Vііі. Рекомендована література
Основна:
1. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні
установи для дітей».
2. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї».
3. Аліція Будзиньська. Як опитувати дитину: порадник для фахівців,
які беруть участь в опитуванні малолітніх свідків та потерпілих. –
Варшава: Фундація «Нічийні діти», 2007.
4. Анцупов А. Я. Профилактика конфликтов в школьном коллективе. –
М.: ВЛАДОС, 2003. – 208 с. – (Б-ка школьного психолога).
5. Виявлення, попередження і розгляд насильства та жорстокого пово-
дження з дітьми. Методичні матеріали. – К.: КАЛИТА, 2007. – 56 с.
6. Дитина-свідок. Інформація і рекомендації. – Варшава, 2007. – 32 с.
207
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
7. Дубровська Є. В. Психологічна реабілітація дітей, які зазнали сек-
суального насильства: Посібник до навчального відео-курсу. – К.:
ВГО «Жіночий консорціум України», 2005. – 44 с.
8. Журавлева Т. М., Сафонова Т. Я., Цымбал Е. И. Помощь детям – жерт-
вам насилия. – М.: Генезис, 2006. – 112 с.
9. Основы социальной педагогики: Учебное пособие для студентов пе-
дагогических вузов и колледжей/ Под ред. П. И. Пидкасистого. – М.:
Педагогическое общество России, 2002. – 160 с.
10. Запобігання і протидія насильству в сім’ї: Метордичні рекомендації
для соціальних працівників. – К.: ДЦССМ, 2004. – 192 с.
11. Запобігання насильству в сім’ї. Практичний посібник для дільничних
інспекторів міліції. Автор-упор. О. В. Лясковська. – К.: ШРМ, 108 с.
12. Защита детей от жестокого обращения / Под ред. Е. Н.Волковой. –
СПб.: Питер, 2007. – 256 с.: ил. – (Серия «Детскому психологу»).
13. Зиновьева Н. О., Михайлова Н. Ф. Психология и психотерапия наси-
лия. Ребенок в ризисной ситуации. – СПб.: Речь, 2003. – 248 с.
14. Марія Келлер-Хамела, Малгожата Шулік, Йоланта Змарзлік.
Діагностування насильства над дітьми: особливості та методи. –
Варшава: Фундація «Нічиї діти».
15. Материалы в помощь сотрудникам органов внутренних дел по пред-
отвращению домашнего насилия. – Челябинск, 2006. – 71 с.
16. Методичні матеріали для працівників освіти, спрямовані на по-
кращення алгоритму виявлення випадків насильства щодо ді-
тей. Авт.-упор.: Буров С., Онишко Ю. В., Смислова Л. В., Ясиновська
М. – К., 2007. – 56 с.
17. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо удоско-
налення соціальної роботи із сім’ями, де є конфліктні стосунки між
батьками та дітьми (з досвіду практичної діяльності центру підтримки
сім’ї Українського інституту соціальних досліджень) / О. О. Яременко,
А. М. Ноур. – К.: ДІПСМ, 2003. – 140 с.
18. Механізми взаємодії органів державної влади та неурядових ор-
ганізацій у протидії жорстокому поводженню з дітьми. Навчально-
методичний посібник. За ред. Левченко К. Б., Трубавіної І. М. – К.:
Юрисконсульт, 2005. – 452 с.
19. Мілютіна К. Технологія попередження конфліктів. – К.: Главник,
2007. – 128 с.
20. Насилие в семье: особенности психологической реабилитации.
Учебное пособие / Под ред. Н. М. Платоновой и Ю. П. Платонова. –
СПб.: Речь, 2004. – 154 с.
21. Організація роботи органів внутрішніх справ щодо профілакти-
ки злочинів, які вчиняються в сімейному середовищі. Методичні
рекомендації. – К., 2002.
22. Попередження насильства над дітьми. Інформаційно-методичні ма-
теріали та аналіз нормативно-правової бази. Укладач: Журавель
Т. В.; авт. колектив: Грицевич О. В., Лозован О. М., Онишко Ю.В. – К.:
КАЛИТА, 2007. – 224 с.
208
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
23. Права дитини: сучасний досвід та інновації / За заг. ред.
Г. М. Лактіонової. – К., 2005. – 252 с.
24. Право дитини на сім’ю. Тренінговий курс для спеціалістів соціаль-
ної сфери / Авт.-упор.: С. Ю. Буров, Т. В. Війцях, Є. В. Дубровська та ін.
За заг. ред. Г. М. Лактіонової. – К.: Основа-Принт, 2007. – 432 с.
25. Проблемы насилия над детьми и пути их преодоления / Под ред.
Е. Н. Волковой. – СПб.: Питер, 2008. – 240 с.: – (Серия «Детскому
психологу»).
26. Психолого-педагогічна робота у загальноосвітніх навчальних закла-
дах з профілактики насильства над дітьми: Метод. посіб. / Автори-
упорядники: Вовчок Т. В., Степура Н. П., Даниленко І. С. та ін.; За заг.
ред. Т. П. Цюман. – К.: ВПЦ «Експрес». – 2009. – 328 с.
27. Райкус Дж., Хьюз Р. Социально-психологическая помощь семьям и
детям групп риска: Практическое пособие: В 4 т. Т. ІІ. Планирование
и семейно-ориентированная социальная работа. – СПб.:
Питер, 2009. – 256 с.
28. Райкус Дж., Хьюз Р. Социально-психологическая помощь семьям и
детям групп риска: Практическое пособие: В 4 т. Т. І. Концептуальные
основы социальной работы с детьми. – М.: Национальный фонд
защиты детей от жестокого обращения, 2008. – 288 с.
29. Робота з сім’ями, які потребують професійної соціально-педагогічної
підтримки. Тренінговий курс для спеціалістів соціальної сфери /
Автори-упорядники: В. Г. Головатий, А. В. Калініна, О. А. Виноградова.
За заг. ред. Т. Ф. Алексєєнко. – К.: Християнський дитячий
фонд, 2007. – 128 с.
30. Соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життє-
вих обставинах: Методичний посібник. / І. Д. Звєрєва та ін. – К.:
Держсоцслужба, 2006. – 104 с.
31. Соціально-економічні причини насильства в сім’ї в Україні: аналіз
проблем та шляхи запобігання (матеріали за результатами соціоло-
гічного опитування). – К.: ДІПСМ, 2004. – 144 с.
32. Социология семьи: Учебник / Под ред. проф. Антонова А. И. – 2-е изд.,
перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 640 с. (Классичекий универси-
тетский учебник).
33. Стребиж В. В. Насилию – нет! Дети и жестокость. – Екатеринбург,
2002. – 93 с.
34. Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження насиль-
ства. Матеріали парламентських слухань. Київ, 21 листопада 2006р.
35. Телесное наказание со стороны родителейй – это насилие. – Кишинев,
2006. – 33 с.
36. Трубавіна І. М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною
сім’єю: Навч. посібник. – К., 2002. –132 с.
37. Фурманов И. А. Агрессия и насилие: диагностика, профилактика и
коррекция. – СПб.: Речь, 2007. – 470 с.
209
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
Додаткова:
38. Беличева С. А., Кардашина О. В. Психосоциальная коррекция и ре-
абилитация несовершеннолетних с девиантным поведеним. – М.:
Социальное здоровье России, 1999. – 181 с.
39. Білозерова Л. Робота вчителя з «важкими» підлітками //
Завуч. – 1999. – № 14.
40. Бондар А. Д. Розвиток суспільного виховання в Україні (1917–
1967 рр.). – К., 1968.
41. Знайти себе: життєві історії випускників інтернатів. – К.: Український
інститут соціальних досліджень, 2001. – 201 с.
42. Бондаровська В. Школа для батьків. – К.: «Батискаф», 2003. – 320 с.
43. Киренко С. Захист життя неповнолітніх кримінальним законодав-
ством України // Право України. – 2000. – № 9. – С. 61–64.
44. Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения: Учебное посо-
бие для вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2001. – 160 с.
45. Постовий В. Г. Сучасна сім’я та її педагогіка. – К., 1994.
46. Соціальна педагогіка: теорія і технології: Підручник / За ред.
І. Д. Звєрєвої. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 316 с.
47. Хоменаускас Т. Г. Семья глазами ребенка. – М., 1993.
48. Шнейдер Л. Б. Психология семейных отношений. Курс лекцій. – М., 2000.
49. Шульга Т. И., Олиференко Л. Я. Психологические основы работы
с детьми группы риска в учреждениях социальной помощи и
поддержания. – М., 1997. – 198 с.
