- •Програма навчальної дисципліни “Хімія неорганічна і аналітична”
- •Тема 1. Основні закони хімії як базис хімічних методів аналізу
- •Тема 2. Залежність властивостей речовин від будови атомів та природи хімічних зв’язків
- •Змістовий модуль 2. Розчини. Закономірності протікання хімічних реакцій в розчинах. Класи неорганічних речовин.
- •Тема 3. Класифікація неорганічних сполук. Комплексні сполуки, їх застосування у методах аналізу
- •Тема 4. Молекулярно-йонна рівновага в розчинах
- •Тема 5. Хімічна кінетика і хімічна рівновага.
- •Тема 7. Основи якісного хімічного аналізу сировини та матеріалів
- •Тема 8. Кількісний аналіз. Метрологія хімічного аналізу
- •Тема 6. Окисно-відновні реакції, їх застосування в одержанні речовин та у методах аналізу
- •Змістовий модуль 3. Основи якісного і кількісного хімічного аналізу
- •Змістовий модуль № 4. Основні властивості хімічних елементів і їх сполук.
- •Тема 9. Хімія металів
- •Тема 10. Хімія неметалів
- •Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт і правила роботи в лабораторії
- •Список рекомендованої літератури
- •Інформаційні ресурси
- •Лабораторне заняття № 2 Тема: «Основні поняття і закони хімії. Визначення хімічного еквіваленту металу»
- •Практичне заняття № 3 Тема: «Будова атома і систематика хімічних елементів»
- •Практичне заняття № 4 Тема: «Хімічний зв’язок. Будова і властивості молекул. Будова твердих і рідких тіл»
- •Лабораторне заняття № 5 Тема: «Хімічна кінетика. Хімічна рівновага»
- •Лабораторне заняття № 6 Тема: «Розчини. Концентрація і властивості розчинів»
- •Лабораторне заняття № 7 Тема: «Електролітична дисоціація. Гомогенна і гетерогенна рівновага у розчинах електролітів»
- •Лабораторне заняття № 8 Тема: «Дисоціація води. Водневий показник pH. Гідроліз солей»
- •Лабораторне заняття № 9 Тема: «Окиснювально-відновні реакції»
- •Лабораторне заняття № 10 Тема: «Електрохімічні процеси. Гальванічні елементи»
- •Лабораторне заняття № 11 Тема: «Комплексні сполуки»
- •12.1.2. Приготування 0,1 н. Розчину хлоридної кислоти
- •Методика приготування
- •100 Г розчину – 37 г
- •Лабораторне заняття № 13 Тема: «Стандартизація робочих розчинів у методі нейтралізації»
- •13.1. Стандартизація хлоридної кислоти за натрій тетраборатом
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 14 Тема: «Визначення масової частки натрій карбонату у технічному зразку»
- •14.1. Визначення вмісту натрій карбонату у технічній соді
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 15 Тема: «Методи окиснення-відновлення. Йодометрія»
- •15.1. Йодометрія
- •15.1.1. Стандартизація розчину натрій тіосульфату за калій біхроматом
- •Методика визначення
- •15.1.2. Визначення солей купруму (іі)
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 16 Тема: «Методи осадження. Аргентометрія»
- •16.1. Аргентометрія
- •16.1.1. Стандартизація розчину арґентум нітрату за натрій хлоридом
- •Методика визначення
- •17.1. Комплексонометричне титрування
- •17.2. Приготування стандартного розчину едта
- •17.3. Визначення загальної твердості води
- •17.4. Визначення тимчасової (карбонатної) і постійної (хлоридно-сульфатної) твердості води
- •Індивідуальне завдання № 1 Приклади розв’язування типових задач
- •Умови завдання
- •Індивідуальне завдання № 2 Приклади розв’язування типових задач
- •Умови задач
- •Індивідуальне завдання № 3 Умови завдань
- •Індивідуальне завдання № 4 Приклади розв’язування типових задач Розрахунки в титриметричному аналізі
- •Завдання
- •Завдання контрольної роботи
- •Варіанти контрольних завдань
Методика визначення
До досліджуваного розчину солі купруму (ІІ) додають 2-3 мл розчину (1:4), 10 мл 10%-ного розчину і через 3-5 хв. виділений йод титрують із бюретки розчином натрій тіосульфату до жовтого забарвлення. Потім додають 1-2 мл розчину крохмалю. Розчин з осадом забарвлюється в темно-синій колір. Продовжують титрування до появи блідо-рожевого відтінку розчину (колір слонової кістки). Титрування проводять декілька разів.
