла людини. Останнім часом встановлена мутагенність бісульфіту натрію.

Сорбінову кислоту іа її солі (сорбати) використовують для консервування фруктових, овочевих, борошняних, яєчних виробів, а також м'ясних і рибних продуктів, маргарину, сирів, вина. Протимікробна дія сорбінової кислоти та її солей зумовлена здатністю гальмувати активність ферментів дегідрогеназ у мікроорганізмах, що призводить до загибелі їх. Сорбінову кислоту часто використовують також для обробки пакувальних матеріалів, призначених для продуктів харчування тваринного походження, хлібу і маргарину.

ДДД сорбінової кислоти становить 25 мг/кг маси тіла, ГДР у продуктах — 0,8—1,0, у напоях — 0,3—0,5 г/л.

Бензойна кислота та її солі (бензоати) широко використо­вуються в багатьох країнах світу як консерванти. Протимікроб­на дія бензойної кислоти та її солей полягає в здатності пригні­чувати окисні процеси в мікроорганізмах. Використовуються для консервування плодоягідних виробів, оскільки їх проти­мікробні властивості підсилюються в кислому середовищі.

Бензоат натрію використовується для консервування рибних і плодоягідних виробів, маргарину та напоїв. Консервуючі властивості має також параоксибензойна кислота та її ефіри.

ДДД бензойної кислоти та її солей становить 10 мг/кг маси тіла. ГДР бензойної кислоти в мармеладі, меланжі, кондитер­ських виробах — 1000, у рибній ікрі та рибних консервах — 1000—2000 мг/кг.

Пероксид водню має обмежене застосування в харчовій про­мисловості. В окремих країнах він дозволений для консерву­вання молока, у виробництві сирів (запобігає спучуванню сирів). В Україні пероксид водню застосовують для відбілювання боїнської крові у виробництві варених ковбас в суміші з ферментом каталазою (для розкладання залишків ферменту), а також у виробництві корінців-напівфабрикатів.

Дифеніл, ортофенілфенол та його натрієва сіль використо­вуються для подовження терміну зберігання цитрусових. Це циклічні леткі сполуки, погано розчинні у воді, з неприєм-ним запахом. При використанні дифенілу плоди занурюють на пев­ний час у 0,5—2 % розчин або обробляють ним пакувальний папір. Дифеніл і ортофенілфенол гальмують розвиток пліснявих та інших мікроскопічних грибів, що запобігає псуванню цитрусових при зберіганні і транспортуванні. В Україні дифеніл, ортофенілфенол та його похідні не використовуються, але реа­лізація імпортованих цитрусових, оброблених ними, дозволена. Дифеніл, ортофенілфенол та його похідні сорбуються лише шкіркою цитрусових і через кілька днів після обробки вони Дифундують на поверхню шкірки і вивітрюються. ДДД для дифенілу становить 0,05, для ортофенілфенолу — 0,2 мг/кг. Протимікробні властивості мають такі органічні кислоти, як мурашина, пропіонова, борна, саліцилова та інші. Мурашина кислота в невеликій кількості міститься в деяких ягодах, у бджолиному меді, в шлунковому соці і сечі людини. У великих дозах вона сприяє утворенню метгемоглобіну в крові. Крім того, мурашина кислота повільно виводиться із організму. В Україні мурашину кислоту та її солі як консервант використо­вують обмежено. Однак її використовують в багатьох країнах світу для консервування соусів, безалкогольних напоїв, презер-вів. ДДД —не вище 0,5 мг/кг маси тіла.

Пропіонову кислоту та її солі в країнах Європи та США як консервант додають до борошна, хліба та кондитерських виробів (в дозах 1500—3000 мг/кг).

Саліцилову кислоту широко використовують в побуті для консервування фруктових компотів та овочевих консервів (томатів), однак в Україні як консервант вона заборонена, оскільки токсично впливає на печінку і нирки, гальмує зсідання крові та активність багатьох ферментів. Саліцилова кислота може виділятися з материнським молоком, що особливо небез­печно для здоров'я немовлят. В літературі описані випадки захворювання нирок, спричиненого споживанням пива, виго­товленого з використанням саліцилової кислоти як консерванте.

Борну кислоту, буру (борат натрію) використовують в Украї­ні і за рубежем для консервування ікри осетрових риб (в дозі 0,4 г/кг). У великій концентрації знижує споживання кисню тканинами, синтез аміаку і глутатіону в головному мозку.

Нітрати та нітрити калію і натрію широко використовуються як консерванти в багатьох країнах світу. В Україні нітрит натрію (разом із нітратом натрію) застосовується як протимікробна речовина і як фіксатор забарвлення ковбасних виробів, а також як протимікробний засіб у виробництві окремих видів сиру та бринзи для обробки молока (в дозі не більш як 300 мг/л).

ГДР нітритів у ковбасних виробах не повинен перевищувати 40 мг/кг.

Останнім часом доведена мутагенність нітриту натрію. У зв'зку з цим виникло питання про заміну цієї токсичної сполуки на нешкідливу для організму людини.

Нафтохінони використовують як протимікробний засіб у виробництві безалкогольних та алкогольних напоїв. Вони ефективно пригнічують розвиток багатьох мікроорганізмів, особливо пліснявих грибів. В Україні використовують два препарати нафтохінонової природи — юглон і плюмбагін для стабілізації виноматеріалів при тривалому зберіганні. ГДР для юглону становить 0,5, для плюмбагіну — 4 мг/л.

Як протимікробний засіб у харчовій промисловості викорис­товують ферменти нізин (для консервування молока у вироб­ництві твердих сирів) та лізоцим. За рубежем для обробки поверхні твердих, напівтвердих та напівм'яких сирів, висушених та в'ялених сосисок використовують антибіотик натаміцин.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]