- •Тема 1 цивільне право як наука, навчальна дисципліна та галузь прива
- •1.1 Поняття цивільного права як приватного права
- •1.2 Предмет та метод цивільного права
- •1.3 Функції цивільного права
- •1.4 Принципи цивільного права
- •1.5 Система цивільного права
- •1.6 Поняття, предмет та методи цивільного права як науки
- •1.7 Цивільне право як навчальна дисципліна
- •2.1 Поняття цивільних правовідносин
- •2.2 Елементи цивільних правовідносин
- •Тема 2 підстави виникнення цивільних прав та обов’язків. Захист цивільнихправ і інтересів
- •2.3 Види цивільних правовідносин
- •2.4 Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •2.5 Здійснення суб'єктивних цивільних прав та виконання обов'язків
- •2.6 Способи захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів
- •2.7 Юрисдикційні форми захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів
- •2.8 Самозахист суб'єктивних цивільних прав та інтересів
- •Тема 3. Фізична особа як суб’єкт цивільного права
- •3.1 Поняття фізичної особи
- •3.2 Цивільна правоздатність фізичної особи
- •3.3 Цивільна дієздатність фізичної особи
- •3.4 Місце проживання фізичної особи та його цивільно-правове значення.
- •Тема 4. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною
- •4.1 Обмеження дієздатності фізичної особи
- •4.2 Визнання фізичної особи недієздатною.
- •Тема 5. Визнання особи безвісно відсутньою або об’ява її померлою
- •5.1 Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •5.2 Оголошення фізичної особи померлою
- •Тема 6 фізична особа-підприємець
- •Тема 7 опіка та піклування
- •5.1 Поняття опіки та піклування
- •5.2 Права та обов’язки опікунів та піклувальників
- •5.2 Припинення опіки та піклування
- •Тема 8. Поняття та ознаки юридичної особи
- •8.1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •8.2 Класифікація юридичних осіб
- •8.3 Створення юридичної особи
- •8.4 Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність юридичної особи
- •8. Органи юридичної особи
- •8.2 Припинення юридичних осіб
- •Тема 9 підприємницькі товариства
- •9.1 Організаційно-правова форма юридичної особи
- •9.2 Види підприємницьких товариств
- •Тема 10. Види господарських товариств
- •10.1 Непідприємницькі товариства
- •10.2 Об'єднання громадян
- •10.3 Філії та представництва
- •Тема 11 об’єкти цивільних прав
- •11.1 Загальні положення
- •11.3. Гроші та валютні цінності
- •11.4. Цінні папери
- •11.5. Дії (результати робіт, послуги)
- •11. 6. Нематеріальні блага
- •11.7 Особисті немайнові блага фізичної особи
- •Тема 12 загальні положення про правочини. Правові наслідки невиконання сторонами вимог закону при укладенні правочину
- •12.1 Поняття правочину та його ознаки
- •12.2 Види правочинів
- •12.3 Умови дійсності правочину
- •12.4 Способи волевиявлення. Форма правочину
- •12.5 Державна реєстрація правочину
- •12.6 Недійсність правочину
- •12.7 Правові наслідки недійсності правочину. Визнання нікчемного правочину дійсним
- •Тема 13 представництво
- •13.1 Загальні положення про представництво
- •13.2 Підстави виникнення та види представництва
- •13.3 Комерційне представництво
- •13.5 Представництво без повноважень або з їх перевищенням
- •Тема 14 визначення й обчислення строків
- •14.1 Поняття і обчислення строків
- •14.2 Види цивільно-правових строків та термінів
- •Тема 15 позовна давність
- •15.1 Поняття та види позовної давності
- •15.2 Початок перебігу, зупинення і перерив строків позовної давності
- •15.3 Поновлення строків позовної давності. Наслідки спливу строків позовної давності
- •Тема 16 загальні положення про особисті немайнові права фізичної особи
- •16.1 Поняття та види особистих немайнових прав
- •16.2 Цивільно-правова охорона та захист особистих немайнових прав
- •Тема 17 особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Тема18 особисті немайнові права, що забезпечують соціальне існування фізичної особи
- •Тема 19 право власності
- •19.1 Право власності в об'єктивному та суб'єктивному розумінні
- •19.2 Форми та види права власності
- •19.3 Суб'єкти права власності
- •19.4 Об'єкти права власності
- •19.5 Зміст права власності
- •19. 6 Загальні засади здійснення права власності
- •19.7 Поняття і види підстав набуття права власності
- •19.8 Первісні та похідні, загальні та спеціальні підстави набуття права власності
- •19.9 Момент набуття права власності
- •19.10 Підстави припинення права власності
- •19.11 Загальна характеристика та види права спільної власності
- •19.12 Загальні положення про захист права власності
- •Тема 20 право власності на землю та житло
- •Тема 21 речові права на чуже майно
- •21.1 Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •21.2 Право володіння чужим майном
- •21.3 Право обмеженого користування чужим майном (сервітут)