При обчисленні результатів аналізу користуються титром натрій тіосульфату за купрумом, що являє собою число грамів купруму, еквівалентне 1 мл робочого розчину натрій тіосульфату
де
–
число грамів купруму, г;
–
титр
натрій тіосульфату за купрумом, г/мл;
–
середній
об'єм розчину натрій тіосульфату,
затрачений на титрування, мл.
Лабораторне заняття № 16 Тема: «Методи осадження. Аргентометрія»
Питання для самостійної підготовки
Яким вимогам повинні відповідати реакції, що використовуються у методах осадження? Наведіть приклади методів осадження, що є найбільш вживані в аналізі.
Суть методу аргентометрії. Робочі розчини, що використовуються в методі. Речовини, що можна визначати цим методом.
Побудуйте криву титрування натрій хлориду розчином арґентум нітратом.
Охарактеризуйте основні способи фіксування точки еквівалентності у методах осадження.
Викладіть методику стандартизації розчину арґентум нітрату за натрій хлоридом.
16.1. Аргентометрія
Метод базується на реакції осадження галогенід-йонів йонами арґентуму (І). Основна реакція методу
де
–
йони
16.1.1. Стандартизація розчину арґентум нітрату за натрій хлоридом
Реактиви і матеріали: титрований розчин ; калій хромат – 5 %-ний розчин; арґентум нітрат – 0,05 н. розчин; конічні колби на 100 мл – 2 шт.; піпетка на 10-15 мл; мірна колба на 100 мл; мірний циліндр.
В
аргентометрії як індикатор за методом
Мора використовують розчин калій
хромату, який з солями аргентуму (І)
утворює осад червоно-цеглового кольору.
Розчинність арґентум хромату є більша,
ніж арґентум хлориду, тому осад
починає випадати після повного осадження
хлорид-йонів у вигляді
При титруванні послідовно перебігають реакції
Осад
розчинний у кислотах, тому метод Мора
можна застосовувати у нейтральному і
слабокислому середовищі.
Оскільки
розчини солей аргентуму (І) нестійкі
при зберіганні, то робочий розчин
готують спочатку приблизної концентрації,
а далі його нормальність і титр
встановлюють за вихідною речовиною
натрій
хлоридом. Як правило, для цієї мети
використовують
0,005 н. розчин
.
Розраховують наважку натрій хлориду,
необхідну для приготування 100 мл 0,05 н.
розчину, зважують на аналітичних вагах
і розчиняють у мірній колбі. Розраховують
нормальність і титр отриманого розчину.
Методика визначення
Піпеткою
відбирають аліквотну частину титрованого
розчину натрій хлориду і переносять в
колбу для титрування, додають 10-15 крапель
індикатора – 5 % -ного розчину
і повільно при енергійному перемішуванні
титрують розчином арґентум нітрату до
зміни жовтого забарвлення в червоно-цеглове
(початок випадання осаду
).
Титрування повторюють декілька разів
і розраховують нормальність
та його титр за натрій хлоридом,
використовуючи формули
16.1.2. Визначення грамового вмісту натрій хлориду
У колбу для титрування піпеткою вносять аліквотну частину досліджуваного розчину і додають 10-15 крапель 5 %-ного розчину – і повільно титрують із бюретки розчином .
Число грамів , що міститься в досліджуваному розчині, обчислюють за формулою:
Лабораторне заняття № 17
Тема: «Методи комплексоутворення і комплексонометрії.
Визначення загальної, тимчасової (карбонатної) і постійної (хлоридно-сульфатної) твердості води»
Питання для самостійної підготовки
Які реакції покладено в основу методів комплексоутворення? Назвіть найуживаніші в практиці аналізу методи комплексоутворення.
Дайте коротку характеристику методу меркуриметрії. Його робочі розчини. Перелік речовин, що кількісно визначають за цим методом.
На чому базується метод комплексонометрії (трилонометрії)? Які робочі розчини в ньому застосовуються? В чому полягає суть комплексонометричного титрування йонів металів?
Напишіть рівняння реакції між комплексоном ІІІ і катіоном двозарядного йону металу. Вкажіть дендатність трилону Б.
В чому полягає суть фіксування точки еквівалентності за допомогою метал-індикаторів? Наведіть приклади найбільш уживаних в практиці аналізу метал-індикаторів.
Обґрунтуйте застосування амонійної суміші при комплексонометричному титруванні.
Чим обумовлена твердість води? Які види твердості води розрізняють? Охарактеризуйте основні способи усунення твердості води.
Які методи хімічного аналізу застосовують для визначення загальної і тимчасової твердості води?
