- •Isbn 978-966-1568-37-1
- •1. Оголошення мети та завдань тренінгу, регламнту та форм
- •2. Вправа на знайомство «Інтерв’ю»
- •3. Вправа «Визначення правил»
- •4. Вправа «Індивідуальні та групові очікування»
- •5. Обговорення програми
- •6. Вправа «Міфи та факти щодо насильства по відношенню до
- •7. Вправа «Насильство в сім’ї над дитиною: витоки проблеми»
- •8. Вправа «Життєва історія»
- •9. Вправа «Зверніть на мене увагу!»
- •10. Вправа «Дерево насильства»
- •11. Інформаційне повідомлення «Нормативно-правові засади по-
- •12. Вправа «Виховання чи жорстоке поводження»
- •13. Інтерактивна лекція: «Виявлення насильства щодо дитини»
- •14. Підбиття підсумків дня
- •15. Вправа «Карта знань»
- •16. Вправа «Застосування індикативних таблиць для виявлення
- •17. Інформаційне повідомлення «Бесіда з дитиною. Особливості по-
- •18. Вправа «Зламаний телефон. Емоції»
- •19. Вправа «Інтерв’ю»
- •20. Вправа «Слухати та чути»
- •21. Вправа «Зворотний зв’язок»
- •22. Вправа «Скерований діалог»
- •23. Вправа «я-Ти-повідомлення»
- •24. Вправа «Парафраз»
- •25. Вправа «Визначення правил спілкування з постраждалою
- •26. Підбиття підсумків дня
- •27. Вправа «Найважчі» батьки»
- •28. Вправа «Впевнена, невпевнена, агресивна поведінка»
- •29. Вправа «Приєднання та перемога»
- •30. Вправа «Послуги, яких потребують діти, що постраждали від
- •31. Вправа «Міжвідомча взаємодія у попередженні насильства.
- •33. Вправа «Алгоритм дій представника системи освіти при зі-
- •34. Вправа «Поширення інформації щодо неприпустимості жорсто-
- •35. Вправа «Поширення інформації щодо неприпустимості жорсто-
- •36. Вправа «Толерантність учителів до насильства як перешкода
- •37. Вправа «Що може зробити вчитель для захисту дитини від на-
- •38. Підбиття підсумків роботи
- •39. Вправа «Зберімо кошик»
- •1. Оголошення теми, мети та завдань тренінгу
- •2. Вправа «Снігова куля» (знайомство учасників тренінгу)
- •3. Вправа: «Очікування та побоювання»
- •4. Обговорення програми тренінгу
- •5. Визначення правил роботи групи
- •6. Вправа: «Шкала потреб та ресурсів»
- •7. Вправа: «Оцінка рівня знань учасників»
- •8. Вправа «Створюємо свій закон»
- •9. Вправа «Життєві ситуації»
- •10. Вправа «Розтиснути кулак»
- •11. Інформаційне повідомлення «Сутність та види профілактики»
- •12. Вправа «Визначаємо можливості»
- •13. Вправа «Схема профілактичної роботи» (карта знань)
- •14. Вправа: «Акцент»
- •15. Вправа «Правила роботи учнівського колективу»
- •16. Вправа «Процедура прийняття правил учнівського колективу»
- •17. Вправа «Шкільна конституція»
- •18. Вправа «Переваги та складності у застосуванні методу прий-
- •19. Вправа «Причини конфліктів»
- •20. Інформаційне повідомлення «Характеристика шкільної медіації
- •21. Рольова гра «Допоможемо у примиренні»
- •22. Вправа «Правила поведінки посередника (медіатора)»
- •23. Переваги та складності у застосуванні методу медіації
- •24. Інформаційне повідомлення «Базові засади тренінгу заміщення
- •25. Вправа «Тренінг навичок соціально прийнятної поведінки
- •26. Вправа «Зворотний зв’язок як елемент тнспп та тза»
- •27. Вправа «Практика тнспп»
- •28. Вправа «Формування навичок ведучого у тнспп»
- •29. Вправа «Можливості та обмеження застосування тза та
- •30. Вправа «Базові принципи організації тренінгу контролю за
- •31. Вправа «Відпрацювання навичок контролю за гнівливістю»
- •32. Вправа «Базові принципи організації тренінгу вдосконалення мо-
- •33. Вправа «Відпрацювання навичок вдосконалення моральних
- •34. Вправа «Особливості застосування тренінгових технологій
- •35. Вправа: «Особливості методики форум-театру»
- •36. Вправа «Організація форум-театру»
- •37. Вправа «Практика форум-театру»
- •38. Вправа «Переваги та складності у застосуванні методики
- •39. Вправа «Підготовка заходу щодо попередження жорстокого по-
- •40. Вправа «Банк ідей»
- •41. Підбиття підсумків роботи «Вдала переправа»
- •42. Вправа «Ритуал прощання»
- •50 Просоціальних навичок і вмінь
- •1. Звернення по допомогу
- •2. Порада
- •3. Переконання інших
- •4. Визначення своїх почуттів
- •5. Виявлення власних почуттів
- •6. Взаємодія з чужою злістю
- •7. Уміння впоратися зі страхом
- •V. Завдання для самостійної роботи
- •Vі. Індивідуальна навчально-дослідна робота
- •Vіі. Система поточного і підсумкового
- •Vііі. Рекомендована література
- •1) «Увійшов, не постукавши»
- •2) «У вас проблема»
- •3) «Це неправильно…»
- •4) «Форсування подій»
- •5) «Дитина як заручник»
- •7) «Глухий» соціальний працівник
- •8) «Провокування сім’ї», де є проблеми зловживання алкоголем
- •6) «Розмиті кордони»
- •9) «Зіштовхування членів сім’ї між собою»
- •10) «Провокування ситуації»
- •11) «Добра сусідка»
- •12) Збір «досьє» на сім’ю
- •13) «Нормальні» члени суспільства
17. Інформаційне повідомлення «Бесіда з дитиною. Особливості по-
будови розмови»
Мета вправи:
надати інформацію щодо особливостей побудови бесіди з постражда-
лою дитиною.
