8.2. Методи оцінки інноваційних проектів
Чистий дисконтований дохід (ЧДД) являє собою величину різниці результатів і інноваційних витрат за розрахунковий період, приведених до одного, звичайно початкового, року, тобто з обліком дисконтування результатів і витрат. Чистий дисконтований дохід має й інші назви: інтегральний ефект, чистий наведений ефект, чиста наведена вартість. Для визначення чистого дисконтованого доходу (ЧДД) застосовується загальновідома формула приведення інвестицій і доходів до єдиного періоду часу
ЧДДi=(Дi -Зi) di,
де Дi – доходи в і-м періоді;
Зi – інноваційні витрати в i-му періоді;
di – дисконтний множник.
Якщо накопичена величина ЧДД > 0, проект варто прийняти; ЧДД < 0 – проект варто хилити; ЧДД=0 – проект ні прибутковий, ні збитковий.
Чиста поточна вартість (ЧПВ) наступних періодів визначається як сума чистої поточної вартості попереднього періоду й чистого дисконтованого доходу наступного. Розрахунок наведений у таблиці 8.1.
Індекс прибутковості (ІП) – це відношення сумарного дисконтованого доходу до сумарних дисконтованих інноваційних витрат, тобто відношення величини доходів, приведених до моменту початку реалізації інновацій і величини інвестицій в інновації, дисконтованих до моменту початку процесу інвестування. В цьому показнику рівняються дві частини потоку платежів: дохідна й інвестиційна. Індекс прибутковості має й іншу назву – індекс рентабельності.
Якщо ІП > 1, проект варто прийняти; ІП < 1 – проект варто відкинути;
ІП=1 – проект ні збитковий, ні прибутковий. В умовах твердого дефіциту коштів перевага повинна віддаватися тим інноваційним рішенням, для яких найбільш високий індекс рентабельності.
У цьому випадку ІП=80,2/59,2=1,35.
Таблиця 8.1.
Розрахунок чдд і чтс проекту
Період |
Дi |
Зi |
di |
Дi di |
Зi di |
ЧДДi |
ЧТСi |
1999 |
0 |
40 |
0,83 |
0 |
33,2 |
-33,2 |
-33,2 |
2000 |
0 |
30 |
0,68 |
0 |
20,4 |
-20,4 |
-53,6 |
2001 |
20 |
10 |
0,56 |
11,2 |
5,6 |
5,6 |
-48 |
2002 |
30 |
0 |
0,47 |
14,1 |
0 |
14,1 |
-33,9 |
2003 |
50 |
0 |
0,39 |
19,5 |
0 |
19,5 |
14,4 |
2004 |
60 |
0 |
0,32 |
19,2 |
0 |
19,2 |
4,8 |
2005 |
60 |
0 |
0,27 |
16,2 |
0 |
16,2 |
21 |
Разом |
220 |
80 |
- |
80,2 |
59,2 |
21 |
- |
Внутрішня норма рентабельності (ВНР) являє собою ту норму дисконту, при якій величина дисконтованих доходів за певне число років стає рівної інноваційним вкладенням. У цьому випадку доходи й витрати інноваційного проекту визначаються шляхом приведення до розрахункового моменту. Даний показник інакше характеризує рівень прибутковості конкретного інноваційного рішення, що виражається дисконтною ставкою, по якій майбутня вартість грошового потоку від інновацій приводиться до дійсної вартості інвестиційних коштів.
Показник внутрішньої норми прибутковості має й інші назви: норма рентабельності, внутрішня норма прибутку, норма повернення інвестицій..
За кордоном розрахунок внутрішньої норми прибутковості часто застосовується як перший крок кількісного аналізу інвестицій. Для подальшого аналізу відбирають ті інноваційні проекти, внутрішня норма прибутковості яких оцінюється величиною не нижче 15-20%.
Норма рентабельності (внутрішня норма прибутковості) визначається аналітично як таке граничне значення рентабельності, що забезпечує рівність нулю інтегрального ефекту, розрахованого за економічний строк життя інновацій.
Одержувану розрахункову величину (ВНР) порівнюють із необхідною інвестором нормою рентабельності. Питання про ухвалення інноваційного рішення може розглядатися, якщо це значення не менше необхідної інвестором величини.
Якщо інноваційний проект повністю фінансується за рахунок позички банку, то значення ВНР указує верхню границю припустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якого робить даний проект економічно неефективним.
У випадку коли є фінансування з інших джерел, то нижня границя ВНР відповідає ціні авансованого капіталу.
Період окупності (То) є одним з найпоширеніших показників оцінки ефективності інноваційних проектів. На відміну від «строку окупності капіталовкладень» він базується не на прибутку, а на грошовому потоці із приведенням інвестованих коштів в інновації й суми грошового потоку до дійсної вартості.
Інвестування в умовах ринку пов’язано зі значним ризиком, і цей ризик тим більше, чим більше строк окупності вкладень. Значно можуть змінитися за цей час кон'юнктура ринку й ціни. Такий підхід незмінно актуальний для тих галузей, у яких найбільш високі темпи науково-технічного прогресу й де поява нових технологій або виробів може швидко знецінити колишні інвестиції.
Формула для розрахунку періоду окупності:
,
де К – первісні інвестиції в інновації;
Д – щорічні грошові доходи.