- •Програма навчальної дисципліни “Хімія неорганічна і аналітична”
- •Тема 1. Основні закони хімії як базис хімічних методів аналізу
- •Тема 2. Залежність властивостей речовин від будови атомів та природи хімічних зв’язків
- •Змістовий модуль 2. Розчини. Закономірності протікання хімічних реакцій в розчинах. Класи неорганічних речовин.
- •Тема 3. Класифікація неорганічних сполук. Комплексні сполуки, їх застосування у методах аналізу
- •Тема 4. Молекулярно-йонна рівновага в розчинах
- •Тема 5. Хімічна кінетика і хімічна рівновага.
- •Тема 7. Основи якісного хімічного аналізу сировини та матеріалів
- •Тема 8. Кількісний аналіз. Метрологія хімічного аналізу
- •Тема 6. Окисно-відновні реакції, їх застосування в одержанні речовин та у методах аналізу
- •Змістовий модуль 3. Основи якісного і кількісного хімічного аналізу
- •Змістовий модуль № 4. Основні властивості хімічних елементів і їх сполук.
- •Тема 9. Хімія металів
- •Тема 10. Хімія неметалів
- •Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт і правила роботи в лабораторії
- •Список рекомендованої літератури
- •Інформаційні ресурси
- •Лабораторне заняття № 2 Тема: «Основні поняття і закони хімії. Визначення хімічного еквіваленту металу»
- •Практичне заняття № 3 Тема: «Будова атома і систематика хімічних елементів»
- •Практичне заняття № 4 Тема: «Хімічний зв’язок. Будова і властивості молекул. Будова твердих і рідких тіл»
- •Лабораторне заняття № 5 Тема: «Хімічна кінетика. Хімічна рівновага»
- •Лабораторне заняття № 6 Тема: «Розчини. Концентрація і властивості розчинів»
- •Лабораторне заняття № 7 Тема: «Електролітична дисоціація. Гомогенна і гетерогенна рівновага у розчинах електролітів»
- •Лабораторне заняття № 8 Тема: «Дисоціація води. Водневий показник pH. Гідроліз солей»
- •Лабораторне заняття № 9 Тема: «Окиснювально-відновні реакції»
- •Лабораторне заняття № 10 Тема: «Електрохімічні процеси. Гальванічні елементи»
- •Лабораторне заняття № 11 Тема: «Комплексні сполуки»
- •12.1.2. Приготування 0,1 н. Розчину хлоридної кислоти
- •Методика приготування
- •100 Г розчину – 37 г
- •Лабораторне заняття № 13 Тема: «Стандартизація робочих розчинів у методі нейтралізації»
- •13.1. Стандартизація хлоридної кислоти за натрій тетраборатом
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 14 Тема: «Визначення масової частки натрій карбонату у технічному зразку»
- •14.1. Визначення вмісту натрій карбонату у технічній соді
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 15 Тема: «Методи окиснення-відновлення. Йодометрія»
- •15.1. Йодометрія
- •15.1.1. Стандартизація розчину натрій тіосульфату за калій біхроматом
- •Методика визначення
- •15.1.2. Визначення солей купруму (іі)
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 16 Тема: «Методи осадження. Аргентометрія»
- •16.1. Аргентометрія
- •16.1.1. Стандартизація розчину арґентум нітрату за натрій хлоридом
- •Методика визначення
- •17.1. Комплексонометричне титрування
- •17.2. Приготування стандартного розчину едта
- •17.3. Визначення загальної твердості води
- •17.4. Визначення тимчасової (карбонатної) і постійної (хлоридно-сульфатної) твердості води
- •Індивідуальне завдання № 1 Приклади розв’язування типових задач
- •Умови завдання
- •Індивідуальне завдання № 2 Приклади розв’язування типових задач
- •Умови задач
- •Індивідуальне завдання № 3 Умови завдань
- •Індивідуальне завдання № 4 Приклади розв’язування типових задач Розрахунки в титриметричному аналізі
- •Завдання
- •Завдання контрольної роботи
- •Варіанти контрольних завдань
Лабораторне заняття № 9 Тема: «Окиснювально-відновні реакції»
Питання для самостійної підготовки
Які реакції називають окиснювально-відновними? Що розуміють під поняттям „ступінь окиснення”? Співставити значення ступенів окиснення і валентності елементів. Охарактеризувати процеси окиснення і відновлення. Навести приклади типових окиснювачів і відновників.
