100 Г кислоти містить 65,30 г

Х -«- -«- 17,00 г , звідки

Х = 17,0 х 100/ 65,30=26,03 г або 26,03 /1,40 = 18,6 мл

Кількість води, яка вводиться з нітратною кислотою складає: 26,03 – 17,00 = 9,03 г

Кількість сірчаної кислоти визначається аналогічно

100 Г кислоти містить 90,05 г

У -«- -«- 64,00 г

У =64,00 х 100 /90,05 = 71,07 г або 71,07 : 1,82 = 39,5 мл

Кількість води , яка вводиться з сірчаною кислотою складає

71,07 - 64,00 = 7,07 г

Загальна кількість води, яка вводиться з нітратною і сірчаною кислотами буде:

9,03 + 7,07 = 16,10 г

Необхідно додати води:

19,00 - 16,10 = 2,90 г (мл)

Загальний об’єм нітруючої суміші складе:

18,60 + 39,05 + 2,90 = 60,55 мл

Техніка визначення

Розраховані кількості води, нітратної і сульфітної кислот змішують в тонкостінній колбі, охолоджують і переливають в банку. Наважку целюлози

( бавовняної вати ) 1 г швидко, погружають в нітруючу суміш скляною паличкою і закривають банку пробкою.

Нітрування проводять у витяжній шафі за температури вказаної і певний час.

Після закінчення нітрування нітруючу суміш зливають в окрему склянку для відпрацьованої нітруючої рідини, злегка віджимаючи нітроцелюлозу скляною паличкою.

Нітроцелюлозу виймають потім із реактивної банки і поміщають в склянку з великою кількістю холодної води, розмішують паличкою і залишають стояти 15 хвилин, після чого промивну воду зливають в раковину , в якій безперервно протікає вода. Після цієї промивки нітроцелюлозу відмивають на мідному решеті водопровідною водою, періодично віджимаючи рукою. Потім переносять нітроцелюлозу в склянку і кілька разів обробляють горячою дистильованою водою до нейтральної реакції (по метилоранжу ). Після цього нітроцелюлозу стабілізують , обробляючи її горячим1 %-им розчином соди 50 – 100 мл протягом 10 -15 хвилин.

Після стабілізації нітрат целюлози ретельно промивають водою до нейтрального середовища ( по фенолфталеїну). Промитий нітрат віджимають рукою, розпушують і здають лаборанту для сушки, спочатку за температури 20^оС, а потім в сушильній шафі за температури не вище 60^оС !

Після висушування нітроцелюлозу зважують і розраховують її вихід у відсотках від вихідної абсолютно – сухої целюлози:

Вихід % = Р₁ х 100 / Р х К _сух , де :

Р – вага повітряно-сухої вати, г;

Р₁ – вага абсолютно сухого ефіра, г;

К _сух – коєфіцієнт сухості бавовни.

Розраховують теоретичний вихід три-, ді-, і моноефіру целюлози, порівнюючи їх з практичним виходом і, таким чином, визначають характер одержаного ефіру.

За вказівкою викладача із одержаного нітроефіра целюлози одержують лак розчиненням в етил- чи амілацетаті або ацетоні, а також одержують нітроплівки – випаровуванням на склі або в кристалізаторі 2-4 %-вого розчину нітроцелюлози в суміші спирту і сірчаного ефіру у співвідношенні 1: 1.

Контрольні питання

1. Які види рослинної сировини вам відомі ?

2. Що таке рослинні олії ?

3. Які продукти можна одержати із рослинних олій ?

4. Де знаходять застосування продукти переробки рослинних олій ?

5. Як одержують оліфи ?

6. Як одержують лінолеум ?

7. Які штучні волокна одержують із целюлози?

8. Як перетворити целюлозу в ацетати целюлози?

9. Як перетворити целюлозу в нітрати целюлози?

10. Де використовують ацетати і нітрати целюлози?