210
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Додаток А
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2.
Тема: Особливості використання індикативних таблиць
Індикативні таблиці виявлення фізичного, сексуального,
психологічного насильства над дітьми, а також нехтування потребами
дітей
Виявлення фізичного насильства щодо дитини
за ушкодженнями та травмами
Основні типи й фізичні ознаки травм, які можуть виникнути в результаті
жорстокого поводження з дитиною, такі:
– гематоми;
– опіки;
– травми голови;
– внутрішньочеревні травми;
– переломи кісток.
Гематоми
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
подряпини, синці на сідницях, задньому боці стегон і нижній частині
спини часто є наслідком застосування тілесних покарань;
поява гематом після того, як дитину били рукою, ременем, батогом або ін-
шим предметом, свідчить про те, що удари були досить сильними для того,
щоб викликати розрив кровоносних судин;
синці на щоках, мочках вух, верхній губі, передпліччі і шиї, а також ушко-
дження добре захищених частин тіла, таких як сідниці, черевна стінка,
внутрішня поверхня стегон та геніталії – не можуть бути отримані іншим
шляхом, аніж насильство;
наявність глибокої канавки на пенісі дитини може пояснюватись тим, що
пеніс неодноразово перев’язувався шнурком, щоб дитина «просилась» на
горщик;
синці на щоках або мочках вух часто виникають у результаті ляпасів або
потиличників;
мікроскопічні крапкові синці, іноді їх можна виявити в завушній області;
обрис руки на обличчі дитини від ляпасу може свідчити про силу удару і
навіть можливу черепно-мозкову травму;
гематоми на внутрішній і зовнішній поверхні верхньої губи дитини за-
звичай виникають у результаті травматичного впливу пляшечки в процесі
насильницького годування або коли батьки намагаються будь-якими засо-
бами заспокоїти заплакану дитину;
сліди від щипання, захоплення, стискання, ударів рукою мають характерну
форму;
лінійні гематоми шириною 2–5 см, що іноді повторюють контури предмета,
майже завжди свідчать про побиття паском або ременем (характерні сліди
у формі пряжки), лінійкою, батогом тощо;
гематоми у вигляді петельок від биття складеним удвічі шнуром або
проводом;
характерні сліди (пухирі, натертості, порізи) на щиколотках, зап’ястках від
зв’язування або прив’язування до чогось;
потертості, гематоми в ділянці рота може свідчити про те, що дитині в рот
вставляли кляп, щоб змусити її припинити плакати або кричати;
множинні шрами або гематоми на різних частинах тіла (особливо якщо
вони перебувають на різних етапах загоєння).
211
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
Опіки
–
сигаретні опіки, що мають округлу форму у вигляді пухирів або ерозії, при-
близно однаковий розмір і заглиблення посередині;
– опіки у вигляді тавра, що повторюють обриси предмета (праски, радіато-
ра, щипців для завивки волосся, розпеченої виделки тощо);
– опіки круглої форми, які пошкоджують тільки геніталії та сідниці, виника-
ють від занурення дитини у гарячу воду;
– «бубликовий опік» – опік, при якому ушкоджуються сідниці, геніталії, задня
поверхня стегна і ніг, а непошкодженим залишається місце, яке притиска-
ється до дна ванни і тим самим захищається від довготривалого контакту з
гарячою водою;
– «панчішний опік» – занурення у гарячу воду ніг дитини;
– «рукавичковий опік» – аналогічний опік рук.
Опіки першого
ступеня
Опіки другого ступеня
Опіки третього ступеня
Шкіра червоніє й Шкіра покривається пухи-
припухає. Якщо рями й дрібними плямами
Шкіра здається почорнілої
або білою. Дитина може
площа такого
опіку невелика,
його звичайно
й набуває темно-червоного зазнавати сильного болю,
відтінку. Часто відмічається а якщо сильно ушкоджені
сильний біль і набряки ура- нервові закінчення – не
вважають несиль- женого місця. Якщо розмір відчувати ніякого болю.
ним і він не ви-
опіку другого ступеня не
Основною причиною виник-
магає термінової перевищує 5–7 см і він не
медичної допо- на руках, ступнях, обличчі,
нення опіків третього сту-
пеня є зіткнення з гарячими
моги. До першого сідницях, у паху або в ділян- предметами, киплячим жи-
ступеня належить ці великого суглоба, його
більшість соняч- можна вважати несильним
них опіків. і він не вимагає термінової
медичної допомоги.
ром і відкритим вогнем.
Травми
голови
– субдуральні гематоми – скупчення крові під твердою мозковою
оболонкою;
– ретинальні крововиливи – крововилив у сітківку очей;
– переломи черепа або ушкодження головного мозку через биття дитини
по голові або об стіну, двері тощо;
– множинні або складні переломи черепа з високою ймовірністю свідчать
про те, що травма була завдана навмисно;
– широка залисина на голові, підшкірні крововиливи або хворобливі відчут-
тя від доторку до волосистої частини голови, найчастіше свідчать про те,
що дитину часто тягають за волосся;
– наявність синців під обома очами, нездорова набряклість і синюшний ко-
лір повік свідчить про те, що дитину неодноразово били навідліг по очах
або по голові;
– скупчення крові в ділянці верхньої і нижньої повіки може бути також озна-
кою великої гематоми на чолі або перелому основи черепа;
– запаморочення, неясність свідомості, ускладнене дихання, конвульсії або
судоми.
Внутрішньо- – ураження печінки, розриви селезінки або травми товстого кишечника і
черевні
травми
212
підшлункової залози можуть свідчити про серйозне побиття дитини;
– ушкодження нирок викликають удари по спині;
– гематоми на животі можуть свідчити про наявність внутрішніх ушкоджень;
– блювота, болі у животі;
– блідий або сіруватий колір шкіри, що стає прохолодною та вологою на до-
тик; слабке, прискорене серцебиття в поєднанні з поверхневим диханням;
фіксований погляд (можливі розширення зіниць), а також втрата свідо-
мості можуть свідчити про гіповолемічний шок (зниження обсягу крові) в
результаті внутрішньої кровотечі.
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Переломи
кісток
–
–
–
–
–
–
–
спіральні переломи унаслідок хапання і викручування кінцівок;
осколкові переломи й переломи у вигляді «вербового прута», які ви-
никають в результаті вивертання, викручування або розтягання кінцівок
дитини;
кутовий перелом є результатом навмисно завданої травми, коли при ви-
кручуванні відбувається відрив у зоні росту кістки;
спіральні переломи виникають у випадках, коли один кінець кістки зафік-
сований, а другий з силою викручують;
переломи ребер;
викручування суглобів;
переломи в незвичайних місцях (лопатки, ключиці, грудини).
Коментарі до таблиці
Гематоми
Гематоми й синці часто є найочевиднішою ознакою насильства над ді-
тьми. Самі по собі синці, звичайно, не є підставою для звернення по терміно-
ву медичну допомогу, однак здоровий глузд підказує, що будь-яка травма, що
призвела до виникнення множинних гематом, може виявитися достатньою,
щоб викликати інші серйозні ушкодження, особливо коли мова йде про деякі
найуразливіші частини тіла. Якщо гематоми виявлено в ділянці живота, за-
вжди є ймовірність розриву внутрішніх органів. Гематоми можуть також бути
над місцями переломів.
Щоб відрізнити випадкові травми від навмисно завданих, необхідно зна-
ти, де і як виникають випадкові ушкодження:
• у дітей будь-якого віку часто страждають випнуті частини тіла, такі
як коліна, лікті, передпліччя, гомілки, чоло й підборіддя. Найбільше
забитих місць, саден і синців буває на колінах і гомілках. Забиті міс-
ця на чолі є звичайним явищем для дітей, які вчаться ходити, і най-
частіше трапляються у віці понад два роки, коли діти починають
активно бігати й повзають. Коли діти спотикаються й падають, у них
з’являються характерні синці – зазвичай округлої форми, без харак-
терних обрисів;
• протягом перших декількох місяців життя діти часто самі собі роздря-
пують щоки, вуха, ніс і очі. Сліди подібних ушкоджень проходять, як
тільки батьки починають регулярно стригти дітям нігті;
• у деякий випадках дивні, що часто виникають гематоми, можуть бути
проявом спадкових захворювань крові. У випадку виявлення поді-
бних гематом необхідно, щоб лікар-гематолог взяв необхідні аналізи
крові й поставив точний діагноз.
Опіки
Приблизно у 10-ти відсотках випадків фізичного насильства мають місце
опіки. Про навмисність завдання травм у ряді випадків свідчить форма опіків.
Сухі контактні опіки виникають у результаті того, що ту або іншу частину тіла
дитини притискають до нагрівального приладу, наприклад, до праски, бата-
реї або ґрат радіатора, або тримають руку дитини над гарячим пальником чи
електричною плитою.
Ступінь серйозності опіку залежить не тільки від температури гарячого
предмета або рідини, але й від тривалості безпосереднього впливу. З огляду
213
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
на те, що діти інстинктивно відсуваються від джерел тепла після випадково-
го зіткнення з ними, наявність великої кількості дуже сильних опіків завжди
свідчить про те, що дитину насильно тримали поблизу гарячого предмета
або в гарячій рідині.
Травми голови
Травми голови, особливо в дітей молодшого віку, можуть призвести до
серйозних незворотних ушкоджень головного мозку.
Субдуральні гематоми, ретинальні крововиливи, множинні переломи
черепа й будь-які інші серйозні або небезпечні для життя травми, що ніби-
то виникли в результаті випадання з ліжечка або колиски, необхідно квалі-
фікувати як наслідки насильства над дитиною. В одному дослідженні були
проаналізовані травми, які дістали 246 дітей молодшого віку, що випадково
випали зі своїх ліжечок або колисок. У 80 відсотках випадків діти взагалі не
дістали ніяких травм. В інших 20 відсотках випадків вони обійшлися одинич-
ними синцями, шишками або порізами. Тільки в 1 відсотку випадків діти діс-
тали переломи черепа, до того ж ці переломи були одиничними й лінійними.
Ще 1 відсоток дітей мали недавні переломи в інших місцях, найчастіше пере-
ломи ключиці або плечової кістки. Важливо відзначити, що в жодної дитини
не були зареєстровані субдуральні гематоми, ретинальні крововиливи або
будь-які інші серйозні або небезпечні для життя травми.
У більшості випадків візуальний огляд не дозволяє виявити травми голо-
ви, однак соціальний працівник повинен негайно ініціювати лікарське обсте-
ження, якщо в ході розслідування було встановлено, що дитина могла дістати
або дістала таку травму.
Ушкодження внутрішніх органів
Внутрішні органи дітей молодшого віку слабко захищені, і їхнє ушко-
дження є другою за поширеністю причиною смерті дітей, що зазнали насиль-
ства. У більшості випадків травми виникають у результаті нанесення удару
рукою або ногою в ділянку живота.
Пошкодження внутрішніх органів можуть залишатися непомітними про-
тягом кількох днів. Вони дуже небезпечні й потребують негайного медичного
втручання.
Переломи кісток
Переломи кісток вимагають негайного медичного втручання. Рентге-
носкопічне обстеження дітей, що стали жертвами фізичного насильства, у
понад 20 відсотках випадків виявляє наявність у них переломів кісток, що
перебувають на різних стадіях загоєння. Це дуже важливо для виявлення ви-
падків насильства над дітьми, оскільки вказує на їхній повторний характер.
У дослідженні дітей, що дістали переломи у віці до 1 року встановлено,
що у 55% випадків ці переломи були наслідком насильства.
Діти, що ще не навчилися ходити, звичайно не в змозі прикласти зусилля,
щоб виник перелому, і не можуть забиратися на висоту, падіння з якої може
викликати подібну травму.
214
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Виявлення сексуального насильства над дитиною
Найчастіше в літературі виділяють 7 груп наслідків сексуального на-
сильства, але наявність будь-якого з нижче перерахованих симптомів самі
по собі не є прямим показником сексуального насильства. Ці ознаки можуть
підштовхнути до детальніших досліджень, щоб відкинути чи підтвердити сек-
суальне зловживання стосовно дитини:
Фізичні порушення
Оральні симптоми
Анальні симптоми
Вагінальні симптоми
екзема, дерматит, гер- пошкодження пря- порушення дівочої плі-
пес на обличчі, губах, у
ротовій порожнині;
відмова від їжі
(анорексія);
переїдання (булімія).
мої кишки;
почервоніння
ануса;
варикозні зміни;
ректальні
кровотечі.
ви та проникні травми
геніталій;
розширення піхви; свіжі
пошкодження (рани,
подряпини);
супутні інфекції, інфекції,
що передаються стате-
вим шляхом;
вагінальні кровотечі.
– наявність синців у різних частина тіла;
– наявність гематом і укусів на грудях, сідницях, ногах, нижній части-
ні живота, стегнах;
– вагітність;
– уритальні запальні процеси.
Афективні
порушення,
– відчуття провини, сорому;
– заглиблення у себе;
зміни у емоційно- – замкненість, ізоляція, уникнення контактів з однолітками;
му стані
Когнітивні
порушення
Поведінкові
симптоми
– фобії, страхи, тривога, зокрема, які мають неочікуваний, незрозу-
мілий за природою початок (страх знімати білизну на медогляді,
страх темряви або тривожність перед настанням вечірньої пори,
страх чоловіків або конкретних людей, страх залишатися на самоті
з конкретною людиною тощо);
– прихована та придушена агресія, злість.
– розлади уваги;
– порушення концентрації пам’яті, сприймання;
– різке погіршення у навчанні.
– агресивна і жорстока поведінка, крадіжки, делінквентність;
– регресивна поведінка дитини (тобто повернення до більш ранніх
форм поведінки, які вже були подолані у зв’язку з віком), особливо
у малих дітей (наприклад, смоктання пальців, нетримання сечі);
– втечі з дому (найчастіша та зрозуміла реакція у випадку інцесту);
– аддиктивна поведінка (вживання алкоголю, інших психоактивних
речовин).
– синдром «брудного тіла»: постійне перебування у ванній, під ду-
шем, що має характер настирливості;
– вжиття дитиною запобіжних заходів, щоб важче було знімати одяг
(багато пасків, одночасно надягнені декілька пар штанців тощо).
Самодеструктивна – самокалічення;
поведінка
Психопатологія
– суїцидальні думки;
– спроби суїциду.
– неврози;
– розлади характеру;
– психотичні риси характеру;
– дипресії.
215
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
Сексуалізація
поведінки
–
–
–
–
–
–
–
систематична нав’язлива мастурбація (навіть у присутності інших
дітей або дорослих);
рання мастурбація (допубертатна);
невідповідні віку сексуальні ігри, сексуалізована поведінка, ініці-
ювання сексуальних дій з іншими, схиляння однолітків або молод-
ших дітей до сексуальних маніпуляцій;
відверті пропозиції або натяки дітям або дорослим щодо готовнос-
ті задовольнити будь-які сексуальні бажання (просто так або ж за
певну винагороду);
нетипові для такого віку знання про секс, статеві органи тощо;
проміскуїтет (вступ у безладні статеві стосунки, постійна зміна ста-
тевих партнерів);
залучення до комерційного сексу.
Коментарі до таблиці
Сексуальні зловживання часто призводять до тонких поведінкових змін
у дитини, яка постраждала, часто вони малопомітні, на відміну від різних ме-
дичних симптомів. Сексуально образливі дії стосовно дітей завдають їм гли-
бокої травми, і реакція на неї може проявлятись різними способами. Реакція
дітей, які зазнали сексуального насильства, більшою мірою залежить від їх-
нього віку, рівня розвитку, характеру зловживань, їхнього ставлення до того
хто здійснював насильницькі дії тощо.
В цілому підлітки, порівняно з дітьми, дають більш хворобливі і різнобіч-
ні реакції на сексуальне насильство. Вони сприймають це як катастрофу, як
епізод, що кардинально змінює все життя, як явище, що не можна пережити.
Страх, виражена тривожність, пригніченість, розгубленість, відраза – спектр
емоційних проявів, що найчастіше трапляються у підлітків, які зазнали сексу-
ального насильства.
У разі, якщо сексуальне насильство тривало певний час і з раннього віку
дитини та вчасно не виявлене, дитина може засвоювати таку поведінку як
норму, у результаті відбувається сексуалізації її власної поведінки, швидше
може наставати період пубертату. Часто такі діти ініціюють статеві контакти
з молодшими дітьми, однолітками або ж дорослими, відверто пропонують
або ж натякають дітям або дорослим про готовність задовольнити будь-які
сексуальні бажання (просто так або ж за певну винагороду). Таку поведінку
дорослі (навіть спеціалісти) можуть трактуватись як результат сексуальної
розбещеності дитини унаслідок «впливу друзів», підозрювати її у перегляді
порнографії тощо, насправді ж це зазвичай є яскравим свідченням тяжкої
психічної травми дитини, що не була своєчасно виявлена та відпрацьована.
