3.4. Особливості обчислення і сплати окремих видів податків

Податок на додану вартість

Податок на додану вартість (ПДВ) - непрямий податок на додану вартість, яка створюється на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається в ціну у вигляді надбавки до ціни товару, робіт, послуг і повністю оплачується кінцевим споживачем товарів, робіт та послуг. Він є формою перерахування до бюджету частини доданої вартості, що створюється на всіх стадіях виробництва та обороту і визначається як різниця між вартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та вартістю матеріальних витрат, віднесених на затрати виробництва і обороту. ПДВ є одним із різновидів універсальних акцизів. Має широку базу оподаткування тому забезпечує стійкі надходження до бюджету які не залежать від змін вибору товарів покупцями та асортименту реалізованих товарів.

Визначення доданої вартості дає можливість обчислити всі ті податки, які дана господарська одиниця сплатила при купівлі товарів, робіт, послуг. Додана вартість - це створений дохід або вартість чистої продукції. У цьому випадку вона визначається шляхом сумування її складових елементів заробітної плати, процента, ренти, прибутку.

Платниками податку є всі юридичні й фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України. обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) яких протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість). Фізичні особи, обсяг продажу в яких не перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів звільняються від сплати податку.

Відповідно до Податкового кодексу України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року у 2011-2013 рр. ставка ПДВ буде залишатися 20%, втім з 1 січня 2014р. об'єкти оподаткування будуть сплачувати ставку 17%.

Акцизний збір

Акцизний збір в Україні було запроваджено Законом України "Про акцизний збір" від 22 грудня 1991 року. На сьогоднішній день він регулюється Податковим кодексом України № 2755-VI від 2 грудня 2010.

Акцизний збір – це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягується з них під час здійснення оборотів із продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір – непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, що включається в ціну товару. Урешті решт його оплачує споживач.

Як і ПДВ, акцизний збір є непрямим податком, однак вони істотно відрізняються за правилами податкових розрахунків. Головною відмінністю є те, що акцизний збір не є багатоступеневим податком, як ПДВ, який стягується при кожному акті купівлі-продажу товару, на кожному етапі його виробництва та реалізації. Акцизний збір стягується тільки один раз: при реалізації товару виробником першому покупцю, якщо цей товар вітчизняний, чи при ввозі товару на митну територію України, якщо він імпортний. Ця відмінність обумовлює схему податкових розрахунків по акцизному зборі, більш спрощену в порівнянні з ПДВ.

Об'єктом акцизного збору, як правило, є товари двох основних категорій:

- товари масового попиту, що не є предметами першої необхідності (до них відносяться, наприклад, тютюнові і спиртні напої);

- предмети розкоші (наприклад, ювелірні вироби).

Об'єктом оподаткування акцизним збором є обороти з реалізації підакцизних товарів.

До підакцизних товарів належать:

• спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

• тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

• нафтопродукти, скраплений газ;

• автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Ставки акцизного збору встановлюються у процентах та твердих розмірах.

Процентні ставки застосовуються відносно до обсягу реалізації в цінах, що включають цей податок. Тверді ставки встановлені в євро на одиницю товару чи певну величину його виміру.

Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток - це основний вид обкладання доходів юридичних осіб, при цьому дія цього податку у визначеній мірі поширюється і на фізичних осіб.

Податок на прибуток підприємств здійснюється оподаткування юридичних осіб на основі Податкового кодексу України.

Згідно із Законом платниками податку є:

- резиденти - суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні установи, громадські організації та інші;

- нерезиденти - фізичні особи, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів.

Базою оподаткування є оподатковуваний прибуток. Його визначення пов’язано з наступними основними поняттями: валовий доход, скоректований валовий доход, валові витрати.

Валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Основними складовими валового доходу є доходи від основної та не основної діяльності підприємства. Сюди входять доходи від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, у т.ч. фінансових, товарообмінних операцій, спільної діяльності, доходи у вигляді дивідендів, процентів та інш.

