4.2. Бюджетна система та принципи її побудови

Бюджетна система - сукупність бюджетів окремих адміністративно-територіальних формувань, яка базується на економічних відносинах і правових нормах.

Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Елементами бюджетного устрою є організація і принципи побудови бюджетної системи, структура, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи, бюджетний процес і бюджетні права органів законодавчої і виконавчої влади.

Бюджетна система України має досить тривалу історію становлення і розвитку. На сьогодні можна нарахувати кілька визначальних етапів її становлення.

І етап стосується часів, коли запорізькі козаки формували свою загальновійськову казну, до якої надходили доходи від промислів, скотарства, рибальства, полювання. Видатки здійснювалися на військове спорядження, будівництво монастирів тощо.

II етап стосується часів, коли Україна увійшла до складу Російської імперії. Після об'єднання України з Росією майже 50 років Україна зберігала атрибути державності, у тому числі і самостійність фінансів. 1918-1922 рр. Українська Центральна Рада протягом 14 місяців, а потім і більшовицький уряд намагалися підпорядкувати собі бюджетний процес, але спроби виявилися марними.

III етап становлення бюджетної системи України припадає на радянський період розвитку нашого суспільства (1922 -1992 рр.). Україна виконувала в союзному бюджетному процесі підпорядковану роль. У цей час лише 25% національного доходу, створеного в Україні, перерозподілялося через бюджет України, решта коштів знаходила подальший розподіл у межах союзного бюджету та централізованих фондів міністерств та відомств).

IV етап пов'язаний із становленням України як незалежної унітарної держави. У 1992 р. Україна вперше склала Державний бюджет як незалежна держава. Через нього розподілялося більше 60% національного доходу і 70% фінансових ресурсів Української держави. Дефіцит бюджету становив приблизно 3% вартості валового внутрішнього продукту країни).

У 1990 р. було прийнято Закон "Про бюджетну систему Української РСР" (від 05.12.1990 р.), згідно з яким Державний бюджет складається з двох самостійних ланок - загальнодержавного бюджету і місцевих бюджетів.

У 1995 р. Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону "Про бюджетну систему України" (29.06.1995 р.).

Конституцією України, яка була прийнята в 1996 році, було закріплено основні принципи побудови бюджетної системи України. Так, у статті 95 Конституції проголошено, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

У прийнятому в травні 1997 року Законі України "Про місцеве самоврядування" було ширше відображено основні положення Конституції України щодо організації бюджетної системи та міжбюджетних взаємовідносин в Україні. Так, цим законом передбачено, що в дохідній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для реалізації делегованих законом повноважень. Запроваджено також норму, згідно з якою місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку.

У 1999-2000 роках розпочато реформування бюджетної системи України. На сьогоднішній день основи побудови бюджетної системи України закріплено у Бюджетному кодексі.

Відповідно до Бюджетного кодексу України, бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права. Вона складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України (рис. 4.1).

Кожна ланка бюджетної системи є самостійною. Затвердження кожного бюджету здійснюється відповідною радою, виконання здійснюють виконавчі органи відповідного рівня. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю закріплених джерел доходів та правом визначати напрями їх використання.

Але реальну самостійність місцеві бюджети отримують лише тоді, коли закріплених за ними доходів буде достатньо для фінансування заходів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням.

З метою проведення аналізу та визначення основ регулювання економічного та соціального розвитку України бюджети вищих ланок об'єднують з нижчими. Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави.

Бюджетна система України будується з врахуванням таких принципів:

1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

Рис. 4.1. Структура бюджетної системи України

2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності - самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі - гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;

9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості - інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів.