- •Тема 1. Сутність, розвиток
- •1.2. Класифікація новацій, інноваційних процесів, нововведень
- •1.3. Поняття інноваційного менеджменту
- •Тема 2. Інноваційна діяльність як об'єкт інноваційного менеджменту
- •2.1. Інноваційний процес та інноваційна діяльність.
- •2.2. Умови й основи розвитку інноваційної сфери
- •Тема 3. Державна підтримка інноваційної діяльності
- •3.1. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні
- •3.2. Іноземний досвід державного регулювання з інноваційних процесів
- •Тема 4. Організаційні форми інноваційної діяльності
- •4.1. Малий інноваційний бізнес, життєвий цикл і тенденції розвитку
- •4.2. Роль венчурного бізнесу в розвитку інноваційної діяльності
- •Тема 5. Управління інноваційним розвитком організації
- •5.1. Система планування інновацій, сутність і основні види
- •5.2. Аналіз інноваційних можливостей підприємства
- •5.3. Аналіз інноваційного потенціалу, ресурсних і інвестиційних можливостей підприємства
- •5.4. Вибір інноваційної стратегії фірми
- •Характеристика основних інноваційних стратегій.
- •Тема 6. Управління інноваційним проектом
- •6.1. Інноваційний проект: поняття, основні етапи розробки й реалізації
- •6.2. Управління персоналом у процесі реалізації інноваційного проекту
- •6.3. Управління реалізацією інноваційних проектів
- •Тема 7. Управління ризиками в інноваційній діяльності
- •7.1. Основні теорії керування ризиками
- •7.2. Класифікація ризиків
- •7.3 Методи керування ризиками
- •7.4 Кількісна оцінка ризиків
- •Тема 8. Оцінка ефективності інноваційної діяльності
- •8.1. Ефективність інноваційної діяльності
- •8.2. Методи оцінки інноваційних проектів
- •Розрахунок чдд і чтс проекту
5.4. Вибір інноваційної стратегії фірми
Завершальним етапом стратегічного планування інноваційного процесу є розробка інноваційних стратегій і механізму їхньої реалізації. При розробці інноваційних стратегій необхідно врахувати їхні наступні особливості:
1. Стратегії підприємства перебувають під впливом змін у навколишнім середовищі. Вони можуть самі формувати ці зміни своїм активним впливом або відгукнутися у формі реакції (стратегії пристосування). Зміни навколишнього середовища можуть бути вже наступили або ще тільки очікуваними.
2. Стратегії дають можливість установити, яким образом можна ввести в дію наявний потенціал з урахуванням існуючих і очікуваних у майбутньому сильних і слабких сторін для того, щоб виконати наміри підприємства.
3. Стратегії підприємства дають лише загальний напрямок, по якому розвивається підприємство. Тому вони повинні доповнюватися заходами тактичного порядку.
Ціль стратегій підприємства – формування стійкого потенціалу успіху з урахуванням його переваг перед конкурентами
Перераховані вище загальні вимоги до стратегій, знаходять висвітлення в технології їхньої розробки й оцінки.
У загальному виді порядок розробки стратегії підприємства може бути представлений у такий спосіб:
Стратегічний діагноз: розпізнання ситуації на ранній стадії, спостереження за ситуацією.
Стратегічний аналіз: визначення стратегічних господарських одиниць і зон, аналіз оточення.
Формулювання стратегії: вибір стратегічного напрямку, розробка програм.
Оцінка програм.
Реалізація стратегії: функціональний, проектний, продуктовий менеджмент.
Стратегічний контроль: контроль реалізації, контролінг.
Характеристика основних інноваційних стратегій.
Розуміючи під інноваційною стратегією ту або іншу модель поведінки компанії в нових ринкових умовах, можна виділити дві групи стратегій – активні і пасивні. Перший вид стратегій, часто іменований технологічним, являє собою реагування на те, що відбувається і можливі зміни в зовнішньому середовищі, шляхом впровадження постійних технологічних інновацій. Обравши одну або кілька активних стратегій, фірма віддає перевагу як головному фактору успіху, використанню нової технологічної ідеї. Серед активних інноваційних стратегій можна виділити два принципово різних типи стратегій: лідерство та імітація. Якщо технологія, втілена в новому продукті або послузі, є зовсім новою для ринку, то фірма реалізує стратегію «технологічного лідерства». У випадку, коли технологічна ідея вже відома ринку, але використовується вперше самою компанією, тоді мова йде про «імітаційні стратегії».
Пасивні або маркетингові інноваційні стратегії являють собою постійні інновації в області маркетингу. Фірма може вибрати стратегію нововведень в області диференціації товару, виділяючи все нові й нові його конкурентні переваги. Стратегія сегментації припускає перманентний пошук ринкових сегментів, що знову з'являються, або цілих ринків, а також використання нових для ринку або фірми методів охоплення даних груп покупців. Обрання компанією пасивних інноваційних стратегій може означати й такий спосіб реагування на зміни в зовнішніх умовах, як постійні нововведення в області форм і методів збуту продукції, комунікаційної політики.
Великі компанії, що використають систему стратегічного планування інновацій, мають можливість постійного здійснення інноваційної діяльності за певною схемою (або стратегією). По сучасним міжнародним стандартам інновації є постійними при їхньому здійсненні як мінімум раз в один-три роки. Крім того, для великих компаній властиве використання поєднання декількох стратегічних ліній, що забезпечує високу мобільність і ефективність інновацій.