- •21.4 Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •19.5 Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
- •Тема 22 право інтелектуальної власності
- •22.1 Поняття права інтелектуальної власності та його джерела
- •22.2 Загальні положення інтелектуальної власності
- •Глава 35 цк містить загальні принципи використання об'єкта інтелектуальної власності іншими особами. Регулювання цих питань базується на тому, що набути право на використання інтелектуального
- •Тема 23 Поняття та сторони в зобов’язанні
- •23.1 Поняття зобов'язального права
- •23.2 Поняття та види зобов'язань
- •23.3 Підстави виникнення зобов'язань
- •23.4 Суб'єкти зобов'язань
- •Тема 24 виконання зобов’язання
- •24.1 Поняття і загальні умови виконання зобов'язання
- •24.2 Суб'єкти виконання зобов'язання
- •24.3 Предмет виконання зобов'язання
- •24.4 Спосіб, строк (термін) та місце виконання зобов'язання
- •24.5 Підтвердження виконання зобов'язання
- •24.6 Правові наслідки порушення зобов'язання
- •24.7 Загальні положення про правові наслідки порушення зобов'язання
- •24.8. Відповідальність за порушення зобов'язання як правовий наслідок порушення зобов'язання
- •Тема 25 забезпечення виконання зобов’язання
- •25.1 Загальна характеристика видів забезпечення виконання зобов'язання (забезпечень)
- •25.2 Неустойка
- •25.3 Завдаток
- •25.4 Порука
- •25.5 Гарантія
- •25.6 Застава
- •25.7 Притримання
- •Тема 26 припинення зобов’язань
- •26.1 Поняття та загальна характеристика припинення зобов'язань
- •26.2 Окремі підстави припинення зобов'язань
- •Тема 27 цивільно-правовий договір
- •27.1 Поняття і значення договору
- •27.2 Свобода договору
- •27.3 Види договорів
- •Тема 28 порядок укладання, зміни та розірвання договору
- •28.1 Форма та порядок укладення договору
- •28.2 Зміна та розірвання цивільно-правового договору
- •Тема 29 зміст договору
13.5 Представництво без повноважень або з їх перевищенням
За загальним правилом, особа, яка діє в інтересах іншої особи, при укладенні певних правочинів повинна додержуватися меж наданих їй повноважень. Якщо ж особа діє без повноважень або перевищує межі своїх повноважень, настають визначені законом правові наслідки. Повноваження – це можливі дії представника по укладенню правочину від імені та в інтересах особи, яку він представляє.
Особа може розглядатися як така, що діяла без повноважень, коли правові підстави для здійснення нею певних юридичних дій взагалі відсутні, або повноваження хоча й існували раніше, але на момент вчинення певних дій, зокрема, правочину, припинилися. Знав чи не знав про це представник, правового значення не має.
Від дій без повноважень істотно не відрізняються і дії з перевищенням повноважень. Під останнім необхідно розуміти такі дії представника при укладенні правочинів, що хоча й передбачені його повноваженнями, але при їх здійсненні він відступив від положень, визначених договором, довіреністю, законом або актом юридичної особи.
Повноваження можуть бути перевищені в якісному і кількісному відношенні. Перевищення якісних показників може стосуватися властивостей предмета правочину, вибору контрагента, обрання способу виконання правочину чи засобу забезпечення його виконання, а кількісних – ціни, числа, ваги, міри речей, строку дії укладеного правочину тощо.
Юридичні наслідки правочину, укладеного з перевищенням повноважень, законодавчо визначені. Згідно з ч. 1 ст. 241 ЦК правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного його схвалення цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наприклад, вчинила дії, які свідчать про початок виконання нею визначених змістом цього правочину обов'язків. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2 ст. 241 ЦК).
Схвалення дій представника може здійснюватися шляхом письмової заяви про це або здійсненням конклюдентних дій, що свідчать про прийняття умов правочину довірителем. Однак слід пам'ятати, що шляхом конклюдентних дій можна схвалити лише правочин, який був укладений в усній формі. Такими конклюдентними діями можуть бути дії довірителя по використанню придбаної представником речі без письмового або усного схвалення факту її придбання, здійснення ним оплати понесених представником витрат тощо. У схваленні виражається воля довірителя прийняти умови і стати стороною правочину, укладеного від його імені і в його інтересах представником, який не був на це уповноважений. Відмова схвалити дії представника по укладенню правочину на умовах, які не влаштовують довірителя, спрямована на недопущення виникнення визначених його умовами прав та обов'язків між ним і третьою особою. Положення ст. 241 ЦК поширюються лише на випадки добровільного представництва.
Питання для самоконтролю
Поняття представництва.
Підстави виникнення та види представництва.
Комерційне представництво.
Представництво без повноважень і з перевищенням повноважень.
Довіреність.