216
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Виявлення випадків нехтування потребами дітей
(або економічного насильства)
Зовнішні ознаки
Поведінкові ознаки у
дітей
Психо-емоційні
ознаки
Особливості домаш-
ньої атмосфери
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
брудний одяг з неприємним запахом;
неохайний, занедбаний вигляд;
постійно хворобливий вигляд дитини;
недостатня для зросту дитини та її віку вага, худорляві кінцівки;
вздутий живіт від недоїдання;
крайнє виснаження через негодування або неправильне году-
вання (особливо у немовлят та дошкільнят);
брудні нігті, вуха;
постійно брудне, скуйовджене волосся;
одяг не по погоді, не по сезону;
брак необхідного медичного лікування (неліковані захворю-
вання, неліковані зуби тощо);
часті захворювання, спричинені браком гігієни.
постійні запізнення до школи;
пропуски школи без поважної причини;
постійно втомлені, можуть засипати на уроках;
дрібні крадіжки, зокрема чужої їжі, а також грошей тощо;
дитина залишена на саму себе, займається бродяжництвом;
дитину уникають інші діти;
є інформація про трудову діяльність дитини (особливо молод-
шого віку);
жебрацтво;
втечі з дому.
соціально-педагогічна занедбаність;
комплексне відставання у розвитку (від невеликого до
значного);
відставання у фізичному/моторному розвитку;
низький рівень розвитку інтелекту;
низький рівень розвитку соціальних навичок і навичок міжосо-
бистісного спілкування, емоційному розвитку;
розумова відсталість у особливо тяжких випадках;
уповільнені реакції, апатичність, нема зацікавлення зовнішнім
світом, такі діти не граються або граються без ентузіазму;
помірковано-тривожно-недовірливий стан, неврівноваженість;
невміння контролювати свої емоції (ніхто не контролював, не
привчав до самоконтролю).
брак їжі для дитини;
брак іграшок, книжок, розваг тощо;
у дитини немає постільної білизни або постільна білизна по-
шматована і в плямах;
вдома холодно;
безлад і антисанітарія у домі (відкриті сміттєві баки; залишки
їжі, що гниють; екскременти тварин і людей);
наявність в будинку і його околицях місць підвищеної небез-
пеки (бите скло, гострі кути, відкрита електропроводка, пацюки
та інші паразити, а також неогороджені висотні споруди, з яких
дитина може впасти).
217
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
Особливості поведін-
ки батьків
–
–
–
–
–
–
–
–
постійно кидають дитину напризволяще, на самоті (особливо
маленьких дітей);
надовго залишають дітей у інших людей (сусідів, навіть
незнайомців);
не знають потреб дитини відповідних до її віку;
не займаються розвитком дитини (фізичним, емоційним,
інтелектуальним);
перешкоджають у навчанні (забороняють ходити до школи
тощо);
примушують дітей доглядати за молодшими дітьми;
погано годують дітей, вважають, що маленька дитина повинна
їсти те, що й дорослі (їжа не відповідає віку дитини);
не звертаються по медичну допомогу для дитини або зверта-
ються лише тоді, коли дитина перебуває у надзвичайному стані.
Коментарі до таблиці:
Нехтують потребами дитини не лише у сім’ях з низьким матеріальним
становищем. Іноді батьки або особи, що їх замінюють, поводять себе таким
чином через брак батьківської компетенції (наприклад, у випускників інтер-
натів), через нелюбов до дитини тощо. Більшість дітей, про яких погано піклу-
ються і чиїми потребами нехтують, це діти, батьки яких зловживають алкого-
лем або вживають наркотичні речовини.
Виявлення насильства (в тому числі психологічного) на підґрунті
емоційних та поведінкових ознак
Діти молодшого –
віку
(до 3-х років)
–
–
–
–
–
Діти дошкільно- –
го віку–
–
–
–
–
–
–
218
стан «холодної спостережливості»: відсутність будь-яких емоцій та
почуттів, а час від часу спостерігають за тим, що відбувається навколо
(діти можуть бути схожими артистів);
страх перед будь-якими фізичними контактами;
сумний та апатичний вигляд;
заляканість;
порушення сну;
втрата апетиту.
лякливість, здригання у відповідь на голос, шум тощо;
ознаки «рольової інверсії» (дитина поводится так, щоб задовольняти
будь-які примхи батьків, обіймає, цілує батьків-агресорів, активно ви-
словлює словами свою любов та піклування про батьків, адже дитина
розуміє, що у разі невиконання будь-якої примхи, на неї чекає бурхли-
вий спалах насильства);
надмірна поступливість, догоджання будь-кому з дорослих;
надсильне прагнення ласки та похвали;
фізичні ознаки стресу та тривожного стану, зокрема погане
самопочуття;
агресивна поведінка стосовно інших дітей;
часті істерики через найменший привід або без нього;
регресивні форми поведінки, притаманні молодшому віку (енурез,
ссання пальців, гризіння нігтів, утруднене мовлення тощо).
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Діти шкільного
віку
Підлітки
Поводяться практично так само, як і дошкільнята, а також мають:
– затримки в розвитку та проблеми у спілкуванні з однолітками й
дорослими;
– спроби маніпулювати оточенням;
– занурювання у себе, дистанціювання від оточення;
– озлобленість, агресивність;
– агресивні прояви щодо тварин;
– гіперактивна поведінка;
– дитина неуважна, не може сконцентруватись на тому, чим займається,
проявляє інші ознаки хронічного тривожного стану;
– погіршується успішність у навчанні;
– швидка стомлюваність, знижена спроможність концентрувати увагу;
– схильність до мандрів, волочіння.
Поводяться практично так само, як і діти шкільного віку, а також:
– схильність до брехні або злодійства;
– прагнення вплутатись в бійку, вибухи гніву, ворожість і агресивність
стосовно навколишніх;
– вживання алкоголю або наркотиків;
– прогули, кількаразові спроби втекти з дому й відмова вертатися
додому;
– загальні труднощі з налагодженням і підтримкою міжособистісних
відносин;
– відсутність емоцій, відхід від суспільних взаємодій;
– занижена самооцінка;
– депресії, відсутність інтересу до будь-яких занять і до інших людей;
– дисоціативні епізоди, описувані як відчуття «я стою поруч і дивлюся,
як щось відбувається» або «я перебуваю далеко від місця події», у той
час як дитина є безпосереднім учасником цих подій;
– суїцидальні думки або спроби;
– саморуйнівна поведінка;
– наявність стресопохідних розладів психіки, психосоматичних хвороб.
Коментарі до таблиці
Діти, що зазнали насильства, часто мають особливості в розвитку та спе-
цифічну поведінку. Поведінкові та емоційні реакції дитини на типові ситуації
можуть слугувати підказкою про можливе насильство, якщо нема явних фі-
зичних ознак.
Використана література
1. Журавлева Т. М., Сафонова Т. Я., Цымбал Е. И. Помощь детям – жертвам наси-
лия. – М.: Генезис, 2006. – 112 с.
2. Защита детей от жестокого обращения / Под ред. Е. Н. Волковой. – СПб.:
Питер, 2007. – 256 с.: ил.- (Серия «Детскому психологу»).
3. Проблемы насилия над детьми и пути их преодаления / Под ред.
Е. Н. Волковой. – СПб.: Питер, 2008. – 240 с.: – (Серия «Детскому психологу»).
4. Райкус Дж., Хьюз Р. Социально-психологическая помощь семьям и детям
групп риска: Практическое пособие: В 4 т. Т. ІІ. Планирование и семейно-
ориентированная социальная работа. – СПб.: Питер, 2009. – 256 с.
5. Райкус Дж., Хьюз Р. Социально-психологическая помощь семьям и детям
групп риска: Практическое пособие: В 4 т. Т. І. Концептуальные основы соци-
альной работы с детьми. – М.: Национальный фонд защиты детей от жестоко-
го обращения, 2008. – 288 с.
219
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
Додаток Б
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2.
Тема: Особливості використання індикативних таблиць
Орієнтовні ситуації
Ситуація 1.
Дванадцятирічний Паша – рудоволосий хлопчик невеликого зросту.
Батьки Паші ніде не працюють. Паша зазвичай погано та не по погоді
одягнутий, його одяг часто брудний. Підліток постійно голодний. Паша часто
пропускає школу, а останнім часом взагалі перестав її відвідувати, адже треба
знаходити засоби для прожиття.
Нарешті хлопчик знайшов для себе можливість підпрацьовувати – він
миє машини біля великого супермаркету, а потім витрачає зароблене на їжу.