Час проведення: 30 хв.
Необхідні матеріали:
рекомендації щодо побудови бесіди з дитиною (Додаток 7).
Хід вправи
Ведучий надає інформацію щодо особливостей організації бесіди, спря-
мованої на виявлення обставин сімейного насильства, з постраждалою дити-
ною (Додаток 7) та відповідає на запитання учасників групи.
Коментарі для ведучого
Наприкінці повідомлення ведучий підкреслює важливість створення по-
зитивного емоційного тла та встановлення довіри для спілкування з дитиною.
Запитання для обговорення
Чому важливо організувати простір довіри при спілкуванні з постраж-
далою дитиною? Яким чином це можна зробити в школі? Які фахівці з чис-
ла шкільних працівників найбільше здатні до побудови ефективної бесіди
з дитиною? Яких навичок не вистачає педагогам для ефективної бесіди з
дитиною?
18. Вправа «Зламаний телефон. Емоції»
Мета вправи:
навчитись розпізнавати емоції співрозмовника та передавати власні
емоції.
Час проведення: 20 хв.
Хід вправи
Учасники групи стають у ланцюжок спиною один до одного (або у два
ланцюжки, якщо група має більше 15-ти учасників).
Людина, яка стоїть в кінці «черги», показує попередній людини якусь
емоцію (всі інші продовжують стояти спиною) – тільки жестами, без слів. І так
далі, доки емоції не будть показані першій людині в черзі, й вона спробує ви-
значити, яку саме емоцію їй показали. Потім свою версії висловлює друга осо-
ба, потім третя, і так до кінця черги, доки учасник, що починав, не скаже, яку
ж саме емоцію він мав на увазі.
Ту ж саму вправу можна зробити, не повертаючись одне до одного спи-
нами; так щоб вся група бачила, яку саме емоцію демонструють.
Коментарі для ведучого
Ведучий має підкреслити, що головне – не скопіювати рухи, а зрозуміти
та передати саме емоцію. Можливо, це буде зроблено по-іншому (адже одні
й ті ж почуття ми переживаємо по-різному), але головне – зберігти загадану
емоцію.
29
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
Ведучий також з’ясовує, коли було простіше передати та розпізнати емо-
цію – коли всі стояли спинами чи коли бачили рухи попередніх гравців.
Запитання для обговорення
Чи легко було виконати вправу? Чому? Що було найскладнішим? За яки-
ми ознаками ви виявляли емоції? Чому відбувалися помилки? Коли було лег-
ше визначитись з емоцією?
19. Вправа «Інтерв’ю»
Мета вправи:
– розвинути навички слухати співрозмовника та вдосконалити комуні-
кативні навички;
– навчитись скорочувати комунікативну дистанцію в бесіді.
Час проведення: 40 хв.
Хід вправи
Вправу виконують в чотири етапи:
1. Учасники об’єднуються у пари. З цією метою ведучий звертається до
аудиторії:
«Будь ласка, знайдіть в групі людину, яку ви вважаєте найбільш схожою
на вас. Без слів, лише очима домовтеся з нею та сформуйте пару. Якщо ви до-
мовилися, візьміть стільці та сядте віч-на-віч»;
2. У кожної пари є 10 хвилин (5 хвилин на одну особу), щоб розповісти
про себе. Люди, що опинилися в одній парі намагаються дізнатись
про свого візаві якомога більше.
«Зараз в кожного з вас є 5 хвилин (10 хвилин на пару), щоб розповісти про
себе через 10 років. Уявіть, що минуло десять років, ви зустріли свого давньо-
го приятеля або приятельку, вони розпитують вас, як справи, і ви розповіда-
єте про себе. Розповідайте, будь ласка, в теперішньому часі, так, ніби десять
років вже минули. Дозвольте собі трішечки помріяти, відірвіться від буден-
ної реальності»;
3. Група збирається в коло, і кожен з учасників коротко, але змістовно
представляє свого співрозмовника.
4. На цьому етапі охочі коментують, чи правильно їх представили, чи
повністю передали бажану для них інформацію.
Запитання для обговорення
Для чого була виконана ця вправа? Що було найважчим? Що було важче:
спілкуватись, представляти співрозмовника чи слухати розповідь про себе?
Чому частина інформації була втрачена, а частина викривлена? Про що це
свідчить? На що слід звертати увагу при спілкуванні?