Сума всіх доходів звітного періоду зменшується на ряд відрахувань з метою одержання скоректованого валового доходу. Найбільш важливими серед них є наступні:

- суми акцизного збору і ПДВ, отримані підприємством у складі ціни реалізації товарів, робіт, послуг, за винятком випадків, коли підприємство-одержувач не є платником ПДВ;

- кошти, що надходять платнику податку у виді прямих інвестицій чи реінвестицій у корпоративні права, що емітовані цим платником податку;

- дивіденди, отримані платником від інших платників податку на прибуток, а також доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

Для цілей оподатковування дата одержання доходу і включення його у валовий визначається за правилом першої події, надходження засобів на розрахунковий рахунок, відвантаження продукції, надання послуги, здача результатів робіт.

Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості (робіт, послуг), які були придбані (виготовлені) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Ставки податок на прибуток розраховується множенням ставки податку на базу оподаткування (прибуток).

Основна ставка податку становить 16 відсотків. 0 відсотків прибутку від страхової діяльності юридичних осіб у випадках, встановлених законом. За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків оподатковуються доходи нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених законом.

До 1 квітня 2011 р. основна ставка податку на прибуток складала 25%, з 1 квітня знизилася до 23%. Планується подальше зниження ставки податку на прибуток: з 1 січня 2012 р. – 21%, з 1 січня 2013 р. – 19%, з 1 січня 2014 р . – 16%.

Податок на доходи фізичних осіб. Платниками податку є громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства - як ті, які мають, так і ті, які не мають постійного місця проживання в Україні.

Об'єктом оподаткування виступає:

- у громадян, що постійно проживають в Україні - сукупний річний дохід, одержаний з різних джерел на території У країни та за її межами;

- у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні - дохід, одержаний з джерел в У країні.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення.

Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як:

• процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

• процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

• процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;

• дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;

• дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

• дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

• дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

• доходи у вигляді дивідендів;

• доходи в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього розділу.

Ставка податку становить 30 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів. Грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам - чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, оподатковуються за ставкою, 15%.

Ставка податку становить 10 відсотків бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати, шахтарів - працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 відсотків і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у вугільній промисловості.

Плата за землю

Платниками плати за землю виступають юридичні та фізичні особи, яким земля надана у власність або у користування. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або у користуванні, в тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ 0,1;

- для багаторічних насаджень - 0,03.

Слід зауважити, що ставки податку диференціюються залежно від призначення земель: сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. У свою чергу для земель сільськогосподарського призначення ставки податку диференціюються:

а) залежно від напрямів використання: рілля і багаторічні насадження; сінокоси в пасовища;

б) від родючості ґрунтів відповідно до земельного кадастру.

Для земель несільськогосподарського призначення:

а) від класу населеного пункту: залежно від чисельності жителів; залежно від коефіцієнта для міст державного і обласного підпорядкування;

б) від місця знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту (центр, серединна зона, периферія).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку і подають розрахунки в податкову інспекцію до 15 липня. для фізичних осіб нарахування податку здійснює податкова інспекція. Сплата податку проводиться рівними долями до 15 серпня і 15 листопада.

Грошова оцінка земельної ділянки провадиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Плата, податок, відрахування, податкова система, реальні податки, особисті податки, кінцеві податки, прямі податки, непрямі податки, загальнодержавні податки, місцеві податки, податкова політика, податкова система, податок на додану вартість, податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, акцизний податок, збір за першу реєстрацію транспортного засобу, екологічний податок, плата за землю, платежі за використання природних ресурсів, місцеві податки і збори, мито.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Охарактеризуйте функції податків.

2. Розкрийте сутність і складові податкової системи.

3. Розкрийте основні принципи побудови податкової системи.

4. Які проблеми, як на ваш погляд, притаманні податковій системі України.

5. Дайте перелік непрямих податків і охарактеризуйте їх позитивні й негативні сторони в економічній системі.

6. Які особливості обчислення і сплати податку на додану вартість?

7. Охарактеризуйте призначення і роль податку на прибуток підприємств.

8. Які основні особливості обчислення і сплати податку на доходи фізичних осіб?