7.3 Методи керування ризиками

Керування ризиками інноваційних проектів припускає рішення наступних завдань:

• виявлення ризиків;

• оцінку ризиків (частоту виникнення, масштаби й наслідки ризиків);

• вплив на потенційні ризики;

• контроль ризиків (збір і аналіз інформації про виникаючим у процесі реалізації проекту ризиках, дії,

• спрямовані на ліквідацію ризиків, і ін.).

Класичні моделі теорії ухвалення рішення передбачають такі ситуації:

• ігрову – стан навколишнього світу визначається можливими діями раціонального супротивника/конкурента;

• ризикову – стан навколишнього середовища характеризується певній, відомими особі, що приймає рішення, ймовірностями;

• невизначеності – критерії/імовірності, що характеризують події навколишнього світу, невідомі або об'єктивно не дані.

Можливі перераховані нижче варіанти прийняття рішень в умовах ризикової ситуації:

• відхилення від ризику – суб'єкт, що приймає рішення, прагне максимально уникнути можливих ризиків, тому він готовий платити більші витрати на різні заходи щодо контролю й страховки ризиків;

• перевага ризику – суб'єкт охоче йде назустріч ризику, він приймає лише мінімальні заходи для його страхування й готовий сам відповідати за його наслідки. Ця стратегія характерна для тих індивідуумів, які очікують у результаті спекулятивних ризиків вигідні доходи. Її часто застосовують молоді, зростаючі підприємства;

• байдужість до ризику – суб'єкт, що приймає рішення, прагне до оптимізації витрат на ризик і намагається виважено застосовувати різні інструменти й методи страхування й ліквідації ризику.

Розподіл ризиків між учасниками проектів, як правило, закріплюється в проектному контракті.

Важливо мати на увазі, що поводження в ризиковій ситуації залежить від рівня інформованості того або іншого учасника проекту щодо різних сторін і аспектів реалізації проектів.

7.4 Кількісна оцінка ризиків

Для того щоб управляти ризиками, необхідно їх оцінювати.

При виявленні ризику, насамперед, варто визначити існування зон ризику для проведеної роботи, а при їхній наявності хоча б якісно оцінити важливість цих ризиків.

Алгоритм методу експертної оцінки економічних ризиків містить у собі:

• розробку переліку можливих ризиків по всіх етапах і ключових подіях реалізованого рішення;

• визначення небезпеки кожного ризику для можливості реалізації прийнятого управлінського рішення й досягнення поставленої мети;

• знаходження ймовірності ризику.

Небезпека ризику доцільніше визначати у відсотках або частках одиниці таким чином, щоб сума показників по етапах і подіям реалізованого проекту або іншого рішення становила 100% або одиницю. Це дозволить провести попередній аналіз структури можливих небезпек ризику, виділивши найбільш важливі з даної точки зору етапи для подальшого контролю за їхнім походженням. Небезпеку можна також трактувати як істотність наслідків настання ризику на якому-небудь етапі, пов'язану з можливістю виправлення помилки.

Припустимо й бальна оцінка небезпеки ризиків. Однак її застосування не дозволяє провести структурний аналіз.