Батьки, дізнавшись про такий заробіток сина, вирішили використовувати це
у своїх цілях: тепер Паша не міг зайти додому без трьох пляшок горілки та
якоїсь їжі – це слугувало своєрідною «перепусткою». Паша не витримав та
втік з дому – він сам прийшов до притулку для дітей.
Запитання
• Виділіть проблему або комплекс проблем у цій ситуації.
• Встановіть можливі причини, що призвели до розвитку такої ситуації.
• Чи можна припускати жорстоке поводження щодо дитини у сім’ї? Які
індикатори про це свідчать?
Ситуація 2.
Швидка допомога доставила у медичний заклад дівчину Ганну. Вік: 15 ро-
ків. Вага: 32 кг. Зріст: 169 см. Після обстеження дівчині встановлено діагноз:
анорексія.
Бабуся, що супроводжувала дівчинку до лікарні, просила лікарів матір
до Ганни не пускати. Прохання бабусі не виконали, мати відвідувала Ганну.
Після візиту матері стан дівчинки різко погіршився: вона постійно плакала,
відмовлялась дотримуватись порад лікаря, кричала про те, що не хоче жити.
Така ситуація повторювалась ще декілька разів, після чого лікарі вирішили
дійсно заборонити пускати матір до лікарні.
Запитання
• Виділіть проблему або комплекс проблем у цій ситуації.
• Встановіть можливі причини, що призвели до розвитку такої ситуації.
• Чи можна припускати жорстоке поводження щодо дитини у сім’ї? Які
індикатори про це свідчать?
220
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Ситуація 3.
Маші 11 років, вона живе у зовні благополучній сім’ї (мати – майстер у
професійно-технічному училищі, вітчим – працівник сфери торгівлі). Маша
гарно вчилася у школі, була спокійною та не особливо товариською. Але
близько року тому її успішність різко почала падати. Дівчинка стала дуже зне-
рвованою, неуважною, перестала виявляти активність на уроках. Маша по-
вністю дистанціювалася від свого, й без того досить вузького, кола спілкуван-
ня. На будь-які запитання вчительки реагувала повною мовчанкою. Під час
проведення психологом школи проективної методики «Неіснуюча тварина»,
Маша намалювала внизу аркуша страшного звіра, вкритого голками, шипа-
ми та прикутого до величезного стовпа товстим ланцюгом. Ще тривожнішою
ознакою для педагогів школи стала реакція матері, коли вчителька намагала-
ся з нею поспілкуватися щодо змін, які відбуваються з Марією, після батьків-
ських зборів. Мати почала істерично кричати на вчительку та вимагала «не
діставати» її дитину, не чіпати її сім’ю, залишити всіх у спокої».
Запитання
• Виділіть проблему або комплекс проблем у цій ситуації.
• Встановіть можливі причини, що призвели до розвитку такої ситуації.
• Чи можна припускати жорстоке поводження щодо дитини у сім’ї? Які
індикатори про це свідчать?
Ситуація 4.
Максим А., учень четвертого класу. Максим – дитина, що лише 2 місяці
виховується у прийомній сім’ї, куди він потрапив після того, як був вилучений
з вулиці, де проживав декілька місяців, утікши з інтернату, де жив та навчався
з першого класу. Батьків дитини позбавлено батьківських прав, коли хлопцю
було 2 роки. До соціального педагога школи від старшокласників надійшла
інформація, що стосувалася хлопця – Максим на перервах пропонує старшим
хлопцям надати сексуальні послуги за невелику винагороду – цигарки, дрібні
гроші. Хлопці, які спочатку сприймали це як жарт, зауважують, що, попри ви-
сміювання, Максим все нав’язливіше виказує готовність вступити у статевий
контакт. Водночас до соціального педагога по консультацію звернулася клас-
ний керівник Максима. Вона на останньому аркуші зошита хлопця виявила
страшні малюнки, що зображали статеві контакти та статеві органи.
Запитання
• Виділіть проблему або комплекс проблем у цій ситуації.
• Встановіть можливі причини, що призвели до розвитку такої ситуації.
Що могло призвести до такої поведінки Максима?
221
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
Ситуація 5.
Лідія А. – 20 річна мати-одиначка, яка живе зі своєю донькою Тамарою
(2,5 року). В минулому Лідія працювала, але на сьогодні вона утримує себе і
Тамару за рахунок грошей, які отримує на дитину. Двічі на тиждень Лідія хо-
дить на курси, і в ці дні вона віддає дитину в дитячий садок.
Нещодавно вихователька помітила, що у Тамари регулярно почали
з’являтися помітні синці на передпліччях, ногах та спині, а також сліди (як її
здалось) від опіків та ременя на сідницях. Вона проінформувала з цього при-
воду Службу у справах дітей. Вихователька розповіла працівнику Служби,
що вже протягом декількох місяців Тамара плакала і опиралась, коли її від-
водили до туалету, також дитина ховалась, коли «ходила під себе», а коли цей
факт викривали – дуже плакала і закривала обличчя або взагалі намагалася
втекти. Крім того, дівчина підвищено тривожилась, коли хтось говорив про
туалет. Вихователька заявила про те, що це було зовсім не схожим на Тамару,
яка завжди була веселою, усміхненою дитиною, яка залюбки спілкувалась з
персоналом та іншими дітками.
Запитання
• Виділіть проблему або комплекс проблем у цій ситуації.
• Встановіть можливі причини, що призвели до розвитку такої ситуації.
• Чи можна припускати жорстоке поводження щодо дитини у сім’ї? Які
індикатори про це свідчать?
Ситуація 6.
Марія та Олександр, вихованці інтернату, після закінчення технікуму
побралися та народили дитину, якій наразі 5 місяців. Олександр увесь час
перебуває на роботі, Марія – вдома з дитиною. Колишня вчителька з інтер-
нату, Ганна Іванівна, що переймалася долею молодого подружжя, вирішила
відвідати сім’ю та привітати з народженням дитини. Завітавши увечері до
квартири Марії та Олександра, вона була шокована: виявляється, що Марія
народжувала вдома за допомогою подружки і дитина досі не зареєстрова-
на, медичні працівники, відповідно, родину та, зокрема, новонародженого
жодного разу не відвідували. У квартирі вже давно не прибирали, навкруги
купи брудних пелюшок, дитина лежить неодягнена (хоча в оселі холодно) та
на вигляд є хворою, окрім того, виглядає значно меншою за свій вік, щічки та
й усе тіло вкриті висипами, обличчі роздряпане, живіт надутий, очі напівза-
плющені, дихання з хрипінням. Коли дитину взяли на руки, вона намагалася
заплакати, але змогла лише тихенько запищати, голівку вона тримати не мо-
гла. Марія заспокоювала вчительку, запевняла, що все добре, малюк любить
спати голим та ще зранку він добре поїв.
Запитання
• Виділіть проблему або комплекс проблем у цій ситуації.
• Встановіть можливі причини, що призвели до розвитку такої ситуації.
• Чи можна припускати жорстоке поводження щодо дитини у сім’ї? Які
індикатори про це свідчать?
222
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Додаток В
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3.
Тема: Міжвідомчий підхід до профілактики насильства над дітьми
Вивчення Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорсто-
кого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення. Розробка схе-
ми взаємодії органів та установи щодо виявлення та попередження насиль-
ства та жорстокого поводження з дітьми
Хід проведення
Учасники об’єднуються у 8 груп (по 2–3 особи у групі). Викладач про-
сить розглянути у цих групах Порядок розгляду звернень та повідомлень з
приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинен-
ня (затверджений спільним наказом Державного комітету України у справах
сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і
науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2004 року
N 5/34/24/11) таким чином:
• усі групи розглядають: Розділ І, Розділ ІІ, Розділ ІІІ (до функцій Служб у
справах дітей);
• кожна з груп окремо розглядає: функції одного з органів, що описані
у цьому підзаконному акті:
група перша – служби у справах дітей;
група друга – органів внутрішніх справ (МВС);
група третя – органів та закладів освіти;
група четверта – органів та закладів охорони здоров’я;
група п’ята – управління (відділу) у справах сім’ї та молоді;
група шоста – центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
(ЦСССДМ);
група сьома – притулку для дітей/центру соціально-психологічної реабі-
літації дітей (ЦСПР);
група восьма – телефону довіри.
Кожній з груп заздалегідь запропоновано певну кількість стікерів (4 –5),
на кожному з яких необхідно зафіксувати по одній функції конкретного орга-
ну, який розглядає група.
Якщо функцій дуже багато (наприклад, у ССД, МВС), учасники обирають
найважливіші, основні ж інші функції – можна прокоментувати усно.
