4.2 Визначення руйнівного навантаження та прогину при перемінному прольоті.

Встановлюють проліт - відстань між опорами – в залежності від номінальної товщини зразка, що випробовується. Проліт l=40s, де s – номінальна товщина листа у міліметрах.

Рис.4.1.Схемавипробуваннязразківнаміцністьпризгиніпризмінномупрольоті

Поздовжні зразки встановлюють на опори лицьовою стороною униз, а поперечні – тильною.

До зразка, який встановлений не опори, прикладають початкове навантаження, що дорівнює 50Н (5,0 кгс). Під цим навантаженням зразок витримують протягом 1 хвилини та вимірюють прогни в середині прольоту. Потім навантаження збільшують зі швидкістю 15 - 20 Н/с (1,5 - 2,0 кгс/С) ДО величини 100Н (10 кгс). Під цим навантаженням зразок витримують протягом 1 хвилини та вимірюють прогин в середині прольоту. Потім навантаження підви­щують з тією самою швидкістю до зруйнування зразка.

5. Визначення міцності зчеплення гіпсового осердя з картоном

В будь-якому місці надрізати картон до осердя по довжині листа. Зроби­ти по 2 надрізи, що перетинаються між собою під кутом приблизно в 30° і довжиною до перетину не менше 100 мм. Надрізи виконують з лицьової та тильної сторін листа. У місці перетину надрізів гострокутну частину картону піднімають з допомогою ножа і вручну відривають від листа у вертикальному напрямку. При цьому картон повинен розриватися, не відстаючи від гіпсово­го осердя.

6. Визначення водопоглинання плит

Для проведення випробування слід використовувати воду, температура якої повинна бути (20±2)°С.

Зразок висушують до постійної маси при температурі (41 ±1 )°С. Висушені зразки після охолодження в умовах, що виключають вплив на них вологи, зважують та кладуть на дві години у воду в горизонтальному положенні на підкладки, при цьому рівень води повинен бути вище за зразки не менше ніж на 50 мм. Перед зважуванням насичених водою зразків з кожного зразка ви­даляють наявні на його поверхні краплі води.

Зважування кожного зразка повинно бути закінчено не пізніше 5 хвилин після витягнення його з води. Результати зважувань округляють до 10г.

Водопоглинання W,%, обчислюють за формулою:

де m1, - маса зразка, висушеного до постійної маси, г; т₂маса зразка, насиченого водою, г. Результати обчислення округлюють до 1 %.

Водопоглинання листів  ГКЛВ  та  ГКЛВП  не  повинно  бути більшим  за  10%.

7. Визначення опірності гкп впливу відкритого полум'я

Принципова схема установки включає в себе два газових пальника діаметром 30 мм, раму з штифтом для підвішування вантажу до зразка, дві термопари і пристрій для підвішування вантажу до зразка. Пальники розташовують співосно по центру зразка перпендикуляр­но до його поверхні на відстані 45 мм від неї. Термопари розташовують на відстані 5 мм від поверхні зразка та на рівні верхнього зрізу вихідного отвору пальника.

Установка має бути забезпечена запірною арматурою для регулювання

подачі газу (пропан).

Зразок підвішують на штифті рами. До нижньої частини зразка рухливо підвішують вантаж, маса якого у грамах відповідає величині, що дорівнює 80 б, де э - значення номінальної товщини зразка. Після установлення паль­ників та термопар у потрібному положенні одночасно запалюють обидва пальника, при цьому температура, при якій проводять випробування, повин­на досягнути значення (800±30)°С не пізніше 3 хвилин від початку випробу­вання. Вогневе навантаження здійснюють до зруйнування зразка. Опірність зразка впливу відкритого полум'я з двох сторін вимірюється в хвилинах.

Опірність листів ГКЛП та ГКЛВП впливу відкритого  полум'я повинна бути не менше 20 хв.

Умовне позначення плити повинно складатися з: літерного позначення виду плити, позначення групи, позначення типу поздовжніх кромок плит, цифр, що позначають номінальну довжину, ширину, товщину плити у міліметрах, позначення стандарту.

ГКЛ-А-СК-3000х1200х12,5 ДСТУ Б.В.2.7-95-2000