16. Дослідження “Мій стиль мислення” (розроблено за є.І. Роговим)

Інструкція

Вашій увазі пропонуємо опитувальник, призначений для того, щоб допомогти Вам визначити стиль свого мислення, а також спосіб задавати запитання і приймати рішення. Серед пропонованих Вам на вибір відповідей немає правильних чи неправильних. Кожен пункт опитувальника складається з тверджень, до яких є по п’ять можливих варіантів для завершення думки. Ваше завдання — вказати той ступінь, в якому кожне з тверджень властиве для Вас.

Прочитайте твердження та напроти кожного закінчення поставте бали: 1, 2, 3, 4 або 5. Вони засвідчуватимуть той ступінь, в якому те чи інше закінчення властиве Вам:

від 1 (менше всього підходить) до 5 (більше всього підходить).

Примітка:

• Кожен бал має бути використаний ТІЛЬКИ ОДИН РАЗ в групі з п’яти закінчень.

• Навіть якщо два закінчення (або більше) здаються однаково властивими Вам, все ж постарайтеся їх впорядкувати.

• Кожне з п’яти закінчень в групі має отримати свій номер: 1, 2, 3, 4, 5.

Опитувальник

А. КОЛИ МІЖ ЛЮДЬМИ відбувається КОНФЛІКТ ЧЕРЕЗ ІДЕЇ, Я ВІДДАЮ ПЕРЕВАГУ

ТІЙ СТОРОНІ, ЯКА …

1. встановлює, виражає конфлікт, намагається виразити його відкрито — бал.

2. ліпше всіх виражає цінності та ідеали — бал.

3. ліпше всіх відображає мої особисті погляди і досвід — бал.

4. підходить до ситуації найбільш логічно й послідовно — бал.

5. проголошує аргументи коротко й переконливо — бал.

Б. КОЛИ Я ПОЧИНАЮ ПРАЦЮВАТИ НАД ПРОЕКТОМ у СКЛАДІ ГРУПИ, ДУЖЕ ВАЖЛИВО

ДЛЯ МЕНЕ …

1. зрозуміти цілі й значення цього проекту — бал.

2. розкрити цілі й цінності учасників робочої групи — бал.

3. визначити, як ми збираємося розробляти цей проект — бал.

4. зрозуміти, яку вигоду цей проект може принести для нашої групи — бал.

5. щоб робота над проектом була організована й зрушена з місця — бал.

В. Я ЗАСВОЮЮ НОВІ ІДЕЇ ліпше тоді, КОЛИ МОЖУ …

1. пов’язати їх з теперішньою або майбутньою справою — бал.

2. застосовувати їх до конкретних ситуацій — бал.

3. зосереджуватися на них і старанно їх проаналізувати — бал.

4. зрозуміти, наскільки вони подібні до звичних ідей — бал.

5. протиставляти їх іншим ідеям — бал.

Г. ДЛЯ МЕНЕ ГРАФІКИ, СХЕМИ, КРЕСЛЕННЯ В КНИГАХ АБО СТАТТЯХ …

1. корисніші від тексту, якщо вони точні — бал.

2. корисні, якщо в них чітко показано важливі факти — бал.

3. корисні, якщо на них є посилання в тексті — бал.

4. корисні, якщо через них виникають питання до тексту — бал.

5. не більше й не менше корисні, ніж інші матеріали — бал.

Ґ. ЯКЩО Б МЕНІ ЗАПРОПОНУВАЛИ ПРОВЕСТИ ДОСЛІДЖЕННЯ, Я ПОЧАВ (ла) БИ ЗІ …

1. спроби визначити його місце в широкому контексті — бал.

2. визначення того, чи зможу я виконати його самостійно, чи мені потрібна допомога — бал.

3. роздумів й гіпотез про можливі результати — бал.

4. рішення про те, чи потрібно взагалі проводити це дослідження — бал.

5. спроби сформулювати проблему як можна повніше й точніше — бал.

Д. ЯКЩО Б МЕНІ ПРИЙШЛОСЯ ЗБИРАТИ ВІД ЧЛЕНІВ ЯКОЇСЬ ОРГАНІЗАЦІЇ

ІНФОРМАЦІЮ, ЩО стосується ЇЇ ПРОБЛЕМ, Я НАДАВ (ла) БИ ПЕРЕВАГУ …

1. зустрітися з ними індивідуально й задати кожному свої конкретні питання — бал.

2. провести загальні збори та попросити їх викласти свою думку — бал.

3. опитати їх невеликими групами, задаючи загальні питання — бал.