Другий етап
Кожна група на загал презентує функції органу, діяльність якого вона ви-
вчала, та кріпить стікери з виокремленими функціями на схему, підготовану
заздалегідь викладачем (аркуш фліпчарту, на якому виписано всі органи, що
зазначені у Порядку, та є місце для малювання стрілочок між ними, що симво-
лізуватимуть, по-перше, передання повідомлень від одного органу до іншого,
по-друге, взаємодію).
Отже, учасник, що презентує певний орган/установу, кріпить стікери з
його функціями біля зазначеної на схемі назви цього органу/установи та за
допомогою стрілочок показує взаємодію з іншими структурами. У резуль-
223
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
таті буде накреслено мережу взаємо-
Органи та установи, залучені до системи
попередження жорстокого поводження
з дітьми
ССД Управління СМ
ОВС ЦСССДМ
Органи освіти Телефон довіри
Притулки для
Охорона здоров’я
дітей та ЦСПР
224
дії, що яскраво продемонструє тісний
взаємозв’язок усіх структур у системі
попередження насильства та жорстоко-
го
поводження з дітьми.
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Додаток Г
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4.
Тема: Міжвідомчий підхід до профілактики насильства над дітьми,
робота мультидисциплінарних команд
Орієнтовні ситуації
Ситуація 1.
Молода жінка Катерина (28 років, банківський працівник) звернулась до
центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Вона розповіла, що пішла
з дому через постійні напади з боку чоловіка, Олега (32 роки, безробітний,
вживає наркотики неін’єкційним шляхом), з яким 6 років проживає в гро-
мадянському шлюбі: погрози вогнепальною та холодною зброєю, побиття,
шантаж.
У жінки немає документів (паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про
народження дитини), оскільки чоловік викрав їх, зберігає у себе і віддасть
лише тоді, коли вона випишеться з квартири разом з дитиною (дитині 3 роки,
зараз перебуває у батьків дівчини в Житомирській області). Жінка не знає,
куди йти і де їй ночувати. Катерину підтримують батьки чоловіка, але після
інциденту, коли батько Олега ледь не поплатився життям, коли захищав не-
вістку (Олег накинувся на нього з ножем), вона не хоче звертатись до них та
наражати їх на небезпеку. Чоловік вимагає дій терміново, інакше погрожує
розправою над дитиною і батьками дівчини (поїде в село та покалічить усю
родину).
Запитання
• Виділіть проблему або комплекс проблем у цій ситуації.
• Встановіть можливі причини, що призвели до розвитку такої ситуації.
• Визначте перелік фахівців (структур), які мають бути залучені до
розв’язання ситуації і функцій кожного з них.
• Розробіть конкретну програму дій щодо розв’язання ситуації для за-
лучених служб та фахівців.
225
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
Ситуація 2.
До управління у справах сім’ї та молоді звернулась Олена, 22 роки. Вона
залишила заяву, в якій виклала таке:
Олена має сестру 14-и років. Батько сестер перебуває в місцях позбав-
лення волі вже протягом 7-и років за вбивство їхньої матері. Сестер взяли
під опіку родичі – рідна сестра матері та її чоловік. Олена вже тривалий час
не спілкувалась з сестрою, оскільки після 18 років залишила родину опіку-
нів, стала жертвою ситуації – вела спосіб життя, про який зараз жалкує (3 мі-
сяці тому завершила програму реабілітації для наркозалежних). Нещодавно
Олена відновила спілкування з сестрою і дізналась від неї, що та проживає в
жахливих умовах у родині опікунів – потерпає від сексуального насильства
з боку вітчима – він ґвалтує дівчину з десятирічного віку. Сестра звертатися
по допомогу боїться. Олена просить захистити сестру, покарати насильни-
ка, що, окрім усього вищезазначеного, проживає на їхній житловій площі, та
позбавити опікунів прав на опіку. Також Олена хотіла б оформити опіку над
сестрою на себе.
Запитання
• Виділіть проблему або комплекс проблем у цій ситуації.
• Встановіть можливі причини, що призвели до розвитку такої ситуації.
• Визначте перелік фахівців (структур), які мають бути залучені до
розв’язання ситуації і функції кожного з них.
• Розробіть конкретну програму дій щодо розв’язання ситуації для за-
лучених служб та фахівців.
Ситуація 3.
У благополучній, забезпеченій сім’ї А., де є люблячі батьки і син-
шестикласник (учень школи з поглибленим вивченням англійської мови) –
великі проблеми. Хлопчик почав заїкатися, погано спить вночі і лише тільки
мова заходить про школу – в Андрійка починається істерика. Справа у тому, що
вчителька англійської мови «веде війну» з дитиною. Все почалося півроку тому,
коли на запитання вчительки Андрійко дав правильну відповідь, а вчитель-
ка, що думала інакше – заперечила та висміяла відповідь. На наступний день
Андрійко приніс у школу першоджерело, з якого він дав відповідь на запитан-
ня вчительки. Вчителька розцінила це як приниження своєї гідності та звину-
вачення у непрофесіоналізмі, після цього почала цькувати дитину, публічно
принижувати, занижувати оцінки, висміювати перед класом. Хлопчик, що був
відмінником, не міг допустити такої ситуації, намагався вчитися краще, але на-
томість конфлікт зростав. Лише через півроку хлопчик поскаржився батькам.
Запитання
• Виділіть проблему або комплекс проблем у цій ситуації.
• Встановіть можливі причини, що призвели до розвитку такої ситуації.
• Чи є у цій ситуації факт жорстокого поводження з дитиною?
• Визначте, як мала поводити себе вчителька у подібній ситуації?
До кого мають звернутися батьки?
• Хто мав втрутитися у ситуацію та попередити ескалацію конфлікту?
Які фахівці мають бути залучені до розв’язання ситуації?
• Розробіть конкретну програму дій щодо розв’язання ситуації.
226
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Ситуація 4.
Світлана (29 років), розлучена і одна виховує двох дітей – Ваню (9 років)
і Валю (4 роки). Світлана та її діти живуть на кошти, виплачувані на дітей. Ваня
ходить до школи, Валю Світлана тричі на тиждень водить в дитячий садок,
коли відвідує курси шиття.
Медсестра у школі повідомила соціальному педагогу, що Ваня прий-
шов до школи з великим синцем на лобі та під оком. На відповідне запитан-
ня медсестри, хлопчик сказав, що впав з велосипеда. Під час огляду медсе-
стра виявила численні гематоми на інших частинах тіла Вані – на сідницях,
передпліччях, ногах та спині. Деякі з них вже майже загоїлися, а деякі були
новими. Медсестра сказала Вані, що він ніяк не міг дістати всі ці пошкоджен-
ня, впавши з велосипеда, і попросила його розповісти, що трапилось на-
справді. Ваня розплакався і відповів, що «мати розлютилась і запустила у
нього сковорідку, тому що вона посмажила рибу, а він її не захотів їсти».
Він також повідомив: «Вона інколи б’є мене, коли сердиться. Вона каже, що
якщо вона не примусить мене бути слухняним, то, коли я виросту, стану та-
ким, як батько».
Запитання
• Чи мають підстави підозри медсестри щодо жорстокого поводження
з Ванею? Обґрунтуйте, чому?
• Як передовсім має вчинити соціальний педагог школи?
• Які фахівці мають бути залучені до розв’язання ситуації?
• Розробіть конкретну програму дій щодо покращення ситуації.
Ситуація 5.
Батьки Олега (8 років) та Оксани (5 років) розлучені та проживають у
різних містах. На сьогодні діти проживають з матір’ю та її новим чоловіком.
Під час канікул діти проживають у батька. Батько помітив дивну поведінку
Оксани, яка стала вживати нові слова, які стосувалися статевих органів та
безпосередньо статевого акту, у іграх з ляльками дитина відтворювала дії, що
були схожими та статевий контакт, у малюнках використовувала переважно
чорний колір. Батько тривалий час намагався поговорити з дітьми, і ось на-
решті Оксана розповіла батьку про те, що вітчим у той час, коли мами немає
вдома, грається з нею у дивні ігри, примушує роздягатися, роздягається сам,
торкається інтимних частин тіла, кусається тощо. Олег підтвердив батькові,
що він крадькома декілька разів бачив це. Під час розмови батька дітей з ма-
мою, вона категорично все спростувала, сказала, що це або ж дитячі фантазії,
або ж його намагання зруйнувати її нову сім’ю.
Запитання
• Виділіть проблему або комплекс проблем у цій ситуації;
• Чи має підстави підозра батька щодо жорстокого поводження з дити-
ною? Аргументуйте, чому?
• Хто є жертвою жорстокого поводження у ситуації та з боку кого?
• Яким чином потрібно діяти батьку, куди звертатись?
• Втручання яких фахівців та з якою метою вимагає ця ситуація?
• Розробіть конкретну програму дій щодо покращення ситуації.
227
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
Ситуація 6.
Олександра (14 років) вночі самостійно прийшла до притулку для ді-
тей, де заявила про те, що під час чергової сварки батько виставив її за двері.
Сім’я Олександри зовні благополучна, обоє батьків працюють, мають вищу
освіту. Олександра старша дочка в сім’ї, де виховується ще дитина 2-х років.
Зі слів дівчини, батьки приділяють увагу лише молодшій дитині, люблять та
піклуються про неї, батько ж взагалі висуває завищені вимоги до Олександри,
постійно примушує вчитись, у всьому її обмежує, позиція матері – нейтраль-
на, пасивна, оскільки батько, зі слів дівчини, у родині займає домінантну по-
зицію, окрім того, один забезпечує сім’ю матеріально. Дівчина говорить про
те, що батько неодноразово підіймав на неї руку, а також вдавався до інших
методів покарання – обмеження, заборони спілкування з друзями, заборони
перегляду телепередач, а два місяці тому він примусив Олександру працю-
вати – у вечірній час прибирати у себе в офісі, таким чином заробляючи собі
гроші на одяг та інші «забаганки».
Запитання
• Виділіть проблему або комплекс проблем у цій ситуації;
• Встановіть та обґрунтуйте можливі причини, що призвели до розви-
тку такої ситуації;
• Чи є у цій ситуації факт жорстокого поводження з дитиною?
• Які фахівці мають бути залучені до розв’язання ситуації?
• Розробіть конкретну програму дій щодо розв’язання ситуації.
228
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Додаток Д.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4.
Тема: Міжвідомчий підхід до профілактики насильства над дітьми,
робота мультидисциплінарних команд
Алгоритм дій працівників системи освіти у випадку виявлення
насильства в сім’ї та жорстокого поводження з дітьми
Рекомендації
У випадках, коли Ви маєте підозри у тому, що по відношенню до дитини
вчинено жорстоке поводження або є реальна загроза його вчинення (вдома з
боку батьків, піклувальників, з боку однолітків, збоку інших працівників на-
вчального закладу або інших осіб)
Варіанти дій
Варіант І: Ви можете повідомити про це в усній чи письмовій формі ад-
міністрацію навчального закладу.
Варіант ІІ: Ви можете самостійно письмово повідомити про це терито-
ріальний підрозділ Служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
Варіант ІІІ: Ви можете самостійно повідомити про виявлений факт жор-
стокого поводження кримінальну міліцію у справах дітей або будь-якого пра-
цівника органів внутрішніх справ.
У випадках, коли до Вас звернулась дитина з усною скаргою щодо
жорстокого поводження з нею
Варіант І: оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте
його до адміністрації навчального закладу.
Варіант ІІ: оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте
його до територіального підрозділу служби у справах дітей.
Варіант ІІІ: оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте
його до органу внутрішніх справ.
Варіант ІV: повідомте про це в усній чи письмовій формі від свого імені
перелічені органи.
У випадках, коли Ви стали свідком жорстокого поводження з
дитиною
Якомога швидше повідомте про цей факт міліцію в усній чи письмовій
формі. Одночасно можете повідомити територіальний підрозділ служби у
справах дітей, адміністрацію закладу.
Яким чином відбувається документування Вашого звернення чи
повідомлення, або звернення дитини
У разі звернення або повідомлення до адміністрації закладу
Якщо звернення (повідомлення) усне, то адміністрація закладу
зобов’язана оформити це повідомлення письмово з позначкою, від кого та
коли (дата, час) отримано повідомлення Адміністрація закладу зобов’язана
229
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
терміново (протягом однієї доби) передати цей документ територіальному
підрозділу Служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
Служба у справах дітей повинна належним чином зареєструвати це по-
відомлення відповідно до законодавства України.
У разі звернення або повідомлення до територіального підрозділу служ-
би у справах дітей
Ваше звернення має бути належним чином оформленим відповідно до
вимог Закону України «Про звернення громадян». Зокрема стаття 5 цього
Закону передбачає такі вимоги до звернення: «…У зверненні має бути зазна-
чено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено
суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохан-
ня чи вимоги. … Письмове звернення повинно бути підписано заявником
(заявниками) із зазначенням дати».
Закон України «Про звернення громадян» допускає й усну форму звер-
нення. При цьому посадова особа, яка приймає усне звернення повинна вчи-
нити ті самі дії, що й у разі письмового звернення. Однак письмова форма
звернення зменшує ризик ймовірного недбалого ставлення збоку посадової
особи.
У разі звернення або повідомлення до органу внутрішніх справ
Повідомити можна в письмовій чи усній формі, зокрема телефоном.
У разі усного звернення або телефонного повідомлення працівник ор-
гану внутрішніх справ складає протокол цього звернення чи повідомлення.
Письмове звернення орган внутрішніх справ реєструє належним чином
передбаченим законодавством України.
Чого не треба робити
Не треба намагатися самотужки розв’язати проблему. Це може при-
звести до порушення законодавства та бути небезпечним для Вас особис-
то. Наприклад, не треба самостійно приймати рішення щодо відвідування
сім’ї, де, Ви підозрюєте, вчинено жорстоке поводження по відношенню до
дитини.
Ваші дії припиняються у той час, коли звернення або повідомлення пе-
редано компетентним органам. На наступних етапах Ви можете бути залучені
до розв’язання ситуації як фахівець, дії якого погоджено з міжвідомчою ко-
мандою та внесені до спільного плану дій надання допомоги дитині (та її сім’ї).
Що далі…
Далі справа є компетенцією установ, організацій і посадових осіб, яким
передано звернення чи повідомлення. Але, звичайно, що Вас турбуватимуть
результати розгляду звернення чи повідомлення (складеного Вами особисто
або за зверненням дитини).
Порядок дії відповідних служб та посадових осіб, до яких було передано
звернення або повідомлення з приводу жорстокого поводження з дитиною
або реальної загрози його вчинення та механізми взаємодії, визначає зако-
нодавство України.
230
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Законодавство передбачає інформування заявника (особи, яка здійсни-
ла повідомлення або звернення).
Також у самому зверненні (повідомлені) може бути зазначено, що заяв-
ник бажає бути поінформованим про подальший перебіг справи, бути при-
сутнім під час розгляду звернення тощо.
231
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
Додаток Ж.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5.
Тема: Здійснення візиту у сім’ю, де вчинюється насильство.
Налагодження контакту з сім’єю та дитиною
Інтерактивна гра «Острів» 7
Мета: продемонструвати важливість чітко налагодженої взаємодії між
спеціалістами, що працюють з випадком, розглянути особливості здійснення
візиту у сім’ю та бар’єри, що заважають продуктивній взаємодії.
Час проведення: 50 хв.
Необхідні матеріали: папір формату А4 (0,5 пачки), скотч, скріпки,
маркери.
Хід вправи
Перший етап
Ведучий пропонує учасникам розрахуватися на «перший – другий».
Перші номери залишаються в аудиторії (вони гратимуть роль «аборигенів»),
другі ж – виходять у коридор (вони гратимуть роль «рятівників»). Ведучий по-
дає інструкцію спочатку окремо для однієї групи, а потім – для іншої.
Інструкція гри для «аборигенів»
«Ви – плем’я аборигенів. На цьому острові ви єдині людські істоти.
Ви чули, що десь є й інші істоти, подібні до вас, але ніколи їх не бачили.
Ви ніколи не покидали острів, бо не вмієте робити човнів, не вмієте май-
струвати взагалі. І хоч острів ваш багатий на деревину (її імітують листочки
формату А4), однак з неї ви вмієте робити лише полум’я.
На вашому острові є активний вулкан. Споконвіку він діяв та був невід-
дільною й звичною для вас частиною острова.
У вашого племені є вожак. Він ретельно слідкує за часом та кожні 2 хви-
лини запрошує усіх до поклоніння вулканові. Він вигукує слово «Барбамбія»,
і де б не був би кожний абориген, що б він не робив, усе кидає та, піднімаючи
руки до гори, біжить до вожака із криком «Кергуду». Після чого повертається
до своєї роботи. І так кожні 2 хв. свого життя.
На вашому острові є священня річ – скотч, який знайшли на узбережжі
після шторму. Одного разу до нього прилип один з аборигенів, тому відтоді,
щоб такого більше не траплялося, до скотчу суворо заборонено торкатися,
аж до загрози смертельного покарання.
Ваше життя сите, мирне, спокійне, безпечне.
Однак щойно щось прогуркотіло над островом і впало поруч із вашим
поселенням. З цього залізного птаха вийшли якісь люди… Вони вмовляти-
муть вас побудувати міст на сусідній острів, але вам необхідно пам’ятати:
1. Доти, доки всі чужинці не поклонятимуться вожакові разом із вами,
ви не маєте права говорити з ними. Між собою так, але з ними – ні!
7
Гру описала Лях Т. Л., к. пед. н., доцент Київського університету імені Б. Д. Грінченка; головою
методичної ради ВГЦ «Волонтер».
232
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
2. Ви не вмієте нічогісінько робити – ні клеїти, ні різати, ні піднімати.
Тому самостійно ви нічого не берете. Чекаєте доки чужинець вам усе
пояснить і зробить разом з вами!
3. Якщо чужинець грубий з вами, ви маєте право відповісти йому також
грубістю, або ж ігнорувати його!
4. Ви не можете торкатися руками скотчу ВЗАГАЛІ! Він для вас – страшна
і священна річ!
Ресурси, які є на вашому острові:
папір формату А4 (0,5 пачки); скотч; скріпки; маркери. Отже, чекаємо на
чужинців!»
Важливо!
Краще, щоб група сама обрала вожака та потренувалася з закликом-
відповіддю «Барбамбія – Кергуду». У вожака має бути годинник для стеження
за часом.
Інструкція гри для «рятівників»:
«Ви – досвідчений рятівний загін. Справжні професіонали! Ви бували
у найзапекліших місцях і врятували сотні – тисячі людей. Ось і сьогодні ви
прилетіли на далекий острів аборигенів. Ваш рятівний загін дізнався від сей-
смологів, що через 24 години вулкан знищить острів, а разом з ним зникне
унікальне плем’я аборигенів.
Та сталося несподіване. Гелікоптер, на якому ви дісталися острова, неви-
правно зламався. Тому ви також стали заручниками на цьому острові.
Але вихід є, бо не були б ви тоді справжніми професіоналами! Поруч з
цим островом є ще один, потрапивши на який ви і аборигени будете у ціл-
ковитій безпеці. Для цього вам необхідно разом збудувати міст, який би
з’єднав 2 острови. У аборигенів є для цього ресурси, однак є одна умова: ви
не можете торкатися будівельних матеріалів руками, тому це доведеться ро-
бити лише поверх руки аборигена.
Після будівництва моста, вам необхідно перевести аборигенів на інший
острів.
На виконання цього завдання у вас є 20 хвилин».
Після інструкцій ведучий з групою рятівників повертаються в аудиторію.
Ведучий показує рятівникам місце, де має бути побудовано міст, та розпочи-
нає гру командою «Гра почалася!».
Після того, як міст буде збудовано (або ні…) – через 20 хв. ведучий при-
пиняє гру, дякує учасникам за зіграні ролі та участь і запрошує усіх поверну-
тися до кола.
Другий етап
Наступні 15–20 хвилин присвячені обговоренню гри.
Запитання для обговорення
1. Які ваші враження від участі у цій грі?
2. Чи ви впоралися з завданням?
233
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
3. Як діяла кожна з груп?
4. Які етапи розв’язання проблеми ви пройшли під час виконання
завдання?
5. Що заважало, а що допомагало у виконанні завдання?
6. Які паралелі можна провести між тим, що відбувалося під час гри, і
між реальною ситуацією здійснення візиту в сім’ю групою фахівців?
7. Які висновки ви для себе зробили?
Третій етап
На наступному етапі учасники під керівництвом ведучого формують
перелік рекомендацій для спеціалістів щодо здійснення візиту у сім’ю або
перший контакт з сім’єю, а ведучий фіксує їх на аркуші фліпчарту та акцентує
увагу на головних.
Перелік рекомендацій може бути таким 8 :
1. Представтеся та будьте при цьому якомога доброзичливішими, спо-
кійними, впевненими у собі.
2. Поясніть причину візиту та закцентуйте увагу сім’ї на тому, чого вона
може досягти від спілкування з вами.
3. Не зосереджуйте відразу ж особливу увагу на проблемах сім’ї, якщо
наразі сім’я не готова про це говорити, або сприймає це вороже,
агресивно. Пам’ятайте, якщо сім’я не готова до втручання, вона буде
захищатися.
4. Запитайте, на думку самої сім’ї, якої допомоги вона потребує, і чи по-
годжується співпрацювати з вами. Пам’ятайте, що відмова сім’ї співп-
рацювати з вами не є остаточною, адже боязнь втручання, страх роз-
голосу – це природні реакції сім’ї.
5. Не оцінюйте сім’ю раніше, ніж дізнаєтесь думку самої сім’ї з цього
приводу.
6. Дізнайтеся, як сім’я бачить вашу співпрацю.
7. Обов’язково перевірте, як члени сім’ї зрозуміли вас і як сприйняли
ваш візит.
8. Оцініть якість контакту з сім’єю та поміркуйте, що необхідно здійсни-
ти для покращення ефективності спілкування.
До уваги ведучого!
1. Під час проведення рольової гри «Острів» ведучому необхідно уваж-
но спостерігати за динамікою та шляхом досягнення групою мети.
Надзвичайно важливо непомітно фіксувати спостереження – вони
знадобляться вам під час аналізу процесу та формування висновків.
2. Дуже часто ситуація, що виникає у грі, подібна до тієї, в якій спеціа-
лісти вперше відвідують сім’ю з метою обстеження умов проживання
членів родини або виявлення фактів насильства в сім’ї, зокрема над
8
Робота з сім’ями, які потребують професійної соціально-педагогічної підтримки. Тре-
нінговий курс для спеціалістів соціальної сфери / Автори-упорядники: В. Г. Головатий,
А. В. Калініна, О. А. Виноградова. За заг. ред. Т. Ф. Алексєєнко. – К.: Християнський дитячий
фонд, 2007. – 128 с.
234
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
дітьми. Можна уявити на місці аборигенів членів самої сім’ї, а на місці
рятівників – групу фахівців. Особливо варто проаналізувати такі мо-
менти, що можуть виникнути:
– які особливості поведінки аборигенів, що живуть своїм життям на
острові під час появи чужаків? Які паралелі з поведінкою родини
можна провести?
– Чи зрозуміли аборигени, чому і навіщо їх хочуть рятувати, чи по-
яснили рятівники суть та мету візиту / чи завжди сім’я розуміє, що
відбувається, якими є наміри фахівців, яка їхня основна мета?
– Чи діяли рятівники як одна команда? Чи мали відповідно одну або
декілька стратегій / чи завжди фахівці, що працюють з випадком,
безпосередньо відвідують родину, діють як команда? Мають одну
або декілька стратегій?
– Чи дійсно рятівники намагалися зрозуміти особливості абориге-
нів, говорити з ними однією, доступною для них мовою / чи дійсно
фахівці намагаються зрозуміти особливості родини та всіх її чле-
нів, говорити «однією мовою» з членами родини?
– Чи були якісь погрози з боку рятівників в бік аборигенів, лайли-
ві слова, глузування, агресивні дії? як реагували аборигени / чи
може бути подібна ситуація під час здійснення візиту у сім’ю?
– Чому рятівники повинні були діяти лише руками аборигенів, а не
могли самостійно побудувати міст? Як ви розумієте цю метафору у
контексті нашої теми? Чи можемо ми розв’язати проблему замість
нашого клієнта, робити вибір за нього?
– А якщо міст побудувати не вдалося і острів зірвався, загинули і
аборигени, і рятівники? Що символізує така ситуація у контексті
нашої тематики? Чи можлива подібна ситуація у реальному житті?
Чи можна її уникнути? Як?
3. У процесі аналізу і підбиття підсумків гри дуже важливо не намага-
тися нав’язати учасникам свою думку. Тому, подаючи свій зворотний
зв’язок ведучого, керуйтеся лише зафіксованими спостереженнями
та фактами, будьте толерантними та конструктивними. Просіть учас-
ників робити висновки самостійно.
4. Також не варто прагнути до негайного розуміння учасниками всієї
важливості здобутого ними досвіду у результаті гри, адже не випад-
ково серед спеціалістів з приводу ефективності того або іншого мето-
ду часто можна почути фразу: «Результат через півроку».
235
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
Додаток 3.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5.
Тема: Здійснення візиту у сім’ю, де вчинюється насильство.
Налагодження контакту з сім’єю та дитиною
Орієнтовні ситуації 9