- •Херсонський національний технічний університет
- •Затверджено
- •Зав.Кафедри _______д.Г.Сарібєкова
- •Лабораторна робота № 1 Тема: аналіз води
- •Теоретичні передумови до виконання роботи
- •Дослід 5. Визначення окислювання води.
- •Записи в лабораторному журналі
- •Записи в лабораторному журналі
- •Дослід 6. Визначення рН води.
- •Записи в лабораторному журналі
- •Дослід 7. Визначення жорсткості води.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Тема: водопідготовка
- •Дослід 1. Видалення з води заліза
- •Дослід 2. Іонітна очистка води.
- •Обчислення результатів досліду.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Тема: аналіз сировини
- •Техніка визначення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Тема: сировина для одержання галогенів
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Тема: мінеральна сировини для пігментів
- •Дослід 2. Синтез хром(ііі)оксиду
- •Дослід 4. Синтез смарагдової зелені із дихромату калію
- •Дослід 5. Синтез фосфата хрому СгРо4*зн2о
- •Варіанти робіт по синтезу хромових пігментів
- •Дослід 7. Визначення рН водного витягу
- •Дослід 8. Визначення маслоємкості пігментів
- •Записи у робочому журналі
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6. Тема: аналіз вугілля – сировини для хімічної промисловості
- •Записи у робочому журналі
- •Записи у робочому журналі
- •Записи у робочому журналі
- •Записи у робочому журналі
- •Контрольні питання та розрахункові задачі
- •Лабораторна робота № 7
- •Якісне визначення води (проба на потріскування)
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Тема: переробка нафти
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 Тема: аналіз рослинної сировини
- •Дослід 1. Визначення вологості рослинної сировини.
- •Зразок форми запису
- •Дослід 2. Визначення зольності рослинної сировини або целюлози
- •Зразок схеми запису
- •Техніка визначення
- •Vмл гідролізату - т мл глюкози
- •200Мл гідролізату - х мл глюкози
- •Лабораторна робота № 10 Тема: виділення целюлози із рослинної сировини
- •Запис у лабораторному журналі
- •Запис у лабораторному журналі
- •Висновки
- •Висновки Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №11
- •Лабораторна робота № 12 Тема: переробка рослинної сировини
- •Дослід 1. D-Ксилоза з кукурудзяних качанів
- •Сировина і реактиви
- •100 Г кислоти містить 65,30 г
- •100 Г кислоти містить 90,05 г
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №13 Тема: піроліз рослинної сировини
- •Визначення вологості деревини
- •Визначення оцтової кислоти
- •Визначення метилового спирту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №14 Тема: характеристика сировини тваринного походження
- •Контрольні питання
Контрольні питання
З якою метою визначають вологу в матеріалах?
Як визначають кристалізаційну воду?
Як визначають гігроскопічну воду?
Як визначають вологу методом висушування?
Як визначають воду методом Діна і Старка?
Намалюйте схему прилада Діна-Старка.
7. Яку наважку вугілля потрібно взяти для аналізу на вологість, якщо відомо, що там міститься 5% Н2О?
8. Маса бюксу з наважкою 18,6970 г. Маса пустого бюкса – 16,7080 г. Після висушування маса бюксу з наважкою вугілля склала – 18,5865 г. Визначити масову частку вологи у вугіллі.
9. Вологість нафти визначалась методом Діна і Старка. Після перегонки у пастці зібралося 3,3 мл Н2О. Визначте масову частку вологи у нафті, якщо наважка її була – 50 г.
Лабораторна робота № 4 Тема: сировина для одержання галогенів
Мета заняття: Ознайомлення з сировиною для промислового та лабораторного добування галогенів
Галогени -фтор, бром, хлор і йод мають великі масштаби виробництва і застосування. Найтиповішими їх сполуками є ЕГn, де Е – метал або неметал, Г- галоген. Найбільше значення мають солі і галогеноводні, що , розчиняючись у воді, утворюють кислоти. Усі вони сильні електроліти, крім фтороводневої кислоти, яка завдяки утворенню водневих зв’ язків є електролітом середньої сили.
Оскільки галогени мають високу хімічну активність, перебування в природі у вільному стані для них не характерне. Вони зустрічаються в природі у вигляді солей.
Стабільність природних сполук і висока активність галогенів зумовлюють ряд особливостей технології їх виробництва та переробки сировини.
Фтор – найактивніший неметал. Із мінералів фтору найбільше значення в промисловості мають флюорит CaF2, кріоліт Na3A1 F6 та фторапатит Ca5(PO4)3F .
Флюорит(плавиковий шпат) СаF2 зустрічається у природі у вигляді зелених, голубих,рожевих, фіолетових, жовтих, а іноді й безбарвних прозорих кристалів. Із домішок найчастіше містить кремнезем, сполуки магнію, хлору та деяких інших металів. Із різновидів найважливішими є ті, які містять ітрій або церій. У хімічній промисловості флюорит – це сировина для виробництва фтороводню, який застосовують в органічному синтезі для добування фтороводневої кислоти та її солей – фторидів, а також для добування фтору.
Найважливіші мінерали хлору : галіт - NaC1, сильвін – KC1 , сильвініт - NaC1+KC1 , карналіт – KC1 . MgC12 .6H2O , бішофіт - MgC12 .6H2O, каїніт - KC1.MgSO4 . 3H2O. У промисловості хлор добувають електролізом водних розчинів хлориду натрію, які добувають розчиненням твердої солі або безпосередньо з-під землі.
Бром добувають із солей лужних металів та магнію, які знаходяться в морській воді, бурових чи нафтових водах, озерах, підземні йодно- бромні води.
Джерелом йоду є йодно-бромні води, морські води, морська вода у вигляді йодидів та органічних сполук.
Вільні галогени та більшість їхніх сполук - токсичні речовини. Гранично допустимі концентрації (ГДК) мг/м3: фтору – 0,2; хлору – 1,0; брому – 0,5; йоду – 1 мг/м3.
Дослід 1. Одержання хлору, брому та йоду ( дослід виконувати під тягою !).
а) У три сухі пробірки з газовідвідними трубками внесіть 1-2 мікрошпателя : у першу – оксиду марганцю(1У) або оксиду свинцю(1У), у другу перманганату калію, у третю – дихромату калію. У кожну пробірку додайте 3-4 краплі концентрованої хлороводневої кислоти. Обережно нагрійте. Відмітьте колір газу, який виділяється. Потім на три смужки фільтровального паперу нанесіть по 1 краплі розчину йодиду калію та піднесіть їх до отворів газовідвідних трубок. Поясніть, що спостерігаєте. Напишіть відповідні рівняння реакцій.
б) У сухій пробірці змішайте 1 мікрошпатель броміду калію з такою ж кількістю оксиду марганцю(1У). До суміші обережно додайте 2-3 краплі концентрованої сульфатної кислоти. Відмітьте колір парів брому. Напишіть рівняння реакції.
в) У сухій пробірці змішайте рівні кількості йодиду калію і оксиду марганцю(1У) та додайте 1-2 краплі концентрованої сульфатної кислоти. Обережно нагрійте вміст пробірки. У який колір забарвлені пари йоду ? Напишіть рівняння реакції.
Дослід 2. Визначення вільного «активного хлору»
Під терміном «активний хлор» розуміють сумарний вміст у воді: вільного хлору С12,
хлорноватистої кислоти НС1О, гіпохлорит- іонів С1О-(відносні кількості цих речовин визначаються рН води) і хлорамінів NH2C1, NHC12. При підкисленні досліджуємого розчину і додаванні до нього йодида всі вищезгадані речовини виділяють йод:
С12 + 2I- = I2 + 2C1- ; С1О- + 2Н+ + 2 I- = I2 + C1- + Н2О ;
НС1О + 2 I- + Н+ = I2 + C1- + Н2О ; NH2C1 + 2Н+ + 2 I- = I2 + C1- + NН4+
Йод, який виділився, віддтитровують тіосульфатом натрію в присутності крохмалю. Вміст «активного хлору » виражають в мг/л в перерахунку на хлор.
Хід визначення
В конічну колбу з притертою скляною пробкою, наливають 50 – 100 мл досліджуванного розчину, вносять 0,5 г йодида калію і 10 мл оцтової кислоти(30%-вий розчин). Через 5 хвилин відтитровують йод, який виділився, 0,01 н розчином тіосульфату натрію (при вмісті «активного хлору »вище 1 мг/л) або 0,005 н. розчином тіосульфату натрію( при вмісті «активного хлору » від 0,1 до 1 мг/л) .
В кінці титрування додають 1-2 мл розчину крохмалю і дотитровують розчин при необхідності.
Розрахунок.
Вміст «активного хлору » (х) в мг/л розраховують за формулою:
Де а – об’єм розчину тіосульфату натрія, яке пішло на титрування, мл;
К – поправочний коефіцієнт для приведення концентрації розчину тіосульфата натрія до точно 0,01 н;
V - об’єм досліджуванної води,мл;
0, 355 - кількість хлору, еквівалентне 1 мл 0,01 н. розчину тіосульфату натрія, мг.
Якщо розчин містить велику кількість нітритів, міді(ІІ), заліза(ІІІ), то замість оцтової кислоти додають оцтово-ацетатний буферний розчин по 6 мл на кожні 100 мл аналізуємого розчину. Якщо лужність води перевищує 4 мг-екв на 1 л, кількість додаваємого буферного розчину пропорціонально збільшують (по 1,5 мл на кожен 1 мг-екв./л лужності).