4. зустрітися неофіційно з впливовими особами і з’ясувати їхні погляди — бал.

5. попросити членів організації надати мені інформацію, якою вони володіють (бажано письмово) — бал.

Е. ЙМОВІРНО, Я БУДУ ВВАЖАТИ ЩОСЬ ПРАВИЛЬНИМ, ІСТИННИМ, ЯКЩО ВОНО

1. спрацювало проти опозиції, витримало спротив протилежних трактувань — бал.

2. узгоджується з іншими принципами, в які я вірю — бал.

3. було підтверджено на практиці — бал.

4. піддається логічним й науковим доказам — бал.

5. Можна перевірити особисто на доступних спостереженню фактах — бал.

Є. КОЛИ Я НА ДОЗВІЛЛІ ЧИТАЮ ЖУРНАЛЬНУ СТАТТЮ, ВОНА БУДЕ …

1. про те, як комусь вдалося розв’язати особисту чи соціальну проблему — бал.

2. присвячена дискусійному політичному чи соціальному питанню — бал.

3. повідомлення про наукове або історичне дослідження — бал.

4. про цікаву, неординарну людину або подію — бал.

5. точним, невигаданим повідомленням про цікавий життєвий досвід — бал.

Ж. КОЛИ Я ЧИТАЮ ЗВІТ ПРО РОБОТУ, Я ЗВЕРТАЮ УВАГУ НА …

1. близькість висновків до свого особистого досвіду — бал.

2. можливість виконання цієї рекомендації — бал.

3. надійність й обґрунтованість результатів фактичними даними — бал.

4. розуміння автором цілей та завдань роботи — бал.

5. інтерпретацію даних — бал.

З. КОЛИ ПЕРЕДІ МНОЮ ПОСТАВЛЕНЕ ЗАВДАННЯ, то ПЕРШЕ, ЩО Я ХОЧУ ДІЗНАТИСЯ, ЦЕ

1. можливий найоптимальніший метод для розв’язання цього завдання — бал.

2. кому й коли потрібно, щоб це завдання було вирішене — бал.

3. чому це завдання потрібно розв’язати — бал.

4. який вплив його розв’язання може мати на інші завдання, які доводиться розв’язувати — бал.

5. яка пряма, негайна вигода від розв’язання цього завдання — бал.

И. ЗазВИЧАЙ Я ДІЗНАЮСЯ МАКСИМум ПРО ТЕ, ЯК ЗРОБИТИ ЩОСЬ НОВЕ,

ЗАВДЯКИ ТОМУ, ЩО …

1. з’ясовую для себе, як це пов’язано з чимось іншим, що мені добре відоме — бал.

2. беруся за справу якомога раніше — бал.

3. вислуховую різні погляди з приводу того, як це зробити — бал.

4. є хтось, хто показує мені, як це зробити — бал.

5. сумлінно аналізую, як це зробити найліпше — бал.

І. ЯКЩО Б МЕНІ довелося ПРОХОДИТИ ВИПРОБУВАННЯ чи ЗДАВАТИ ЕКЗАМЕН,

Я НАДАВ (ла) БИ ПЕРЕВАГУ …

1. набору об’єктивних, проблемно зорієнтованих питань з предмета — бал.

2. дискусії з тими, хто також проходить випробування — бал.

3. усному викладенню й демонстрації того, що я знаю — бал.

4. повідомленню в довільній формі про те, як я застосовую те, чому навчився (навчилася) — бал.

5. письмовому звіту, що охоплює історію питання, теорію і метод — бал.

Ї. ЛЮДИ, ЧИЇ ОСОБЛИВІ ЯКОСТІ Я ПОВАЖАЮ НАЙБІЛЬШЕ, ЦЕ…

1. видатні філософи й вчені — бал.

2. письменники та вчителі — бал.

3. ділові й політичні лідери — бал.

4. економісти та інженери — бал.

5. фермери та журналісти — бал.

Й. Я вважаю ТЕОРІЮ КОРИСНОЮ, ЯКЩО ВОНА …

1. здається подібною до інших теорій та ідей, які я вже засвоїв (ла) — бал.

2. пояснює явища для мене по-новому — бал.

3. дає змогу систематично пояснювати багато пов’язаних ситуацій — бал.

4. служить проясненню мого особистого досвіду й спостереженню — бал.

5. має конкретне практичне застосування — бал.

К. КОЛИ Я ЧИТАЮ СТАТТЮ з ДИСКУСІЙНОго ПИТАННя, Я НАДАЮ ПЕРЕВАГУ, ЩОБ В НІЙ

1. були доведені переваги для мене, залежно від вибраної точки зору — бал.

2. були подані всі факти в ході — бал.

3. були логічно й послідовно виділені спірні питання — бал.

4. були визначені цінності, які проголошує автор — бал.

5. Були яскраво висвітлені обидва боки спірного питання й суть конфлікту — бал.

Л. КОЛИ Я ЧИТАЮ КНИГУ, ЯКА ВИХОДИТЬ ЗА МЕЖІ МОЄЇ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, Я РОБЛЮ ЦЕ задля

1. зацікавленості в удосконаленні своїх професійних знань — бал.

2. вказівки з боку важливої для мене людини на можливу її корисність — бал.

3. бажання розширити свою загальну ерудицію — бал.

4. бажання вийти за межі власної діяльності для різноманітності — бал.

5. намагання дізнатися більше про певний предмет — бал.

М. КОЛИ Я ВПЕРШЕ ПІДХОДИТИМУ ДО ТЕХНІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ, Я, мабуть, БУДУ …

1. намагатися пов’язати її з ширшою проблемою або теорією — бал.

2. шукати шляхи та способи розв’язати цю проблему — бал.

3. обдумувати альтернативні способи її розв’язання — бал.

4. шукати способи, якими інші, можливо, вже розв’язали цю проблему — бал.

5. намагатися знайти найліпшу процедуру для її розв’язання — бал.

Н. Я НАЙБІЛЬШЕ СХИЛЬНИЙ (НА) ДО ТОГО, ЩОБ …

1. знаходити відомі методи, які працюють, і використовувати їх як найдоцільніше — бал.

2. ламати голову над тим, як різні методи могли б діяти разом — бал.

3. відкривати нові й більш досконалі методи — бал.

4. знаходити способи змусити наявні методи працювати ліпше й по-новому — бал.

5. розбиратися в тому, як і чому відомі методи мають працювати — бал.

Оброблення результатів

• Підсумуйте проставлені Вами бали, користуючись такими формулами:

С*= 1(А+Е+Ї)+2(Б+Є+Й) + 5(В+Ж+К) + 4(Г+З+Л) + 3(Ґ+И+М) + 2(Д+І+Н)

С =

І*= 2(А+Е+Ї) + 1(Б+Є+Й)+ 4(В+Ж+К) + 3(Г+З+Л) + 1(Ґ+И+М) + 3(Д+І+Н)

І =

П*=3(А+Е+Ї) + 4(Б+Є+Й) + 1(В+Ж+К) + 5(Г+З+Л) + 2(Ґ+И+М) + 4(Д+І+Н)

П =

А*=4(А+Е+Ї) + 3(Б+Є+Й) + 3(В+Ж+К) + 1(Г+З+Л) + 5(Ґ+И+М) + 5(Д+І+Н)

А =

Р*= 5(А+Е+Ї) + 5(5+Є+Й)+ 2(В+Ж+К) + 2(Г+З+Л) + 4(Ґ+И+М) + 1(Д+І+Н)

Р =

Примітка:

• С* відповідає мисленнєвій стратегії “синтезатор”; І* — “ідеаліст”;

П* — “прагматик”; А* — “аналітик”; Р* — “реаліст”;

• вираз 1(А+Е+Ї) означає, що необхідно сумувати бали за першим закінченням в пунктах А, Е, Ї опитувальника;

• вираз 2(Б+Є+Й) — за другим закінченням в пунктах Б, Є, Й.

• Визначте за сумою балів свій домінуючий стиль мислення.

• Ознайомтеся з його загальною характеристикою (за табл. 29):

Таблиця 29. Загальна характеристика стилів мислення

Стиль	Загальна характеристика стилів мислення
Синтезатор	 Мисленнєва стратегія: відкрита конфронтація; приголомшу­ючі питання та відповіді; позиція “стороннього спостерігача”; інкубація протиріч; фантазування в стилі “що якщо”; негативний аналіз. *Характерні особливості: інтегруючий підхід; шукає подіб­ність у зовнішніх неподібних, несумісни­х явищах; прямує до конфлікту й синтезу; відчуває інтерес до змін; теоретизуючий, байдужий до даних без інтерпретації. ! Переваги: в будь-якій справі сконцентрований на засадни­чих принципових припущеннях і положеннях; звертає увагу інших на концептуальні, теоретичні аспекти справи; вигадливий у припи­ненні погоджувальної політики, необґрунтованої поступки; краще за інших діє в ситуаціях напруженої дискусії, суперечки, забезпечує в групі дискусію й творчість. Недоліки: може проявити байдужість у досягненні згоди; схильний до надмірного тяжіння спричиняти сутички і конфлікти; занадто настирливо добивається змін й новизни (“змін ради змін”); понадміру захоплюється теоретизуванням; іншим видається необо­в’язковим, безвідповідальним
Ідеаліст	 Мисленнєва стратегія: інтерес до всього; далекоглядність; визначення цілей і кри­теріїв; рецептивне слухання; пошук засобів для досягнення згоди; гуманіст. *Характерні особливості: асимілятивний, або холічний підхід; схвалює широкий діапазон думок; тяжіє до ідеальних рішень; має інтерес до людських цінностей; рецептивний; однаково цінить дані й теорію. ! Переваги: сконцентрований на процесі, взаємовідносинах; звертає увагу інших на людські цінності, мотиви й спрямованість; майстерний у чіткому формулюванні цілей; ліпший за інших в несконструйованих ситуаціях, що не підлягають раціональному прогнозу і зачіпають життєві цінності й почуття; забезпечує широкий спектр поглядів, цілей та норм. Недоліки: може ігнорувати або бракувати “важкі”, непри­ємні дані, затя­гувати рішення при достатньо великому виборі варіантів; проявляє надмірну настирливість у прагненні до “досконалих, безпомилкових” рішень; може пропустити важливі деталі; іншим може здаватися надмірно сентиментальним

Закінчення табл. 29

Прагматик	 Мисленнєва стратегія: інкременталізм (частковий підхід); експериментування та інновації; пошук швидкої віддачі; тактичне мислення; маркетинговий підхід; планування можливостей. *Характерні особливості: елективний підхід, “в пригоді стане все, що працює”, “що-небудь спрацює”; шукає короткий шлях до отримання віддачі, прибутку; ­зацікавлений в інноваціях; адап­тивний; цінує будь-які дані або теорію, якщо вони дають змогу швидше досягнути мети. ! Переваги: сконцентрований на віддачі, прибутку від вкладень; звертає увагу інших на питання тактики й стратегії; майстерний у пошуку шляхів і способів впливу; ліпший за інших у складних ситуаціях, що розвиваються під впливом обставин і випадку; забезпечує експеримент та інновації. Недоліки: може проявити байдужість до довготривалої справи, поспіхом добиватися віддачі від вкладів, перепрацьовувати в гонитві за вигодою, занадто покладатися на те, що “продається” (має попит); іншим може здаватися, що він легко йде на компро­міс
Аналітик	 Мисленнєва стратегія: систематичний аналіз варіантів; запит додаткових даних; консервативне фокусування; картування си­туації; конструктивна увага до деталей; аналіз через синтез. *Характерні особливості: формально-логічний, дедуктивний підхід; шукає “найоптимальніший спосіб”; прагне до моделей і формул; має інтерес до “нау­ко­вих” рішень; прескриптивний; віддає перевагу теорії й методу перед дани­ми. ! Переваги: сконцентрований на плані й методі; звертає увагу інших на дані та конкретні деталі; майстерний у плануванні й побудові моделей; ліпший від інших у структурованих, прора­хованих ситуаціях; забезпечує стабільність та структуру. Недоліки: може проявляти байдужість до людських цінностей і внутріш­нього світу особистості; понадміру прискіпливо планує й ана­лізує; занадто настирливо добивається передбачуваності; про­являє негнучкість, надмірну обережність; здається схильним до поляризації, “чорно-білого” мислення
Реаліст	 Мисленнєва стратегія: завжди у пошуках відповіді на різноманітні питання (“Що?”, “Де?,” “Коли?”, “Як?”, “Для чого?” й “Чому?”); інвентаризація ресурсів; скерування на практичні результати; спрощення; опора на думку спеціалістів; корегування. *Характерні особливості: емпіричний, індуктивний підхід; поклада­ється на факти й думку експертів; прагне до рішень, які задовольняють теперішні, невідкладні потреби; цікавиться винят­ково конкретними резуль­татами; корегуючий; віддає перевагу фактам перед теорією. ! Переваги: сконцентрований на фактах і результатах; звертає увагу інших на реальний стан справ; майстерний у спрощенні ситуацій, урізуванні засобів й “відшиванні” прохачів; ліпше від інших діє в чітко визначених си­туаціях з чіткою метою; забезпечує пробудження, порив й енергійний заряд, імпульс. Недоліки: може проігнорувати розходження в поглядах; прагне до надмір­ного спрощення рішення; може проявляти надмірний тиск з метою досягнення згоди й негайної відповіді, переоцінити отримані факти й опинитися в їхньому полоні; іншим може видаватися зорієнтованим лише на результати

Висновки