Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Залікова НДР.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
992 Кб
Скачать
☆

9. Тест на розуміння виладачем хімії психолого-педагогічної сутності процесу пояснення (розроблено за н.Ю. Бутенко)

Інструкція

Пропонована методика призначена для самооцінення рівня методичного розу­міння психолого-педагогічної сутності процесу пояснення, що є ядром комуні­катив­ної культури викладача на предметному рівні. Опитувальник складається з 24-х тверджень. Прочитайте твердження й оцініть, чи властиві вони Вам. Можливі два варіанти відповіді: “так” — Ви згідні з цим твердженням;

“ні” — Ви не погоджуєтеся з цим твердженням.

Таблиця 14. Опитувальник

№ з/п

Твердження

Відповідь

“так”

“ні”

1

2

3

4

1

Мене мало дратує те, що студенти не слухають мене під час занять, коли я пояснюю новий навчальний матеріал

2

У навчанні головне — результат, процес (технологія) не має самоцінності

3

Головні ідеї в навчальному матеріалі, рівняння реакцій викладач хімії має повторювати студентам кілька разів

4

Розуміння студентами навчального матеріалу слід оціню­вати за вмінням його застосовувати

5

Пояснюючи студентам, я пояснюю собі

6

Пояснюючи студентам навчальний матеріал, викладач хімії повинен ураховувати особливості їхнього віку і рівень освіченості

7

Знання неможливе без розуміння

8

Розуміння студентами навчального матеріалу викладач пови­нен оцінювати на основі того, як той його ін­терпретує

9

Пояснюючи, викладач повинен намагатися зробити зрозумі­лою мову хімічної науки шляхом перекладу її на мову конкретної групи студентів

10

Студенти не повинні втручатися в процес пояснення викладачем навчального матеріалу (запитання викладачу вони можуть ставити наприкінці уроку)

11

Під час пояснення важлива логіка науки, а не логіка розу­міння матеріалу різними за здібностями студентами

12

Готовність до сприйняття нового матеріалу формується в процесі пояснення, а не до його початку

13

Під час пояснення можуть бути допущені граматичні помилки. Важливо, щоб воно було захоплюючим і зрозумілим

14

Увагу студентів необхідно підтримувати зусиллям голосу, “лірич­ним” відступом

15

Повторення навчального матеріалу — це найліпший спосіб його запам’ятовування

16

Якщо в паралельній групі якийсь пояснювальний прийом мав успіх, його варто застосувати в іншій групі. Це гарантує повторення успіху

17

Процес пояснення, так само як і педагогічна майстерність, — велике мистецтво. Воно неповторне, нічого в ньому запози­чати не можна

Закінчення табл. 14

1

2

3

4

18

У будь-якому знанні студент може пізнати й відшукати особистісний зміст, тому під час пояснення необхідно оперувати особистісним змістом для обміну пізна­вальним досвідом між викладачем і студентом

19

Інтерес студента до заняття і предмета цілком залежить від нього самого

20

Механічне запам’ятовування інформації сприяє подаль­шому розумінню навчального матеріалу

21

Логіка відкриття студентом повторює логіку науко­вого відкриття

22

Знання науки — це знання її термінів, а розуміння — це уміння визначити терміни своїми словами

23

Для розуміння необхідне внутрішнє оцінення студентом матеріалу, який він пізнає (розуміння значущості навчального матеріалу зараз чи в майбутньому)

24

Для розуміння необхідне також і зовнішнє оцінення студентом пізнавального матеріалу (чи відповідають отримані знання тому, що він спостерігає в дійсності)

Оброблення та аналіз результатів

Оцінення результатів дослідження за опитувальником здійснюється за підрахунком кількості збігів оцінок на опитувально­му листі з “ключем”.

  • Опрацюйте результати опитування, використовуючи ключ відповідей, з яким слід співставити відповіді, дані Вами в опитувальнику:

Таблиця 15. Ключ відповідей

Відповіді

Код відповіді

“так”

1

3

5

8

9

18

20

22

23

24

“ні”

2

4

6

7

10

11

12

13

14

15

16

17

19

21

  • За кількістю збігів (кожен збіг оцінюється одним балом) визначте рівень ме­то­дичного розуміння психолого-педагогічної сутності процесу пояс­нення:

Таблиця 16. Рівні методичного розуміння викладачем хімії

психолого-педагогічної сутності процесу пояснення

Сума балів

Характеристика рівня методичного розуміння

18 – 24

(висока позитивна оцінка)

Ви глибоко розумієте педагогічний процес як з позиції методології, так і з позиції психології впливу. Процес пояснення Вами розглядається як установлення тимчасових міжособистісних контактів під час заняття. У процесі пояснення легко займаєте позицію того, хто пізнає, і залежного в особистісному плані. Ґрунтовно володіючи різними методами спілкування, доцільно знаходите їм застосування у процесі пояснення. Вам доступні процедури прямого і зворотного перекладу знання з мови хімічної науки на мову навчальної дисципліни у тій віковій групі студентів, з якими Ви проводите заняття

Закінчення табл. 16

Сума балів

Характеристика рівня методичного розуміння

12 – 17

(переважно позитивна оцінка)

Процес пояснення Ви розглядаєте не як логічно побудоване інформування, а як розгортання процесу розуміння студентами навчального мате­ріалу. Належну увагу під час педагогіч­ного спілкування приділяєте активній інтерпретації студентами нової навчальної інформації, диску­сії, встановленню зв’язку між їхнім досвідом і новими знаннями.

 Проте глибина розуміння пояснювального процесу ще недо­с­татня (потрібна більш ґрунтовна підготовка з проб­лем психо­ло­гічної педагогіки, теорії особистості, що допоможе Вам повніше зрозуміти сутність і зміст педагогіч­ного спілкування)

Менше 12

(низька оцінка)

Ви вва­жаєте, що процес пояснення організується відповідно до логіки навчальної дисципліни (хімії). Для Вас знання хімії — достатня умова для успішного навчання. Трансляція навчальної інформації для Вас є головною в педагогічному спілкуванні. Пояснюючи студентам навчальний матеріал, Ви не орієнтуєтеся на психологію студентів, на активізацію їхньої навчально-пізнавальної діяльності. Вас не цікавить, який особистісний вплив Ви справляєте на студентів. Вам байдуже, чи продуктивно організоване педагогічне спілкування під час пояснення.

 Вам слід ґрунтовніше ознайомитися з теоріями пізнання, особис­тості, сутністю, змістом, стилями педагогіч­ного спілку­вання та управління навчальною діяльністю студентів

Висновки