10. Наведіть особливості проведення експертизи мінераловатних виробів дсту б в.2.7-94-2000 (гост 4640-93). Вата мінеральна. Технічні умови

Мінеральна вата — волокнистий матеріал, який одержують із силікатних розплавів гірських порід і металургійних шлаків або ж їх сумішей. Мінеральна вата складається з волокон, що перебувають у склоподібному стані, і неволокнистих включень у вигляді крапель застиглого (непереробленого) розплаву.

Мінеральна вата - це пухкий матеріал, який складається з тонких волокон скловидної структури.

Основним показником мінеральної вати є діаметр волокон, який коливається в межах 1-10 мкм. Товщина волокон вати, яка використовується для виробництва теплоізоляційних виробів, не повинна перевищувати 8 мкм, бо її збільшення викликає підвищену теплопровідність, тобто погіршення основних властивостей. Довжина волокон визначається хімічним складом розплаву і становить 2-300 мм.

Мінеральна вата випускається марок 75, 100 і 125 із вмістом корольків розміром вище 0, 25 мм не більше 12, 20 і 25% відповідно. Марка мінеральної вати відповідає значенням її середньої густини при навантаженні 0,002 МПа.

Вміст органічних добавок в мінеральній ваті ≤ 2%, вміст сірки ≤ 1%.

Мінеральна вата відноситься до групи неспалимих матеріалів.

Мінеральну вату в залежності від діаметра волокна підрозділяють на три види:

• вата мінеральна із супертонкого волокна діаметром від 0,5 до 3 мкм;

• вата мінеральна із тонкого волокна діаметром від 3 до 6 мкм;

• вата мінеральна діаметром волокна від 6 до 12 мкм.

Процес виробництва мінеральної вати містить декілька етапів:

• підготовка сировини

• отримання розплаву

• формування волокон

• осадження волокон

• отримання мінераловатного килиму

Процес отримання розплаву зазвичай здійснюється у вагранках – шахтних плавильних печах. Сировина завантажується разом з коксом, який є паливом. При температурі 1300-1400 °С утворюється розплав, який безперервним потоком надходить з нижньої частини вагранки.

Формування мінерального волокна виробляють дуттьовим або відцентровим методом. Перший полягає в дії на струмінь розплаву струменя водяної пари або стисненого газу, другий заснований на використанні відцентрової сили, що перетворює гарячий рідкий шлак або камінь в найтонші волокна.

Отримані нитки потрапляють в камеру осадження, а звідти надходять на конвеєр під ущільнювальні їх валки. Наступним етапом стає введення сполучного, що дозволяє формувати плити або мати, а потім, після додаткового формування та ущільнення, мінераловатний килим піддається поздовжньої і поперечної різання на плити або мати заданого розміру.

Основними промисловими способами переробки силікатного розплаву в мінеральне волокно є:

• Дуттьові способи можна розділити на горизонтально- і вертикально-дуттьові.

При горизонтально-дуттьовому способі енергоносій з великою швидкістю (400-600 м/сек) входить у контакт з потоком розплаву приблизно під кутом 90°, вигинає його і розщеплює на волокна. При вертикально-дуттьовому фільєрному способі розплав попе­редньо роздрібнюють на тонкі струмені, які витікають з живиль­ників типу пластинки або човника через тонкі отвори-фільєри з отворами не більше 3 мм, після чого їх роздувають в струмені енер­гоносія, направленого зверху вниз з обох сторін під кутом 10-11° по відношенню до струменя розплаву

• Відцентрові способи реалізують відцентрову силу, яка виникає за рахунок високої швидкості обертання валків або дисків волокноутворюючого вузла, коли йде поступовий відрив розплаву від по­верхні і розподіл його у вигляді тонких ниток.

• Комбіновані способи об'єднують як силу дуття, так і відцентрову силу. Ваграночний розплав з температурою 1300-1350°С надходить по напрямному жолобу на внутрішню частину бокової стінки чаши центрифуги. За рахунок високої частоти обертання чаші (1000-4000с^-1) розплав розподіляється по її внутрішній стінці, а потім зри­вається з країв чаші у вигляді стру­менів і крапель, остаточне витягування яких у волокно відбу­вається під дією енергоносія. Його подають через отвори діаметром до 3 мм, які розташовані по колу дут­тьового кільця на відстані 15-20 мм один від одного. В якості енерго­носіїв використовуються, як прави­ло, пара або повітря при тиску 0,6-0,8 МПа. Для безперебійної роботи кожна вагранка забез­печується двома відцентрово-дуттьовими установками, продукти­вність яких до 3000 кг розплаву за годину. Конструкція відрізняється простотою і надійністю.

При відцентрово-фільєрно-дуттьовим способом розплав подають всередину по­рожнистого валу, який обертається з частотою 3000с^-1 і на кінці яко­го знизу знаходиться фільєрна чаша, яка має в своїх стінках до 6 тис. отворів діаметром до 1 мм.

Теплопровідність мінеральної вати не повинна перевищувати:

• 0,045 Вт/(м*К) при температурі 25ос;

• 0,064 Вт/(м*К) при температурі 125ос;

• 0,105 Вт/(м*К) при температурі 300ос.

Структура мінераловатних ізоляційних матеріалів забезпечує їх високі звукоізоляційні властивості: між хаотично розташованими волокнами не виникають звукові хвилі.

Водопоглинання мінеральної ва­ти при зануренні в воду високе - до 600%, гігроскопічність – 0,2-2%.