Які сполуки володіють лише окиснювальними властивостями і які – лише відновними?
Які сполуки володіють окиснювально-відновною двоїстістю?
Наведіть класифікацію окиснювально-відновних реакцій.
Закінчіть рівняння наведених окиснювально-відновних реакцій, вкажіть окиснювач і відновник:
1. |
|
7. |
|
2. |
|
8. |
|
3. |
|
9. |
|
4. |
|
10. |
|
5. |
|
11. |
|
6. |
|
12. |
|
Дослід 9.1. Відновлення йонів купруму (ІІ) металічним залізом
У пробірку помістити 1 мл розчину купрум (ІІ) сульфату і занурити маленький залізний цвях. Що спостерігається? Для якої практичної мети використовується ця реакція?
Дослід 9.2. Омилення сірководню йодом
Дослід проводиться під витяжною шафою. У пробірку налити 1 мл гідроген сульфіду і додати 3-4 мл йодної води. При цьому повинно спостерігатися пожовтіння і покаламутніння розчину. Написати рівняння відповідної реакції.
Дослід 9.3. Окиснення хлоридної кислоти манган (IV) оксидом
У пробірку налити 2-3 мл концентрованої кислоти і додати кілька кристалів манган (IV) оксиду. Вміст пробірки нагріти. До отвору пробірки піднести фільтрувальний папірець, змочений крохмальним клейстером з калій йодидом. Чому папірець синіє? Скласти рівняння відповідних реакцій.
Дослід 9.4. Окиснення натрій сульфіду калій дихроматом
У
пробірку
налити 1-2 мл розчину калій дихромату,
5-6 мл сульфатної
кислоти і долити 3-5 мл
розчину натрій сульфіду. При цьому
оранжевий колір розчину змінюється на
зелений (утворення йонів
).
Написати рівняння реакції.
Дослід 9.5. Окиснення гідроген пероксиду калій перманганатом
До 1-2 мл розчину калій перманганату додають 4-6 мл сульфатної кислоти і 2-4 мл 3 %-ного розчину гідроген пероксиду. Що при цьому спостерігається? Написати рівняння реакцій.
Дослід 9.6. Окиснення натрій сульфіту калій перманганатом в різних за кислотністю середовищах
В три пробірки внести по 2-3 мл розчину калій перманганату. В першу додати 5-6 мл розчину сульфатної кислоти, в другу – 5-6 мл дистильованої води, в третю – 5-6 мл розчину калій гідроксиду. До кожної пробірки внести по 3-5 мл розчину натрій сульфіту. Відмітити зміну забарвлення в кожній із пробірок. Записати рівняння відповідних реакцій.
Дослід 9.7. Окиснення сполук феруму (ІІ) молекулярним бромом
У
пробірку налити 1-2 мл розчину
,
додати 1-2 мл розчину лугу і по краплях
бромну воду. Що при цьому спостерігається?
Написати рівняння реакції.
Дослід 9.8. Внутрішньомолекулярні окиснювально-відновні процеси
До 1-2 мл 1 н. розчину натрій тіосульфату додати такий самий об’єм 1 н. розчину сульфатної кислоти. Розчин стає каламутним.
У суху пробірку внести кілька кристаликів натрій сульфіту, закріпити її в штативі, обережно нагріти протягом 5-6 хв. Після охолодження внести у пробірку трохи дистильованої води і перемішати вміст пробірки. Потім додати розчину купрум (ІІ) сульфату. Чим пояснюється утворення осаду чорного кольору? Написати рівняння відповідних реакцій.
